Майдан та його наслідки: 10 головних подій

21 листопада Україна відзначає День гідності та свободи, заснований після подій Євромайдану, що розпочалися у листопаді 2013 року. Тоді, після того, як президент України Віктор Янукович відклав підписання угоди про асоціацію з ЄС, на Майдані в Києві розпочався стихійний мітинг на підтримку євроінтеграції, який переріс у тривале протистояння і спричинив політичну кризу в Україні. У результаті в країні змінилася влада, в Донецькій та Луганській областях було проголошено незалежні республіки, що призвело до повномасштабних військових дій, у Криму пройшов референдум про приєднання півострова до Росії, і локальна криза у результаті призвела до змін у міжнародних відносинах

21 листопада 2013 року. Призупинення підготовки угоди Україна – ЄС У постанові українського уряду йшлося про те, що підготовка до підписання угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Євросоюзом призупинена задля зміцнення відносин з Росією та іншими країнами СНД. Президент України Віктор Янукович заявив, що країна не відмовляється від інтеграції із ЄС. У відповідь опозиція закликала до організації акцій протесту, а прихильники євроінтеграції почали збиратися на майдані Незалежності у Києві.

24 листопада 2013 року. Початок Майдану Перший багатотисячний мітинг протесту пройшов у Києві. За оцінкою опозиційних партій УДАР та «Батьківщина», на вулицю вийшли від 80 тис. до 150 тис. осіб. Вони вимагали відставки прем'єр-міністра України Миколи Азарова. Лідери акції, серед яких були прихильники Юлії Тимошенко Юрій Луценко та Віталій Кличко, а також депутат Верховної ради Андрій Парубій, закликали до безстрокового протесту.Парубій очолив штаб наметового табору, спорудження якого розпочалося на майдані Незалежності. Почалися перші зіткнення протестувальників із бійцями загону міліції «Беркут». 1 грудня учасники акції протесту у Києві захопили Будинок профспілок, Київську міську адміністрацію та Київську міськраду. У Будинку профспілок розмістився штаб опозиції. Віктор Янукович публічно виступив проти розгону наметового табору, який стався напередодні.

Президент України Віктор Янукович: «Тих, хто не почув слова Конституції та президента і своїми рішеннями та діями спровокував конфлікт на Майдані, буде покарано. <. >Запевняю з усією відповідальністю: всі зусилля влади спрямовані на подолання кризових процесів, зміцнення економіки України, покращення життя людей. Я закликаю кожного з вас приєднатися до цього відповідального завдання». 30.11.2013

20 лютого 2014 року. Збройні сутички у Києві 20 лютого 2014 року протистояння прихильників опозиції та співробітників правоохоронних органів переросло у збройний конфлікт із застосуванням вогнепальної зброї. За три дні зіткнень загинули 77 учасників акції протесту та 16 співробітників правоохоронних органів. Розслідування цих подій не завершено й досі.

21 лютого Віктор Янукович та лідери опозиції підписали угоду «Про врегулювання політичної кризи в Україні», яка передбачала повернення до Конституції з поправками 2004 року, проведення дострокових виборів президента та формування «уряду національної довіри».Однак потім Янукович залишив Київ, а 28 лютого з'явився в Росії, де на прес-конференції у Ростові-на-Дону заявив, що вважає себе легітимним президентом України. З того часу Янукович перебуває на території Росії.

16 березня 2014 року. Референдум у Криму 16 березня в Криму та Севастополі відбувся плебісцит про майбутній статус та державну приналежність півострова. За даними організаторів, понад 95% учасників проголосували за входження до складу Росії. 18 березня Крим та Севастополь офіційно стали суб'єктами Російської Федерації. Референдуму передувала поява на півострові озброєних людей, які зайняли будівлі парламенту та уряду республіки, а також аеропорти у Сімферополі та Севастополі. Новим головою Ради міністрів Криму став Сергій Аксьонов, лідер на той момент нечисленної проросійської партії.

16 березня 2014 року. Введення санкцій проти Росії США запровадили перші санкції проти Росії, відмовившись визнати законним приєднання Криму. Наступного дня санкції запровадили Європейський Союз. Під першу хвилю обмежень потрапили кілька десятків російських чиновників, зокрема віце-прем'єр Росії Дмитро Рогозін, депутати Держдуми Сергій Железняк, Леонід Слуцький та Олена Мізуліна, командувач Чорноморського флоту Росії віце-адмірал Олександр Вітко, Віктор Янукович, голова Верховної ради Криму Володимир Константинов та прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов, голова РЗ Володимир Якунін, бізнесмени Геннадій Тимченко, Аркадій та Борис Ротенберги. Санкції торкнулися також банку «Росія» та його голови Юрія Ковальчука. Доларові рахунки банку було заморожено.Персональні санкції проти росіян запровадили також Канада, Південна Корея, Австралія та інші держави. З того часу санкції розширюються і регулярно продовжуються.

26 березня 2014 року. Виняток Росії з «Великої вісімки» Незважаючи на виняток із «Вісімки», Росія зберегла членство у «Двадцятці». Однак перший її саміт після приєднання Криму, який відбувся в Австралії у листопаді 2014 року, був для російської делегації складним. Іноземні ЗМІ відзначали холодний тон закордонних лідерів під час спілкування з Володимиром Путіним. Втім, з того часу атмосфера міжнародних зустрічей змінилася.