Що робить Депакін

Депакін: інструкція щодо застосування протиепілептичного засобу

Депакін Хроно - протиепілептичний ЛЗ, проявляє антисудомний, а також нормотимічний вплив. Завдяки застосуванню Депакіна вдається усунути проявлених різних типів епілепсії.

Показання до застосування

Застосовувати лікарський препарат Депакін рекомендують при:

Діагностування синдрому Леннокса-Гасто
Поява епілептичних нападів (як фокальних, і генералізованих).

Досить ефективними є ліки при біполярному порушенні (може використовуватися Депакін як для профілактики, так і для комплексного лікування патології).

У педіатрії ЛЗ застосовують при:

Виявлення епілептичних нападів із двосторонніми синхронними руховими феноменами
Ознаки синдрому Леннокса-Гасто
Вияв фокальних епілептичних нападів.

Лікарі наголошують, що Депакін, активною речовиною якого є вальпроєва кислота, є ефективним протиепілептичним засобом, що застосовується для контролю різних форм епілепсії. Інструкція застосування препарату вказує на його здатність знижувати частоту нападів, що робить його важливим елементом у лікуванні пацієнтів. Однак фахівці акцентують увагу на необхідності індивідуального підходу до дозування, оскільки реакція на препарат може змінюватись. Важливо враховувати можливі побічні ефекти, такі як порушення функції печінки та підшлункової залози, що потребує регулярного моніторингу стану пацієнта. Лікарі рекомендують не переривати курс лікування без консультації, оскільки це може призвести до погіршення стану.

Склад та форми випуску

Діоксид Si колоїдний
Гідроксипропілметилцелюлоза
Макрогол
Ti діоксид
Водна дисперсія поліакрилату
Сахаринат Na
Етилцелюлоза
Тальк.

Депакін порошок (Хроносфера) випускається у дозах 100 мг (100 мг + 29,03 мг), 250 мг (166,76 мг + 72,61 мг), 500 мг (333,3 мг + 145,14 мг), 750 мг (500,06 мг + 217,75 мг), 1000 мг (666,6 мг + 290,27 мг). Також присутні:

Гліцеролу дибегенат
Парафін у твердому вигляді
Діоксид Si колоїдний водний.

Ціна на таблетки: від 570 до 1035 руб.

Депакін сироп містить вальпроат натрію в кількості 57,64 мг. Також присутні:

Розчин сорбіту
Соляна кислота (концентрат)
Сахароза
Метилпарабен
Смакова добавка
Гліцерин
Гідроксид Na
Вода
Пропілпарабен.

Довгі таблетки з ризиком, молочно-білого відтінку, без вираженого запаху поміщені у флакончик по 30 шт. (дозування 500 мг) та 100 шт. (Дозування 300 мг).

Порошок представлений мікрогранулами білого кольору із легким жовтуватим відтінком. Випускається у пакетах із тришарового комплексу. Усередині пачки є 30 або 50 пак.

Сироп представлений прозорою однорідною рідиною жовтого відтінку з вираженим ароматом вишні. Реалізується у флаконах об'ємом 150 мл.

Лікувальні властивості

Протиепілептичне ЛЗ, яке характеризується центральним міорелаксуючим, а також седативним впливом.

Варто зазначити, що протиепілептична активність спостерігається за різних видів епілептичних нападів. Механізм дії заснований на вплив одного з компонентів ліків - вальпроєвої кислоти безпосередньо на ГАМК-ергічну систему (реєструється підвищення ГАМК в ЦНС, спостерігається активізація ГАМК-ергічної передачі).

Прояв терапевтичного ефекту під час лікувальної терапії реєструється прийому невисоких доз – 40-50 мг на 1 літр.При стрибку вальпроєвої кислоти в крові до 200 мг на 1 літр потрібно знизити дозування ліків.

Показник біодоступності вальпроату у разі перорального прийому Депакаїну Хроно (доза 500 мг та 300 мг) практично 100%.

Вальпроат потрапляє в мозок, а також безпосередньо в цереброспінальну рідину.

Тривалість періоду напіввиведення основних компонентів – 17 годин.

Домогтися стійкого показника в плазмі вдається після 3-4 днів.

