Що таке промислова підлога?

Що таке промислова підлога? Промислова підлога – це придатний для використання шар підлоги, який укладається на будівельний елемент або постійно з'єднується з ним клейовим шаром.

Як покрити бетонну підлогу?

Для зміцнення бетонної поверхні можна використовувати Топпінг, який являє собою стандартну суху суміш. Крім того, домашні майстри часто обробляють підлогу в підсобному приміщенні, зроблений з бетону, сумішшю з клею ПВА будівельного і води, пропорції повинні бути 1 до 10 або 1 до 7.

Скільки коштує наливна підлога?

Вартість полімерних наливних підлог в середньому становить від 96 до 650 грн. за м2, 3d підлоги в середньому коштують від 1100 до 1600 грн. за м2, підлоги на цементній основі стоять в середньому від 45 до 120 грн за м2.

Технологія влаштування бетонних підлог

1) Спочатку робиться нівелірна зйомка існуючої поверхні, узгоджуються відхилення дійсної товщини майбутньої підлоги від проектованої. Якщо в проекті підлоги не мають ухилів, оформляється актом передача реперу (нівелірної марки). Також узгоджується з замовником відповідальний за забезпечення температури в приміщенні, де виконуються роботи (від +5°С до +25°С) та уникнення протягів.

2) Якщо підлоги влаштовуються по піщаній, гравійно-піщаній основі, необхідно взяти в лабораторії висновок про коефіцієнт ущільнення грунту. І, якщо цей коефіціент

3) Вздовж всього напрямку транспортного потоку в експлуатованому приміщенні виставляються направляючі або згідно проекту, враховуючи конструктивні особливості будівлі, розташування несучих елементів, колон, фундаментів, воріт. На великих площах передбачаються температурні шви між технологічними картами. Рівень установки направляючих контролюється нівеліром, він повинен забезпечувати мінімальну товщину бетонної дошки в межах 60-70 мм. Кріплення направляючих відбувається електрозварюванням до металевих анкерів. Вертикальні фрагменти конструкції відсікаються від бетонної площини підлоги, влаштовується м'яка демпфуюча ізоляція навколо фундаментів, колон, вздовж стінових огороджувальних конструкцій. Також є можливість використання пінопласту, пінополіуретану, спіненого поліетилену. При необхідності влаштовується гідроізоляція.

4) Армування. Армування відбувається у відповідності до проектних вимог. Перетин дорожньої сітки не менше однієї комірки, арматури 30-40 см. Враховується необхідність забезпечення необхідного захисного шару бетону (приблизно 1,5-2 см). В'язка арматурної сітки робиться через одну комірку.

5) Прийом бетону. Для влаштування підлоги зі зміцнювачами використовується бетон М300 В25 з фракцією 5-20 мм та рухливістю П3 - П4, для приготування бетонної суміші - цемент марки М500. Бетон має бути без повітровловлювачих, сольових добавок, позаяк є ризик відшарування топінгу та появи після затирання білястого нальоту на поверхні.
По прийманню бетону в карту відбувається вібрація за допомоги глибинного вібратору (при товщині h> 100мм) та віброрейки. Віброрейка пересувається з постійною швидкістю (2-3 м на хвилину), для запобіганню появі провалів або горбів. Товщина валіку бетону при цьому складає 2-3 см. По закінченню протягування перевіряється позначка бетону за допомоги нівеліру чи контрольної рейки - рівня. Інтервал прийняття різних порцій бетону в карту повинен бути не більшим за 30 - 40 хв. А в випадку більш тривалого тимчасового розриву є необхідність влаштовування технологічних стиків з подальшою їх нарізкою.

6) Витрата і марка зміцнювача узгоджується із замовником після визначення ступеню проектованого механічного впливу і експлуатаційних навантажень на готову підлогу. Стандартне використання матеріалів натурального (сірого) кольору - від 4 до 7 кг/м2, витрата кольорових матеріалів - від 5 до 7 кг/м2. В деяких випадках (високий ступінь експлуатаційних навантажень, використання окремих кольорів, напр. жовтого) витрата матеріалу може сягати 8-9 кг.

