Як швидко заростає фіброзне кільце

Закриття фіброзного кільця диска

Перш ніж говорити про варіанти лікування, слід пояснити, що таке фіброзне кільце та розірване фіброзне кільце.

У хребті міжхребцеві диски знаходяться між окремими хребцями як маленькі амортизатори, які виконують буферну функцію, перехоплюючи поштовхи та струси. У нас лише 23 міжхребцеві диски, які як водяні подушки лежать між окремими хребцями. Вони складаються з м'якого пульпозного ядра (Nucleus pulposus) та зовнішнього фіброзного кільця (Anulus pulposus), що забезпечує необхідну стабільність. При постійному неправильному або надмірному навантаженні і через вікове зношування один з цих амортизаторів може припинити свою роботу. Це те, що ми називаємо грижею міжхребцевого диска (пролапс диска чи грижа диска). У такому разі вміст ядра може вийти і потрапити до хребетного каналу, тому що у фіброзному кільці з'явилися тріщини. Потім, коли ця маса, що витікає, тисне на нервовий корінець, виникають сильні болі, порушення чутливості або параліч.

Особливо часто уражаються міжхребцеві диски в нижній частині поперекового відділу хребта (L4/L5) та (L5/S1). Існує багато варіантів лікування, щоб усунути біль. Вони варіюються від консервативної терапії до мікрохірургічних операцій. Більшість пацієнтів згодом повідомляють про визначні результати. Однак у 10-15% успішно прооперованих виникає повторна грижа на тому самому місці, так званий рецидив.

Ми знаємо: повторний вихід вмісту пульпозного ядра з дефектного кільця фіброзного означає для багатьох пацієнтів ще більше болю і обмежень, ніж вперше.Крім того, повторна операція неминуче тягне за собою більше рубцевої тканини, що, у свою чергу, може означати (подальше) обмеження і без того тісного нервового простору, а це може вимагати лікування цих рубцевих спайок. Навіть в оптимальних умовах операція є ризиком. Таким чином наша мета: «Так багато, як необхідно, але так мало, наскільки можливо».

Що означає рецидив?

У цьому випадку хворі знову відчувають біль, незважаючи на раніше проведену успішну операцію. Оскільки скарги повертаються через тижні, місяці або роки після операції, то пацієнти та лікарі, що оперують, сильно розчаровані. Рецидиви (з ймовірністю 5-10% повторного виходу тканин пульпозного ядра), як правило, виникають не через неправильну поведінку хворих або неправильну хірургічну техніку. Найчастіше це прогресуюча дегенерація і той факт, що тріщина у фіброзному кільці ще відкрита і викликають повторну грижу. Розрив фіброзного кільця є, так би мовити, «воротами», через які знову може просочитися тканина міжхребцевого диска.

Щоб запобігти виникненню рецидивів, деякі хірурги починають діяти агресивніше. І замість того, щоб просто видалити тканину диска, що виступає, яка тисне на нерви, вони видаляють весь міжхребцевий диск. Проблема: відсутність міжхребцевого диска прискорює дегенерацію суміжних хребців. У довгостроковій перспективі цей оперативний підхід часто спричиняє значне погіршення і пізніше призводить до подальших втручань і, у гіршому випадку, до знешкодження хребта.

Ця проблема вже багато років відома лікарям.Однак спроби закрити цю тріщину за допомогою титанової пластини завжди несуть небезпеку можливого пошкодження нервів при ковзанні імплантату та появи неясних МРТ-зображень внаслідок утворення тіней, так званих артефактів, у разі повторного проведення МРТ.

Як працює процедура закриття фіброзного кільця?

На щастя, медицина і, зокрема, хіругія не стоять на місці, вони дуже інноваційні. Результатом цих інновацій стала технологія шва фіброзного кільця. При цьому розрив фіброзного кільця інтраопераційно закривається спеціальною технікою шва. Інтраопераційно означає: закриття фіброзного кільця проводиться відразу після видалення вмісту міжхребцевого диска, що вийшов назовні, тобто в ході тієї ж операції.

