Що входить до азотних добрив?

Поширеними прикладами азотних добрив є селітра (кальцієва, натрієва, аміачна), сульфат амонію, карбамід. Кеш

Як класифікують азотні добрива?

Азотні добрива поділяються на наступні групи: – Нітратні добрива (селітри), які містять азот в нітратній формі; – Амонійні та аміачні добрива (тверді і рідкі), які містять азот в амонійній і аміачній формі; – Амонійно-нітратні добрива, вони містять азот в амонійній і нітратній формі (аміачна селітра);

Де використовується азотні добрива?

Застосовується на всіх ґрунтах під усі овочеві культури та картоплю, для підживлення газонів, а також для культур, що вирощуються в кімнатних умовах або на балконах. Сульфат амонію використовується для підживлення всіх овочевих, декоративних та плодово-ягідних рослин, що вирощуються на чорноземах та сіроземах. Кеш

Азотні добрива

Азотні добрива — мінеральні добрива, які містять азот що вносяться в ґрунт.

Азотні добрива виробляють на основі синтетичного аміаку, який отримують з молекулярного азоту і водню. Азот отримують при пропусканні повітря через генератор при згоранні коксу. Джерелом водню є природний газ. Із суміші азоту і водню (у співвідношенні 1:3) при високій температурі і тиску в присутності каталізаторів отримують аміак.

Азотні добрива залежно від форм сполуки азоту поділяються на наступні форми:

• Амонійні, які містять катіон амонію (NН4), зв'язані з кислотним залишком. До них відносяться сульфат амонію (NН4)2SО4 містить 21% азоту і хлористий амоній NН4Сl 24-25 %;
• Нітратні, які містять азот в окисленій формі (NО3) їх представниками є кальцієва селітра Са(NО3)3*ЗН2О містить 13-15 % азоту і натрієва селітри NaNО3 містить 15-16 % азоту і 26 % натрію;
• Амідні, до складу яких входить амідна група (NH2). До них відносяться карбамід (сечовина) СО(NН2)2 – 46% N;
• Амонійно-нітратнімістять азот одночасно в амонійній (NН4 ) і нітратній (N03) формі. Представником є аміачна селітра NН4NО3 містить 34,5 %, Вапняно-аміачна селітра NН4NO3 + СаСОз містить 18-22 %;
• Аміачні (рідкі азотні добрива), в яких азот міститься у вигляді вільного аміаку (NH3). До них відноситься аміак рідкий NН3 (82,3 % N), аміак водний (аміачна вода) NН3 + 4NН4ОН + Н2О 20,5%.

Мінеральні азотні добрива при внесенні у грунт впливають на грунтову мікрофлору, активізують життєдіяльність мікроорганізмів (бактерії, водорості, гриби, актиноміцети) і мікрофауни (найпростіші, нематоди).

Частина азоту добрив (до 40%) використовується рослинами, частина втрачається з грунту внаслідок вимивання або звітрювання в результаті денітрифікації (до 30%), а також закріплюється в грунті в органічній формі (30%).

Головними видами азотних добрив на сьогодні є карбамід (сечовина), аміачна селітра, сульфат амонію, водний і безводний аміак.

За токсичністю (отруйністю) та іншими ознаками дії на людину всі азотні добрива можна умовно поділити на три групи.

До першої групи належать безводний аміак, аміачна вода, вуглеаміакати, амонію сульфат. Безводний аміак легко займається і може призвести до пожежі, а суміш аміаку з повітрям (15,5-27% аміаку) вибухонебезпечна. Випаровування аміаку при концентрації аміаку 0,1 мг/л повітря викликає подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, у більших концентраціях викликають сильні напади кашлю, запаморочення. Концентрація аміаку 0,35-0,7 мг/л повітря небезпечна для життя людини і тварин. Тому працювати з безводним аміаком треба у протигазах, гумових чоботах і рукавицях. Сульфат амонію з вмістом роданіду амонію понад 1 % стає отруйним.

До другої групи азотних добрив належать сечовина, кальцієва і натрієва селітри. Ці добрива дуже гігроскопічні, потрапляючи на шкіру і особливо на слизові оболонки, вони викликають їх подразнення. Крім того, аміачна селітра пожежо- і вибухонебезпечна, її не можна зберігати разом з іншими мінеральними добривами, а також з органічними речовинами (вугіллям, папером, бавовною тощо).