7) Стійкий до ушкоджень (топпінг) наноситься на свіжовкладений провіброванний бетон по зникненню з поверхні «водяного дзеркала». Нанесення матеріалу здійснюється за допомоги вагонетки-дозатору чи вручну за два рази. При цьому в перший прохід розсипаються начинки вдвічі більше ніж у другій. Під час нанесення матеріалів використовуються засоби індивідуального захисту (респіратори, протипилові окуляри, рукавички). Здійснюється постійний нагляд за рівномірністю нанесення матеріалів на бетонну поверхню. Затирання диском проводиться по насиченню начинки цементним молочком. Потім наноситься другий шар та здійснюється прохід диском другий раз. Рекомендується робити рух диску загладжувальної машини по діагоналях - поперек - вздовж картки з метою досягнення максимально рівної поверхні та запобігання радіальним і лінійним напливам (потовщенням) в шарі начинки. Контроль рівності поверхні здійснюється за допомоги двометрової рейки по трьом напрямкам. Важливим є забезпечення рівності поверхні при роботі диском. За наявності провалу допускається додавання зміцнювача вручну та протягування контролю рейкою. Обробка примикань та стиків , зазвичай, відбувається вручну, з намаганням максимально використати можливості загладжувальної машини. Затирання проводиться по досягненню поверхні достатньої міцності з метою остаточного закриття поверхневих пор. Важливим є оптимальний розподіл часу та ресурсів для проведення цієї операції. Не бажано для полегшення загладжування підливати воду на поверхню, це призводить до появи світлих плям та послаблення шару бронювання, також не рекомендується зловживати поліровкою поверхні, це може призвести до погіршення фізико-механічних показників броньованого шару. Після цього ступінь готовності карти визначається по появі блиску на поверхні.

8) Догляд за бетоном та нарізка швів. Майже одразу по закінченню полірувальних робіт на поверхню підлоги наноситься рідкий поліакрілатний лак-імпрегнат. Використання цього матеріалу запобігає від пересихання готової підлоги(мембрана). Поподаючи в масу шару бронювання, імпрегнат запогає агресивній дії води, слабо концентрованих розчинів, нафтопродуктів, не основних видів кислот та лугів. Використання імпрегнатора - 150 мл/м2. Обробляючи частину поверхні, примикаючої до вже влаштованої, потрібно захистити свіжу лаковану та поліровану поверхню підлоги від механічного пошкодження. В разі появи подряпин - ще раз обробити ділянку імпрегнатом. Лак-імпрегнатор має мати однорідну консистенцію без бульбашок і включень. Він наноситься валиком, раклею чи методом повітряного розпилення.

Білясті плями на обробленій поверхні підлоги на протязі доби після нанесення імпрегнатора - це наслідок нерівномірної щільності і розподілу вологи в шарі поверхні підлоги. Ці ділянки потрібно ще раз обробити, перед тим знепиливши поверхню.

При застосуванні флюату, водних силерів, необхідно захистити поверхню підлоги м'яким пористим рулонним матеріалом (наприклад гофрокартоном) для набору початкової проектної міцності (приблизний термін 3-4 дні). Флюатування та обробка водними силерами проводитися після висихання підлоги, зазвичай за два-три тижні. Використання поліетиленової плівки для запобігання від надмірного пересихання поверхні призводить до появи плям. Особливо це буває помітно на кольорових підлогах. Протягом першої доби по закінченню робіт не рекомендується поливати підлогу водою. По остаточному набиранню міцності бетон «перецвітає» і з кольорового стає більш однорідним.

Необхідно у будь-якому випадку виключити механічні дії на поверхні свіжовиготовленої підлоги та потрапляння побутових та будівельних абразивів (пісок, щебінь, металева стружка, зварювальна окалина і т.п.). Проектні експлуатаційні характеристики підлога набуває на протязі кількох тижнів.

