Який розмір а1 в см?

Такой ватман подходит для широкоформатной печати, поэтому потребуется достаточно большой принтер. В домашних условиях ватман используется только для ручной работы (чертежи, картины). Размеры А1 в см составляют 59,4х84,1. По сути, это сложенный напополам цельный ватман.

Який розмір має формат а1?

A1 — формат паперу, визначений стандартом ISO 216, серії А. Його розміри — 594×841 мм, що складає площу 0,5 (0,499554) м².

Який розмір листа а2?

A2 (папір)Редагувати Його розміри — 420×594 мм, що складає площу 0,25 (0,24948) м².

A1 Paper Size Dimensions | A Paper Sizes Change Unit. Compare. An A1 piece of paper measures 594 × 841 mm or 23.4 × 33.1 inches. Cutting it in half will create two A2 sheets of paper. An A1 piece of paper will fit into a C1 envelope. When folded in half, it will fit into a C2 envelope. A1 is part of the A series …

Формат паперу

Форма́т папе́ру — стандартизований розмір аркуша (листа) паперу. В різні часи в різних країнах було прийнято різні стандарти формату паперу. Наразі, поширені дві основні системи: міжнародний стандарт ISO 216 (описує формат серії А, і, зокрема, поширений формат А4 та споріднені серії B і C) і північноамериканський стандарт формату паперу, затверджений Американським національним інститутом стандартів (ANSI) в 1995 році.

Зміст

Міжнародний стандарт ISO 216 [ ред. | ред. код ]

Міжнародний стандарт розмірів аркушів, ISO 216, побудовано на основі німецького стандарту розмірів аркушів DIN 476. В стандарті ISO відношення ширини до довжини аркушу різних форматів однакове, та дорівнює квадратному кореню з двох, або приблизно 1 до 1,4142. Базовим форматом аркуша паперу є A0, площа якого дорівнює одному квадратному метру (1 м²). Кожен з наступних форматів аркушів A1, A2, A3, і т. д., має удвічі меншу площу за попередній. Найпоширеніші аркуші мають формат А4 (210 × 297 мм).

Основною перевагою цієї системи є її масштабування: якщо аркуш зі співвідношенням сторін 2 >> ділити на дві рівні частини поперек довшої сторони, то співвідношення сторін отриманих аркушів буде також 2 >> . Брошури можна робити складаючи навпіл аркуші попереднього, більшого розміру; наприклад, аркуші формату А4 згинають, аби отримати брошуру формату А5. Система дозволяє пропорційне масштабування з одного формату в інший — наприклад, збільшення формату А4 до А3, або зменшення з А3 до А4 на копіювальному приладі. Крім того, два аркуші формату А4 можуть бути зменшені й скопійовані на один аркуш без відрізання та без зайвих границь. Також не складно обчислювати вагу: стандартний аркуш А4 з щільністю паперу 80 г/м² важить 5 грамів (оскільки є 1/16 аркуша А0, площа якого дорівнює 1 м²), що дозволяє легко визначити вагу — і пов'язану вартість доставки — для відомої кількості аркушів.

Переваги використання аркушів з пропорцією 2 >> , помітив у 1786 р. німецький вчений Георг Крістоф Ліхтенберг (в листі Йохану Бекману [1] ). На початку двадцятого століття, д-р Вальтер Порстманн вдосконалив ідею Ліхтенберга та створив належну систему розмірів аркушів. Система розмірів Порстмана була запроваджена як стандарт DIN (DIN 476) в Німеччині в 1922 році, замінивши безліч інших форматів паперу. Навіть сьогодні, в Німеччині, поширена назва «DIN A4».

Стандарт DIN 476 швидко поширився на інші країни, і до початку Другої світової війни діяв в наступних країнах:

Під час війни був прийнятий в Уругваї (1942), Аргентині (1943) і Бразилії (1943), а потім був затверджений іншими країнами:

• Іспанія (1947)
• Австрія (1948)
• Румунія (1949)
• Японія (1951)
• Данія (1953)
• Чехословаччина (1953)
• Іран (1948)
• Ізраїль (1954)
• Португалія (1954)
• Югославія (1956)
• Індія (1957)

• Польща (1957)
• Сполучене Королівство (1959)
• Ірландія (1959)
• Венесуела (1962)
• Нова Зеландія (1963)
• Ісландія (1964)
• Мексика (1965)
• Південна Африка (1966)
• Франція (1967)
• Перу (1967)
• Туреччина (1967)

