Що таке акушерський термін?

Що таке акушерський термін? За акушерським терміном рахують початок вагітності. І це перший день останньої менструації. Тобто той час, коли про ембріональну вагітність, тобто зачаття, ще не може бути й мови.

Як рахувати термін вагітності?

Як порахувати тижні вагітності Підрахунок вагітності починається з першого дня останньої менструації. Це означає, що на першому і другому тижні вагітності ви насправді ще не вагітні. На третьому тижні у Вас відбувається овуляція, і яйцеклітина запліднюється. Потім, через 9 місяців, народжується Ваша дитина.

Який термін вагітності у людини в нормі?

Вагітність поділяється на три триместри по 3 місяці кожний. За правилом Негале, вагітність людини триває близько 40 тижнів (або 280 днів) від першого дня останньої менструації. Пологи до 37 тижнів вважаються передчасними, а дитина недоношеною.

Акушерство для студентів І та ІІ рівнів акредитації

На сьогодні організація акушерсько- гінекологічної допомоги в Україні базується на принципах ВООЗ. Це забезпечення сталого доступу всіх верств населення до кваліфікованої медичної допомоги, служб планування сім'ї, медико- генетичного консультування. З урахуванням різноманітних факторів, які впливають на стан здоров'я жінок, розроблено нормативну базу щодо забезпечення жіночого населення амбулаторною та стаціонарною акушерською допомогою.

Профілактика ВЛІ у новонароджених та породіль включає впровадження ефективних акушерських технологій, заснованих на даних науково- доказової медицини, ведення пологів і післяпологового періоду, грудного вигодовування новонароджених, принципів інфекційного контролю, використання епідемічно безпечних алгоритмів виконання медичних маніпуляцій.

Анатомія жіночих статевих органів

Знання анатомії завжди залишається актуальним й складає основу акушерства, як розділу медицини. Без вивчення даної теми неможливе повноцінне вивчення акушерства, опанування багатьох тем з акушерства та гінекології.

Менструальний цикл відіграє велику роль в житті жінки. За його перебігом , тривал істю і затрим кою менструацій можна діагностувати порушення в репродуктивному здоров’ї, вагітність і початок згасання репродуктивної функції.

Жіночий таз і тазове дно

Знання будови таза, основних та додаткових розмірів жіночого таза дозволяє майбутній акушерці із розумінням вивчати теми повязані із біомеханізмом пологів, вузькими тазами.

Фізіологія вагітності. Адаптація організму жінки до вагітності

Запліднення — процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин, що лежить в основі статевого розмноження. Внаслідок запліднення утворюється зигота, яка дає початок новому організмові.
У людей запліднення відбувається у фалопієвих трубах за кілька годин після статевого акту. Лише один з приблизно 300 мільйонів сперматозоїдів може запліднити одну яйцеклітину.

Р аннє виявлення вагітності дозволяє своєчасно діагностувати акушерську та екстрагенітальну патологію і вирішити питання щодо доцільності подальшого виношування вагітності. Т акий підхід є запорукою сприятливого завершення вагітності для матері та плода.

Профілактичний напрямок сучасного акушерства, динамічне спостереження за вагітною у жіночій консультації є головним завданням етапу поліклінічного обслуговування жіночого населення. Вивчення теми діагностика вагітності у пізні терміни важлива у підготовці акушерки, оскільки виявлення вагітності дозволяє своєчасно діагностувати акушерську та екстрагенітальну патологію і вирішувати питання щодо доцільності подальшого виношування вагітності.

Правильно , вчасно та за показаннями проведен е обстеження дозволя є своєчасно виявити жінок групи ризику та попередити розвиток ускладнень збоку вагітної і плода. Да є можливість вчасно обрати відповідну тактику ведення вагітності, результатом якої є зниження материнської та перинатальної смертності та попрередження народження дітей із вадами розвитку.

Знання будови, розмірів голівки та тулуба плода допомагає майбутній акушерці із розумінням вивчати теми пов’язані із біомеханізмом пологів і вузькими тазами.

Знання фізіології пологів започатковує клінічне акушерство. Під час пологів ретельне дотримання, а в разі необхідності - максимально наближене наслідування, фізіологічним процесам у пологах є прямим і природним шляхом зниження материнської та перинатальної захворюваності й смертності.

