Як лікувати бактеріальний опік у груші?

Сильно уражені опіком плодових поодинокі дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання їх на місці. У списку пестицидів і агрохімікатів є комплекс стрептотріцінових антибіотиків фітолавін. При незначному ураженні окремих гілок опіком проводять чотириразове обробку в період цвітіння і формування плодів. Кеш

Що таке Моніліальний опік?

Моніліальний опік, відомий також як моніліоз або плодова гниль – грибкове захворювання рослин, що добре відоме садоводам.

Як боротися з Моніліозом в домашніх умовах?

Перед початком цвітіння сад потрібно обприскати спеціальними фунгіцидами, ефективними проти моніліозу. Для цього можна купити в агромагазині препарати Топсин-М, Хорус або Мікосан-В, або 1%-у бордоську суміш. Прочитайте на інструкції засобу, в яку погоду можна проводити обприскування.

Бактеріальний опік плодових – небезпечне захворювання плодових культур

Бактеріальний опік плодових, збудником якого є Erwinia amylovora, надзвичайно шкодо- чинна хвороба плодових культур. Збудник уражує близько 170 видів рослин. Найбільшої шкоди завдає рослинам родини розоцвітих- яблуні, груші, айві. З декоративних та дикорослих збудник уражує глід, піроканту, горобину, китайську айву, спірею, троянду. Збудник захворювання (бактерія) відносно стійкий до умов зовнішнього середовища. Встановлено, що на сонячному світлі в краплинах ексудату бактерія гине лише через 22 год, а без світла зберігається в ексудаті понад два місяці. У грунті, за сприятливих умов, бактерії зберігають життєздатність не більше 38 днів, у зрізаних пагонах, залежно від умов від 3 до 29 днів.

За часом прояву найпершим з симптомів хвороби є опік суцвіть, що проявляється у раптовому в’яненні та всиханні окремих квіток, а згодом і всього суцвіття. При цьому на квітконіжках з’являються краплини ексудату спочатку прозорі або молочно-білого кольору, які потім темніють. Поява ексудату спостерігається і на інших уражених органах. Цей симптом характерний лише для Erwiniaamylovora і не є властивий іншим захворюванням.

Крім суцвіть до бактеріального опіку найбільш чутливі зелені пагони, особливо ті, що розвинулись із сплячих бруньок. Кора та листки на уражених пагонах груші набувають кольору від темно-коричневого до чорного, у яблуні – від світло – до темно коричневого, верхівка ураженого пагону звисає, набуваючи характерної гачкоподібної форми.

Хвороба сильно уражує молоді зав’язі та недостиглі плоди груші і яблуні, на яких з’являються насичені вологою темно – зелені плями, які згодом темніють і покриваються краплинами ексудату.

Внаслідок розвитку хвороби відбувається утворення виразок на корі багаторічних гілок та стовбурах, що може бути причиною відмирання скелетних гілок і навіть всієї крони дерева. Виразки на гілках є основним місцем збереження патогену в зимовий період і джерелом його поширення під час наступного сезону вегетації.

Захворювання бактеріальним опіком призводить до різкого зниження урожайності і якості плодів, сильного ослаблення уражених дерев, що погіршує їх стійкість до несприятливих умов, а при гострому перебігу хвороби до відмирання значної частини крони або повної загибелі дерев на протязі одного вегетаційного періоду.

Поширення збудника проходить за допомогою комах-запилювачів (бджоли, оси, джмелі), мух, попелиць та інших комах. На більш далекі відстані збудника переносять птахи. Дощ та вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території. Передається збудник з садивним матеріалом та прищепами. Вірогідність ураження зростає при недотриманні правил дезінфекції під час обрізки дерев.

На території Волинської області вогнище бактеріального опіку вперше виявлено в Іваничівському районі на площі 14,7 га у 2014 році. За результатами проведеного обстеження 03 травня 2018 р. підтверджено бактеріальний опік на площі 14,7 га. в Іваничівському районі. З метою запобігання розповсюдження захворювання щороку проводиться ревізія старих вогнищ.

Фітосанітарні заходи при виявленні бактеріального опіку плодових :

• При виявленні опіку плодових накладається карантинний режим та вживаються заходи з локалізації та ліквідації вогнища згідно існуючих методик. Забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів країн, де зареєстровано захворювання.
• Дезінфекція садових інструментів 10%-м розчином мідного купоросу, 70%-м метиловим спиртом або 10%-м розчином гіпохлориту натрію (NaOCl) та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом або емульсійною фарбою.
• Викорчовування і спалювання рослин у насадженнях, де всихання дерев сягає понад 30%. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів, що описано вище.
• Видалення дикорослих рослин-господарів, особливо глоду і кизильнику, що ростуть на відстані ближче 500 м до саду.
• Обмеження кількості поливів у заражених садах. Інтервали між поливами повинні бути якомога більшими, а поверхня ґрунту залишатися сухою, особливо в періоди найбільшого ризику зараження. Кращим методом поливу є крапельне зрошення.
• Проводити боротьбу з комахами-переносниками обробляючи сад інсектицидами на початку розпускання бруньок, перед цвітінням і відразу після нього, а також після збирання врожаю.
• Сучасні фунгіциди, крім мідьвмісних, не впливають на збудника бактеріального опіку плодових. Під час загрози поширення бактеріозу в насадженнях обробки мідьвмісними препаратами проводять, починаючи з фенофази зелений конус до закінчення активного росту однорічних пагонів з інтервалом 10–14 днів.
• При закладанні нових садів необхідно вибрати стійкі сорти.

1. http://servis-agro.com.ua/bakterialniy-opik-plodovih-derev/
2. http://allref.com.ua/uk/skachaty/Bakterial-niiy_opik_plodovih_roslin
3. Сологуб О. С., Крим І.В., Мельник П.О.,Хом’як М.В. Методичні рекомендації по біохімічній ідентифікації збудника бактеріального опіку плодових. Ч: Українська науково-дослідна станція карантину рослин, 2007 р.-20 ст.

Вик: головний фахівець Сулева Т.В.

• МІЖНАРОДНИЙ РІК ЗДОРОВ'Я РОСЛИН 2020 / INTERNATIONAL YEAR OF PLANT HEALTH 2020
• Про лабораторію
  • Структура лабораторії
  • Атестат про акредитацію
  • Історія створення фітосанітарної лабораторії
  • КОМПЛЕКТ ДОКУМЕНТІВ
  • Розмір середніх проб рослинної сільскогосподарської продукції
  • Перелік платних послуг
  • Поширення по районах
  • Перелік регульованих шкідливих організмів
  • Амброзія полинолиста
  • Бактеріальний опік плодових
  • Золотиста картопляна нематода
  • Повитиця польова
  • Західний кукурудзяний жук
  • Американський білий метелик
  • Південно-американська томатна міль
  • Державні сайти
    • Президент України
    • Верховна Рада України
    • Урядовий портал
    • Міністерство аграрної політики та продовольства
    • Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
    • Державна установа "Центральна фітосанітарна лабораторія"
    • Головне управління Держпродспоживслужби України у Волинській області
    • Вимоги України
    • Вимоги ЄС
    • Вимоги КНР
    • Вимоги Республіки Індія
    • Фітосанітарні вимоги Республіки Білорусь
    • Фітосанітарні вимоги Турецької Республіки
    • Директиви
    • МСФЗ №1-34
    • МСФЗ №12
    • МСФЗ №15
    • МСФЗ №35
    • МСФЗ №36
    • МСФЗ №45
    • МСФЗ №47
    • СТАНДАРТ ЄОКЗР PM 916