Що таке безпека своїми словами?

Безпека — це відсутність загроз життєво важливим інтересам людини: її життю, здоров'ю і добробуту. Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні. Кеш

Що таке слово безпека?

Безпека — стан захищеності, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.

Що таке безпека для дітей?

Що таке безпека дитини? Безпека – це:знання дітей-дошкільників про певні небезпечні ситуації та людей, які можуть загрожувати здоров'ю та життю, уміння правильно поводитися у різних ситуаціях; навички самостійних рішень у певних надзвичайних ситуаціях.

3.2 Базова інформація про безпеку

Безпека — це відсутність загроз життєво важливим інтересам людини: її життю, здоров’ю і добробуту.

Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні.

І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.

Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.

Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.

Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.

Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.

Із давніх-давен люди вивчають небезпечні ситуації, щоб уникати їх і запобігати їм. Та коли це неможливо, намагаються діяти так, щоб урятуватися. Існують загальні принципи безпечної життєдіяльності, які можна звести до формули: «Передбачати, запобігати, діяти».

• вміти розпізнавати небезпечні ситуації;
• передбачати наслідки своїх дій;
• оцінювати ризик.

• діяти так, щоб не потрапляти у небезпеки;
• самому не створювати небезпек (наприклад, на дорозі й у транспорті);
• вживати запобіжних заходів (наприклад, встановлювати охоронну сигналізацію, проводити пожежні тренування).

• не розгубитися, тобто бути фізично і психологічно готовим діяти у небезпечній ситуації;
• знати, що і як треба робити в таких випадках;
• уміти зв’язуватись і взаємодіяти з рятувальними службами, правильно використовувати рятувальне спорядження;
• не втрачати надії й боротися, зробити все можливе, щоб урятуватися самому і допомогти іншим.

Щоб поводитися відповідно до принципів безпечної життєдіяльності, недостатньо лише знати їх. Люди, робота яких пов’язана з постійним ризиком (пожежники, рятувальники, пілоти-випробувачі, альпіністи, водолази), вважають запорукою своєї безпеки знання, витримку, вміння миттєво аналізувати ситуацію, оцінювати ризики і приймати рішення.

Поняття ризику. Потрапивши в будь-яку незнайому ситуацію, треба оцінити рівень її безпеки. У такий спосіб перевіряють, чи існує загроза життю і здоров’ю. Таку загрозу ще називають ризиком, а джерела ризику — чинниками ураження.

Майже всі життєві ситуації пов’язані з ризиком. Як визначити, що ситуація є дуже ризикованою? Для цього, оцінюючи ризик, слід вважати:

Наприклад, імовірність того, що в автозаправну станцію вдарить блискавка, доволі мала. Але внаслідок цього може статися потужний вибух, який зруйнує все навкруги і призведе до забруднення довкілля. З огляду на серйозні наслідки ризик вважають високим і обладнують автозаправки спеціальними щоглами з громовідводами.

Види ризику. Виділяють три види ризику для життя і здоров’я людини:

• фізичний — пов’язаний із життям і фізичним здоров’ям людини (кататися на велосипеді без шолома, гратися на залізничній колії);
• психологічний — пов’язаний з упевненістю, гідністю, самоповагою (провалитись на іспиті, не вступитися за того, кого ображають);
• соціальний — пов’язаний з авторитетом, популярністю, успіхом (посваритися з другом, порушити загальноприйняті правила).

Розрізняють ризик виправданий і невиправданий. Розпочинаючи нову справу, беручи участь у конкурсі, спортивному змаганні, ми ризикуємо розчаруватись, утратити авторитет. Однак такий ризик є виправданим, адже недарма говорять: «Хто не ризикує, той не виграє». Іноді кажуть, що ризик — благородна справа. Це стосується випадків, коли людина ризикує собою заради інших (захищає слабших, рятує чиєсь життя).

Проте дехто має схильність до нерозумних вчинків: курить, вживає алкоголь, наркотики, поводиться агресивно або вчиняє протиправні дії. Така поведінка є невиправдано ризикованою. Зазвичай одні види ризикованої поведінки спричиняють інші. Більшість кримінальних злочинів, ДТП, утоплень, нещасних випадків у побуті та на виробництві пов’язана з уживанням алкоголю та наркотиків.

В усі часи батьки, вчителі навчали дітей особистої безпеки: як уникати небезпек, вести здоровий спосіб життя, як правильно поводитися в екстремальних ситуаціях, надавати домедичну допомогу.

Дехто може подумати, що цього достатньо, що світ, правду кажучи, не змінився. Виникли, звісно, нові небезпеки, пов’язані з наслідками технічного прогресу, але створено й служби, які допомагають людям у нових умовах, наше життя стає безпечнішим і комфортнішим.

Однак нині людство вступило в нову епоху свого розвитку. Тепер безпека кожного залежить не лише від його поведінки і від рівня безпеки в суспільстві (національної безпеки), а й від безпеки всього людства і біосфери загалом. Додавши загрозу зіткнення планети з великим метеоритом чи кометою, матимемо сучасний комплекс проблем безпеки (мал.).

У шкільних курсах превентивної освіти розглядаються теми, присвячені питанням безпечної поведінки у навколишньому середовищі, зокрема:

• Безпека у школі.
• Побутова безпека.
• Дорожня безпека.
• Пожежна безпека.
• Соціальна безпека.
• Безпека на природі.
• Надзвичайні та екстремальні ситуації.
• Надання невідкладної допомоги.

Далі наведено приклади правил безпечної поведінки у вигляді інструкцій.

Правила безпеки на багатолюдних громадських заходах (мітингах)

• Залиште дітей вдома.
• Не беріть із собою предметів, що колють або ріжуть.
• Не беріть наплічник або сумку на довгому ремінці, їх може затиснути натовп, також вас можуть пограбувати.
• Кінці хустки, краватки, шарфу треба заправити під одяг.
• Без крайньої необхідності не беріть плакатів на жердинах і палицях. Вони можуть бути небезпечними, коли натовп стає некерованим.
• Не беріть із собою фотоапарат, відеокамеру, інші коштовні речі, не вдягайте прикрас.
• Візьміть із собою посвідчення особи.
• Не наближайтеся до агресивно налаштованих груп, осіб.
• Не намагайтеся потрапити ближче до трибуни чи мікрофона.
• Якщо виник конфлікт із поліцією, не втрачайте самовладання, не робіть різких рухів, не кричіть, не біжіть.
• Якщо вас затримали, не намагайтеся на місці сперечатися і доводити, що ви тут випадково.
• Не намагайтесь йти проти руху натовпу, уникайте його центру, а також краю, небезпечного сусідства з вітринами, стінами, парканами, стовпами.
• Ухиляйтеся від усього нерухомого на шляху, інакше вас можуть розчавити.
• Не чіпляйтеся ні за що руками — їх можуть зламати.
• Не намагайтеся підняти речі, які впали.
• Якщо ви впали, швидко підтягніть до себе ноги, захистіть голову, згрупуйтесь і спробуйте ривком встати.
• Зі щільного, але нерухомого натовпу вибирайтеся, прикинувшись хворим або зробивши вигляд, що вас нудить.

Правила безпеки в Інтернеті

Список використаних джерел

1. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Основи здоров’я. Підручник для 7 класу загальноосвітніх закладів. http://autta.org.ua/ua/resources/textbooks_materials/