АЦЦ® 600

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, натрію гідрокарбонат, натрію безводний карбонат, манітол, лактоза безводна, кислота аскорбінова, натрію цикламат, натрію сахарин, натрію цитрат дигідрат, цинку сульфат моногідрат, ароматизатор лимонний «ВВ»

Опис

Таблетки круглої форми, з гладкою поверхнею, білого кольору, із ризиком, із запахом лимона, діаметром від 19.6 до 20.4 мм.

Приготовлений розчин - прозорий, безбарвний, без механічних включень, із запахом лимона, можливо трохи сірчано-кислого.

Фармакотерапевтична група

Препарати для усунення симптомів застуди та кашлю. Відхаркувальні препарати. Муколітики. Ацетилцистеїн

Фармакологічні властивості

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо ацетилцистеїн швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) і метаболізується в печінці в цистеїн, фармакологічно активний метаболіт, а також діацетилцистеїн, цистин і різні змішані дисульфіди.

Через високий ефект "першого проходження" через печінку, біодоступність ацетилцистеїну дуже низька (приблизно 10%).

У людини максимальні концентрації в плазмі досягаються через 1-3 години. Максимальна концентрація в плазмі метаболіту цистеїну становить близько 2 мкмоль/л. Зв'язування ацетилцистеїну з білком плазми становить приблизно 50%.

Ацетилцистеїн виводиться через нирки майже виключно у вигляді неактивних метаболітів (неорганічних сульфатів, діацетилцистеїну).

Період напівелімінації в плазмі становить приблизно 1 годину і в основному визначається печінковою біотрансформацією. Тому порушення функції печінки призводить до пролонгації плазмових періодів напівелімінації до 8 годин.

Фармакодинаміка

Ацетилцистеїн є похідним цистеїну амінокислоти. Ацетилцистеїн має секретолітичну та секретомоторну дію в дихальних шляхах. Він розриває дисульфідні зв'язки між мукополісахаридними ланцюжками і має деполімеризуючу дію на ланцюжки ДНК (при гнійному мокроті). Завдяки цим механізмам зменшується в'язкість мокротиння.

Альтернативний механізм ацетилцистеїну базується на здатності його реактивної сульфгідрильної групи зв'язувати хімічні радикали та цим їх знешкоджувати.

Ацетилцистеїн сприяє підвищенню синтезу глютатіону, що важливо для детоксикації отруйних речовин. Це пояснює його протиотруту при отруєннях парацетамолом.

При його профілактичному застосуванні він чинить захисну дію щодо частоти та тяжкості загострень бактеріальних інфекцій, що було встановлено у хворих з хронічним бронхітом та муковісцидозом.

Показання до застосування

- гострі та хронічні захворювання бронхів та легень, що супроводжуються утворенням в'язкого мокротиння (для полегшення виведення мокротиння).

Спосіб застосування та дозування

Дорослі та підлітки віком від 14 років та старші

По ½ шипучій таблетці двічі на добу або 1 шипучу таблетку один раз на добу (що еквівалентно 600 мг ацетилцистеїну на добу).

Шипучі таблетки попередньо розчиняють у склянці води, приймають після їди.

Тривалість лікування залежить від типу та тяжкості захворювання і повинна визначатися лікарем.

Побічні дії

- алергічні реакції (свербіж, кропив'янка, висипання на шкірі, бронхоспазм, Набряк Квінке)

- стоматит, біль у животі, діарея, блювання, печія та нудота

- Задишка, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з підвищеною реактивністю бронхіальної системи, пов'язаної з бронхіальною астмою)

- кровотечі та крововиливи частково пов'язані з реакціями підвищеної чутливості

- анафілактичні реакції, аж до анафілактичного шоку

- синдром Стівенса-Джонсона або синдром Лайєлла

Протипоказання

- гіперчутливість до ацетилцистеїну або компонентів препарату

- вроджена недостатність лактази

- синдром мальабсорбції глюкози-галактози

- дитячий та підлітковий вік до 14 років

- вагітність та період лактації

- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення

З обережністю: варикозне розширення вен стравоходу, бронхіальна астма, захворювання надниркових залоз, печінкова та/або ниркова недостатність, артеріальна гіпертензія.