• Чилі (1968)
• Греція (1970)
• Родезія (1970)
• Сінгапур (1970)
• Бангладеш (1972)
• Таїланд (1973)
• Барбадос (1973)
• Австралія (1974)
• Еквадор (1974)
• Колумбія (1975)
• Кувейт (1975)

Станом на 1975 рік стандарт мав таке поширення, що його було ухвалено як міжнародний стандарт ISO та затверджено як стандарт для документів ООН. До 1977 року A4 був стандартом для аркушів листів у 88 з 148 країн. Сьогодні цей стандарт прийнятий в усіх країнах світу, за винятком Сполучених Штатів і Канади. У Мексиці, Колумбії, Венесуелі, Аргентині, Чилі і на Філіппінах поширений американський формат паперу і перебуває у загальному користуванні, не зважаючи на офіційно діючий стандарт ISO.

На додаток до серії A, існує менш поширена серія B. Площа аркушів серії B є середнім геометричним послідовних аркушів серії А. Таким чином, В1 знаходиться між A0 і A1, а площа дорівнює 0,71 м² ( 0.5 >> ). Як наслідок, довжина В0 дорівнює 1 метру, а решта аркушів серії В має довжину в половину, чверть, і так далі метру. Хоча менш поширена в офісах та канцеляріях, її використовують в ряді спеціальних випадків. Багато плакатів друкують на папері формату B або наближених до нього аркушах, наприклад, 50 см × 70 см, B5 відносно часто використовують в книжках. Аркуші серії B використовують також для конвертів та паспортів.

Серію C використовують тільки для конвертів, її визначено в стандарті ISO 269. Площа аркушів серії С дорівнює середньому геометричному площ аркушів серії А та В з таким же номером: наприклад, площа аркушу C4 дорівнює середньому геометричному площ аркушів А4 та B4. Це означає, що аркуш C4 трохи більше за A4, а B4 трохи більше за C4. На практиці, це означає, що лист, написаний на папері А4 можна помістити в конверт формату C4, а конверт С4 можна помістити в конверт формату B4.

Розміри аркушів ISO (та округлені значення в дюймах)

Формат	Серія A		Серія B		Серія C
Розмір	мм × мм	дюйми × дюйми	мм × мм	дюйми × дюйми	мм × мм	дюйми × дюйми
0	841 × 1189	33,1 × 46,8	1000 × 1414	39,4 × 55,7	917 × 1297	36,1 × 51,1
1	594 × 841	23,4 × 33,1	707 × 1000	27,8 × 39,4	648 × 917	25,5 × 36,1
2	420 × 594	16,5 × 23,4	500 × 707	19,7 × 27,8	458 × 648	18,0 × 25,5
3	297 × 420	11,7 × 16,5	353 × 500	13,9 × 19,7	324 × 458	12,8 × 18,0
4	210 × 297	8,3 × 11,7	250 × 353	9,8 × 13,9	229 × 324	9,0 × 12,8
5	148 × 210	5,8 × 8,3	176 × 250	6,9 × 9,8	162 × 229	6,4 × 9,0
6	105 × 148	4,1 × 5,8	125 × 176	4,9 × 6,9	114 × 162	4,5 × 6,4
7	74 × 105	2,9 × 4,1	88 × 125	3,5 × 4,9	81 × 114	3,2 × 4,5
8	52 × 74	2,0 × 2,9	62 × 88	2,4 × 3,5	57 × 81	2,2 × 3,2
9	37 × 52	1,5 × 2,0	44 × 62	1,7 × 2,4	40 × 57	1,6 × 2,2
10	26 × 37	1,0 × 1,5	31 × 44	1,2 × 1,7	28 × 40	1,1 × 1,6

Допуски, зазначені в стандарті:

• ± 1,5 мм (0,06 дюйм) для розмірів до 150 мм (5,9 дюйма),
• ± 2 мм (0,08 дюйм) для довжин в діапазоні від 150 до 600 мм (5,9 до 23,6 дюйм) і
• ± 3 мм (0,12 дюйм) для будь-яких розмірів понад 600 мм (23,6 дюйм).

