Що означає слово причинна?

Причинна — та, якій «спричинено» душевну хворобу, «причину»; в Шевченковій баладі героїня, зачарована ворожкою, стає сновидою (сомнамбулою).

Який народний обряд не згадується у творі причинна?

Який народний обряд не згадується у творі: Майстер декоративних розписів, у якого Шевченко навчався в Петербурзі.

Що це наслідки?

Тлумачення, значення слова «наслідок»: НА́СЛІДОК, дку, чол. 1. Те, що виходить, випливає з чого-небудь; результат.

Причинний, причиновий - Є. Д. ЧАК - Складні випадки … Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить (Т. Шевченко). «Маруся (до божевільного): Причинний, ще нещасніший, ніж я, ... Друге значення слова причинний – «той, що виражає причину, зумовлений причиною». «В. І. Ленін не раз …

ПРИЧИННА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть прикметник причинний, якщо мовиться про причину, на стилістично кращий варіант: причиновий.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Проблема причинного зв'язку є однією з найбільш докладно досліджених.	Проблема причинового зв'язку є однією з найбільш докладно досліджених.

причинний — божевільний.

То дівчина ходить, Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить (Тарас Шевченко).

Причи́нний, причино́вий

Слово причинний в українській мові завжди вживалося в двох значеннях. У минулому столітті воно було поширене (у формі субстантивованого прикметника) як відповідник до слова «божевільний».

Не русалонька блукає:
То дівчина ходить,
Й сама не зна (бо причинна),
Що такеє робить.
(Т. Шевченко.)

М а р у с я (до божевільного):
Причинний, ще нещасніший, ніж я,
Але не дуже, бо сама я хутко
Зроблюся божевільна, як і ти.
(В. Самійленко.)

Тепер слово причинний на позначення психічно хворої людини вживається рідко. «Як тільки хвилина дозвілля випаде мені, так я ходжу, як причинний, ходжу, міркую, планую». (О. Кундзич.)
Друге значення слова причинний — «той, що виражає причину, зумовлений причиною». «Пізнання причини і наслідків відбувається в процесі практики суспільного життя. Для історика дуже важливо знати, що розкриття причинних зв'язків означає глибоке вивчення і узагальнення відповідних фактів і явищ». (З журналу.) «Причинний зв'язок явищ — це, інакше кажучи, зв'язок причини і наслідку». (З підручника.)
Проте останнім часом починає вимальовуватися тенденція в другому значенні вживати не причинний, а причиновий. Наприклад: причиновий зв'язок (у філософії, у синтаксисі). Це явище вже відбито в ряді словників, проте вживання слова причинний у значенні «той, що виражає причину, зумовлений причиною» на сьогодні ще дуже поширене.

Словник української мови

1. Явище, яке обумовлює або породжує інше явище; протилежне наслідок . Смерті не буде без причини (Номис, 1864, № 8286) ; Ніколи від страшної катастрофи, що була причиною смерті її мужа і пожару двора, вона не мала спокою (Іван Франко, VII, 1951, 19) ; Ярина захворіла. Звичайно, першою причиною цього була старість, літа, але найбільше важило, мабуть, те, що почалась осінь, негода, сльота (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 83) ; Пояснюючи причини перемог Радянської влади, Ленін не раз говорив, що Радянська країна не була одинока в боротьбі-з іноземною інтервенцією і білогвардійською контрреволюцією (Ленін, Коротка біографія, 1955, 233) .

2. Підстава, привід для яких-небудь дій, вчинків. — Ви думаєте, справді у мене живіт болів? То я тілько так удавав. щоб знайти причину вискочити з хати (Панас Мирний, IV, 1955, 384) ; Це була непередавана мовчазна дуель двох трудівників, що глибоко люблять один одного, двох чесних і благородних людей, в яких у повсякденному житті було, на жаль, безліч причин не бути ні лагідними, ні добрими (Олександр Довженко, I, 1958, 410) ; Питання про члена або кандидата в члени партії, який не сплатив членських внесків без поважних причин протягом трьох місяців, підлягає обговоренню в первинній партійній організації (Статут КПРС, 1971, 8) ;
// Спонукання, міркування, мотиви, якими викликаються які-небудь вчинки. — Ти знаєш лучне всіх причину. Чого Еней приплив к Латину І біля Тибра поселивсь (Іван Котляревський, I, 1952, 244) ; Час був тривожний, черниця ж мала свої причини поспішати (Іван Микитенко, II, 1957, 269) .
Без [будь-якої ( найменшої і т. ін.) ] причини — без ніяких видимих підстав (робити що-небудь). Без причини я сміюсь, Без причини гірко плачу (Іван Франко, XI, 1952, 273) ; Кидався [Бідочуків] на людей з сокирою, заводив бійку вже без найменшої причини, от так собі, ні сіло ні впало (Гнат Хоткевич, II, 1966, 162) ; Серцю без причини радісно стає (Михайло Стельмах, II, 1962, 334) ; Бути (ставати, стати) причиною чого — бути винуватцем або приводом яких-небудь подій, переживань ( перев. неприємних). — От трохи через мене не попекли собі рук, — сказав Панасенко, — вибачайте мені, що я став причиною цього лиха (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 64) ; Тимко ходив похмурий, скупився на ласку.. Орися догадалася, що причиною тут Сергій (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 265) ; З причини якої ( з причини чого); Через причину яку; рідко По причині якій — на підставі чогось, через щось. Я чув, що Ви з певних причин одмовляєтесь од тої посади (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 160) ; — З причини такого дійсно сумного випадку я і зосталась сьогодні дома і нікуди не поїхала (Гнат Хоткевич, I, 1966, 50) ; Ви розповідали мені план одної драми, що здався мені надзвичайно цікавим і оригінальним.. Ви сказали, що дійсно мусили «скрутити голову» планові через незалежні від Вас причини (Леся Українка, V, 1956, 433) ; — Комусь потрібно було тайно вбити мого сина.. По цій причині я відчуваю. що відтепер життя моє і нашого села безповоротно розчахнулось надвоє. (Олександр Довженко, I, 1958, 92) .

3. заст. Непередбачений випадок, скрутні обставини. — А на вулиці що я забула? Іграшки та пустота, та, гляди, станеться.. яка причина (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 27) ;
// Горе, нещастя. Сталася Кирикові велика причина: умерла, саме в жнива, дитина (Україна сміється, I, 1960, 189) ; — Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (Степан Руданський, Тв., 1956, 79) .

4. заст. Провина. — Не озветься [коханий] до своєї Любої дівчини, — Він німий лежить, холодний З моєї причини (Леся Українка, I, 1951, 331) .

5. розм. За марновірними уявленнями — хвороба, заподіяна чаклунством. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила: Отаку-то їй причину Ворожка зробила! (Тарас Шевченко, I, 1951, 6) ; А баба й рада: як почне розказувать.. про усякі заговори од усякої причини і на людях, і на худобі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 28) .