Ведення першого періоду пологів

Ретельне дотримання, а в разі необхідності - максимально наближене наслідування фізіологічним процесам у пологах є прямим і природним шляхом зниження материнської та перинатальної захворюваності й смертності.

Ґрунтуючись на принципах доказової медицини змінились акценти у веденні нормальних пологів. Заохочення до емоційної підтримки роділлі партнером, використання партограми, широке використання немедикаментозних засобів для знеболення пологів, заохочення жінки до вільного пересування під час пологів, профілактика післяпологової кровотечі, - ось далеко не всі важливі принципи ведення пологів сьогодення, котрі повинна опанувати майбутня акушерка.

Застосування методики активного ведення третього періоду під час пологів дозволяє знизити частоту післяпологової кровотечі, що зумовлена атонією матки, на 60%, а також зменшити кількість післяпологової крововтрати та необхідність гемотрансфузії.
Активне ведення третього періоду пологів повинно бути запропоновано кожній жінці під час вагінальних пологів.

Пологи в багатьох жінок супроводжуються больовими відчуттями різної інтенсивності. Особливо інтенсивний біль наприкінці періоду розкриття шийки матки і в період зганяння плода. Б іль виснажує сили роділлі, робить жінку безвольною, безпорадною, призводить до неправильної, неадекватної поведінки.

П ісляпологовий період є фізіологічним станом, він як і вагітність, потребує відповідального ведення та спостереження . Слід враховувати ряд особливостей післяпологового періоду: наявність в пологовому каналі ранових поверхонь, лактації, процесів інволюції в органах та системах.
Чітке знання перебігу фізіологічного післяпологового періоду дозволяє своєчасно виявити початкові ознаки захворювань та ускладнень.

Акушерська термінологія

Для уточнення розташування внутрішньоутробного плода в акушерстві запропоновані наступні терміни: членорозташування, положення, позиція, вид і передлежання. Членорозташування (habitus) - відношення кінцівок і голівки плода до його тулуба. При типовому нормальному членорозташуванні тулуб плода зігнутий, голівка нахилена до грудної клітки, ніжки зігнуті в тазостегнових і колінних суглобах і притиснуті до живота, ручки схрещені на грудній клітці.

Положення плода (situs) - відношення осі плода до осі (длиннику) матки. Вісь плода - лінія, що проходить по спинці від потилиці до куприка.

Варіанти положення плода:1. поздовжнє положення - вісь плода збігається з віссю матки; 2. поперечне положення - вісь плода й вісь матки перетинаються під прямим кутом; обидві великі частини плода розташовані над crista iliaca;

3. косе положення - вісь плода й вісь матки перехрещуються під гострим кутом, при цьому голівка або тазовий кінець плода розташовані в одній з здухвинних ділянок, тобто нижче гребеня клубовоїкістки.

Позиція плода (positio) - відношення спинки плода до лівої (перша позиція) або до правої (друга позиція) стороні матки при поздовжньому положенні. При поперечнім і косім положенні плода позицію визначають по відношенню голівки плода до правої або лівій стороні матки (перша позиція - голівка в лівої стінки матки, друга - у правої).

Вид позиції плода (visus) - відношення спинки плода до передньої й задньої сторони матки: 1. передній вид - спинка плода звернена трохи кпереду;

2. задній вид - спинка плода звернена трохи кзаду

Передлежання плода (praesentatio) - відношення найбільш низьке розташованої великої частини плода до родового каналу (до входу в малий таз). При поздовжніх положеннях має місце або головне (96%) або тазове предлежание (3,5%).

Розташування плода в порожнині матки.

Великий сегмент голівки плода. Під великим сегментом голівки умовно мають на увазі окружність найбільшого розміру голівки, яким вона проходить через площини малого таза при данному її вставлені. При потиличному передлежанні, коли голівка вставляється в таз у зігнутому положенні, найбільшою окружністю буде та, котра відповідає окружності малого косого розміру. При розгинальному вставленні голівки великий сегмент буде іншим (в залежності від ступеня розгинання).

Малий сегмент голівки плода. Під малим сегментом голівки умовно мають на увазі меншу за великий сегмент частину голівки, якою вона проходить через площини малого тазу.