Для цього досвідченим хірургам, що оперують, потрібно близько 5-10 хвилин. Результатом цих інновацій стало значне зниження ймовірності виникнення повторної грижі. Це не тільки нові методи, а й нові матеріали, які дозволяють закрити як невеликі, так і великі дефекти у фіброзному кільці пульпозного ядра. При цьому ми робимо таке: після видалення грижі ми вводимо спеціальну нитку в один бік тріщини. За допомогою спеціального інструменту нитка проходить через інший бік тріщини та зав'язується вузлом. Так тріщина буде закрита. Шов настільки міцний, що може витримувати великий тиск – до 15 ньютонів.

Avicenna Klinik є однією з перших клінік у Німеччині, яка застосовує цю спеціальну технологію шва вже протягом тривалого часу та, таким чином, значно знижує частоту рецидивів.

Нова надія для пацієнтів з AnchorKnote

За допомогою нової технології AnchorKnote розрив фіброзного кільця закривається спеціальною технікою шва інтраопераційно, тобто вже під час операції після видалення виступаючої тканини міжхребцевого диска. Досвідченим хірургам для цього потрібно близько 5-15 хвилин. Новий метод значно знижує ймовірність виникнення повторної грижі.

Переваги

За допомогою цієї технології фіброзне кільце щільно закривається. Таким чином, фіброзне кільце повністю гоиться, і надалі матеріал міжхребцевого диска не може проникнути в хребетний канал. Перші дослідження в невеликих групах пацієнтів із США кажуть, що 94% втручань вдалося запобігти рецидиву.

Автор
Др. мед. Мунтер Сабаріні
Лікар-спеціаліст, нейрохірургія

Дегенеративні ураження фіброзного кільця. Спондильоз.

Ураження фіброзного кільця міжхребцевого диска (МПД) виявляється його поширеним випинанням по периметру (спондильоз) або локальним вибуханням за межі крайових кантів тіл хребців (грижа \ протрузія \ екструзія \ пролапс \ випинання диска). У випадку.

Ураження фіброзного кільця міжхребцевого диска (МХД) виявляється його поширеним випинанням по периметру (спондильоз) або локальним вибуханням за межі крайових кантів тіл хребців (грижа\протрузія\екструзія\екструзія\пролапс\випинання диска). У разі незначного випинання диска будова фіброзного кільця зберігається (загальна анатомія міжхребцевого диска показана на рис. 1). Край диска виходить за краї гіалінової платівки хребця. Значні випинання завжди супроводжуються розривом фіброзного кільця, які можуть бути частковими, з надривом тільки однієї кулі кільця, або повним, що проникають через усі кулі фіброзного кільця у вертикальному чи горизонтальному напрямках, розриваючи Шарпеєвські волокна.

Спондильоз – одна з найчастіших інволютивних змін хребта, які зустрічаються у людей.

Морфологічно він обумовлюється поширеною дегенерацією фіброзних кілець, з утворенням горизонтальних щілин, безпосередньо в ділянці їхнього прикріплення до кільцеподібних апофізів тіл хребців. Відшароване фіброзне кільце поступово виштовхується пульпозним ядром назовні. Його випинання розташовуються в передньому і боковому напрямках, під передню продольну зв'язку і, як виняток, назад, під задню продольну зв'язку. Це призводить до значного перевантаження крайових відділів хребців та волокон передньої поздовжньої зв'язки. У відповідь на це починає утворюватися кісткова речовина (кальцифікація).

Морфологічно та рентгенологічно лікар-радіолог визначає крайові кісткові розростання на передніх та бічних поверхнях тіл хребців. Основу розростання розміщено за кантом на тілі, а верхівка на рівні міжхребцевого диска. Як показано на малюнку 2 стрілочками 1 і 2.

