Яка будова багатоклітинних грибів?

Тіло багатоклітинних грибів утворене переплетенням довгих мікроскопічних ниток з клітин - гіфів. Їхня сукупність має назву грибниця, або міцелій. У шапинкових грибів більша частина грибниці міститься в ґрунті, решта гіфів щільно переплітаючись утворюють надземну частину - плодове тіло. Кеш

Де ростуть Шапинкові гриби?

Шапинкові гриби поширені повсюдно: у лісах, парках, садах, на луках тощо. Вони трапляються на всіх континентах, окрім Антарктиди . Форма шапинки різних видів може бути кулеподібною, овальною, дзвоноподібною, конусоподібною, пласкою.

Що таке одноклітинні гриби?

Дрі́жджі — позатаксономічна група одноклітинних грибів, які втратили міцеліальну будову внаслідок переходу до проживання у рідких і напіврідких субстратах, багатих на органічні речовини.

Презентація "Багатоклітинні організми: тварини, рослини, гриби. Як людина здобуває знання про організми"

Попрацюємо разом. Визнач, про які властивості організмів ідеться в таких реченнях: Корова жує траву. З яєць курки вилупились курчата. У небі кружляє орел. Перед дощем закрились пелюстки квітки.

Попрацюємо разом. — Погляньте, камінь розмножується! Отож, він організм! — вигукнув один хлопчик. — Так! — сказала дівчинка і додала: «Автомобіль також можна назвати організмом, адже він рухається!» — Нічого подібного, бо ви назвали лише по одній властивості організмів. А цього недостатньо, щоб вважати камінь та автомобіль організмами, — почулося з класу. Хто з дітей, на твою думку, має рацію?

Багатоклітинні організми. Жива природа Землі надзвичайно різноманітна. Щоб орієнтуватися в ній, наукова спільнота розрізняє низку великих груп організмів, із-поміж яких рослини, тварини, гриби, бактерії та ін. Усі вони мають свої особливості будови, живлення та значення у природі.

Тварини. Тварини харчуються рослинами або іншими тваринами. Ведуть здебільшого рухомий спосіб життя та мають обмежений ріст. Мікроскопічні твариноподібні організми очищають водойми, беруть участь в утворенні ґрунту, знищенні решток інших тварин і рослин. Серед тварин багато як шкідників, так і санітарів.

Рослини. Необхідною умовою існування рослин є сонячне світло. За допомогою нього вони отримують енергію. Ведуть прикріплений спосіб життя та мають необмежений ріст. Під час процесу перетворення енергії Сонця в органічну енергію виробляють необхідний для нашого дихання кисень.

Гриби. Гриби мають ознаки і рослин, і тварин. Із рослинами їх поєднує нерухомий спосіб життя та необмежений ріст, а з тваринами — живлення готовими органічними речовинами.

БактеріїЦе організми, які зустрічаються повсюди. Вони також живуть у нашому тілі й допомагають нашому травленню. А ще за їхньої участі покращується родючість ґрунту, вони забезпечують процеси гниття, супроводжують процеси утворення газу та нафти тощо. Однак є чимало шкідливих бактерій, що викликають хвороби.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВСпостереження. Вимірювання. Експеримент

Спостереження Одним із методів дослідження організмів є спостереження за ними в природних умовах. Сучасні фото-, відео- та аудіопристрої дають змогу дізнатися, як поводяться тварини вдень і вночі, які звуки видають, як ростуть рослини і гриби. Для вивчення життя тварин, які переміщуються на великі відстані (наприклад, перелітні птахи, кити), використовують різні мітки.

