Поплавський як національний продукт масової культури

Сьогодні Поплавський на всіх цифрових платформах: Instagram з 8,2 мільйонів передплатників, TikTok з 1,5 М передплатників. Кліпи «Український борщ», «Українські вареники» і «Сало» набрали 34 мільйони переглядів на YouTube. Його музика стає мостом, що з'єднує різні покоління, культури та країни.

Схоже, знаменитому співочому ректору одного із найрозкрученіших університетів України Михайлу Поплавському можна все. І не тому, що вік (до речі, який він не приховує) чи заслуги надають Михайлу Михайловичу таке право. Цей привабливий для багатьох привілей він заробив багатьма роками завзятого протистояння тому, що називають загальноприйнятим. І, заробивши право бути самим собою, часто іронізуючи над тим, що оточує нас, як і над своєю персоною в тому числі, Михайло Поплавський тепер вільний робити те, що йому заманеться. Визнаємо, привілей, доступний небагатьом. Щоправда, є одна поправочка на 100-відсоткове вгадування запиту аудиторії – Поплавський завжди мав «нюх» на тренди.

По суті, якби Поплавського в нас не було, то Україні варто його придумати і «запатентувати», як борщ, сало та вареники з вишнями. Як і кулінарні національні шедеври, він простий і водночас надзвичайно унікальний. Зрозуміло? Швидше, ні.

Над феноменом Михайла Поплавського можна розмірковувати ще одне десятиліття. Нинішнє сучасне покоління має можливість бачити розвиток співаючого ректора, відчувати його пульс і думати, що буде наступним. Можливо, через такий «бетменський» образ (до речі, був у нього колись такий у кліпі), Михайло Поплавський і викликає інтерес.Здавалося, ніхто вже не вірив у переродження майстра і тут, як пиріжки, «випікається» трійка кліпів на хіти, які співають на весіллях уже років з двадцять, і знову стовідсоткове влучення в аудиторію. Збіг? Не думаю.

«Я вже в тому статусі та в тому віці, що нічого не боюся. Вже прийняли мій вокал і мої ексцентричні образи. Мені вже можна все! Особливо якщо це заради мети – подарувати яскраві позитивні емоції, щоб люди подивилися відео, отримали задоволення і сказали: Що це було?! Я щасливий, що роблю щасливими за інших. В Україні є свої бренди та тренди, своя історія, свій український шлях. Потрібно лише докласти максимум зусиль, щоб про нас знав увесь світ – це культурна дипломатія у дії!» – говорив Михайло Поплавський у 2021 році, і за три роки його аудиторія у соціальній мережі Інстаграм (четверта за популярністю в Україні) зросла до 8,2 мільйона осіб. Більше лише у Президента України Володимира Зеленського.

Сьогодні Поплавський є практично на всіх великих цифрових майданчиках: Instagram із 8,2 мільйона передплатників, TikTok – 1,5М, YouTube, Facebook та інших. Розуміючи, що звичне телебачення більше не є ключовою медіа-платформою, він не лише поширив свою присутність, а й врахував формати контенту, популярні у молодої аудиторії. Його YouTube-канал – не просто кліпи, а результат продуманої роботи із сучасними технологіями.

За словами керівника одного з популярних YouTube-каналів – володаря «срібної кнопки» Дар'ї Онищенко, платформа зацікавлена ​​в просуванні виключно якісного контенту.

«Немає чогось одного, що робить відео віральним у YouTube. Але головний інтерес YouTube полягає в тому, щоб глядач якнайдовше залишався на платформі.Тобто, на користь платформи просувати якісний контент. Оцінюючи кожне відео, YouTube дивиться різні параметри. І у випадку, якщо ці параметри кращі за конкурентів, він просуватиме найякісніше відео. Це залежить від того, як багато людей переглядає відео, наскільки довго його дивляться і як взаємодіють - лайкають або коментують. Є ще безліч параметрів, які можуть вплинути на популярність відео, включаючи новизну чи статус ведучого (героя)», – каже Онищенко.

Новий сплеск інтересу до Михайла Поплавського припав на початок 2021 року. Тоді Поплавський, який чітко вловлює настрої та бажання аудиторії, вирішив підбадьорити свій рейтинг «старовиною», давши друге дихання власним козирним композиціям, таким як «Український борщ», «Українські вареники» та «Сало».

Ця трійця за лічені місяці підняла його на найвищий щабель «улюбленця» YouTube. Так, кліп «Борщ» узагалі злетів до 15 мільйонів переглядів, «Вареники» – 11 мільйонів, «Сало» набрав 7,9 мільйона переглядів.

Як? На перший погляд може здатися, що справа лише у використанні VR та 3D-графіки, які співаючий ректор використав першим, створюючи кліпи. Проте суть набагато глибша: «Борщ» – це культурний код, зрозумілий кожному українцю, а використання актуальних технологій робить його привабливим для молодої аудиторії.

Зокрема, технологія VR занурює глядача у те, що відбувається, створюючи ефект особистої присутності. Успіх кліпу став можливим завдяки поєднанню традиційного та сучасного, що надає відчуття приналежності до чогось знайомого та одночасно нового.

«Я роблю ставку на молодь. Моя головна місія – щоби молоді люди, підлітки знали, що українське це круто.Сьогодні це боротьба за розум, за майбутнє України», – прокоментував Михайло Поплавський появу нового кліпу «Український борщ» на презентації.

До того ж, ця пісня Поплавського спровокувала бурхливі дискусії в мережі Інтернет, які часто набирали гострих форм, особливо між українцями та росіянами, які заявляли про своє «право» на борщ. Проте дослідження ЮНЕСКО поклало край посяганням росіян у присвоєнні кулінарної спадщини України.

Кліп "Сало" лише продовжив тему національної ідентичності. Він став популярним завдяки естетиці, заснованій на поєднанні фольклору та сучасних візуальних ефектів. До того ж такі роботи привертають увагу не лише української, а й зарубіжної аудиторії, створюючи міжнародний інтерес до української культури.

І тоді вже Поплавський стає своєрідним культурним амбасадором, пропонуючи продукти, що поєднують відомі елементи національної культури з висококласною сучасною обробкою.

Поплавський використав свої старі, перевірені часом прийоми: епатаж, національний колорит та точне влучення в аудиторію. Поєднавши ХR, стилістику Голлівуду 60-х, образ Карла Лагерфельда, ідеї Енді Уорхола з українським борщем, салом та варениками, він отримав екзотичні страви, замішані на експресивних кольорах, сексуальній енергії та яскравих емоціях. Він не приховує, що працює на аудиторію рази в три молодші за своїх однолітків – і це теж виклик загальноприйнятому, і це теж спрацьовує.

«А я готовий дивувати, експериментувати, щоби привернути увагу молодої аудиторії – від 5 до 25 років. Вони дивляться ТікТок, Інстаграм, YouTube, роблять мем і відеонарізки з моїх кліпів. Я хочу, щоби національна ідея зайшла їм 25 кадром», – каже «ФАКТАМ» Поплавський.

Співочому ректорові вже не потрібно самостверджуватись. Поплавський вже сам давно став трендом – дотримуватися якого складно, а іноді просто неможливо. Має бути у нас люди, унікальність яких і народжує національний продукт, яким, схоже, став і сам Михайло Поплавський.