Відмінності німецького стандарту [ ред. | ред. код ]

Німецький стандарт DIN 476 опубліковано в 1922 році. Він є оригінальною специфікацією серій А та B, але відрізняється від міжнародного стандарту в двох деталях: DIN 476 передбачає розширення до форматів більших за A0, що позначається спеціальним префіксом. Зокрема, в ньому визначено формати 2А0, вдвічі більшої площі за А0 та 4A0, в чотири рази більше A0:

Надформати DIN 476

Формат	мм х мм	дюйм × дюйм
4A0	1682 × 2378	66,2 × 93,6
2A0	1189 × 1682	46,8 × 66,2

DIN 476 також вимагає дещо жорсткіших допусків:

• ± 1 мм (0,04 дюйма) для розмірів до 150 мм (5,9 дюйма),
• ± 1,5 мм (0,06 дюйма) для довжин в діапазоні від 150 мм до 600 мм (5,9 до 23,6 дюймів) і
• ± 2 мм (0,08 дюйма) для будь-яких розмірів понад 600 мм (23,6 дюймів).

Примітки [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Формат паперу

• ISO 216
• Співвідношення сторін зображення

Формат бумаги

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 5 марта 2021 года; проверки требуют 13 правок.

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 5 марта 2021 года; проверки требуют 13 правок.

Формат бумаги — стандартизованный размер бумажного листа [1] .

В разных странах в разное время в качестве стандартных принимались разные форматы. В настоящее время всеми странами мира стандартными приняты форматы серий «A», «B» и «C» (по международному стандарту ISO). Однако в Северной Америке преобладают форматы США по стандарту ANSI, в Японии — форматы по японскому промышленному стандарту JIS. В Мексике и на Филиппинах, несмотря на принятие международного стандарта, по-прежнему широко используется американский формат «Letter».

Международный стандарт ISO 216 [ править | править код ]

Международный стандарт на бумажные форматы, ISO 216, основан на метрической системе мер, и исходит от формата бумажного листа, имеющего площадь в 1 м² — размер «А0» (читается: «а нулевой» формат). Все форматы бумаги ISO имеют одно и то же отношение сторон, равное 1 : 2 >\,> (примерно 1 : 1,4142). Такое соотношение позволяет делить лист любого формата пополам (поперёк длинной стороны), в итоге получая лист меньшего формата с таким же соотношением сторон — 1 : 2 >> . Например:

1 лист «А0» 841 × 1189 = 2 листа «А1» 594 × 841;

1 лист «А1» 594 × 841 = 2 листа «А2» 420 × 594 и т. д.

Такое соотношение сторон бумажного листа определил немецкий физик Георг Кристоф Лихтенберг еще в 1786 году, и оно также использовалось как стандартное во время Французской революции. Затем о нем надолго забыли, но в 1910 году это соотношение возродил немецкий химик Вильгельм Оствальд, а затем распространил Вальтер Порстманн, внедрив в 1922 году в качестве стандарта бумажных форматов в немецкой системе стандартов DIN [2] [3] . Немецкий стандарт с его спецификациями для серий A и B [4] послужил основой для европейского и международного стандарта EN ISO 216.

Международный стандарт ISO 216 состоит из трёх серий форматов (с близкими размерами для одинаковых номеров):

• А — исходной принята площадь в 1 м² для максимального листа серии «А0»;
• В — исходной принята длина в 1 м для короткой стороны максимального листа серии «B0»;
• С — форматы конвертов для листов серии А (размеры больше примерно на 7−8,5 %).

Площадь и размеры сторон формата B является средним геометрическим между соответствующими параметрами соседних форматов A, а площадь и размеры сторон формата C — средним геометрическим между соответственными соседними форматами B и A [ источник не указан 3020 дней ] .

В России для технической документации (чертежи, схемы, тексты, диаграммы) стандартизованы форматы от A4 до A0 (с правилами складывания копий до A4).