Пристрої, що допомагають вивчати поведінку тварин

Вимірювання застосовують, щоб дізнатися масу й розміри організмів чи окремих їхніх частин. Наприклад, вимірюють масу плодів і довжину коренів рослин, температуру тіла тварин. Вимірювання

Експеримент дає змогу досліджувати організми у спеціально створених умовах. Наприклад, щоб з’ясувати, у яких умовах краще ростуть рослини, за якої температури дитинчата черепахи швидше вилуплюються з яєць, вдаються до експерименту. Експеримент

Царство гриби: характеристика. Реферат

Гриби - це група гетеротрофних організмів, безхлорофільні, одно і багатоклітинні, від дрібних мікроскопічних до таких великих, як трутовики і гігантський дощовик. Гриби займають проміжне положення між рослинами і тваринами, оскільки характеризуються рядом ознак:

• Тварині: гетеротрофний тип живлення, наявність в обміні сечовини, в оболонці клітин є хітин, запас поживних речовин у вигляді глікогену.
• Рослини - необмежений ріст, адсорбтивний тип живлення (шляхом всосування, а не захоплювання їжі), характер розмноження.

Тіло побудоване з тонких нитчастих утворень - гіф. Їх сукупність утворює вегетативне тіло (міцелій або грибницю). Умовно гриби поділяють на вищі та нижчі. У нижчих грибів міцелій має одноклітинну будову, у вищих він багатоклітинний. Дріжджі та внутрішньоклітинні паразитичні гриби міцелію не мають.

Фітофтора - картопляна гниль

Синтріхіум - рак картоплі Ольпідіум - чорна ніжка капусти

Мікроспоридії (трихофітон) - стригучий лишай

Сажкові (устилага) - викликають сажку, паразитують на злакових

Сапрофіти: Мукор - біла цвіль

Сапрофіти: Цвілеві гриби - пеніцил, фурацил - антибіотики

Іржисті (кукцинія) - викликають іржу на різних рослинах

Дріжджі - одноклітиинні гриби (хлібні, пивні, винні)

Трюфелі - цінні їстівні гриби

Клітина грибів:

• Клітинна оболонка складається з целюлози, білків, ліпідів, хітину. А під нею цитоплазматична мембрана.
• Цитоплазма з одним або декількома ядрами, мітохондріями, лізосомами, вакуолями (містить запасні речовини - глікоген, ліпіди, жири).

В цитоплазмі містяться білки і не зв'язані з органелами клітини, ферменти, амінокислоти, вуглеводи, ліпіди. В їстівних грибах є багато вітамінів і мінеральних солей.

Розмножуються гриби:

• статево;
• безстатево (спорами);
• вегетативно (частинами міцелію);
• брунькуванням (дріжджі).

За характером живлення гриби поділяються на:

• Сапрофіти - живляться готовими органічними речовинами мертвих організмів.
• Паразити - живляться за рахунок організмів, на яких поселяються (живуть на поверхні або всередині живих тканин рослин і тварин).

Симбіонти - живуть у симбіозі з іншими організмами (хлорофільними рослинами живляться за рахунок утворення мікоризи.

Антибіотик пеніцилін. В 1929 р англійський мікробіолог А. Фленінг виявив антибактеріальну дію плісені пеніцилу і виділив з неї речовину - пеніцилін. У 1940 р І. Флорі добув тривкий препарат пеніциліну.

Дріжджі. Немає грибниці, тіло складається з поодиноких овальних одноядерних клітин; розмножується швидко брунькуванням, у деяких видів - статеве; при виснаженні середовища, на якому вирощують дріжджі гриб утворює сумки зі спорами - дріжджова клітина перетворюється в сумку. Хлібні або пивні дріжджі - для випікання хліба, а винні - для виготовлення вина. Дістають вітаміни В1 і В2.

Гриби паразити

До нижчих грибів-паразитів відносять: фітофтора (паразитує на картоплі, помідорах), синтрихіум (рак картоплі) - на бульбах утворюються нарости. В Україні мало поширений, тому є об'єктом суворого карантину).

З класу Аскоміцети паразитичними є гриби: трихофітон - це гриб-паразит, що викликає стригучий лишай (уражається волосся, нігті, шкіра людини і тварин). У рослин: ріжки - це паразитичний гриб, що розвивається на житі, пшениці та інших злаках. Під час цвітіння жита, спори гриба заносяться на зав'язь квітки, де вони проростають у міцелій. Переносять спори комахи. Перезимовують спори у ґрунті або з врожаєм гриба.