Рівень зв'язування з білками плазми досить високий, є дозозалежним.

Виведення вальпроату здійснюється більшою мірою за участю бруньок у формі глюкороніду.

Депакін - це протиепілептичний засіб, що активно використовується для контролю різних форм епілепсії. Багато пацієнтів відзначають його ефективність у зниженні частоти нападів, що значно покращує якість життя. Однак, як і будь-які ліки, Депакін має свої побічні ефекти. Деякі користувачі повідомляють про почуття втоми, запаморочення та зміни в настрої. Важливо пам'ятати, що препарат потребує індивідуального підходу: дозування та режим прийому повинні визначатись лікарем. Також варто враховувати необхідність регулярного моніторингу рівня препарату в крові, щоб уникнути токсичності. Загалом відгуки про Депакіна різноманітні, і його застосування має бути ретельно обґрунтоване фахівцем.

Депакін: повна інструкція щодо застосування

Груднички 6-12 міс. - Зазвичай призначаю 200-300 мг
Малюкам у віковій групі 1-3 роки рекомендується пити 300-450 мг
Дітям 3-6 років показано прийом 450-750 мг.
Дітям віком 7-14 років рекомендують приймати 750 мг – 1,2 г
З 14 років показано 1-1,5 г
Для дорослих зазвичай призначають 12-21 г.

Для людей похилого віку встановлюється дозування цих ліків з урахуванням загального стану.

У разі переходу з препарату, що характеризується негайним процесом вивільнення іди ж з повільним вивільненням активного компонента, що дозволяє контролювати недугу, на ЛЗ у гранулах, слід дотримуватись добової дозування при досить хорошому контролі проявів епілепсії.

Для осіб, які здійснювали прийом інших ЛЗ із протиепілептичною дією, заміну на Депакін Хроносфера потрібно проводити максимально повільно, досягаючи ефективного дозування вальпроату протягом 2 тижнів.

Для тих пацієнтів, що п'ють інші протиепілептичні ЛЗ, дозування потрібно підвищувати в середньому на 2-3 дні, таким чином вдається досягти ефективної дози протягом тижня.

Якщо здійснювати комбінований прийом Депакін Хроносфера з препаратами, що характеризуються протиепілептичною дією, їхнє введення має бути поступовим.

Застосування при вагітності, ГВ

Депакін Хроно під час вагітності зазвичай не застосовують, хоча ліки можуть призначатися для використання для дітей. Пити ЛЗ у період ГВ можливо за наявності показань під суворим контролем лікаря.

Протипоказання та запобіжні заходи

Ціна на порошок: від 420 до 1254 руб.

Не рекомендується проводити лікування препаратом при:

Розвитку геморагічного діатезу
Ознаками порфірії
Патологіях печінки, а також підшлункової залози
Діагностування гепатиту, який протікає як у гострій, так і хронічній формі
Наявність надмірної сприйнятливості до вальпроєвої кислоти.

Гранули не призначаються до прийому дітям до 6 міс., Пігулки – малюкам до 6 років (існує ризик потрапляння ліків безпосередньо в дихальні шляхи під час процесу ковтання).

З особливою обережністю потрібно здійснювати прийом ліків за наявності патологій крові, у разі органічних порушень мозку, недуг печінки, вираженої гіпопротеїнемії, порушення функціонування ниркової системи.

У осіб, які не отримували терапію іншими засобами з антисудомною дією, ефективне дозування ЛЗ зазвичай досягається через 1 тиж.

Під час проведення одночасної терапії антисудомними засобами високий ризик виникнення патологій печінки.

Під час лікування є необхідність постійного контролю за роботою печінки, моніторити картину периферичної крові, показники згортання (часто протягом півроку).

Діти мають високий ризик виникнення гепатотоксичного впливу. У малюків до дворічного віку та у дітей, які проходять комбіновану лікувальну терапію, ризик набагато підвищений, але з віком він суттєво знижується.

Варто враховувати, що Депакін та алкоголь несумісні.