размеры листов ISO 216

формат	серия A	серия B	серия C
размер	мм	мм	мм
0	841 × 1189	1000 × 1414	917 × 1297
1	594 × 841	707 × 1000	648 × 917
2	420 × 594	500 × 707	458 × 648
3	297 × 420	353 × 500	324 × 458
4	210 × 297	250 × 353	229 × 324
5	148 × 210	176 × 250	162 × 229
6	105 × 148	125 × 176	114 × 162
7	74 × 105	88 × 125	81 × 114
8	52 × 74	62 × 88	57 × 81
9	37 × 52	44 × 62	40 × 57
10	26 × 37	31 × 44	28 × 40

Кроме того, для технических документов используются форматы с бо́льшим отношением сторон, образуемые при многократном приложении одного из стандартных форматов вдоль длинной стороны листа. Например, для серии A можно образовать следующие дополнительные форматы (все размеры — в миллиметрах):

A0 841×1189	A0×2 1682×1189	A0×3 2523×1189	A0×4 3360×1189	A0×5 4200×1189	A0×6 5040×1189
A1 594×841	A1×2 = A0	A1×3 1783×841	A1×4 2378×841	A1×5 2973×841	A1×6 3568×841
A2 420×594	A2×2 = A1	A2×3 1261×594	A2×4 1682×594	A2×5 2102×594	A2×6 2520×594
A3 297×420	A3×2 = A2	A3×3 891×420	A3×4 1189×420	A3×5 1486×420	A3×6 1783×420
A4 210×297	A4×2 = A3	A4×3 630×297	A4×4 841×297	A4×5 1051×297	A4×6 1261×297
A5 148×210	A5×2 = A4	A5×3 446×210	A5×4 595×210	A5×5 743×210	A5×6 892×210

«Двукратные» форматы при этом не используются, так как совпадают с одним из стандартных форматов серии.

Ранее в Советском Союзе был принят другой принцип обозначения форматов листов из серии A: в виде двузначных чисел, где цифры обозначали, сколько раз для получения данного формата нужно отложить длинную (первая цифра) и короткую (вторая цифра) сторону листа соответствующего нынешнему A4 (210×297 мм). Таким образом, современному листу A4 соответствовало старое обозначение «11», листу A3 — «12», листу A2 — «22», листу A1 — «24», а листу A0 — «44». Лист, аналогичный современному A5, обозначался «1/2·1». [5]

Североамериканский стандарт [ править | править код ]

Используемые в настоящее время американские форматы бумаги опираются на старую дюймовую меру и определяются Американским национальным институтом стандартов (ANSI). Наиболее часто в повседневной деятельности используются форматы «letter», «legal» и «ledger»/«tabloid». Источник формата «letter» (8,5 × 11 дюймов или 216 × 279 мм) уходит в традицию и доподлинно не известен.

Североамериканские форматы бумаги являются государственными стандартами в США и Филиппинах (однако филиппинский «legal» — 8,5 × 13 дюймов, что отличается от американского «legal» [6] ), а также широко используются в Канаде, Мексике и некоторых странах Южной Америки.

Популярное название	Классификация ANSI	в мм	в дюймах	Соотношение сторон	Похожий формат ISO	Латиноамериканский формат
Half Letter	216 × 140	8,5 × 5,5	1 : 1,5455	A5 (210 × 148)	Media Carta
Letter	ANSI A	216 × 280	8,5 × 11	1 : 1,3002	A4 (210 × 297)	Carta
Government Legal	216 × 330	8,5 × 13	1 : 1,5294	C4 (229 × 324)	Oficio
Legal	216 × 356	8,5 × 14	1 : 1,6471	B4 (250 × 353)	Legal
Ledger или Tabloid	ANSI B	279 × 432	11 × 17	1 : 1,5455	A3 (297 × 420)	Tabloide
ANSI C	432 × 559	17 × 22	1 : 1,2941	A2 (420 × 594)
ANSI D	559 × 864	22 × 34	1 : 1,5455	A1 (594 × 841)
ANSI E	864 × 1121	34 × 44	1 : 1,2941	A0 (841 × 1189)

Японский стандарт [ править | править код ]

Форматы бумаги в Японии определяются стандартом JIS. Форматы JIS серии A соответствуют серии A по ISO 216, однако форматы JIS серии B отличаются от B по ISO; площадь японских B в 1,5 раза больше соответствующих A (а не в 1,414 раза, как по ISO). Японская серия B также используется на Тайване [7] . В Японии нет форматов, аналогичных серии C по ISO [8] .

