Що корисніше батат чи картопля?

Батат містить вищий рівень клітковини, ніж звичайна картопля. Вона сприяє травленню та полегшує випорожнення. За даними WebMd, батат є хорошим джерелом пребіотиків, які допомагають поліпшити баланс кишкових бактерій і загальний стан кишківника.

Кому не можна їсти батат?

Кому не можна їсти батат?

• тим, хто страждає на хвороби шлунку, такі як виразка, бо батат може негативно впливати на слизову оболонку;
• батат містить речовини, що за структурою схожі на гормон прогестерон, тому деякі лікарі припускають, що він здатен впливати на гормональний фон у вагітних жінок.

Як правильно їсти батат?

Цей коренеплід за текстурою і способом приготування нагадує картоплю, але має помаранчевий колір і злегка солодкуватий присмак. За смаком це щось середнє між картоплею і гарбузом. Батат відмінно поєднується з м'ясом, спеціями, зеленню, овочами. Також використовується в десертах. Кеш

Картофель или батат: что полезнее и почему

Коллаж РБК-Украина: Картофель или батат

Многие из сторонников здорового питания вычеркивает из своего рациона привычную нам картошку и предпочитают батат - сладкий картофель, который якобы имеет сплошные преимущества.

Так ли это на самом деле, пишет Еatthis.

"Многие люди считают, что белый картофель не относится к здоровой обеденной тарелке, но это просто неправда. Запеченный или вареный картофель имеет некоторые серьезные пищевые преимущества", - говорит врач-диетолог Лорен Манакер.

Чем полезен батат

Батат внутри оранжевого цвета, ведь содержит бета-каротин, и это - важное преимущество.

Бета-каротин превращается в витамин А в организме, поэтому может поддерживать здоровую иммунную систему, здоровье костей, а также определенные аспекты здоровья зрения.

Также сладкий картофель содержит антиоксиданты, клетчатку и важные микроэлементы, такие как калий, витамин В6 и витамин С.

"Этот картофель является мощным источником витамина А, обеспечивая более 700% нормы потребления на порцию", - говорит врач.

В чем преимущества обычного картофеля

"Обычный белый картофель не лишен каких-либо питательных веществ, несмотря на распространенное мнение. Он содержит клетчатку, а также витамин С и калий - питательные вещества, которые необходимы для поддержания нашего здоровья в целом. Кроме того, как и сладкий картофель, в нем от природы мало жира и нет холестерина", - уверена медик.

Врач уверена, что и сладкий, и белый картофель приносят пользу для здоровья, и ни один из них не является "плохим выбором".

"Но если по-настоящему оценить питательные вещества, которые обеспечивают оба, сладкий картофель обеспечит больше питательных веществ, чем обычный", - говорит Манакер.

Батат содержит больше клетчатки, витамина А, витамина B6 и кальция по сравнению с белым картофелем. Но белый картофель имеет большее количество калия и витамина С.

Отметим, что батат проигрывает в Украине в цене обычной картошке. Так, за кило сладкого картофеля просят 80-115 грн, тогда как более привычный для нас картофель стоит от 10 до 50 грн за килограмм.

Отметим, что недавно ученые пришли к выводу, что если бы люди ели только один продукт, картофель был бы единственным способом выжить.

Батат

Бата́т або солодка картопля (Ipomoea batatas L.) Lam.) — багаторічна трав'яна рослина родини берізкових (Convolvulaceae). Походить з Центральної Америки. Одна з найпоширеніших у світі харчових і кормових культур.

В країнах з помірним кліматом батат вирощують як однорічну рослину для одержання кореневих бульб, які за хімічним складом близькі до картоплі, але багатші на вуглеводи (до 30 %), в тому числі цукри (2—6 %).

Зміст

• 1 Страви
• 2 Поширення
• 3 Розмноження
• 4 Сорти
• 5 Схема висаджування
• 6 Особливості вирощування
• 7 Виробництво
• 8 Галерея
• 9 Примітки
• 10 Посилання
• 11 Література

Страви [ ред. | ред. код ]

Бульби споживають сирими, запеченими, смаженими, вареними та консервованими, переробляють на крохмаль, патоку та інше. Стебла і відходи бульб згодовують худобі.

Батат є досить універсальним продуктом: здатен замінити або доповнити картоплю у гарячих рідких стравах (включно з борщем), дерунах, у стравах типу «риба (м'ясо/птиця) з овочами». З нього можна робити салати, пюре, каші (рецепт і спосіб приготування аналогічний до гарбузової); пюре (яке швидко вариться) є гарною начинкою у вареники; може додаватися у лазанью, голубці, вінегрет тощо.

Попри те, що сирий овоч твердий і важко ріжеться, вариться батат дуже швидко: 5-7 хвилин від часу закипання води. Зварений тримається шматочками, які не розлазяться, якщо їх тримати в руці або кусати, але одним натиском ложки перетворюються в пюре.

У смакові батату можна відчути легкий присмак картоплі, моркви, гарбуза, гороху, хоча біологічно батат має з ними мало спільного.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Масово вирощується в країнах зі спекотним кліматом, південній та східній Азії. Лідери з виробництва — Китай, Латинська Америка. В СРСР батат культивувався з 1933, переважно в республіках Середньої Азії, на чорноморському узбережжі Кавказу і на півдні України. Зараз вирощується в Україні у домогосподарствах та малих підприємствах. Промислової заготівлі поки що немає.