Розміри та поширення крайових кісткових розростань та дзьобоподібних випинань залежать від величини розривів фіброзного кільця, навантаження та віку хворого. Висота міжхребцевого диска та його функція спочатку не порушуються. Однак, вростання судин у диск (МПД) спричиняє фіброз диска, зниження його висоти та втрату функції. Різко виражені кісткові розростання та дзьобоподібні випинання диска свідчать уже на користь розвитку деформівного спондильозу (вигляд його варіабельний, але в загальних рисах це показано на рис. 3). Патологічний процес може охоплювати один, два хребці, а може і весь сегмент повністю. Вияви спондильозу зростають від верхніх відділів хребта до нижніх. Іноді зустрічаються консолідовані (зрощені між собою) форми кісткових розростань і навіть трапляються випадки переломів цих розростань.

При тяжкому деформувальному спондильозі можуть утворюватися задні крайові розростання, навіть із компрессією спинного мозку. За задньобокових розростань часто визначаються звуження міжхребцевих отворів (МХВ) та здавлення нервних корінців, що зумовлює радикулярний синдром.

Для діагностики спондильозу широко застосовують рентгенографію, так само подібні зміни є частою нахідкою під час СКТ та МРТ досліджень.

Статтю підготували фахівці АЦМД-МЕДОКС

Інші статті

Пахова грижа: симптоми, причини, лікування

Пахова грижа — це патологічний стан, за якого внутрішні органи (кишківник або сальник) виходять за межі черевної порожнини в ділянку пахового каналу. Пахова грижа у чоловіків особливо часто трапляється через слабкість м'язової тканини, через яку проходить сім'яний канатик (натягнутий канат слабшає під постійним тиском, і виникає грижа). За статистикою, чоловіки стикаються з цим діагнозом у шість разів частіше за жінок. І причина не тільки у фізичному навантаженні чи вікових змінах, а й у особливостях анатомії. У жінок грижа локалізується у ділянці круглої маткової зв'язки, що може призвести до защемлення яєчників або фрагментів кишківника.

Реабілітація після видалення пахової грижі

Багато хто ставить питання: скільки триває реабілітація після пахової грижі? Тут немає універсальної відповіді, адже процес відновлення індивідуальний і залежить від багатьох факторів: віку пацієнта, загального стану здоров'я та дотримання рекомендацій. Одне можна сказати точно: після операції важливі спокій та правильний догляд. Організм переживає стресс, і йому потрібна година, щоб повернутися до нормального ритму.

Опущення матки: симптоми, причини, лікування

Опущення матки — це патологічний стан, за якого матка зміщується нижче за нормальне анатомічне положення.Основною причиною такого процесу є перерозтягнення зв'язково-м'язового апарату малого таза, що призводить до порушення його опорної функції. Найчастіше цей стан діагностують у жінок віком від 50-ти років, хоча останніми роками хвороба помітно «помолодшала». Проблема опущення матки не виникає "вдруге". Зазвичай причиною пролапсу є пологи, гормональні та вікові зміни. Все це руйнує «каркасну систему» тазу, що тримає внутрішні органи на своїх місцях.

Кіста молочної залози: причини, симптоми, лікування

Кіста молочної залози — це доброякісне новоутворення, яке є порожниною, заповненою рідиною і оточеною капсулою. Так описують цей стан лікарі. А що це означає для звичайної людини? Кіста в грудях – це не опухоль. Це невеликий пухирець, який може бути як зовсім не помітним, так і відчутним, якщо ви прощупаєте груди. Іноді ці пухирці зовсім крихітні й видно лише на УЗД, а іноді — великі й викликають дискомфорт. Чи може кіста молочної залози бути небезпечною? Так, але тільки в разі, якщо.

Яких лікарів потрібно проходити щороку

Міцне здоров'я — це не лише відсутність хвороб, а й регулярні профілактичні огляди у лікарів. Часто ми відкладаємо візит до клініки доти, доки вже "дуже боліт". Але це неправильно. Щоб запобігти захворюванням і зберегти здоров'я на довгі роки, важливо щороку відвідувати певних фахівців. Адже профілактика завжди краща за лікування.

