Як боротися з борошнистою росою в домашніх умовах?

Приміром, сода від борошнистої роси допомагає не гірше за магазинні препарати. Рецепт простий - 10 грам кальцинованої соди розчинити в двох літрах гарячої води і додати чайну ложку стружки господарського мила або рідкого мила. Після охолодження обробити отриманим розчином рослини і верхній шар грунтового субстрату.

Що від борошнистої роси?

Застосовують для знищення збудників борошнистої роси розчин кальцинованої соди, марганцівки або настій часнику, а в разі сильного ураження вдаються до обробки кімнатних рослин такими фунгіцидами, як Скор, Хом, Вектра, Байлетон, Фундазол, Вітарос, Топаз або Тіовіт Джет.

Як відрізнити несправжню борошнисту росу від справжньої?

Симптоми борошнистої роси - це білий порошкоподібний наліт на листках і молодих пагонах, який з часом стає коричневим. Рослини виглядають як мінімум не красиво, вони набагато повільніше ростуть. Навпаки, помилкову борошнисту росу можна визначити по сірому або білому нальоту міцелію на нижньому боці листків.

Поширені хвороби груші та боротьба з ними

Чим хворіє груша: Опис найбільш поширених захворювань і шкідників

Виявлення ознак хвороби на плодах, листках або корі груші стає справжнім випробуванням для садівника. Адже на зміну радісного передчуття багатого врожаю приходить період копіткої праці, спрямованої на порятунок дерева від паразитуючих мікроорганізмів. Для того щоб лікування мало успіх, необхідно точно його ідентифікувати. Нижче ви знайдете інформацію про те, які існують хвороби груші і боротьба з ними. Фото ми додали для наочності.

Які хвороби вражають грушу: опис і фото

Груші можуть страждати від різних хвороб. Завдання кожного дачника або садівника — навчитися їх розрізняти і правильно лікувати.

Фітопатологія / парша

На початковому етапі з виворітного боку листя дерева з’являються плями з оксамитовим нальотом. Згодом уражаються плоди — вони тверднуть і деформуються, шкірка розтріскується і на ній з’являється безліч темних плям.

Боротьба. Профілактика проти парші — проріджування гілок і розпушування ґрунту. З цією ж метою тричі обприскують дерева бордоською сумішшю. Лікування передбачає більш серйозні заходи: обробка препаратами Денок, нітрофен, Скор.

Моніліоз / плодова гниль

Плоди покриваються бурими наростами, м’якоть стає пухкою, смак втрачається. Моніліоз нелегко помітити на початковому етапі, так як великий масштаб хвороби набирає до моменту дозрівання груш. Частина груші засихає на гілках, а частина обсипається, створюючи загрозу зараження в майбутньому сезоні. Всі уражені плоди потрібно зірвати і підібрати, після чого знищити.

Боротьба. З метою профілактики потрібно проріджувати крону, знищувати уражені частини груші і проводити обприскування бордоською сумішшю або Хомом. Препарати для обробки груші від плодової гнилі: Байкал, Здоровий сад, Актофіт, Екоберіни. На початку і наприкінці сезону можна обробити груші розчином вапна (1/10).

Грибок сажі

Цей гриб проявляє себе як на листках, так і на плодах груші. Гриби утворюють наліт, який нагадує сажу. Він з’являється з другого місяця літа.

Боротьба. Така хвороба, як грибок сажі, вражає ослаблені дерева, тому слід не забувати про гарний полив і добрива. Він також може виникнути як наслідок атак груші комахами-шкідниками. Зважаючи на це його профілактиці може послужити застосування інсектициду, наприклад Каліпсо. У боротьбі з сажистим грибком доцільно використовувати Фитоверм.

На фото хвороба грибок сажі

Борошниста роса груші

Це грибкове захворювання легко виявити на ранньому етапі розвитку. Ще ранньою весною на листках груші з’являється помітний білуватий наліт, який з плином часу буріє. Квіти і листя дерева засихають і опадають, особливо страждають молоді пагони.

Боротьба. Профілактику та лікування хвороби борошнистої роси здійснюють за допомогою сульфітів і фундазолом. Також в цьому випадку часто застосовують розчин кальцинованої соди з господарським милом або розчином марганцівки.

Іржа листя на груші

Прояв хвороби — руді плями на листі, схожі на іржу. Вона може призвести до повного знищення дерева.

Боротьба. Проти іржі дієва обробка бордоською сумішшю ранньою весною. При сильному ураженні застосовують розчин карбаміду і Байлетон. Останній слід використовувати п’ять разів в сезоні.

Чорний рак груші

Це своєрідні рани на дереві, які здатні знизити його імунітет і врожайність. Боротьба. Необхідно обрізати уражену кору і обробити рану мідним купоросом. Тріщину потрібно замазати глиною, перемішану з коров’яком.

Цитоспороз / стовбурова гниль груші

Місце ураження кори знаходить червоний відтінок і засихає. Причиною цієї грибкової хвороби часто є сонячний опік або обмороження.

Боротьба. Лікувати грушу потрібно так само, як і при чорному раку. Після видалення хворих тканин потрібно замазати тріщину глини. Профілактика є видалення уражених ділянок і білення кори восени.

Цитоспороз / стовбурова гниль груші

Бактеріальний опік на дереві груші

Цю хворобу груші викликає не гриб, а бактерія. Їх переносниками вважаються комахи, вітер і опади. Це дуже небезпечне захворювання. На першій стадії його можна виявити за такою ознакою, як швидке в’янення та придбання коричневого відтінку кольорів. Листя поступово чорніють і скручуються, кора і пагони відмирають.