Потрапляючи в організм людини або тварини, ріжки спричиняють тяжке захворювання, яке в народі називають "злі корчі", що може закінчитися смертю. З ріжок виготовляють ліки, що використовують в гінекології та акушерстві.

З класу Базидіомицети представниками грибів-паразитів є: сажкові (гриб устилагу) - паразитує на культурних і дикорослих злакових. Хворі рослини мають вигляд обвуглених або обсипаних сажею, ураження відбувається під час цвітіння. Міцелій, що проростає, проникає в зав'язь і перебуває в зерні до його проростання. Заражене зерно мало відрізняється від здорового, інші види сажки можуть заражати рослини спорами під час цвітіння злаків, або можуть заражати молоді надземні рослини і при цьому міцелій не розростається по всій рослині, а локалізується в місці зараження.

Заходи боротьби з сажками: технічна обробка насіння, добір посівного матеріалу з незаражених плодів, агротехнічні заходи, які прискорюють ріст рослини.

Іржисті гриби (гриб пекунія) - викликають іржу. Паразитують на покритонасінних і вищих спорових рослинах, уражені рослини вкриваються плівками оранжевого або іржистого (бурого) кольору.

Заходи боротьби з іржистими грибами: обпалення, озимлення сірчаними препаратами, виведення стійких сортів злакових, бо найбільш поширена іржа, що паразитує на злакових.

Цей гриб уражає асиміляційну поверхню хлібних злаків, призводить до значних втрат врожаю.

Гриби-трутовики: завдають великої шкоди лісам, паркам і лісовому господарству. Міцелій трутовиків розвивається всередині дерев, руйнуючи деревину. Зараження - потрапляння спор через рани на корі. Через кілька років після враження виникають плодові тіла копитоподібної форми, тверді та утворюється велика кількість спор.

Заходи боротьби з трутовиками: гігієна лісу, спалювання заражених дерев. Сучасна комплексна система мір захисту від паразитичних грибів:

• Агротехнічні методи боротьби.
• Біологічні методи - використання природних ворогів та продуктів їх життєдіяльності.
• Хімічні методи, антибіотики, гормони, ферменти, гормональні препарати.
• Карантинні - недопущення завезення збудників хвороб з інших континентів.
• Селекція рослин - виведення рослин, стійких до хвороб і збудників.

Хвороби людини викликані грибом:

• Парша (гриб ахоріон), оселяється на волосяній поверхні голови.
• Стригучий лишай - гриб трихофітон.
• Пліснявка (у немовлят) - дріжджовий гриб - сідіум.
• Кандидози - викликається грибком кандиди (молочниця).

Роль грибів у природі і народному господарстві:

1. Разом з бактеріями - роль у кругообміну речовин.

2. Важлива роль у процесі ґрунтоутворення, знищують у ґрунті різних збудників хвороб.

3. Велика роль у створенні мікоризи; участь в утворенні лишайників - піонерів рослинності.

4. Використовується в н/г

• дріжджі - в хлібопекарській, пивній, виноробній та спиртових промисловостях.
• види мукора: аспергіла - у спиртовій промисловості.
• з дріжджів дістають вітаміни В1 і В2. Вітаміни також є в плодових тілах їстівних грибів.
• шапкові гриби, як продукт харчування.
• з грибів пеніцилів дістають антибіотик пеніцилін, як лікарський препарат, застосовують препарат з ріжків.
• як біологічний метод боротьби з шкідниками с/г (буряковий довгоносик); з грибів виготовляють препарат, що застосовують для знищення шкідливих комах.

Шкідливе значення грибів:

• Руйнують деревину.
• Псують мастила, книжки, тканини, корозія металу, папір, шкіряні вироби.
• Втрати врожаю.
• Захворювання людини і тварин, рослин.

