борщ значення слова
Тлумачення, значення слова «борщ»: БОРЩ, у, чол. Рідка страва, що вариться з посічених буряків, капусти з додатком картоплі та різних приправ.
Звідки пішло слово борщ?
За даними етимологічних словників слов'янських мов, слово «борщ» походить від праслов'янської назви рослини «бърщь» (сучасна назва борщівник), що первісно використовувалась при приготуванні юшки або підкисленого супу чи журу з підкисленим борошном.
Що символізує борщ?
Український борщ – не просто буденна страва, це символ родинності, елемент ритуалу єднання, основа кулінарної традиції, яка сильніша за будь-які новітні експерименти і заморські запозичення. Борщ – це найперша і найточніша асоціація, пов´язана з Україною, і головне – позитивна.
Якого відмінку слово борщ?
борщ
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | борщ | борщі |
| Родовий | борщу | борщів |
| Давальний | борщеві, борщу | борщам |
| Знахідний | борщ | борщі |
Словник української мови
БОРЩ, у, чол. Рідка страва, що вариться з посічених буряків, капусти з додатком картоплі та різних приправ. Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скоштуйте, галушок (Іван Котляревський, I, 1952, 205) ; Швиденько насипала [Христя] борщу, ..поставила серед столу (Панас Мирний, II, 1954, 169) ; — Та й що за життя наше! Бульба та борщ, часом деякі крупи (Іван Франко, I, 1955, 370) ; Борщ був нізчимний. Ані м'яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 386) .
Зелений борщ — борщ, в який замість буряків і капусти кладеться весняна зелень: щавель, лобода, шпинат. Варвара поставила в лозовий кошик горнятко зеленого борщу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 35) ; Холодний борщ — те саме, що холодник.
БОРЩ
БОРЩ, у, ч. Рідка страва, що вариться з посічених буряків, капусти з додатком картоплі та різних приправ. Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скоштуйте, галушок (Котл., І, 1952, 205); Швиденько насипала [Христя] борщу, ..поставила серед столу (Мирний, II, 1954, 169); — Та й що за життя наше! Бульба та борщ, часом деякі крупи (Фр., І, 1955, 370); Борщ був нізчимний. Ані м’яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків (Збан., Сеспель, 1961, 386).
Зеле́ний борщ — борщ, в який замість буряків і капусти кладеться весняна зелень: щавель, лобода, шпинат. Варвара поставила в лозовий кошик горнятко зеленого борщу (Кучер, Чорноморці, 1956, 35); Холо́дний борщ — те саме, що холодни́к.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 222.
Борщ, щу, м.
1) Борщъ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. ІІІ. 247.
2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. І. 100.
3) Раст. a) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. І. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. І. 124. См. Борщівник. Ум. Борщик, борщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. ІІІ. 509. Ув. Борщисько, борщище. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 89.
борщ (зменшено-пестливі — бо́рщик, бо́рщичок; збільшені — борщи́сько, борщи́ще) — національна рідка страва, що вариться з посічених столових буряків (раніше перев. заквашених), капусти з додатком картоплі та різних приправ; у різних регіонах України є свої різновиди борщу, пор. полтавський борщ з качкою; якщо до борщу додається м’ясо і його засмажують або затовчують салом, тоді це гаряча перша страва; якщо борщ пісний (з квасолею, грибами або рибою, засмажений на олії), тоді його можна споживати і в холодному вигляді; улюблена страва українців, символ достатку, тому кажуть: «Борщ — всьому голова», «Борщ, капуста — хата не пуста», «Борщ та каша — мати наша», «Борщ — найкраща страва»; виступає об’єктом народних жартів: «Борщ, аж жмурки встають», «Борщ такий, аж туман устає», «Гулять, так гулять: бий, жінко, ціле яйце в борщ», «Добрий борщик, та малий горщик», «Свищі в борщі», «Сьогодні борщ жонатий» (тобто є й каша); часом за жартом криється влучна характеристика або глибокий філософський підтекст: «Він любить чужі борщі пробувать», «Гіркий світ і квасний борщ», «Де велика рада, там пісний (рідкий) борщ», «З ним борщу не звариш», «їж борщ з грибами, держи язик за зубами»; якщо ж чуємо вираз «трапиться на віку варить борщ і в глеку», кожному зрозуміло, що йдеться про життя, в якому трапляються всілякі складні ситуації; в Україні — одна з головних страв (кажуть: «Борщ — хазяїн», «Борщ — найстарша страва»); був обов’язковим у поминальному обіді, який звали гарячим обідом, — «щоб дідам пара пішла, щоб з парою душа відлетіла»; під час Святої вечері подавали пісний борщ, а на Великдень — м’ясний; борщ згадується у дитячих закликах дощу: «Дощику, дощику, зварю тобі борщику». Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скоштуйте, галушок (І. Котляревський); Наша пані чорнобрива борщу-каші наварила (П. Чубинський).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 51-52.