Що означає артезіанські води?

Артезіа́нські во́ди (англ. artesian aquifer) — напірні підземні води, розташовані у водоносних шарах між водонепроникними шарами. Розкриті свердловинами, вони піднімаються вище водотривкої покрівлі, іноді фонтанують.

Яка головна властивість артезіанських вод?

Головна її особливість - чистота. І весь секрет у виключній ізоляції води від зовнішніх впливів, так як артезіанська вода знаходиться під високим тиском в тісному просторі, абсолютно позбавленим мікрофлори. А це значить ніяких згубних мікроорганізмів, нітратів, нітритів та інших «гидот» в цій воді не міститься.

Яка характерна особливість артезіанських вод?

Особливістю Передкарпатського артезіанського басейну є те, що майже всі накопичені в ньому підземні води високомінералізовані або розсоли, лише водоносний горизонт антропогенових відкладів є основним джерелом водопостачання населених пунктів.

Артезіанська свердловина

Артезіа́нська свердловина, артезіанський колодязь, артезіа́н [1] [2] — бурова свердловина, яку пробурено для експлуатації артезіанських вод. В артезіанській свердловині вода піднімається від водоносного горизонту під природним тиском. Якщо рівень гідростатичної рівноваги перебуває нижче верхнього отвору свердловини, то вода не сягає поверхні й таку свердловину називають субартезіанською.

Артезіанські свердловини отримали назву від Артуа (лат. Artesium) — історичної області у Франції, де вперше спостерігався цей феномен.

Зміст

З історії [ ред. | ред. код ]

Першою в світі артезіанською свердловиною вважають свердловину Йосипа — створену близько 3500 років тому на околиці Каїра.

Загальний опис [ ред. | ред. код ]

Таку свердловину можна пробурити в водоносний шар, оточений водонепроникними шарами згори і знизу. Якщо покрівля водоносного шару (горішня зони насичення водою) в цьому водоносному обрії перебуває над рівнем основи свердловини, гідростатичний тиск змусить воду підніматися до поверхні.

Артезіанська свердловина устаткована для забирання артезіанських вод. Кожна артезіанська свердловина в зоні водоносного горизонту має водоприймальну частину, яка в пухких породах обладнується сітчастим фільтром, трубчасту водопровідну частину та оголовок на поверхні, через який вода надходить для практичного використання (див. малюнок). На теренах України за часів СРСР артезіанські свердловини використовувалися як один із засобів водопостачання міст, промислових підприємств, колгоспів та радгоспів. Особливо вони поширені в південних степових районах України.

Артезіанські водоносні горизонти залягають між двома водотривкими шарами і надійно захищені від поверхневого забруднення. На відміну від ґрунтових вод вони часто мають віддалену область живлення — за декілька кілометрів і навіть за десятки й сотні кілометрів. Під час вскриття свердловиною рівень артезіанської води завжди встановлюється значно вище водотривкої покрівлі водоносного горизонту, а іноді артезіанська вода сама виливається зі свердловини (фонтанує). На тих ділянках, де артезіанські води одержують живлення, вони набувають характер або ґрунтових вод з вільною поверхнею, або міжпластових ґрунтових вод. Підземні води всіх перерахованих видів можуть циркулювати в порожнинах пухких зернистих або в тріщинах скельних порід. В останньому випадку підземні води, пов'язані з будь-яким із перерахованих видів, отримують додаткову назву тріщинних.

Артезіанське фонтанування свердловини [ ред. | ред. код ]

Це явище підіймання рідини у свердловині з вибою на поверхню за рахунок природної пластової енергії гідростатичного напору пласта. При цьому у свердловині рухається негазована рідина (без вільного газу), а тиск на викиді свердловини р₂ більший або дорівнює тиску насичення нафти газом р_н.

Примітки [ ред. | ред. код ]

Література [ ред. | ред. код ]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Див. також [ ред. | ред. код ]

АРТЕЗІАНСЬКІ ВОДИ

[від лат. Artesium – латинська назва провінції Артуа у Франції * англ. artesian water; нім. artesisches Wasser; фр. eau artesienne; ісп. agua artesiana] – напірні пластові підземні води, що піднімаються свердловиною або колодязем вище покрівлі водоносного пласта, або навіть фонтанують. Назва пов’язана з провінцією Артуа (Артезія) у Франції, де у XII ст. був споруджений перший в Європі артезіанський колодязь. Залягають переважно у знижених ділянках мульдоподібних тектонічних структур між водотривкими пластами в умовах гідростатичного тиску, зумовленого в основному різницею висот їх областей живлення і розповсюдження, а також в умовах літостатичного тиску та тектонічних напруг. За складом - прісні чи солонуваті (умови активного водообміну), або солоні чи розсоли (умови застійного режиму). А.В. розміщені на значних площах і глибинах, утворюючи складні багатоярусні гідрогеологічні структури - артезіанські басейни. На території України А.В. розповсюджені у межах Волино-Подільського, Дніпровського, Донецького, Прип’ятського, Причорноморського артезіанських басейнів, невеликих (Криворізького і Кінсько-Ялинського) артезіанських басейнів тріщинних вод Українського щита, а також невеликих синклінальних (міжгірських) артезіанських басейнів Донецької, Карпатської і Кримської гідрогеологічних складчастих структур. Для України А.В. є важливим ресурсом питних вод (бл. 90% запасів), мінеральних вод (родовища Миргорода, Моршина, Трускавця та ін.), а також перспективних термальних вод (Закарпатський і Причорноморський басейни).