Шапкові гриби. Їх будова, живлення, симбіоз з рослинами

Більшість видів цих грибів - сапрофіти (розвиваються на перегнійному ґрунті, відмерлих рослинних залишках), та симбіонти. Вегетативне тіло складається з гіфів, що утворюють грибницю, розташовану в субстраті. В процесі розвитку на грибниці утворюються плодові тіла, які складаються з ніжки та шапки.

На нижньому боці шапки, від центру до периферії, у частини грибів розходяться пластинки, на яких розвиваються спори - такі гриби називаються пластинчастими (сироїжки, лисички). У деяких пластинчастих грибів є покривало-плівочка, що захищає пластинки (опеньки). У інших грибів нижня частина шапки має трубчасту форму - це трубчасті гриби. В трубчастих також дозрівають спори. Їх плодові тіла м'ясисті, швидко загнивають, легко пошкоджуються личинками комах, поїдаються слимаками. Зверху шапки, нитки гіфів забарвлені.

Розмножуються шапкові гриби спорами, вегетативно (частинками міцелію).

Ріст і розвиток грибів у лісі залежить від складу ґрунту, метеорологічних умов, утворення мікоризи.

Шапкові гриби зв'язані переважно з вищими рослинами, утворюючи мікоризу (підберезник з березою). Мікориза (грибокорінь) співжиття міцелію гриба з коренями вищих рослин. Явище відкрито у 1871 р Каменським.

Гриб допомагає рослині завоювати важкодоступні речовини гумусу, сприяє поглинанню елементів мінерального живлення, фіксують вільний азот і у сполуках передають рослинам, активує ферменти вищої рослини. Від вищої рослини гриб отримує органічні речовини, кисень, кореневі виділення, що сприяють проростанню спор. Мікориза не виявлена лише в осокових, хрестоцвітих і водяних рослин. Гриби можуть бути зв'язані з мохоподібними, а з водоростями утворюють лишайники.

Шапкові гриби поділяють на:

• Умовно їстівні - які необхідно перед кулінарною обробкою тривалий час варити і видалити відвар, або вимочувати у проточній воді (сироїжки, строчки, свинушки, зморшки). Невірне приготування може призвести до харчового отруєння.
• Безумовно їстівні - не потрібно додаткової обробки (білі, підберезники, підосичники, справжні опеньки). В Україні приблизно 200 видів їстівних грибів.
• Отруйні - це гриби, що спричиняють отруєння організму (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки, несправжні лисички).

Білки грибів досить швидко розпадаються з утворенням отруйних азотистих основ. Тому отруєння може бути викликане не тільки отруйними, але й несвіжими їстівними грибами. При отруєнні грибами необхідно викликати швидку медичну допомогу. В грибах міститься багато мінеральних солей, вітамінів, білків (30%). Але білки грибів тяжко перетравлюються, бо в клітинних оболонках міститься хітин.

Цвілеві гриби

Поселяються на продуктах харчування, в ґрунті, на овочах і плодах. Викликають псування доброякісних продуктів (хліба, овочів).

• Сапрофіти: мукор (біла цвіль) - одноклітинний міцелій; пеніцил і аспергіл - багатоклітинний міцелій.
• Паразити: трихофітон, викликає стригучий лишай у людини і тварини.

Мукор (біла цвіль або головчата плісень)

З'являється на харчових продуктах, на гною у вигляді білого нальоту, який через певний час чорніє. Гриб утворює розгалужений міцелій, що складається з однієї клітини. Від якої відособлюється плодове тіло з спорангієм у вигляді головки, в якій розвиваються тисячі спор темного кольору. За умов нестачі поживних речовин відбувається статеве розмноження: на кінцях утворюються гамети, які зливаються, проростають утворюючи зародковий спорангій. Деякі (мукорові дріжджі) розмножуються брунькуванням.

Живе у ґрунті. Або на продуктах харчування, прискорює розкладання трупів рослин і тварин. Розмножується безстатевим шляхом (спори)