Як лікувати бактеріальний опік у груші?

Сильно уражені опіком плодових поодинокі дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання їх на місці. У списку пестицидів і агрохімікатів є комплекс стрептотріцінових антибіотиків фітолавін. При незначному ураженні окремих гілок опіком проводять чотириразове обробку в період цвітіння і формування плодів. Кеш

Як лікувати стовбур груші?

Цитоспороз (стовбурова гниль) Пошкоджені тканини очищають до здорового шару, обробляють антисептиком (мідний купорос, «Гарт»), ретельно замазують садовим варом. Коли відбувається розм'якшення і гниль деревини, цитоспороз груші вилікувати практично неможливо. Уражені дерева необхідно викорчувати й утилізувати. Кеш

Що таке Моніліальний опік?

Моніліальний опік, відомий також як моніліоз або плодова гниль – грибкове захворювання рослин, що добре відоме садоводам.

Бактеріальний опік груші: лікування препаратами Що таке бактеріальний опік груші? Бактеріальний опік – захворювання небезпечне, здатне остаточно знищити не тільки урожай груші, а й самі дерева.

Бактеріальний рак груші

В останні роки в Україні спостерігається ураження штамбів і скелетних гілок яблуні та груші, яке прийнято називати бактеріальним раком, або бактеріальною гниллю кори.

Дослідженнями К.І.Бельтюкової, Л.П.Пастушенко і Л.В.Оскерко встановлено два типи прояву захворювання. Перший характеризується утворенням на штамбах і скелетних гілках вдавлених, овальних плям, різних за розміром, з рожево-коричневим відтінком і фіолетово-бордовою облямівкою. Такі плями часто відокремлюються від живої тканини тріщинами. Деревина у місцях плям м'яка, волога, коричнева, із запахом плісені. Інколи з утворених тріщин витікає рідина. Навесні кора часто здувається, набуваючи форми пухирів, а потім лопається і звисає, оголюючи вологий камбій. Листки в уражених дерев набувають червоно-коричневого кольору, відмирають, але не обпадають. Відмирають окремі скелетні гілки а іноді і все дерево. Збудником такої форми захворювання є бактерії Pseudomonas syringae van Hall pv. cerasus Griffin.

За другого типу бактеріального раку на скелетних гілках утворюються поздовжні і поперечні тріщини з рідиною, яка повільно з них витікає. Кора навколо тріщин западає і темнішає. Під нею поверхневі шари деревини стають чорнувато-коричневими. Уражені гілки мають невелику кількість листків, які до того ж дрібні і хлоротичні. Іноді витікання рідини з місць уражень (тріщин) настільки посилюється, що стовбури і навіть грунт навколо них стають мокрими. При повному оперізуванні тріщинами гілки чорніють і засихають. З уражень виділяються неоднорідні бактерії типу Erwinia, частина яких схожа на Erwinia carotovora pv. carotovora Bergey et al., а частина — на Erwinia amylovora Winslow et al. Виділені з уражень бактерії мають слабкі патогенні властивості. Вони, певно, розвиваються лише у місцях механічних пошкоджень.

Шкідливість захворювання велика. Ураження скелетних гілок призводить до різкого зниження врожаю плодів і відмирання насаджень у фазі плодоношення, випадки повного випадання дерев на великих площах.

Проти хвороби восени і рано навесні проводять вирізування уражених гілок, захоплюючи 2-3 см здорової тканини. Місця зрізу дезинфікують й обов'язково заробляють садовою замазкою. Уражені зрізані частини рослин видаляють і знищують.

При виникненні плям дерева обприскують фунгіцидами без попереднього зачищення. Роблять це тричі, через кожні 3-4 дні.

Розміщують розсадники якомога далі від дорослих насаджень, оскільки останнім часом виявлено ураження збудником саджанців. Забороняється реалізувати з розсадника саджанці з ознаками прояву бактеріального раку кори.

Бактеріальний опік груші та яблуні - чи є антибіотики для лікування?

Бактеріальний опік плодових - небезпечне інфекційне захворювання культурних і дикорослих рослин сімейства розоцвітих, що викликається бактерією Erwinia amylovora.

Збудник цього захворювання входить до переліку карантинних об'єктів, яким останнім часом приділяється значна увага. Це пов'язано з швидким завоюванням все нових територій і заподіянням значної шкоди промисловому плодівництву.

Перші випадки захворювання плодових дерев були відзначені в штаті Нью-Йорк в кінці XVIII століття. Хвороба поширилася також в Канаді, Мексиці, Чилі, Гватемалі. Проникнення в Європу датується серединою 1950-х років. За 60 років, що минули з тих пір, осередки бактеріального опіку виявлені в більшості країн Європейського континенту - від Кіпру на півдні, до Швеції і Норвегії на півночі.

Найбільш типовими ознаками ураження є в'янення і загибель суцвіття. Кілька або всі квіти набувають бурий або темно-коричневий колір, аж до чорного забарвлення, і залишаються на дереві. Бруньки не розкриваються, стають коричневими, чорніють, засихають, але не опадають.

Уражені молоді пагони і гілки ніби наповнені рідиною, яка через деякий час починає сочитися краплями і стікати по корі у вигляді ексудату. Молоді пагони і гілки в'януть, стають коричневими.

Типовим є гачкоподібне згинання кінчиків пагонів. Листки чорніють, скручуються, відмирають, але не опадають.
Листки інфікуються бактеріями через продихи або частіше через ранки, нанесені комахами, градом, поривами вітру. Уражена ділянка всихає, але інфекція продовжує поширюватися через вторинні артерії в середні жилки листка і черешок.

Збудник бактеріального опіку зимує виключно в інфікованих рослинах-господарях. Перезимувавші виразки є найважливішим джерелом ураження квітів навесні. Бактерії проникають в рослини через квітки, рани, тріщини, продихи. З розвитком хвороби бактерії поширюються по корі, гілках і стовбуру, вражаючи все дерево, що призводить до його загибелі.

Єдиним надійним методом запобігання або зменшення швидкості поширення бактеріального опіку плодових в незаражених районах є проведення жорстких фітосанітарних заходів щодо рослин, які уражаються бактеріальним опіком, і дотримання суворого контролю за садами та розсадниками. Забороняється завезення посадкового матеріалу із заражених зон країн розповсюдження захворювання.

Сильно уражені опіком плодових поодинокі дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання їх на місці.

У списку пестицидів і агрохімікатів є комплекс стрептотріцінових антибіотиків фітолавін. При незначному ураженні окремих гілок опіком проводять чотириразове обробку в період цвітіння і формування плодів.

Першу обробку роблять в фазу відокремлення бутонів, другу - в фазу цвітіння, коли відкрито 20% квіток, третю - в фазу формування плодів діаметром до 2 см, четверту - в фазу формування плодів діаметром до 4-5 см. Витрата робочої рідини - до 1000 л / га.

У період спокою, пізно восени, роблять обрізку окремих гілок на відстані від місця ураження: у молодих гілок - на 20-25 см, у старих - на 10-15 см.

В якості профілактичних заходів рекомендується проводити викорчовування дикорослих груш, яблунь і глоду, які можуть бути джерелом нових поразок дерев.

При закладанні нових садів необхідно вибирати стійкі сорти, підтримувати кислотність грунту в межах рН 5,5-6,5, регулювати баланс мікро- і макроелементів.