Застосування

• склади
• парковки і автостоянки
• ангари і вантажні термінали
• торгові центри
• виставкові комплекси
• промислові приміщення
• виробничі ділянки
• бізнес-центри

Види підлог

Технологія виробництва і заливки бетонних промислових підлог

Бетонні промислові підлоги використовуються в різних сферах виробництва: в складських приміщеннях, торгових залах, холодильних камерах, цехах, на заводах, на парковках. Такі приміщення зазвичай мають великі площі, в які необхідно для повноцінного функціонування вмонтувати надійне і міцне підгрунтя. Будівництво бетонної підлоги в промисловій сфері має враховувати ряд особливостей. Головне їхнє завдання - повністю відповідати заявленим вимогам:

• високий рівень міцності і зносостійкості;
• довговічність в експлуатації;
• простота в догляді;
• хімічна і абразивна стійкість;
• стійкість до різких коливань температурного режиму;
• герметичність покриття;
• відсутність цвітіння;
• високий клас пожежної;
• антистатичність.

При укладанні покриття рекомендується точно дотримуватися всі технологічні аспекти. Будь-які порушення і відхилення від норми можуть призвести до деформації і пошкоджень матеріалу.

Види промислових підлог

Всі види бетонних промислових підлог монтуються на основі піщано-цементного розчину. Саме він надає конструкції міцність і забезпечує широку функціональність для подальшого покриття. Основною відмінністю між ними є технологія укладання матеріалу. У чистому вигляді без додаткової обробки використання такого типу підстави не рекомендується. Винятком з правила є приміщення, до яких пред'являються низькі вимоги до чистоти.

Сучасні розробки в області будівельних матеріалів дають можливість створювати на основі бетонної підлоги покриття, які відповідають бажаним характеристикам: від міцності до декоративності.

Класифікація за методом виготовлення

Бетонні підлоги підрозділяються на кілька видів:

• збірна конструкція з бетонних плит;
• монолітна бетонна плита;
• підставу з цементу.

Найміцнішими і надійними статями для експлуатації в промисловій сфері вважаються конструкції з бетонних плит. Але по зручності монтажу найчастіше для установки вибираються монолітні плити. Така поверхня на відміну від збірних елементів не має швів. Підстава з цементу має істотний недолік - високий рівень стирання і схильність до пилення. У зв'язку з цим цей вид підлог практично не використовується.

За кількістю шарів

Підлоги з бетону можуть бути виконані в один або кілька шарів, від чого напряму залежить їх міцність в результаті.

Одношаровими можуть бути підстави, до яких пред'являються невисокі вимоги по міцності. Багатошарові - підлоги, які піддаються великим навантаженням. Часто багатошарові підстави монтуються в процесі проведення ремонтних робіт з метою посилення вже наявного бетонної підлоги.

Класифікація за типом конструкції

Бетонні підстави діляться на два види залежно від наявності вмонтованої сталевої сітки: підлоги з вмонтованою армуючої сіткою і підлоги без арматури.

Пристрій бетонної поверхні без монтажу в неї сталевої сітки застосовується в основному в приватному будівництві. При установці промислових підлог наявність в конструкції вбудованої арматури забезпечує додаткову міцність.

За різновиди фінішної обробки

Види промислових підлог по типу поверхневого зміцнення бувають:

• без фінішного покриття;
• наливні;
• фарбувальні;
• полімерне покриття;
• Топпінг.

Наливна підлога забезпечує рівну, гладеньку і безшовну поверхню. Він має привабливий зовнішній вигляд. Технологія укладання дає можливість втілити в життя найсміливіші дизайнерські рішення. Крім естетичної привабливості покриття характеризується високими експлуатаційними характеристиками: стійкість до деформації, стирання, до агресивних хімічних речовин, гідро- і газонепроникний, міцність до різких перепадів температур.

Технологія заливки дає можливість варіювати товщину промислового покриття, це дозволяє приховати нерівності бетонної підлоги і уникнути попереднього вирівнювання.

Фарбувальне покриття зазвичай застосовується в умовах невеликих механічних навантажень. Такі підлоги підходять для приміщень, в яких необхідно дотримуватися гігієнічних норм і стандартів. Цей різновид обробки має широкий вибір відтінків, тому відмінно підходить в тих випадках, коли потрібно задекорувати покриття.