Розрив фіброзного кільця міжхребцевого диска

Гострий біль, що з'явився в попереку, який сковує рухи і не дає самостійно нахилитися і розігнутися - це ознаки неблагополуччя в області міжхребцевих дисків. Розрив фіброзного кільця - це грізне ускладнення, що тривало протікає без лікування остеохондрозу.Дегенеративні дистрофічні зміни, що відбуваються в хрящових тканинах міжхребцевих дисків у результаті призводять до повного руйнування. Вони втрачають свої фізіологічні функції. Пацієнт може виявитися знерухомленим (паралізованим).

Розрив фіброзного диска – це порушення цілісності зовнішньої оболонки, у результаті через тріщину починає прослизати пульпозне ядро. Для того, щоб зрозуміти, що таке розрив кільця фіброзного диска, пропонуємо ознайомитися з анатомією цієї структурної частини хребетного стовпа. Отже, будова хребта дуже складна. У його складі є тіла хребців з остистими та дугоподібними відростками, міжхребцеві диски, довгі та короткі зв'язки, м'язові волокна, сполучна тканина. Вся ця структура має певну рухливість і гнучкість. Рівномірний розподіл амортизаційного навантаження і захист виходять через форамінальні отвори хребців корінкових нервів здійснюється хрящовими міжхребцевими дисками.

Їх відмінні анатомічні особливості:

повторюють форму тих хребців, що вони поділяють між собою;
складаються із зовнішньої оболонки (фіброзного кільця) та внутрішнього драглистого тіла (пульпозного ядра);
не мають власної кровоносної мережі і отримують харчування і рідину тільки в процесі дифузного обміну з м'язовими волокнами, що їх оточують;
при стиску віддають рідину, а при розправленні вбирають її назад;
відповідають за розподіл амортизаційного навантаження від будь-якого руху людини;
відсутні між першим та другим шийними хребцями;
практично повністю атрофовані у крижовому відділі хребта.

Розрив фіброзного кільця міжхребцевого диска без виходу пульпозного ядра це екструзія.Ця стадія перебігу остеохондрозу неминуче призводить до появи міжхребцевої грижі. Своєчасно розпочате лікування може зупинити процес подальшого руйнування хрящової тканини.

Стадії утворення розриву фіброзного кільця при дегенеративно-дистрофічних змінах у хрящовій тканині:

первинне зневоднення фіброзного кільця при тривалій відсутності дифузного харчування (наприклад, якщо м'язи статично напружені або не зазнають фізичної активності протягом тривалого часу);
розтріскування зневодненої поверхні фіброзного кільця;
відкладення на ній солей кальцію з метою усунення процесів розтріскування – у результаті фіброзне кільце частково втрачає здатність засвоювати рідину при дифузному харчуванні;
відбувається зниження еластичності хрящової тканини;
вона починає забирати рідину з розташованого всередині пульпозного ядра;
при суттєвому зменшенні його маси розвивається стадія протрузії (знижується висота міжхребцевого диска та збільшується займана ним площа);
при надмірному фізичному навантаженні (наприклад, під час підйому тяжкості) відбувається розрив фіброзного кільця.

Якщо місце розриву знаходиться поруч із зв'язкою, то випадання пульпозного ядра не відбувається. Якщо фіксуючої зв'язки поряд немає, то відразу ж утворюється міжхребцева грижа. В обох випадках пацієнту потрібна негайна медична допомога. Якщо не розпочати лікування, то може виникнути секвестр грижі. При цьому частина пульпозного ядра відокремиться і почне вільно рухатися вздовж хребта, подразнюючи тканини, що оточують. Ще більшу небезпеку є секвестр грижі в порожнину спинномозкового каналу.