Перехресні лікарські взаємодії

Прийом засобів-нейролептиків, ряду антидепресантів, етанолу, ліків на основі інгібіторів МАО, ряду похідних такої речовини як бензодіазепін сприяє посиленню гальмівної дії на ЦНС. Застосування ЛЗ, які характеризуються вираженим гепатотоксичним впливом, може суттєво підвищуватись гепатотоксичний вплив. Під час застосування аспірину, антикоагулянтів та антиагрегантів може спостерігатися посилення їх дії. Прийом зидовудину провокує підвищення його плазмової концентрації, посилюється його токсичність.У разі комбінованого використання карбамазепіну реєструється зниження плазмової концентрації вальпроєвої кислоти в результаті різкого підвищення швидкості її метаболічного перетворення, це обумовлено індукцією печінкових ферментів вод впливом карбамазепіну. Варто враховувати, що вальпроєва кислота сприяє потенціювання токсичного впливу самого карбамазепіну. Мефлохін суттєво підвищує плазмовий метаболізм основного компонента Депакіна – вальпроєвої кислоти, підвищується ймовірність судом, що виникають на фоні епілепсії. При застосуванні ламотриджину спостерігається гальмування його метаболічних перетворень. Меропенем сприяє зниженню рівня вальпроєвої кислоти; при прийомі примідону спостерігається зростання концентрації. Прийом саліцилатів підвищує ймовірність ефектів самої вальпроєвої кислоти. Фелбамат викликає підвищення рівня вальпроєвої кислоти, це проявляється вираженим токсичним впливом. При прийомі фенітоїну протягом перших тижнів лікування показник фенітоїну у крові може знижуватися. Надалі спостерігається інгібування метаболізму цієї речовини безпосередньо вальпроатом, регулюється рівень фенітоїну. Фенобарбітал здатний впливати на метаболічні перетворення вальпроєвої кислоти, що веде до зниження її плазмового рівня. При застосуванні флуоксетину у ряду осіб реєструвалося підвищення або зниження показника вальпроєвої кислоти в крові. Циметидин з еритроміцином можуть сприяти зростанню плазмового показника вальпроєвої кислоти через зниження швидкості метаболічних перетворень усередині клітин печінки.

Побічні ефекти та передозування

Сплутаність свідомості
Впадання у ступор
Коматозний стан
Летаргія
Розвиток перехідної деменції (досить рідко)
Виникнення тромбоцитопенії, лейкопенії або анемії
Вияв екзантематозних висипів
Ознаки токсичного некролізу епідермісу
Прояв множинної еритеми
Діагностування синдрому Стівенса – Джонсона та синдрому Фанконі
Порушення роботи печінки (падає число фібриногену або зростає тривалість перебігу крові).

При прийомі Депакіна передозування зазвичай проявляється розвитком таких симптомів:

Виражена гіпотонія м'язів
Впадання в кому
Міоз
Пригнічення дихального ритму
Симптоми гіпорефлексії
Розвиток метаболічного ацидозу
Різке зниження АТ
Виникнення судинного колапсу
Ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску, що спровоковано набряклістю оболонок головного мозку
Виникнення гіпренатріємії.

Слід провести промивання шлунково-кишкового тракту, прийом засобів-ентеросорбентів, підтримання ефективного діурезу, здійснення посимптомної терапії. При низці випадків може призначатися гемодіаліз, а також гемоперфузія.

Аналоги

Конвулекс

Герот Фармацевтика, Німеччина

Ціна від 107 до 587 руб.

Протиепілептична ЛЗ, яка виявляє антисудомну дію. Використовуються ліки при фокальній епілепсії, маніакальному синдромі, а також біполярних порушеннях. Діюча речовина представлена вальпроєвою кислотою. Лікарські форми: капсули, розчин та таблетки.

Застосовується для попередження фебрильних судом у дітей
Сприяє підвищенню якості сну
Низька ціна.

Мінуси:

Протипоказаний при порфірії
Може провокувати атаксію
Чи не призначається діткам до 3 років.

Завантажити інструкцію із застосування

Завантажити інструкцію «Депакін»

Питання-відповідь

Навіщо приймають ліки Депакін?

Лікування генералізованих епілептичних нападів (клонічні, тонічні, тоніко-клонічні, абсанси, міоклонічні, атонічні), синдром Леннокса-Гасто, лікування парціальних епілептичних нападів (парціальні напади з вторинною генералізацією або без неї).

