СИПАТИ

1. що. Роняти чи змушувати падати (сипке, дрібне). борошно в мішок. Все сиплеш із рук (упускаєш; розг. неод.). С. грошима (перен.: витрачати крім, смітити грошима; разг.). С. з кулемету (перен.: безперервно стріляти; розг.).

4. (зазвичай повів.). Уп. для позначення швидкої енергійної дії (зазвичай при спонуканні) (прост.). Висип скоріше за цигарками! Висип звідси! (Йди, забирайся; неод.).

| однокр. сипнути, -ну, -ніш (до 1, 2 і 4 знач.; розг.) і сипнути, -Ну, -Ньеш (до 1, 2 і 4 знач.; Прост.).

Тлумачний словник Ожегова. С.І. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.

Дивитись що таке "СИПАТИ" в інших словниках:

• СИПАТИ - 1. СИПАТИ, наст. вр. не вп. (Розг. Фам.). багатокр. спати в 1 знач. 2. сипати, сиплю, сиплеш і (розг.) сиплеш, повів. Висипання, несовер. 1. що. Примушувати, падати (що небудь сипуче або які дрібні, дрібні частинки). Висипати зерно в… Тлумачний словник Ушакова
• СИПАТИ - 1. СИПАТИ, наст. вр. не вп. (Розг. Фам.). багатокр. спати в 1 знач. 2. сипати, сиплю, сиплеш і (розг.) сиплеш, повів. Висипання, несовер. 1. що. Примушувати, падати (що небудь сипуче або які дрібні, дрібні частинки). Висипати зерно в… Тлумачний словник Ушакова
• СИПАТИ — сипати, сипнути, сипати (замість сипати) що, кидати дрібну, зернисту, суху речовину струменем, що лити, про жижу; у новорос. та малорос. говориться завжди сипати, замість лити, про рідину. Сипати хліб у замку, пісок на підлогу. Висипати чим, посипати,… … Тлумачний словник Даля
• сипати — Див… Словник синонімів
• Сипати(ся) — Сипати(ся), обсипати (іноск.) рясно роздавати (сипати грошима смітити, багато витрачати; обсипати милостями дуже благодіяти милости). Див. Сипати перли красномовства ... Великий тлумачно-фразеологічний словник Міхельсона
• сипати — Висипати грошима (розг.) витрачати безрозсудно у множині (розг.). Звик сипати грошима праворуч і ліворуч… Фразеологічний словник російської мови
• сипати - СИПАТИ, плю, співаєш; несов.; СИПАНУТИ, ну, ніш, сов., куди, звідки. Іти, йти. Куди сиплеш? Сипнули звідси, доки не пізно… Словник російського арго
• сипати — Сипати, відмінюючи це дієслово, не забувайте вставляти букву «л»: я сиплю, він сипле, ти сиплеш і т. д., але не я сипю, він сипе, ти сипеш – ці форми в літературній мові неприпустимі… Словник помилок російської мови
• сипати - сипати, сиплю (неправильно сипаю), сипле (допустимо сипіть); повів. висип; прич. сиплячий і сиплячий; дієприч. сиплячи і висипаючи… Словник труднощів вимови та наголоси в сучасній російській мові
• сипати - Що і чим. 1. що (примушувати падати, кидати). Сипати сіль у суп. Сипати борошно в мішок. [Птахолов] встановлював снасті, сипав навколо них приманку (Ляшко). Нічні метелики вилися і, сиплячи пил з крилець, билися по склу (Л. Н. Толстой). 2. що і ... ... Словник управління

СПАТИ

1. Перебувати у стані сну (див. сон у 1 знач.). «Спиш доти, доки не розбудять.» Л.Толстой . «Ти спиш? Гітарою тебе розбуду. Пушкін . «Спи, немовля моє прекрасне, бающі-баю.» Лермонтов . «Засмертіла, всю ніч я не спала.» Некрасов . Спати якимось сном. або когось. «Євген спав тим часом мертвим сном.» Пушкін . Спати сном праведника. Спати як убитий (Див. вбитий). Спати мертвий.

2. перекл.Перебувати у стані повного спокою, нічим непорушного мовчання (поет.). «Гай спить над отуманеною рікою.» Пушкін .

3. Чи не діяти, не проявляти себе (поет.). «Мене могила не лякає. Там, кажуть, страждання спить у холодній вічній тиші.» Лермонтов . «Не все ж таки спить мертвяче совість.» Некрасов . "Серце холодно, і спить міркування." Лермонтов .