Зовнішнє акушерське обстеження

Прийоми зовнішнього акушерського обстеження, (прийоми Леопольда)

Перший прийом. Мета - визначення висоти стояння дна матки та частини плода, яка знаходиться в дні матки. Для цього лікар стає праворуч від вагітної, обличчям до неї, долоні обох рук кладе на дно матки, визначає висоту її стояння над лоном та частину плода, розташовану в дні матки.

Другий прийом. Мета - визначення позиції і виду позиції плода. Обидві долоні переміщують з дна матки і почергово, то правою, то лівою рукою пальпують частини пло­да, звернені до бічних стінок матки. При цьому знаходять спинку плода, дрібні частини. При неправильному положенні до однієї з бокових стінок матки прилежить голівка.

Третій прийом. Мета - визначити характер передлеглої частини плода (передле­жання). Однією рукою, звичайно правою, що лежить трохи вище від лобка, охоплюють передлежачу частину плода, після чого обережно роблять рухи цією рукою вправо і вліво. При головному передлежанні визначається щільна, куляста частина, що має чіткі контури. Якщо голівка плода ще не вставилася в площину входу до малого таза, вона легко переміщується ("балотує") між великим і рештою пальців. При тазовому передлежанні визначається об'ємна, м'якувата частина, вона не кругла за формою і не здатна "балотувати".

Четвертий прийом. Мета - визначити рівень стояння передлеглої частини (зокре­ма голівки) щодо площини входу в малий таз, і ступінь ії вставлення. Лікар стає праворуч, обличчям до нижніх кінцівок вагітної, обидві руки кладе долонями вниз на бічні відділи нижнього сегмента матки і пальпує доступні ділянки передлежачої частини плода, нама­гаючись проникнути кінчиками пальців між передлежачою частиною і бічними відділами входу в малий таз.

Методом зовнішнього дослідження IV прийомом Леопольда отримують такі дані:

Голівка рухома над входом в малий таз - якщо пальці рук можна підвести під голівку

Голівка притиснена до входу в малий таз - кінці пальців рук не сходяться під голівкою, проте потилиця і вся лицева частина пальпується над входом в малий таз.

Голівка малим сегментом у вході в малий таз - потилична частина голівки виступає над входом в малий таз на два пальці, а лицева частина - повністю.

Голівка великим сегментом у вході в малий таз - потилична частина голівки не пальпується над входом у малий таз, а лицева виступає на два-три пальці

Голівка у порожнині таза - пропальповується лише підборіддя або зовсім не визначається частини голівки плода.

До зовнішніх методів дослідження належить вимірювання зовнішніх розмірів тазу. Проводиться при першому огляді вагітної в жіночій консультації і в пологовому бу­динку. При необхідності вимірювання тазу повторюють в пологах.

Вимірювання обводу живота та висоти стояння дна матки.

Обвід живота (ОЖ) вимірюють сантиметровою стрічкою, що проходить спереду через пупок, ззаду - через середину поперекової ділянки.

Висота стояння дна матки (ВДМ) вимірюють сантиметровою стрічкою від верх­нього краю симфізу до найбільш виступаючою точки дна матки. Результати вимірювання ВДМ порівнюють з стандартною гравідограмою (в нормі до ЗО тижня приріст ВДМ складає 0,7 - 1,9 см на тиждень; в ЗО - 36 тиж. - 0,6 - 1,2 см на тиж.; 36 і більше - 0,1 - 0,4 см. Відставання розмірів на 2 см або відсутність приросту протягом 2 - 3 тиж. при динамічному спостереженні дає підставу запідозрити затримку росту плода).

Розрахування передбачуваної маси плода.

Передбачувану масу плода (МП) орієнтовно вираховують за наступною формулою:

МП (г) = ОЖ х ВДМ. Більш достовірно масу плода визначають методом ультразвукового дослідження.

Визначення терміну отримання допологової відпустки (ознаки 30-тижневої вагітності)

1.дно матки знаходиться на середині між пупком і мечоподібним відростком;

2.висота стояння дна матки над лоном при вимірі сантиметровою стрічкою 25-28 см (у середньому 26 см); обвід живота - 83-85 см.

3.голівка плоду в першовагітних рухлива над входом у малий таз;

4.піхвова частина шийки матки не скорочена;

5.результати ультразвукового виміру: біпарієтальний розмір голівки плоду в се­редньому 75-76 мм; середній діаметр грудної клітини - 77-78 мм; середній діаметр живота - 79-80 мм; довжина стегна - 57-58 мм.