Як боротися з борошнистою росою?

Застосовують для знищення збудників борошнистої роси розчин кальцинованої соди, марганцівки або настій часнику, а в разі сильного ураження вдаються до обробки кімнатних рослин такими фунгіцидами, як Скор, Хом, Вектра, Байлетон, Фундазол, Вітарос, Топаз або Тіовіт Джет.

Як лікувати огірки від борошнистої роси?

Так, від борошнистої роси під час зав'язування плодів гудиння обробляють препаратом Захисник – 12–15 мл на 5 л води на 1 сотку. Обробку припиняють за 14–15 днів до збору урожаю. Від пероноспорозу огірків скористайтеся сильнодіючим препаратом Цілитель – 25 г препарату розводять у 3–5 л води з розрахунку на 1 сотку. Кеш

Як боротися з борошнистою росою на трояндах?

За перших ознак захворювання обробіть кущі 1%-вою бордоською рідиною або 0,4%-вим розчином хлороокису міді. Якщо зараження сильне, проведіть рясне лікувальне обприскування рослин і ґрунту під ними фунгіцидом (Топаз, Скор, Превікур Енерджі, Ракурс, Чистоцвіт, Тіовіт Джет) два-три рази з інтервалом у 7-10 днів.

Борошниста роса (ріпак) (Мучнистая роса)

З обох сторін листя з’являються ознаки ураження у вигляді борошнистого насипу. З часом він стає все густішим і набуває вигляду подушечки, жовтуватого кольору. Займає усю площу ураженої частини рослини.

Можливі наслідки:

Борошниста роса перш за все є наслідком недбалого ставлення до посівів, і може призвести просто до критичних втрат врожаю. Ураженні рослини знижують свою врожайність у декілька разів.

Методи боротьби:

Суха та прохолодна погода, занадто велике згущення посівів, та дизбаланс кількості добрив (в сторону азоту), занадто ранні терміни посіву озимих або занадто пізні ярих – ось основні причини розвитку захворювання. Борошниста роса у такому випадку отримує сприятливі умови для розвитку.

1) Охайний збір попереднього врожаю, та очищення поля від його залишків.

2) Оптимальні норми висіву та терміни посів.

3) Внесення мінеральних добрив (калій, фосфор і азот) у правильному співвідношенні.

4) При ураженні обробка засобами захисту рослин.

Упоратися з проявами борошнистої роси допоможуть препарати з діючими речовинами боскалід та піраклостробін. Так само, як і з фомозом, допоможуть фосфід амонію з фосфористою кислотою у нормі 2—3 л/га.

Борошниста роса

Борошни́ста роса́ — хвороба рослин, спричинювана паразитними грибами родини борошнисторосяних (Erysiphaceae).

Характеризується утворенням на уражених частинах рослин (листках, стеблах, плодах) грибниці у вигляді білих або сіруватих борошнистих нальотів. Найбільш відомими є борошниста роса аґрусу, винограду, борошниста роса дуба, рослин родини гарбузових, злаків, груші та яблуні, конюшини, люцерни і віки, персика та ін.

Прояви [ ред. | ред. код ]

Хвороба проявляється на молодих листках, ягодах і пагонах у вигляді білого, спочатку павутинистого, а пізніше — порошистого борошнистого нальоту. На смородині переважає листкова форма хвороби. Наліт спочатку утворюється на нижньому боці пластинки у вигляді окремих плям, і тільки при інтенсивному розвитку хвороби він охоплює повністю листок з обох боків. Листки стають гофрованими, крихкими, темніють і засихають. На ягодах борошниста роса частіше трапляється на порічках у вигляді окремих плям з білим нальотом. Уражені ягоди засихають і обпадають. На аґрусі білий наліт утворюється з обох боків листка. Пізніше він ущільнюється, стає темно-сірим, на ньому з'являється велика кількість дрібних чорних крапок — клейстотеціїв гриба.

Уражені листки деформуються, засихають і обпадають. На нестиглих ягодах наліт легко стирається, пізніше він стає темно-бурим, повстяним. Уражені ягоди перестають рости, засихають і обпадають. У пагоні уражуються верхівки приросту, ріст їх припиняється, верхівки скривлюються, засихають, стають коричневими, пізніше чорніють.

Збудник [ ред. | ред. код ]

Збудником хвороби є гриби, який належить до класу Ascomycetes, порядку Erysiphales. Конідієносці прості, конідії еліпсоподібні, одноклітинні, безбарвні, розміром 24-26х12-18 мкм, зібрані в ланцюжки. Під час вегетації збудник поширюється конідіями. Клейстотеції коричневі, кулясті, діаметром 80-100 мкм, із світло-коричневими тоненькими нерозгалуженими придатками. У кожному клейстотеції утворюється по одній яйцеподібній сумці розміром 75-110х55-62 мкм. У сумці формується по 8 сумкоспор, еліпсоподібних за формою, розміром 20-25хх 12-15 мкм. Джерело інфекції — уражені рослини, обпалі уражені листки і ягоди, на яких зберігаються клейстотеції гриба. Первинне зараження рослин відбувається від сумкоспор, а вторинне — від конідій.

Заходи боротьби: знищення рослинних решток, обприскування і обпилювання рослин сірчаними препаратами, арсенатом кальцію та інші.