4. перен. Бути млявим, пасивним, недіяльним. «Рід людський там спить глибоко вже дев'яте століття.» Лермонтов . "З твоїм талантом соромно спати." Некрасов . А ти не спи, а дій!

5. перен., з ким. Здійснювати статевий акт (простореч. евф.). «З Федіком солдатиком мало не злюбилася… з чоловіком під свято спала.» Некрасов .

❖ Лаври не дають спати чиї кому - Див. Лавр. Спати вічним або могильним сном або сном могили (книжн. поет.) – бути мертвим. «Спить могильним сном червона дівиця.» О.Кольцов . (Тільки або і) спати та бачити що або з придат. (розг.) – пристрасно бажати чогось, постійно мріяти про щось. Він спить і бачить поїздку на південь або як би поїхати на південь. "Давно я тільки сплю і бачу, щоб за неї побитися мені." Пушкін . "Я і спав, і бачив, як би в компанії з хорошими людьми посидіти." Салтиков-Щедрін .

Тлумачний словник Ушакова.

Українська

Дієслово, недосконалий вид, перехідний, тип відмінювання за класифікацією А. Залізняка - 6a^ Зустрічаються розг. сипеш, висип, сиплять і т. д., стихійно утворені за 5-ю схемою відмінювання, проте орфографічно зберегли риси написання з -е- в кінці відповідного дієслова досконалого виду немає.

Корінь: -висип-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ть [Тихонов, 1996].

Вимова

Семантичні властивості

Значення

1. змушувати щось сипуче, дрібне падати кудись, у що-небудь, поступово випускаючи ◆ Я бачила через двері, як твій спільник сипав мені в чашку білий порошок. А. Т. Аверченко, «Злочин актриси Мариськіної» ◆ Попіл вона навмисне сипала на скатертину. А. Ст. Геласимов, «Ти можеш», 2001 [НКРЯ]
2. Неперех. про дрібний дощ чи сніг — йти, падати ◆ До того ж дорогу замело, і сипав сніг. Андрій Колесников, «Бубліки Мондео», 2002 р. // «Автопілот» [НКРЯ]
3. перекл. Розмовляти, говорити щось швидко, безперервно ◆ І обидва, сторож і кучер, ніби бажаючи хизуватися перед панею своєю статечністю, починають сипати божественними словами. А. П. Чехов, «Недобра ніч», 1886 ◆ Мельник не вгавав і продовжував сипати на всі боки лайку. А. П. Чехов, «На млині», 1886 ◆ І вона почала сипати гучними прізвищами. Ст. М. Дорошевич, «Зустріч»
4. перекл. , цінуючи своє князівство і будучи жебраком, він все життя з помилкової гордості сипав грошима і затягнувся в борги. Ф. М. Достоєвський, «Підліток», 1875 ◆ Вона продовжувала реготати, все слабше й слабше відбивалася від моїх поцілунків, які я за звичкою сипав сотнями за хвилину, і коли ми зупинилися біля хвіртки маленького будиночка, де вона жила, вона, швидко юркнувши в хвіртку, послала мені повітряний поцілунок. Ст. М. Дорошевич, «Сиве волосся»

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Родинні слова

Етимологія

Походить від праслав., від кіт. серед іншого відбулися: російськ.-церк.-слав. сипати, російськ. сипати, сиплю, укр. сипати, сиплю, болг. сипвам «сиплю, ллю», сербохорв. сі̏паті, сі̏па̑м «сипати, лити», словенськ. sípati, s?pam, s?pljem, чеськ. sураt, словацьк. sураť, польськ., ст.-калюж. sypać, н.-калюж. suraś. Інша ступінь чергування: др.-рос.суті, с'пу «сипати», ст.-слав. мережі, сп, російськ.-церк.-слав. звепити це «agitari», з'п «купа». Споріднено літ. sùpti, supù «качати, заколисувати», ітер. sūpúoti, sūpúoju, ін.-прусськ. suppis «насип», латиська. supata «очески вовни, мотлох» (первопоч. «висипане»), лат. supō, -ārе "кидати", dis-sipō, -ārе "розсіювати, розстилати, розкидати" (з *sup-), ob-sipō, -ārе "кидати назустріч, вперед". Далі порівнюють із др.-інд. vápati "кидає". Сюди ж належить повів. висип! «бий» і висип ж. (назва шкірного захворювання). Порівн. також сопка. Використані дані словника М. Фасмера. Див Список літератури.

Фразеологізми та стійкі поєднання