Причини розриву фіброзного кільця

Частковий розрив фіброзного кільця - це тріщина невеликого розміру, яка не має здатності, що проникає. Тобто. пульпозне ядро залишається всередині фіброзного кільця і не може вийти через тріщину, що утворилася. Частковий розрив – це тимчасове явище, при наступному фізичному навантаженні відбудеться повне порушення цілісності хрящової тканини та сформується міжхребцева грижа диска.

Основні причини, які можуть призвести до розриву фіброзного кільця, аналогічні факторам ризику розвитку остеохондрозу (дегенеративних дистрофічних змін у хрящових тканинах хребта):

ведення малорухомого способу життя з нерегулярними фізичними навантаженнями на каркас м'язовий спини;
сидяча робота, при якій основне статичне навантаження йде на м'язи спини (при тривалому перенапрузі м'язи не здійснюють дифузного живлення і в хрящовій тканині дисків запускає окисний руйнівний процес);
куріння та вживання алкогольних напоїв (це негативно впливає на процеси мікроциркуляції крові та лімфатичної рідини в області хребта, призводячи до руйнування його тканин);
важка фізична праця (вантажники, будівельники, маляри, оздоблювальники, монтажники тощо);
багатоплідна та багатоводна вагітність;
неправильна постановка стопи, внаслідок якої відбувається нерівномірний розподіл амортизаційного навантаження на попереково-крижовий відділ хребта;
дегенеративні дистрофічні зміни у великих суглобах нижніх кінцівок;
викривлення хребетного стовпа та грубе порушення постави.

Також розрив фіброзного кільця може статися у абсолютно здорової людини при дії екстремальних фізичних навантажень, наприклад, під час ДТП, падіння з висоти, підйому невідповідної фізичним здібностям тяжкості.

Симптоми розриву фіброзного кільця

Клінічні симптоми розриву фіброзної капсули міжхребцевого диска виявляються дуже гостро на момент порушення цілісності. Якщо сформувалася грижа з розривом фіброзного кільця, можуть виникати відразу ж неврологічні ознаки:

оніміння однієї з нижніх кінцівок;
парестезії в області попереку, крижів, сідниць, задньої поверхні стегна;
різка м'язова слабкість у ногах, скутість рухів;
пульсуючий біль, що прострілює, від попереку до п'яти.

Протрузія з розривом фіброзного кільця без виходу міжхребцевої грижі проявляється менш гостро. Це сильний тупий біль, який проходить у спокої та загострюється при спробі здійснити будь-який рух. М'язи в ділянці попереку сильно напружені, спазмовані. Видно порушення постави зі згладжуванням фізіологічного поперекового вигину хребта. Пацієнт прагне зайняти вимушене становище з відхиленням тіла в бік, протилежний розриву.

При появі подібних клінічних симптомів слід якнайшвидше звернутися на прийом до невролога. Тривала відсутність лікування може призвести до негативних наслідків. Основні ускладнення розриву фіброзного кільця міжхребцевого диска – це:

міжхребетна грижа;
секвестрування міжхребцевої грижі (на цій стадії можливе вже лише хірургічне лікування захворювання);
парез чи параліч нижніх кінцівок;
стеноз спинномозкового каналу;
порушення роботи внутрішніх органів черевної порожнини та малого тазу (може розвиватися парез кишечника та гіперактивність сечового міхура).

Для діагностики рекомендується використовувати метод МРТ, оскільки на рентгенографічному знімку розриву тканин хрящових не видно.

Чому часто відбувається розрив у поперековому відділі

Розрив фіброзного кільця хребта дуже часто відбувається в поперековому та попереково-крижовому відділах. Чому так? Є кілька факторів. Перший – область диска L5-S1 припадає умовний центр тяжкості людського тіла. Будь-який рух створює колосальний тиск на цей диск. Тому він швидко зношується і зазнає дегенеративних дистрофічних змін.

Другий фактор - м'язи попереку рідко задіяні повноцінно при ходьбі та виконанні домашніх робіт. Для того, щоб вони мали можливість здійснювати повноцінне дифузне харчування хрящової тканини міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта, потрібна регулярна фізична активність у вигляді спеціальних вправ. Інакше руйнація фіброзного кільця просто неминуча.

