Що таке освітлення та яким воно буває

Відповідно до загальної класифікації, освітлення ділять на природне та штучне. Найчастіше ці види освітлення застосовуються разом, вигідно доповнюючи одне одного. Але, щоб вибрати оптимальний варіант освітлення для конкретного об'єкта, слід ознайомитись з видами освітлення детальніше.

Види освітлення та їх особливості

Відповідно до загальноприйнятої класифікації, освітлення буває природним, штучним та поєднаним. Кожен з цих видів має свої особливості. Наприклад, природне освітлення формується за рахунок сонячного світла та його розсіювання. Штучне формують спеціальні освітлювальні прилади, а поєднане передбачає використання природного і штучного світла.

За джерелом світла

Наведена вище класифікація поділяє освітлення на види залежно від основного джерела світла: традиційна лампа розжарювання, лампа люмінесцентна, металогалогенная лампа, світлодіодна лампа або світлодіод. Щоб правильно підібрати освітлення для конкретної локації (чи офісна будівля, квартира або майданчик на відкритому повітрі), необхідно врахувати наявність природного світла та його інтенсивність і, враховуючи ці показники, підбирати штучне освітлення.

Природне освітлення

Під природним освітленням мають на увазі звичайне сонячне світло. Протягом світлового дня таке освітлення досить інтенсивне та рівномірно розподіляється. Крім того, воно не надає негативного впливу на зір за рахунок рівномірного розсіювання. При цьому слід враховувати, що одна з основних характеристик природного освітлення — його мінливість, тому проектувальникам обов'язково потрібно враховувати особливості природного світла в конкретному регіоні.

• Збоку - за рахунок віконних прорізів, розташованих у бокових стінах будівлі;
• Зверху такі вікна також називають світловими ліхтарями, при цьому самі прорізи можуть мати будь-який розмір і форму.

Також передбачено комбінований варіант, при якому використовуються і бічні вікна, і світлові ліхтарі у даху.

Штучне освітлення

Штучне освітлення передбачає використання спеціальних освітлювальних приладів: лінійні світильники, трекові світильники, прожектори, магістральні системи, стельові панелі, вологозахисні світильники та інше. Головна їх мета – забезпечити якісне та рівномірне освітлення приміщення, коли немає природного освітлення.

У минулому основним джерелом штучного освітлення були лампи розжарювання. Зараз все більшою популярністю починають користуватися економніші освітлювальні прилади, наприклад, світлодіодні світильники. Вони дозволяють отримати штучне світло високої інтенсивності, але при цьому заощадити на електроенергії.

Крім загального штучного освітлення, часто використовується місцеве, наприклад, для підсвічування робочого місця, зони відпочинку або окремих предметів інтер'єру. Для цього виду освітлення також використовують світлодіодні лампи.

Типи природного освітлення

Видів природного освітлення існує не дуже багато, але при їхньому грамотному використанні приміщення буде освітлено досить якісно.

До типів природного освітлення належить:

• бічне, при якому світло проходить крізь віконні отвори, розташовані у стінах будівлі;
• верхнє, при якому сонячне світло надходить через вікна або технологічні отвори у даху;
• комбіноване, яке поєднує особливості двох описаних вище типів.

Основні види штучного освітлення

Якщо говорити про штучне освітлення, його видів існує набагато більше, адже в деяких приміщеннях, де немає доступу до сонячного світла, використовуються спеціальні освітлювальні прилади.

Комбіноване

Комбіноване освітлення зазвичай застосовується через особливості експлуатаційного навантаження на приміщення. У разі використовується і загальне, і локальне освітлення.

Загальне освітлення за допомогою ламп під стелею дозволяє поступово висвітлити всю кімнату, а місцеве надає можливість сконцентрувати увагу на певних об'єктах. Саме комбіноване освітлення використовується в офісах (для підсвічування робочих місць), виставкових залах та інших схожих об'єктах.

По освітлюваній зоні

Також системи освітлення розрізняють по зоні, що висвітлюється. За цим критерієм світло буває загальним та місцевим.

Кожен з них має свої особливості:

1. Місцеве: використовується для виділення невеликої ділянки чи робочої зони. При цьому слід враховувати, щоб місцеве освітлення гармоніювало із загальним, адже інакше занадто різке світло даватиме додаткове навантаження на очі. Крім того, місцеве освітлення може бути спрямованим (світло спрямоване прямо на об'єкт, що освітлюється) і розсіяним (в даному випадку світло проходить через напівпрозорий плафон). Також у деяких випадках допускається місцеве відображене освітлення, при якому світловий промінь відбивається від стін або стелі.
2. Загальне: використовується як усередині, так і зовні. Саме загальне висвітлення вважається найпоширенішим варіантом для забезпечення нормальної життєдіяльності та робочого процесу. При організації загального освітлення важливо враховувати, щоб прилади висвітлювали весь простір рівномірно, а рівень світла відповідав загальноприйнятим нормативам.

За призначенням

Призначення освітлення – ще один важливий критерій поділу освітлення на типи. За цією класифікацією освітлення буває:

1. Декоративним: дозволяє зробити інтер'єр більш привабливим та затишним, а також правильно розставити світлові акценти. Як правило, для цієї мети використовуються стельові, підлогові або вбудовані світильники. Також декоративне освітлення може бути зовнішнім, наприклад, для підсвічування басейну або садових доріжок. У цьому випадку використовуються світильники із водонепроникним корпусом.
2. Рекламним: також покликане зробити певний об'єкт виразнішим і привернути до нього увагу.
3. Архітектурним та вітринним: використовується для того, щоб підкреслити певні деталі інтер'єру або конкретного об'єкта. Світильники можуть бути будь-якими, але їхнє використання також регулюється нормативними документами.

Як проводиться вимірювання освітленості

Вимірювання освітленості здійснюється за допомогою спеціального приладу – люксметра. Навіть у найпростіших пристроях є фотоелемент, який перетворює енергію світла на електричні сигнали. Сила струму відображається на шкалі зі стрілкою та за допомогою РК-індикатора.

При цьому слід враховувати, що похибка в роботі приладу може становити до 10% через відмінності світлового спектру. Для виключення похибки використовують поправочний коефіцієнт, хоча у більшості випадків професійні співробітники використовують точніші прилади.

Вимірювання пульсації

При вимірі освітленості приладів штучного світла обов'язково вимірюють коефіцієнт пульсації. Це дуже важливо, тому що людське око нездатне вловлювати пульсацію, але при тривалому знаходженні в приміщенні очі людини можуть втомлюватися через підвищену пульсацію.

Для виміру пульсації використовують пульсометр.У якісних приладах для вимірювання освітленості використовують і пульсометри і яскравомір для вимірювання інтенсивності світіння.

Також існують певні норми вимірювання освітленості, що регулюються ГОСТом Р 54944-2012. У ньому зазначено, що вимірювальний прилад потрібно розташовувати строго горизонтально і тільки в точці вимірювання. Для виключення помилок штучне та природне освітлення вимірюють окремо, а потім отримані результати аналізують для ухвалення рішення про достатність освітлення.

Висновок

Після розгляду видів освітлення та їх особливостей, можна скласти чітке уявлення про те, чи є достатнім світло в конкретному приміщенні. Виходячи з отриманих даних, не важко відкоригувати інтенсивність світла, щоб вона позитивно впливала на бізнес, виробничі та робочі процеси.