Боротьба. Уражену кору або пагони видаляють відразу ж після виявлення, а рану обробляють розчином антибіотику. У битві з бактеріальним опіком ефективна бордоская суміш. Але обробку слід проводити не рідше 8-9 раз в сезоні.

Бактеріальний опік на дереві груші

Хвороби груші і боротьба з ними, фото — цією інформацією повинен володіти кожен садівник. Дотримання наведених рекомендацій допоможе швидко повернути дереву колишню врожайність.

Відео: Хвороби груші, профілактика і лікування

Отже, хвороби груші і боротьба з ними — завдання непросте, що вимагає знань і деякого досвіду. Сподіваємося, що наші поради допоможуть вам вчасно виявляти захворювання та швидко їх усувати. Радимо переглянути наші незмінні рубрики садівництво та хвороби і шкідники саду та городу, де ви знайдете багато цікавої інформації. Успіхів і гарного врожаю, шановні читачі.

Борошниста роса яблуні та груші

Хвороба проявляється на молодих листках, пагонах, суцвіттях, іноді — плодах. У насадженнях яблуні її виявляють навесні, після розпукування бруньок і на початку утворення перших листків. На пагонах і листках проявляється майже одночасно. На пагонах з’являється спочатку білий, а згодом брудно-сірий наліт, який темнішає, і на ньому формуються чорні крапки — клейстотеції патогена. На листках (здебільшого з нижнього боку) і черешках утворюється сірувато-білий наліт, що пізніше стає рудуватим, а на суцвіттях, пелюстках, чашолистиках і квітконіжках — білий наліт. Дослідженнями Ю.В. Калюжного (1962) встановлено, що уражені суцвіття порівняно із здоровими відстають у розвитку на 4-6 днів. На плодах борошниста роса спостерігається на початку їх формування і проявляється у вигляді білого нальоту, який швидко зникає. Замість нього утворюється так звана іржава сіточка, що нагадує коркову тканину, яка виникає внаслідок механічних пошкоджень або після обприскування інсектофунгіцидами. Дуже рідко на плодах можна виявити клейстотеції, оскільки після утворення вони швидко обсипаються.

Збудником борошнистої роси яблуні є сумчастий гриб Podosphaera leucotricha Salm., який належить до родини Erysiphaceae. Крім яблуні, він інколи уражує грушу.

P. leucotricha утворює поверхневу грибницю, що прикріпляється до органів рослин апресоріями, від яких всередину тканини проникають гаусторії. На грибниці навесні і влітку розвивається конідіальне спороношення й формується сумчаста стадія — клейстотеції з сумками і сумкоспорами.

Конідіальне спороношення складається з одноклітинних еліптичних конідій, 28-30 х 12 мкм, що розміщуються ланцюжками по 6-9 шт. на безбарвних, циліндричних конідієносцях.

Вперше конідії з’являються на початку фази відокремлення пуп’янків. Посилюється конідіальне спороношення з розвитком молодих листків і качанів. За допомогою конідій гриб швидко поширюється, заражаючи молоді органи. Інкубаційний період від моменту зараження до появи нового грибного нальоту з конідіями становить 4-10 діб і залежить від температури та особливостей розвитку рослини-живителя.

Помічено, що в жарку, посушливу погоду загальний стан рослин погіршується, знижується їхня стійкість до борошнистої роси. Клейстотеції збудника розвиваються дещо пізніше, ніж конідії, але частіше на молодих пагонах і черешках листків. Вони темно-коричневі, кулясті, 75-100 мкм у діаметрі, мають придатки двох типів: одні на верхівці (їх 3-12), розгалужені, 150-180 мкм довжиною, інші розміщуються біля основи клейстотецію, короткі, звивисті.

У кожному клейстотеції формується одна сумка з восьмома сумкоспорами. Сумки еліптичні, 55-70 х 45-50 мкм, з сумкоспорами одноклітинні, 22-26 х 12-14 мкм. Сумчаста стадія гриба в розвитку інфекції великої ролі не відіграє, оскільки до весни клейстотеції можуть руйнуватись під впливом інших мікроорганізмів. Зберігається патоген протягом зими тільки грибницею у подушках і бруньках, тому саме на них навесні виявляють перше конідіальне спороношення.

Шкідливість борошнистої роси за сильного її розвитку може бути великою. Уражені листки недорозвиваються, швидко обпадають, а пагони відстають у рості, їхні верхівки часто засихають. Хворі суцвіття плодів не утворюють, а сформовані зав’язі швидко обсипаються. Хвороба може знизити врожай яблук на 30-50%.

Багато дослідників вважають, що борошниста роса знижує зимостійкість дерев. Насамперед, гинуть уражені пагони і заражені бруньки. При цьому гине і грибниця P.leucotricha, чим пояснюється згасання інфекції після суворої зими.

Імунних до борошнистої роси сортів яблуні немає. Всі вони більше або менше уражуються збудником. Особливо сильно хворіють такі високоцінні сорти, як Ренет Симиренка, Джонатан, Кальвіль сніговий та ін. Менше уражуються Ренет шампанський, Старкінг, Шефран літній та ін.

Проти хвороби проводиться вирізування і видалення восени або рано навесні уражених пагонів. Не можна допускати різкого зниження вологості грунту в садах. Обов’язкова хімічна обробка рослин фунгіцидами.