Третій негативний фактор – екстремальні навантаження, що надаються на поперек. Це може бути важка фізична робота, надмірна маса тіла, вагітність, перенесення тяжкості і т.д.

Розрив фіброзного кільця міжхребцевого диска поперекового відділу практично завжди призводить до появи міжхребцевої грижі. Тому, якщо після певної дії з'явився гострий біль у попереку, необхідно негайно звернутися до лікаря. Найкраще, якщо це буде невролог чи вертебролог. Ці фахівці можуть швидко поставити точний діагноз та розробити максимально ефективний курс лікування.

Лікування розриву фіброзного кільця

Перед тим, як лікувати розрив фіброзного кільця хребта, потрібно виявити і усунути всі фактори негативного впливу, які могли стати потенційними причинами дегенеративних дистрофічних змін у хрящових тканинах. Зазвичай рекомендується:

правильно організувати своє спальне та робоче місце;
розробити повноцінний раціон харчування, виключивши з нього рафіновані продукти, велику кількість вуглеводів тощо;
збільшити кількість вживаної за добу чистої питної води до 2,5 – 3 літрів;
вести активний спосіб життя та регулярно виконувати спеціально розроблений комплекс гімнастичних вправ, який посилює роботу поперекових м'язів та запускає процес дифузного живлення хрящової тканини міжхребцевих дисків;
вести роботу з нормалізації маси тіла (якщо проблеми із надмірною вагою);
поміняти взуття на більш зручне та ергономічне.

Для консервативного лікування розриву фіброзного кільця не варто використовувати фармаколочгеїські препарати, оскільки вони не мають хоч якоїсь доведеної ефективності. Протизапальні нестероїдні засоби лише знімають біль на деякий час. судинорозширювальні засоби мають нетривалий ефект.

Найефективнішим та безпечнішим способом провести комплексне лікування грижі з розривом фіброзного кільця хребта є мануальна терапія у поєднанні з кінезіотерапією, фізіотерапією, лікувальною гімнасткою та рефлексотерапією.Остеопатія дозволяє відновити цілісність кільця фіброзу, вправити грижове випинання пульпозного ядра і відновити процеси мікроциркуляції крові та лімфатичної рідини в осередку ураження. Масаж дозволяє усунути надмірну напругу м'язового волокна, послабити больовий синдром. Кінезіотерапія та лікувальна гімнастика нормалізують тонус м'язів, витягують хребетний стовп, створюють сприятливі умови для відновлення пошкоджених тканин. Рефлексотерапія запускає процеси регенерації з допомогою активації прихованих резервів організму.

Курс лікування має розроблятися індивідуально для кожного пацієнта. Лікар повинен враховувати потенційну причину розвитку остеохондрозу, умови життя та праці хворого, його стан здоров'я та багато іншого. Лікування найкраще проводити у клініці мануальної терапії. У міській поліклініці лікарі не ставлять собі завдання вилікувати пацієнта. Максимум, на що вони націлені - це відновлення тимчасової працездатності пацієнта за рахунок усунення больового синдрому. Після проведеного в міській поліклініці курсу лікування пацієнт лише позбавляється болю, а хребет продовжує руйнуватися.

До якого лікаря звернутись?

Запишіться на консультацію до невролога або вертебролога - лікаря, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні захворювань та травм хребта. На первинній безкоштовній консультації лікар огляне та опитає вас. Якщо є результати МРТ, УЗД та рентгена — проаналізує знімки та поставить діагноз. Якщо ні, випише необхідні напрямки.

Лікуванням захворювань хребта займаються спеціалісти: остеопат, мануальний терапевт, ортопед, до них можна записатися на сайті клініки мануальної терапії доктора Трубнікова. Звертайтеся виключно до ліцензованих медичних закладів, де всі фахівці зобов'язані мати відповідну освіту, підтверджену медичними дипломами та сертифікатами.