Кроме того, до сих пор используются традиционные японские форматы бумаги, в том числе «сирокубан» (яп. 四六判 , англ. shiroku-ban ) и «кикубан» (яп. 菊判 , англ. kiku-ban ). Размеры полного листа сирокубан (788×1091 мм) и кикубан (636×939 мм) стандартизованы, однако для малых форматов разные производители бумаги нарезают полный лист в самых разнообразных конфигурациях: 2×2, 2×4, 2×5 и т. д. [9]

Японские форматы бумаги

JIS серия B		Сирокубан ( 四六判 ) [10]			Кикубан ( 菊判 ) [10]
Формат	размер, мм	Формат	яп. название	размер, мм	Формат	яп. название	размер, мм
B0	1030×1456
B1	728×1030	полный лист	四六全判	788×1091	полный лист	菊全判	636×939
B2	515×728	1/2	四六半切	545×788	1/2	菊半切	469×636
B3	364×515	1/4	四六４切	394×545	1/4	菊４切	318×469
B4	257×364	1/8	四六８切	272×394	1/8	菊８切	234×318
B5	182×257	1/16	四六16切	197×272	1/16	菊16切	159×234
B6	128×182
B7	91×128

См. также [ править | править код ]

Примечания [ править | править код ]

1. ↑ Формат бумаги // Издательский словарь-справочник: [электрон. изд.] / А. Э. Мильчин. — 3-е изд., испр. и доп. — М. : ОЛМА-Пресс, 2006.
2. ↑ Walter Porstmann: DIN Buch 1: Normformate, Beuth-Verlag, 1930, S. 157.
3. ↑ 1798: “Loi sur le Timbre” Amtsblatt des Großherzogtums LuxemburgАрхивная копия от 23 апреля 2021 на Wayback Machine
4. ↑ Die verschiedenen Papier-Reihen unterscheiden sich im Flächeninhalt der Ausgangsblätter.
5. ↑Покрыщенко В. Ф., Кравченко Е. И. Справочник рабочего плазовщика. — Л. : Судпромгиз, 1961.
6. ↑ Например, см. формат бумаги у документов на http://www.lto.gov.ph/download.htmlАрхивная копия от 8 октября 2015 на Wayback Machine
7. ↑Japanese B-series (англ.) . Дата обращения: 20 июля 2010.Архивировано 3 июня 2012 года.
8. ↑Guide to International Paper Sizes (англ.) . Дата обращения: 20 июля 2010.Архивировано из оригинала 14 июля 2010 года.
9. ↑四六判 — 断裁仕上寸法表 — 大河内紙業（株） (яп.) . Дата обращения: 20 июля 2010.Архивировано из оригинала 27 февраля 2005 года.
10. ↑ 12 Форматы приведены по [9021][用語]紙のサイズについて［Ａ判・菊判・四六判・A1・B2など］ (яп.) . Компания 吉田印刷所 (Yoshida Printing) (5 августа 2005). Дата обращения: 20 июля 2010.Архивировано 3 июня 2012 года.

• Найти и оформить в виде сносок ссылки на независимые авторитетные источники, подтверждающие написанное.
• Проставить сноски, внести более точные указания на источники.

Серия A A0 A1 A2 A3 A4 A5 A6 A7 A8 Серия B B0 B1 B2 B3 B4 B5 B6 B7 B8 Серия C C0 C1 C2 C3 C4 C5 C6 C7 C8 Серия RA RA0 RA1 RA2 RA3 RA4 RA5 RA6 RA7 RA8 Серия SRA SRA0 SRA1 SRA2 SRA3 SRA4 SRA5 SRA6 SRA7 SRA8 Другие Берлинер Letter Русские

• Афишная
• Билетная
• Для глубокой печати
• Бумага для обоев
• Газетная
• Денежная
• Документная бумага
• Картографическая бумага
• Карточная бумага
• Копировальная
• Обложечная бумага
• Офсетная
• Тетрадная обложечная бумага
• Термобумага
• Диазобумага
• Типографская бумага
• Титульная бумага
• Фототипная бумага
• Форзацная бумага
• Эстампная бумага
• Этикеточная бумага

• Гэнко-ёси
• Ватман
• Бумага для картотек
• Бумага для почтовых документов
• Калька
• Гектографическая бумага
• Копировальная
• Масштабно-координатная бумага
• Машинописная бумага
• Писчая бумага
• Прозрачная чертёжная бумага
• Рисовальная бумага
• Ротаторная бумага
• Ротаторная плёнка
• Чертёжная бумага

• Александрийская
• Китайская
• Рисовая (съедобная)
• Слоновая
• Предел складывания бумаги
• Фальцованная
• Бумажная ткань
• Бумажная одежда
• Конопляная бумага
• Формат бумаги
• Картон
• Бумагоделательная машина
• ДВП
• Носитель информации