Яку температуру любить алое?

Влітку може бути кімнатна температура. Якщо є куди, то можна винести кімнатне алое на свіже повітря, оберігаючи від опадів. Якщо рослина весь час перебуває в приміщенні, то потрібно забезпечити приплив свіжого повітря. Взимку рослина відпочиває, тому оптимально буде утримувати її при температурі не вище +14°C.

Який тип грунту потрібен для алое?

Як пересадити велике алое в інший горщик Також важливо і правильно підібрати грунт - субстрат повинен бути легким, пухким, не пропускати воду і повітря. Кислотність - слабка або нейтральна, причому, найкраще для алое підходить грунт для кактусів.

Як правильно вживати алое?

Спосiб застосування та дози. Внутрiшньо дорослим при захворюваннях органiв шлунково-кишкового тракту, анорексiї призначають по 5 - 10 мл соку перед їжею 2-3 рази на добу. Тривалiсть прийому – 15 - 30 днiв.

Значення знань основних екологічних груп рослин та їх життєвих форм, вимоги до вирощування рослин

Значення знань основних екологічних груп рослин та їх життєвих форм: потрібні для правильного догляду за рослинами: їх поливом, вибором місця розташування або посадки, обрізки, пересіву, укриття на зиму, розмноження тощо.

Потреби рослин у світлі обов'язково враховують, вирощуючи овочі й декоративні рослини в оранжереях, теплицях, а також під час висаджування плодово-ягідних культур, у селекційній роботі. В оранжереях і теплицях температуру регулюють додатковим підігрівом, вологість відповідною технологією поливу.

ВИМОГИ ДО ВИРОЩУВАННЯ РОСЛИН.

Вимоги до вирощування пеларгонії.

Сонячні та напівсонячні місця, у сильну спеку краще переставити у тінь.

Приміщення, в якому краще утримувати: тераси, балкони, кімнати.

Улітку часто підливати (у спекотні дні 2 рази), взимку по мірі висихання землі.

Вода підходить дощова або з крану.

Обприскування не потребує.

Вимоги до температур­ного режиму (теплолюбна рослина)

Пізньої осені викопують і заносіть в прохолодне приміщення.

Вирощування у горщиках та відкритому ґрунті.

Підживляти добривами для квітучих рослин через 14 днів.

Насінням, розділення куща, живцями

Вимоги до вирощування сенполії.

Вимоги до освітлення (світлолюбна рослина довгого дня)

Рослина довгого дня (12 – 14 годин), тому взимку потребує додаткового освітлення.

Світлолюбна рослина, проте не любить прямих сонячних променів.

Приміщення, в якому краще утримувати: підвіконня зі західної та східної сторони.

Вимоги до вологи (вологолюбна рослина)

Полив регулярний по мірі висихання землі, влітку 1-2 рази в тиждень.

Вода підходить тепла та відстояна.

Обприскування не допускається, ефективним є нижній підлив (воду наливають у піддон, ставлять вазон на півгодини, потім воду зливають).

Вимоги до температур­ного режиму

Легка ґрунтова суміш має добре пропускати воду.

Пересадка два рази в рік в новий неглибокий та ширший вазон.

Підживляти добривами для квітучих рослин через 14 днів.

Дочірніми розетками, живцями

Вимоги до вирощування алое.

Вимоги до освітлення (світлолюбна рослина довгого дня)

Багато світла рослині на користь.

Приміщення, в якому краще утримувати: підвіконня південної сторони, балкон.

Вимоги до вологи (посухостійка рослина)

Полив взимку раз на місяць, в інші пори року раз на тиждень.

Обприскування не допускається, вологою ганчіркою протирають від пилу..

Вимоги до температур­ного режиму

Легка ґрунтова суміш для сукулентів з дренажем.

Молоді рослини пересаджують щороку, дорослі раз на 3 роки.

Підживляти добривами для сукулентів раз у місяць.

Живці або частину листя перед посадкою потримати 5 днів у темному місці. Корінь для розмноження зразу садити в землю.

Вимоги до вирощування зігокактуса.

Вимоги до освітлення (світлолюбна рослина довгого дня)

Потребує світло та довгий світловий день.

Приміщення, в якому краще утримувати: підвіконня зі західної та східної сторони, південні кімнати..

Вимоги до вологи (вологолюбна рослина)

Полив регулярний по мірі висихання землі, влітку 1-2 рази в тиждень.

Вода підходить тепла та відстояна.

Вимоги до температур­ного режиму

Кімнатна від +18°С до 22°С, взимку не нижче +13°С, без різких перепадів.

Легка ґрунтова суміш з дренажем.

Молоді рослини пересаджують через 1-2 роки, дорослі раз на 4-5 років.

Підживляти добривами для квітучих рослин раз у місяць.

Період спокою зі середини серпня до вересня.

Живці підсушують 3 дні, потім висаджують.