Лікарські взаємодії

Одночасне застосування ацетилцистеїну та протикашльових засобів може спричинити скупчення мокротиння внаслідок зменшення кашльового рефлексу. Тому цей варіант комбінованої терапії повинен базуватися на особливо точному діагнозі.

Застосування активованого вугілля може послабити дію ацетилцистеїну.

Повідомлення щодо інактивації антибіотиків (напівсинтетичних пеніцилінів, тетрациклінів, цефалоспоринів та аміноглікозидів) внаслідок одночасного застосування ацетилцистеїну або інших муколітичних препаратів ґрунтуються виключно на лабораторних дослідах., у яких значні речовини безпосередньо поєднувалися. Незважаючи на це, з метою безпеки пероральні антибіотики повинні вводитися окремо з двогодинним часовим інтервалом.

У випадках одночасного введення нітрогліцерину (тринітрату гліцерину) з ацетилцистеїном спостерігалося посилення його судинорозширювального ефекту та інгібуючої дії на агрегацію тромбоцитів. Клінічна значимість цих даних встановлено.

Якщо необхідне одночасне лікування нітрогліцерином та ацетилцистеїном, лікування слід проводити під ретельним контролем лікаря, у зв'язку з можливістю розвитку тяжкої гіпотензії, провісником якої в деяких випадках є поява головного болю.

Ацетилцистеїн усуває токсичні ефекти парацетамолу.

Особливі вказівки

Під час застосування ацетилцистеїну в дуже поодиноких випадках спостерігався розвиток тяжких шкірних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла. У разі виникнення змін з боку шкіри та слизових оболонок пацієнту слід негайно припинити прийом ацетилцистеїну та звернутися до лікаря.

Слід бути обережними при лікуванні ацетилцистеїном пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму і пацієнтів з виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки в анамнезі, а також з ризиком шлунково-кишкової кровотечі (наприклад, латентна виразка або варикозне розширення).

У пацієнтів з непереносимістю гістаміну також слід бути обережними. У таких пацієнтів слід уникати тривалого застосування препарату, оскільки ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну і може спричинити симптоми непереносимості (наприклад, головний біль, нежить, свербіж).

Застосування ацетилцистину, особливо на початку лікування, може призвести до надмірного розрідження мокротиння в бронхах, викликаючи тим самим збільшення його об'єму, якщо пацієнт не може відхаркнути мокротиння, необхідно вжити необхідних заходів (наприклад, постуральний дренаж і відсмоктування).

Одна шипуча таблетка містить 6,03 ммоль (138,8 мг) натрію. Це слід брати до уваги при призначенні препарату пацієнтам, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію (низькосольова дієта).

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом чи потенційно небезпечними механізмами

Препарат не впливає на здатність керувати транспортним засобом чи потенційно небезпечними механізмами.

Передозування

Форма випуску та упаковка

По 1 шипучій таблетці поміщають у пакетик із тришарової фольги з поліетилену-алюмінію-паперу.

По 20 пакетиків разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами вкладають у пачку з картону.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці!

Термін зберігання

Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови відпустки з аптек

Виробник / Пакувальник

Гермес Арцнейміттель ГмбХ, Німеччина

Hans-Urmiller-Ring 52, 82515 Wolfratshausen, Німеччина

Власник реєстраційного посвідчення

Industriestraße 25, 83607 Holzkirchen, Німеччина

Адреса організації, яка приймає біля Республіки Казахстан претензії від споживачів щодо якості продукції (товару)

Представництво АТ «Сандоз Фармасьютікалс д.д.» в Республіці Казахстан

Республіка Казахстан, 050051, м. Алмати, вул. Луганського, 96, Бізнес-центр «Керуен», 3 поверх.

Тел +7 (727) 2581048 Факс: +7 (727) 2581047, kzsdz.drugsafety@sandoz.com

Прикріплені файли