Які ліки не можна приймати з депакін?

Депакін Хроно може посилювати дію інших препаратів, таких як: деяких лікарських засобів, що діють на нервову систему та психіку (нейролептики для лікування психічних розладів, антидепресанти, бензодіазепіни для лікування безсоння або тривоги, кветіапін та оланзапін для лікування психічних розладів,

Коли призначають Депакін?

Вальпроєва кислота - це лікарський засіб, що використовується в основному для лікування епілепсії та біполярного розладу. Вона також може застосовуватись для профілактики мігрені.

Поради

РАДА №1

Перед початком прийому Депакіна обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. Це допоможе визначити правильне дозування та уникнути можливих побічних ефектів, особливо якщо ви приймаєте інші ліки.

РАДА №2

Регулярно контролюйте рівень препарату в крові, якщо це рекомендовано лікарем. Це допоможе переконатися, що ви отримуєте необхідну дозу і знизить ризик токсичності.

РАДА №3

Зверніть увагу на можливі побічні ефекти, такі як сонливість, запаморочення або зміни настрою. Якщо ви помітили щось незвичайне, негайно повідомите про це свого лікаря.

РАДА №4

Не припиняйте прийом Депакіна без консультації з лікарем, навіть якщо ви почуваєтеся краще. Раптове скасування може призвести до погіршення стану та виникнення нападів.

Депакін® Хроно (300 мг)

склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 6000, тальк, титану діоксид (Е171), поліакрилатна дисперсія 30%.

Опис

Пігулки довгастої форми з напівсферичними краями, майже білого кольору, з двоопуклою поверхнею, з ризиком на обох сторонах, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Протиепілептичні засоби. Похідні жирних кислот. Вальпроєва кислота.

Фармакологічні властивості

Фармакокінетика

Біодоступність препарату Депакін Хроно в плазмі при пероральному прийомі близька до 100%.

Депакін Хроно циркулює у плазмі у формі вальпроєвої кислоти. Всмоктування таблеток Депакін Хроно уповільненого вивільнення в травному тракті починається негайно, є регулярним і тривалим. Це призводить до відсутності піків вальпроєвої кислоти у плазмі та сприяє підтримці терапевтичних концентрацій вальпроєвої кислоти протягом тривалого часу.

Вальпроєва кислота розподіляється переважно в кров і позаклітинну рідину.

Зв'язування з білками обмежується, в основному, альбумінами, є дозозалежним та насиченим. При загальних концентраціях вальпроєвої кислоти в плазмі 40-100 мг/л незв'язана фракція, як правило, становить 6-15%.

Концентрація вальпроєвої кислоти в цереброспінальній рідині подібна до концентрації незв'язаної фракції в плазмі крові (близько 10%).

Вальпроєва кислота піддається діалізу, але вміст діалізованої фракції значно знижується через зв'язування з альбуміном (приблизно 10%).

Вальпроат натрію проникає крізь плаценту.Вальпроєва кислота була виявлена в молоці (1-10% від загальної концентрації в сироватці) у період лактації у жінок, які отримували препарат Депакін Хроно.

На початку тривалої терапії з прийомом (пероральної форми) препарату Депакін Хроно досягнення рівноважної сироваткової концентрації вальпроєвої кислоти займає приблизно 3-4 дні, а в деяких випадках довше.

Терапевтичною концентрацією у плазмі зазвичай вважається концентрація 40-100 мг/л вальпроєвої кислоти (278-694 ммоль/л). Якщо загальна концентрація вальпроєвої кислоти в плазмі зберігається на рівні вище 150 мг/л (1040 ммоль/л), добова доза повинна бути зменшена.

Депакін Хроно переважно метаболізується у печінці. Основні шляхи метаболізації включають глюкуронідацію та бета-окислення. На відміну від більшості інших протиепілептичних засобів, вальпроат натрію не прискорює ні своєї деградації, ні іншої речовини, таких як естроген і прогестерон. Ця властивість відбивається без індукуючої дії на ферменти, включаючи ферменти системи цитохрому Р450.