АЛОЕ

АЛOЕ (Aloe) (грец. aloe — запашне дерево для куріння) — рід багаторічних трав’янистих вічнозелених рослин родини Асфоделієвих (Asphodelaceae), які іноді відносять до Лілійних (Liliaceae). Ксерофітні сукуленти. Відомо близько 250 видів роду, розповсюджених у сухих зонах Африки, на Маскаренських островах, Мадагаскарі, на Півдні Аравійського півострова. З промисловою метою А. широко культивується в Центральній Америці (вид Aloe vera L.). Природні зарості експлуатуються в Південно-Африканській Республіці (вид A. ferox). У закритому ґрунті в Грузії (Аджарія) та в районі Одеси культивується А. arborescens Mill. (від лат. arborescens — деревовидне), столітник; рос. назва: алоэ древовидное. Стебло відносно коротке, дерев’янисте, кільчасте, густо вкрите черговим листям. Листки зеленувато-сизі, гладкі, матові, соковиті, сидячі, мечоподібно-видовжені із загостреною верхівкою і шипуватим краєм. Квітки великі оранжеві дзвоникоподібні, трубчасті, зібрані в китицю. Плід — тригранна, майже циліндрична коробочка. Насіння багаточисленне сірувато-чорне тригранне. У культурі цвіте у зимові місяці, але нерегулярно, при цьому насіння не утворюється. Широко розповсюджене як кімнатна декоративна культура. Теплолюбна, при температурі +1–3 °С гине.

Офіцинальною сировиною А. є свіжі листки (Folia Aloёs arborescentis recens), сухі листки (Folia Aloёs arborescentis siccum), бічний пагін А. свіжий (Cormus lateralis Aloes arborescens recens) і сік з них (див. Сабур). Листки відокремлюють від рослини разом з піхвами, роблячи маленький надріз біля основи листка. Зрізають нижні й середні листки, які досягли 15 см у довжину. Переробляють листя і пагони у свіжому вигляді протягом доби після їх збирання.

Основними діючими речовинами А. є антраглікозиди — 2,8–3,3%: барбалоїн — 10-глюкопіранозид алое-емодин-антрону, алое-емодин (≈1,7%), наталоїн, рабарберон тощо; смолисті речовини — до 20%, серед яких ідентифіковано алоезин А (С-глюкозид похідного хромону), алоенін А і В:

Алое-емодин

Барбалоїн

Алоезин

Алоенін А — R₁=H, R₂=Glu
Алоенін В — R₁=Glu, R₂=Glu-n-кумароїл

каротиноїди — 200 мг/кг (у перерахунку на суху сировину), аскорбінову кислоту (вітамін С) — 87,3–119 мг /%; сліди ефірних олій; мікроелементи: K, Mg, Cu, Se, Zn, Li, Ba.

У медичній практиці використовується низка препаратів з А.: сік алое (Succus Aloes) містить 80% соку, зібраного зі свіжих листків А. Застосовується зовнішньо при лікуванні ран, опіків, запаленнях шкіри, при хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, ентероколіті, запорі. Застосовують також препарати з біостимульованих листків: екстракт алое рідкий (Extractum Aloes fluidum), екстракт алое рідкий для ін’єкцій (Extractum Aloes fluidum pro injectionibus), лінімент алое (Linimentum Aloes). Біостимуляцію за методом В.П. Філатова проводять так: свіжозрізані листки промивають водою і витримують у темряві при температурі 4–8 °С (у холодильнику) протягом 12–15 діб. При цьому утворюються так звані біостимулятори, які мають здатність активувати процеси обміну у відмираючих тканинах. Екстракти А. з біостимульованих листків застосовують в офтальмології, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхіальній астмі тощо. Лінімент А. застосовують зовнішньо при опіках і лікуванні уражень шкіри при променевій терапії. Сироп А. із залізом (Sirupus Aloes cum ferro) містить сироп із соку А. і стимулює кровотворення, застосовується при гіпохромній анемії. Таблетки А., вкриті оболонкою (Tablettae Aloes obductae), містять подрібнені консервовані листки А., застосовуються як біогенний стимулятор при лікуванні захворювань очей.

До Європейської Фармакопеї входить сухий екстракт А. (Aloes extractum siccum normatum), отриманий з барбадоського чи капського А. (A. barbadensis Miller., A. ferax Miller.) або їх суміші, який містить 19–21% антраценпохідних у перерахунку на барбалоїн, та сабур барбадоський і капський. БТФ включає барбадос-А. і кап-А. (капське) як стимулювальну і проносну ЛРС. В азіатській медицині застосовують листки і смолу з A. vera L. У гомеопатії знайшли застосування A. arborescens L., A. vera L., A. africana Mill. Проносні препарати з А. протипоказані в останні місяці вагітності, при гемороїдальних і маткових кровотечах, оскільки вони можуть провокувати кровотечі внаслідок приливу крові до органів черевної порожнини. Не рекомендується вживати при захворюваннях печінки, нирок, сечового міхура, при серцево-судинних захворюваннях, гіпертонічній хворобі та людям віком старше 40 років.

БСЭ. — М., 1975. — Т. 1; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб, 2002; Anthrones from Aloe barbadensis / Rubeena Saleem, Shaheen Faizi, Farhat Deeba et al // Phytochemistry. — 1997. — Vol. 45, № 6; European Pharmacopoeia. — Strasburg, 2001.