Урожайність — 30—70 т/га і більше.

Розмноження [ ред. | ред. код ]

Розмножують батат в основному вегетативно укоріненням живців, рідше — насінням. Деякі сорти втратили здатність до цвітіння, взагалі схожість насіння низька, зате висока здатність до вкорінення пагонів.

Для промислового виробництва, або для висаджування на городі бульби пророщують в теплому вологому середовищі, живці зрізають і вкорінюють в воді, після чого висаджують у відкритий ґрунт. Живці для вкорінення можна нарізати також із дорослої рослини, або з підрослої розсади.

Сорти [ ред. | ред. код ]

На 2013 рік у Світі було відомо понад 7000 сортів батату. Найбільш ранніми є Маньчжурський, Білий НБС, Тайнунг-65, Боніта, Бельву, Баюбел, Рубін Кароліни, Побєда-100, Борегард, Джорджія Джет та інші. Їхній строк дозрівання становить 90-100 днів (три місяці). Прийнятні для України також середньостиглі сорти. В Україні поширений сорт Вінницький рожевий та інші.

Залежно від сорту батат буває білим, жовтим, лимонним, рудим, рожевим, кремовим, червоним, фіолетовим, вишневим, а за формою — видовженим, грушоподібним, і «пузатим» майже овальної форми. Забарвлення свідчить про вміст корисних речовин. Так, рудий містить багато каротину, а фіолетовий — корисні антоціани.

Найвідоміші фіолетові сорти: Дінгес Перпл, Молокай, Стокс Перпл та Окінавський. Вони вважається найкориснішими. Починаючи з 2014 року група вітчизняних бататоводів розробляє та випробовує нові фіолетові сорти, наприклад Скіф, які мають більшу врожайність в умовах України ніж більш поширений Перпл.

Схема висаджування [ ред. | ред. код ]

Батат необхідно висаджувати по 3-4 рослини на один метр квадратний. Оскільки бульби досить об'ємні, найзручніше висаджувати його на гребенях.

Існує 3 способи висаджування: 1) вертикально. 2) «дугою»: нижня частина лежить горизонтально, надземна частина направлена вертикально. 3) «гачком»: верхівка виглядає із землі вертикально, під землею пагін загнуто доверху.

У будь-якому разі, підземна частина має бути хоча б 10 см, адже кожен великий додатковий корінь — це одна бульба. Для гарного товарного вигляду найкращим є 2-й спосіб. Тоді бульби ростуть вертикально вниз, не заважаючи одна одній і тому не закручуються.

Особливості вирощування [ ред. | ред. код ]

• не потребує такого виду робіт як підгортання;
• абсолютно не цікавить колорадських жуків;
• не належить до родини Пасльонових (не є родичем і тому має мало спільних хвороб із картоплею, перцем, помідорами, баклажанами, тютюном і фізалісом, які часто заражають одне одного);
• кращі показники врожайності та більший розмір бульб;
• не потребує ні планового оприскування отрутохімікатами, ані протруювання перед посадкою;
• високий коефіцієнт розмноження: з однієї бульби можлива вигонка до 40 самостійних рослин, після чого вона частково ще придатна в їжу;
• при порівняно незначному догляді стебла з листками залишаються зеленим, а корені набирають масу аж до початку жовтня (на 2 місяці довше картоплі) за умови, що немає заморозків і ще бувають сонячні дні з температурою вдень 15 і більше градусів тепла. При цьому вибірково можна відкопувати бульби в їжу починаючи з серпня;
• надзвичайно корисний.

• гине від від'ємних температур або кількагодинного зниження температури до нуля та хворіє, якщо довго тримається температура нижче 8-10 градусів тепла;
• вимагає великої кількості вологи за умови рівномірного розподілу впродовж вегетаційного періоду;
• для росту потребує значного відсотка ясних днів з температурою вдень >15°С;
• потребує нестандартних умов зберігання в умовах сухого і теплого приміщення за температури не нижче 12 градусів тепла;
• потребує більше ручної роботи під час висаджування (що цілком компенсується зменшенням ручної роботи протягом літа і економією садивного матеріалу тощо);
• не існує сортів-«сорокаденок»;
• окремі пізні сорти (в тому числі африканські) встигають закласти бульби, але не встигають набрати масу.

Після збирання врожаю бульби очищують від землі, висушують та витримують тиждень за температури +30°С для загоєння всіх механічних пошкоджень, після чого поміщають на зберігання.

Бульби зберігаються від кількох місяців до двох років при температурі в межах +12…20°С. За температури нижче +10 вони змінюють забарвлення, в'януть і швидко загнивають, зберігаються не більше кількох тижнів, тоді як за температури понад +20°С — проростають, але зберігаються до кількох місяців.

Виробництво [ ред. | ред. код ]

Галерея [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. ISBN 3-527-30114-3.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Література [ ред. | ред. код ]

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Бернардино де Саагун, Куприенко С.А.Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — ISBN 978-617-7085-07-1.
• Жуковский П. М. Культурные растения и их сородичи. Систематика, география, цитогенетика, иммунитет, экология, происхождение, использование./ Изд. третье, переработанное и дополненое. — Ленинград: Колос, 1971. — 752 с.