При тривалому прийомі препарату середній період напіввиведення вальпроєвої кислоти у дорослих становить 10,6 годин (хоча може варіювати від 5 до 20 годин), що потребує прийому двічі на добу. Період напіввиведення у доношених дітей становить 20-30 годин та поступово наближається до значень у дорослих, залежно від розвитку дитини.

Екскреція вальпроєвої кислоти відбувається переважно нирками, при цьому невелика частина виводиться в незміненому вигляді, а велика частина виділяється у вигляді метаболітів.

Кінетика в окремих групах пацієнтів

Пацієнти з нирковою недостатністю: знижується зв'язування альбумінуСлід мати на увазі підвищення сироваткової концентрації незв'язаної фракції вальпроєвої кислоти і відповідно знижувати дозу препарату.

Літні пацієнти: відзначалися зміни фармакокінетичних значень, однак вони не були особливо значущими; тому доза повинна визначатися відповідно до клінічної відповіді (досягнення контролю припадків).

Фармакодинаміка

Доклінічні фармакологічні дослідження показали, що Депакін проявляє протисудомні властивості в різних експериментальних моделях епілепсії (генералізовані та фокальні напади).

Аналогічно цьому, у клінічних дослідженнях, Депакін проявляв протиепілептичну активність при різних формах епілепсії. Механізм дії, мабуть, включає підвищену ГАМК-ергічну активність, що запобігає або обмежує поширення розряду.

У кількох дослідженнях in vitro було показано, що вальпроат натрію може стимулювати реплікацію ВІЛ-1, проте цей ефект невеликий і в більшості досліджень не міг бути відтворений. Клінічне значення цих спостережень для пацієнтів, інфікованих ВІЛ-1, невідоме. При призначенні вальпроату натрію пацієнтам, інфікованим ВІЛ-1, ці дані повинні братися до уваги під час інтерпретації результатів моніторингу вірусного навантаження.

Показання до застосування

- первинна генералізована епілепсія: малий епілептичний напад/абсанс, масивні двосторонні міоклонії, великий епілептичний напад з міоклонусом або без нього, світлочутливі форми.

У вигляді монотерапії або у комбінації з іншими протиепілептичними засобами:

- вторинна генералізована епілепсія, зокрема, синдром Веста (інфантильні спазми) та синдром Леннокса-Гасто

- парціальна епілепсія з елементарною чи складною симптоматикою (психосенсорні форми, психомоторні форми)

- змішані форми (генералізована та парціальна епілепсія)

- Лікування маніакальних епізодів, асоційованих з біполярними розладами

- профілактика рецидивів епізодів розладу настрою у дорослих пацієнтів з біполярним розладом, у яких спостерігалася терапевтична відповідь щодо маніакальних епізодів при лікуванні вальпроатом.

Спосіб застосування та дози

Добова доза повинна призначатися залежно від віку та ваги пацієнта. Проте слід пам'ятати, що індивідуальна чутливість до вальпроату значно варіює.

Оптимальна доза повинна визначатись залежно від отриманої клінічної відповіді; у випадках, коли не досягається задовільний контроль над нападами або коли підозрюється розвиток побічних ефектів від прийому препарату, крім клінічних спостережень може знадобитися визначення концентрації активної речовини препарату в плазмі крові.

У як монотерапія першої лінії, при пероральному способі прийому

Формула пролонгованої дії (Хрон) дозволяє приймати препарат у вигляді однієї добової дози. Бажано приймати препарат на початку їди. Стандартна добова доза становить: 25 мг/кг для новонароджених та дітей; 20-25 мг/кг для підлітків; 20 мг/кг для дорослих, і 15-20 мг/кг для людей похилого віку.

По можливості Депакін® Хроно слід вводити поступово, починаючи з добової дози 10-15 мг/кг, і послідовно збільшувати дозу кожні 2-3 дні, досягаючи оптимальної дози приблизно протягом тижня. тобто 15 мг/кг/сут для літніх, 20 мг/кг/сут для дорослих і підлітків, 25 мг/кг на добу для дітей та немовлят, може наступати етап спостереження.

Необхідність у перевищенні добової дози 25 мг/кг для людей похилого віку, 30 мг/кг для дорослих та підлітків, або 35 мг/кг для дітей та немовлят виникає лише в поодиноких випадках, особливо при монотерапії препаратом.

