Які країни постачають зерно

У документі "Короткий огляд попиту та пропозиції зерна" наведено актуальний огляд світового ринку зерна. У щоквартальному доповненні "Види на врожай та продовольча ситуація" до щомісячного короткого огляду наводиться детальна оцінка виробництва зернових та попиту та пропозиції на них у розбивці країн/регіонів. У виданні "Продовольчий прогноз", що публікується раз на два роки, міститься більш поглиблений аналіз світових ринків зернових, а також інших основних продовольчих сировинних товарів.

Дати публікації щомісячних зведень у 2024 році: 2 лютого, 8 березня, 5 квітня, 3 травня, 7 червня, 5 липня, 6 вересня, 4 жовтня, 8 листопада, 6 грудня.

Нижчий урожай кукурудзи став одним із факторів деякого зменшення виробництва зернових у світі у 2024 році

Дата публікації: 08/11/2024

За прогнозом ФАО обсяг виробництва зернових у 2024 році складе 2848 млн тонн, що трохи менше (на 0,4 відсотка) показника минулого року, але все ж таки лише трохи нижче рекордного обсягу виробництва.

Обсяг виробництва пшениці у 2024 році очікується на рівні другого за величиною значення за попередні роки. Головними чинниками цього зростання є: збільшення виробництва, у країнах Азії – переважно з допомогою розширення площ; сприятливі погодні умови, які також забезпечили добрий урожай; це із запасом компенсувало значне скорочення виробництва в основних країнах-виробниках у Європі. Передбачається, що після рекордного обсягу виробництва фуражних зернових у 2023 році цей обсяг знизиться у 2024 році до другого за величиною рівня.Основна частина скорочення виробництва, порівняно з минулим роком, зумовлена ​​значним зниженням світового виробництва кукурудзи (головним чином через несприятливі погодні умови). За рисом - у сезоні 2024-2025 років передбачається рекордне розширення посівних площ, оскільки перспективи отримання більш значних прибутків підштовхують виробників розширювати площі під рисом. Внаслідок цього світове виробництво рису може перевищити і без того відмінні результати сезону 2023–2024 років на 0,8 відсотка, досягнувши рекордного показника 538,9 млн тонн (у перерахунку на обвалене зерно).

Прогнози на 2025 рік припускають, що площі під озиму пшеницю, посівна кампанія якої зараз йде у Північній півкулі, будуть обмежені через падіння цін. Посівна кампанія у Сполучених Штатах Америки йде середніми темпами, причому посушливі умови переважають на більших площах, ніж минулого року. У Європейському союзі другий рік поспіль посівну кампанію ускладнюють зливи в його центральних та західних районах; при цьому вони забезпечують більше накопичення ґрунтової вологи в Румунії та Болгарії порівняно із посушливими умовами минулого року. У Російській Федерації нестача опадів та надзвичайно тепла погода у південних та центральних районах призвели до затримок посівної кампанії; подібні проблеми наголошувалися і в деяких районах України, де військові дії, як і раніше, ускладнюють сільськогосподарське виробництво.

У далекосхідних регіонах Азії високі ціни, заходи державної підтримки та загалом сприятливі погодні умови дають підстави очікувати у 2025 році розширення площ під пшеницею у провідних країнах-виробниках – Китаї та Індії.

У країнах Південної півкулі йде посівна кампанія фуражних зернових культур урожаю 2025 року. У Південній Америці попередні дані свідчать про скорочення посівних площ під кукурудзу в Аргентині за умов дефіциту опадів. У Бразилії посівна кампанія основного врожаю кукурудзи розпочнеться лише наступного року, а нині йде сівба додаткового врожаю; Основні посівні площі можуть бути скорочені у зв'язку з більш сприятливими видами на врожай конкуруючих культур. У Південній Африці близькі до рекордних ціни на білозерну кукурудзу та сприятливі прогнози погоди після періоду посухи, від якої постраждав урожай 2024 року, дають підстави очікувати на розширення посівних площ під кукурудзою у 2025 році. Крім того, можливе відновлення погодних умов із більш значними опадами у період формування кукурудзи врожаю 2025 року також дає підстави для сприятливих прогнозів щодо сусідніх з ПАР країн півдня Африки.

Згідно з прогнозом, обсяг споживання зернових у світі в сезоні 2024–2025 років складе 2857 млн ​​тонн, що на 0,5 відсотка вище за рівень сезону 2023–2024 років. Цей приріст здебільшого обумовлений передбачуваним зростанням споживання продовольства, особливо рису та пшениці. У сезоні 2024-2025 років також очікується збільшення, хоч і незначне, споживання зернових на інші потреби, яке майже повністю буде пов'язане зі споживанням рису.Фуражне споживання зернових, навпаки, може дещо зменшитися через скорочення споживання пшениці та рису на корми, що має перевищити передбачуване збільшення споживання інших зернових на фураж.

Виходячи з поточних прогнозів світового виробництва зернових у 2024 році та їх споживання у сезоні 2024–2025 років, світові запаси зернових можуть збільшитися порівняно з рівнем початку сезону на 0,6 відсотка до 889 млн. тонн. Передбачається, що найбільше збільшаться світові запаси рису та (меншою мірою) запаси фуражних зернових. При цьому запаси пшениці, швидше за все, виявляться нижчими за рівень початку сезону. Зважаючи на поточні прогнози, показник співвідношення обсягу запасів зернових до рівня їх споживання у світі незначно знизиться: з 30,9 відсотка у сезоні 2023–2024 років до 30,6 відсотка у сезоні 2024–2025 років, що майже відповідає середнім показникам за п'ять - та десятирічний періоди.