Топпінг - одна з новітніх розробок в будівельній галузі. Його особливість полягає в тому, що ще на моменті бетонування в поверхню підлоги втирається спеціальна зміцнює суха суміш. До складу її входять портландцемент високого класу міцності, стійкі наповнювачі та додаткові добавки. Для декору в топпинг замішуються різні пігменти. Така технологія дозволяє в кілька разів збільшити терміни експлуатації бетонної основи. Топпінг знижує появу тріщин і відколів, робить підлогу більш стійким.

В сучасних умовах застосування бетонних підлог без обробки його додатковими будівельними матеріалами стало рідкісним. Якщо дотримується технологія установки фінішного покриття для промислових підстав, поверхневий шар бетонної підлоги буде надійно захищена від механічного впливу, згубного впливу вологості, хімічних речовин, від стирання або цвітіння.

Технологія укладання

При будівництві промислових приміщень використовується професійне обладнання, яке дозволить виконати роботу якісно і в короткі терміни: Бетоноотделочние обладнання, бетононасос, віброплатформа, мозаїчно-шліфувальна машина та інше.

Підготовчий етап

Перед початком робіт з монтажу необхідно підготувати грунт. Для цього укладається «подушка» з піску або щебеню. Товщина її повинна становити від 25 до 40 см. На «подушку» встановлюється шар гідроізоляції.

Перед пристроєм бетонних промислових підлог слід встановити опалубку і відсічення. Для цього можна використовувати дерев'яні дошки, товщина яких повинна бути не менше 2 см. Дана конструкція являє собою форму для заливки підстави. Вона не дозволяє рідкому розчину стікати до дверних отворів і пандусах. Потім потрібно розрахувати примикання до оточуючих бетонних стін. Правильний монтаж дозволить уникнути появи тріщин на свіжоукладеному підставі.

Армування

Для того щоб підвищити міцність бетонної основи, на дно встановлюється сталевий каркас. На великих площах армуючі сітки скріплюються між собою.

Якщо промислове приміщення вимагає ще більшого посилення підстави, вони укладаються в кілька шарів.

Заливка бетонного розчину

Після проведення всіх підготовчих і укріплювальних робіт заливається бетонний склад. Для отримання ідеально рівній поверхні фахівцями рекомендується заливка за технологією «рідкий маяк». Вона являє собою розташування смуг з бетонного розчину по всій площі приміщення. Спочатку укладається горизонтально невелика частина матеріалу, яка буде служити орієнтиром для подальшого монтажу підстави. Потім за допомогою лазерного нівеліра вирівнюються всі подібні конструкції.

Максимальний інтервал для них не менше 2,5 м. При дотриманні такої відстані похибка в укладанні буде мінімальною.

Після заливки поверхні виконується її вирівнювання за допомогою апаратного обладнання. Найчастіше для цього використовують плаваючу віброплатформу. Вона обробляє піщано-цементний склад, розташований між маяками, і впливає на глибину до 20 см. Якщо після вирівнювання залишаються дрібні дефекти, їх усувають точково коректором для площині.

Залиту бетонну поверхню залишають на 2-3 дні для того, щоб суміш схопилася і підсохла. Після того, як матеріал при натисканні на нього перестане продавлюватися, забирається зайва рідина.

Затирочні роботи

Затирання проводиться по напряму від стін до центру майданчика. На цьому етапі для додаткового зміцнення проводиться топпинг бетону.

Шліфування і затирання промислового бетонної підлоги виконується за допомогою затирочних дисків. Для великих площ застосовується велика і потужна Двохроторннім обладнання.

Заключний етап

До складу піщано-цементного розчину входить портландцемент. У процесі затвердіння він має сильну усадку, тому з часом можуть з'являтися тріщини. Щоб цього уникнути, поверхню слід обробляти спеціальними лаками і розчинами, які утримують вологу усередині матеріалу.

Після влаштування промислових бетонних підлог рекомендується виконати нарізку швів. Зробити це необхідно протягом 36 годин після шліфування поверхні. Для роботи використовуються спеціальні алмазні диски. Глибина швів не повинна перевищувати 3 см. Відстань між розрізами вираховується в залежності від товщини бетонного шару (в 30 кратному розмірі).

Після повної усадки статі шви заповнюються герметиком. Не варто поспішати заповнювати їх спеціальними складами. Процес усадки займає багато часу. Чим товстіший шар бетону, тим довше проходить цей процес.