До третьої групи належать решта азотних добрив: амоній хлорид, амоній карбонат і амоній бікарбонат. Вони є мало шкідливими для людини і тварин.

Азотні добрива: чим корисні та які обрати

Щоб виростити багатий урожай овочів або мальовничі квітники, регулярного поливу, розпушування ґрунту та видалення бур’янів замало. Без добрив – органічних та мінеральних – не обійтися. Правильно підібрані комплекси підживлення покращують стан ґрунту та створюють оптимальні умови для росту культур.

Одними з основних помічників садівника вважаються азотовмісні мінеральні комплекси, які впливають на посилення росту рослин, зміцнення кореневої системи, підвищення врожайності, загоєння ран, покращення імунітету та прискорення плодоношення. Які саме бувають азотні добрива та що сигналізує про їхній брак або надлишок – пояснює «Дім і сад».

Види та форми азотовмісних добрив

За своїм походженням азотні добрива можуть бути мінеральними (неорганічними) та органічними (переважно це натуральні продукти життєдіяльності тварин). Найчастіше вони поділяються на моноскладові (що містять лише азот) і комплексні (найчастіше це комбінація азоту, калію, фосфору з іншими речовинами).

Азотовмісні добрива випускаються у формі порошку, гранул, кристалів чи таблеток, які вносяться у ґрунт у сухому вигляді або розчиненими у воді. Популярністю серед садівників також користуються рідкі добрива: вони додаються до ґрунту під час поливу, а також підходять для обприскування листя. Вибір добрива залежить від конкретних завдань: для локальних посадок краще підійде рідина, а для великих площ зручніше використовувати порошки.

Ознаки дефіциту та надлишку азоту у рослин

Недотримання пропорцій та термінів внесення азотних речовин є небезпечним, тому потрібно обережно і грамотно користуватися мінеральними добавками та не застосовувати їх на око. Щоб визначитися з нормами внесення азотовмісних добрив, зверніть увагу на деякі загальні для всіх овочів закономірності.

Брак азоту проявляється такими характерними ознаками:

• тонкі та мляві пагони;
• дрібне листя та суцвіття;
• ослаблення росту бічних пагонів;
• зміна забарвлення: листочки поступово жовтіють, можуть набувати червоного або бурого відтінку;
• листя помітно тьмяніє.

Надлишкове азотне харчування також негативно впливає на рослину: колір листових пластин стає насичено темно-зеленим, стебло потовщується, початок цвітіння затягується, а сприйнятливість до грибкових інфекцій підвищується.

Найпопулярніші азотні комплекси

Селітра аміачна з мікроелементами – аміачно-нітратне добриво, що містить 34% азоту та комплекс мікроелементів, які посилюють його ефект. Застосовується для підживлення рослин протягом усього вегетаційного періоду. Гранули рівномірно розсипають по землі, закладають у ґрунт граблями і рясно поливають водою. На такі добрива найкраще реагують огірки, кабачки та гарбузи.

Кальцієва селітра застосовується для позакореневих підживлень та боротьби із захворюваннями рослин. До складу гранул або концентрованого розчину входять 15% азоту та 19% кальцію. Рекомендується вносити навесні при обробці ділянки.

Карбамід (сечовина) містить максимальну кількість азоту – 46,3%. Застосовується на всіх типах ґрунтів, підходить усім сільськогосподарським культурам. Рекомендується для кореневого та позакореневого підживлення ранньою весною та в період вегетації.

Азофоска (нітроамофоска) – комплексне добриво, що містить високу сумарну кількість азоту, фосфору та калію, тобто дозволяє відмовитися від внесення додаткових добрив. Застосовується на всіх ґрунтах під усі овочеві культури та картоплю, для підживлення газонів, а також для культур, що вирощуються в кімнатних умовах або на балконах.

Сульфат амонію використовується для підживлення всіх овочевих, декоративних та плодово-ягідних рослин, що вирощуються на чорноземах та сіроземах. До складу мінерального комплексу входять азот (21%) та сірка (24%). Рекомендується вносити навесні, влітку та восени: гранули розподіляють по ґрунту, культивують на невелику глибину, поливають.

Хлористий амоній випускається у вигляді дрібнокристалічного жовтуватого чи чисто-білого порошку. До складу входять азот (25%) та хлор (67%). Рекомендується робити основне підживлення восени. Для картоплі та томатів це добриво не підходить.

Більше корисних порад – у рубриц і «Город»