У сезоні 2024-2025 років передбачається зниження обсягів торгівлі зерновими порівняно з рівнем 2023–2024 років на 3,9 відсотка до 485 млн. тонн. Це зниження обумовлено передбачуваним скороченням світової торгівлі пшеницею та фуражними зерновими, при цьому очікується збільшення обсягів торгівлі рисом у світі.

З більш детальним аналізом ринків зернових можна ознайомитись у публікації "Продовольчий прогноз", яка буде представлена ​​14 листопада 2024 року.

ТОП-10 країн-імпортерів українського зерна у 2020 році

Україна за останнє десятиліття суттєво наростила обсяги експорту зернових. За оцінками USDA у 2020/21 МР експорт на зарубіжні ринки становитиме 45,8 млн т вітчизняного зерна, що у 3,8 разу перевищує показник 2010/11 МР, хоча й на 17% менше, ніж у рекордному 2019/20 МР.Виторг від експорту українського зерна в минулому 2020 році склав $9,4 млрд — за оцінкою заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Миколи Пугачова.

Найбільшими покупцями українського зерна у 2020 р., як і раніше, були країни Азії, Африки та Європи. Крім того, торік у десятці найбільших покупців зерна відбулися зміни: Південна Корея та Лівія витіснили із ТОП-10 Ізраїль та Італію. Характерною рисою минулого року також стало витіснення Єгипту з першої позиції у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових, що той традиційно займав з 2011 р., та подальше посилення позицій Китаю.

У порівнянні з 2019 р. спостерігалося зниження обсягів постачання більшості основних зернових культур. Кукурудзи було експортовано 27,9 млн т — на 14% менше від показника 2019 р. (32,3 млн т), що при цьому майже в 7 разів більше від результату 2010 р. Обсяги експорту пшениці становили 18,1 млн т. Це на 10 % менше, ніж у 2019 р., але у 3,7 раза перевищує показник 2010 р. Експорт жита також значно знизився (на 63%) і становив лише 5 тис. т. А ось поставки ячменю на зарубіжні ринки в 2020 р. зросли порівняно з попереднім роком на 0,9 млн. т і склали 5,0 млн. т.

Сьомий випуск інфографічного довідника «Агробізнес України»

за 2019/20 МР вже доступний у режимі онлайн

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» засновано 1956 р.у Києві як науковий центр з розробки економічних засад формування та здійснення аграрної політики в Україні, вирішення актуальних проблем теорії та практики розвитку агропромислового комплексу, для організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 р. № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

ТОП-10 країн-покупців українського зерна

Україна 2021 р. на закордонні ринки поставила 50,8 млн. т вітчизняного зерна. Це у 3,7 разу перевищує показник роком раніше, хоча й на 10% менше, ніж у рекордному 2019 році. Про це йдеться у повідомленні Національного наукового центру Інституту аграрної економіки.

Як зазначається, виторг від експорту українського зерна склав минулого року $12,3 млрд.

Так, кукурудзи минулого року було експортовано 24,7 млн ​​т — на 12% менше від показника 2020 року в 27,9 млн т, однак у 6 разів більше від результату 2010 року, зазначив експерт.

Обсяги експорту пшениці склали 20,1 млн. т. Це на 11% більше, ніж у 2020 році, і більш ніж у 4 рази перевищує показник 2010 року.

Постачання ячменю на закордонні ринки в 2021 році зросли порівняно з попереднім роком на 0,6 млн т і склали близько 5,7 млн ​​т.

Експорт жита після відчутного падіння зріс у 28 разів і сягнув 137 тис. т.

Найбільшими покупцями вітчизняного зерна у 2021 році, як і раніше, були країни Азії, Африки та Європи.

Відмінною рисою 2021 стало подальше посилення позицій Китаю. За чотири роки, починаючи з 2018 року, ця країна збільшила закупівлю зерна з України майже вп'ятеро – до $2,55 млрд.При цьому частка Китаю у вартісних обсягах вітчизняного експорту зернових збільшилась із 19,7% у 2020 році до 20,7%. торік.

Єгипет поки що утримує за собою друге місце. Якщо у 2020 році він закупив українське зерно на $1,12 млрд, то минулого року – на $1,386 млрд. Однак його частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції зменшилася з 11,9% до 11,2%.

Минулого року Туреччина перемістилася з шостого на третє місце в ТОП-10, збільшивши обсяг закупівель українського зерна до $918 млн.

Крім того, у 2021 році у десятці найбільших покупців зерна в Україні відбулися зміни: Іран та Пакистан були витіснені з ТОП-10 Кореї та Бангладеш.

Отже, до списку основних імпортерів вітчизняних зернових також увійшли:

• Індонезія ($750 млн);
• Іспанія ($645 млн);
• Нідерланди ($552 млн);
• Іран ($533 млн);
• Пакистан ($355 млн);
• Лівія ($342 млн);
• Туніс ($306 млн.)

"Спільно ці 10 держав сформували понад 2/3 вартісного обсягу всіх закупівель зернопродукції в Україні", - підсумував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Богдан Духницький.