Однак, якщо прийом препарату в таких дозах не дозволяє досягти контролю над нападами, можна продовжувати збільшення дози; (Див. «Особливі вказівки»).

Комбінація препарату Депакін з іншими протиепілептичними засобами

Вальпроат натрію повинен прийматися таким же чином, як і при монотерапії першої лінії. Середня добова доза, як правило, подібна до дози, яка використовується при монотерапії.

Слід також мати на увазі вплив препарату Депакін на інші протиепілептичні засоби. (Див. «Лікарські взаємодії»).

Заміна протиепілептичного лікарського засобу на препарат Депакін

Якщо призначення Депакіна передбачає поступове та повне заміщення попереднього препарату, він повинен вводитися так само, як і при монотерапії першої лінії. Дозування деяких попередніх препаратів, зокрема барбітуратів, має бути негайно знижено, з наступним поступовим поетапним скасуванням препарату. Відміна препарату має становити 2-8 тижнів.

Маніакальні епізоди у пацієнтів із біполярним розладом

Рекомендована стартова доза становить 20 мг/кг/добу. Ця доза повинна бути збільшена якнайшвидше для досягнення мінімальної терапевтичної дози, що дозволяє отримати бажаний клінічний ефект.

Бажаний клінічний ефект зазвичай досягається при концентрації вальпроату у плазмі в діапазоні між 45 та 125 мкг/мл.

Рекомендована доза для лікування біполярного розладу становить 1000-2000 мг на добу. У поодиноких випадках доза може бути збільшена максимум до 3000 мг на добу. Корекція дози повинна ґрунтуватися на індивідуальній клінічній відповіді.

Профілактика рецидивів маніакальних епізодів, пов'язаних із біполярними розладами

Доза, що застосовується для профілактики рецидивів, відповідає мінімальній ефективній дозі, яка забезпечує відповідний контроль над симптомами гострого маніакального синдрому у пацієнта. Не слід перевищувати максимальну добову дозу 3000 мг.

Особливі вказівки щодо дозування

Депакін Хроно у формі таблеток з ризиком слід приймати, запиваючи половиною склянки чистої води, молока чи іншого безалкогольного напою.

Побічні дії

- вроджені, сімейні та генетичні порушення (див. «Вагітність»)

- пригнічення кістково-мозкового кровотворення, у тому числі справжня еритроцитарна аплазія

- Агранулоцитоз.У літературі повідомляється про порушення коагуляції, що відповідають хворобі Віллебранда за типом I. Якщо пацієнт має операцію або у разі спонтанної кровотечі або гематоми перед початком лікування необхідно виконання аналізу крові (загальний аналіз крові, включаючи тромбоцити, час кровотечі та тести на коагуляцію, включаючи визначення фактора VIII).

- набряк Квінке, лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), алергічні реакції

- синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНАСАГ)

- розлади травлення (нудота, біль у верхній частині живота, діарея) можуть виникати у деяких суб'єктів на початку лікування, але зазвичай зникають після декількох днів без переривання лікування. Частоту виникнення таких порушень можна значно знизити, якщо вводити Депакін дуже поступово, з прийомом таблеток сповільненого вивільнення (Хроно), покритих оболонкою, і приймати препарат на початку прийому їжі. У таких випадках може бути призначене симптоматичне лікування.

- відзначалося кілька випадків гіперактивності чи дратівливості, що виникали на початку лікування, особливо у дітей. У деяких випадках (≥0.1%-<1%) спостерігався дрібноамплітудний постуральний тремор, переважно на руках; таке явище могло бути тимчасовим. Може знадобитися зниження дози.

- повідомлялося кілька випадків ступору та летаргії, що іноді призводили до минущої коми/енцефалопатії, ці явища були самостійними або асоціювалися з підвищенням частоти виникнення судом під час прийому терапії. Явлення скорочувалися при скасуванні терапії чи зниженні дози.Ці випадки мали, головним чином, прийом комбінованої терапії (зокрема, комбінації з фенобарбіталом або топіраматом) або після різкого підвищення дози вальпроату.

- минуща та/або пов'язана з дозою алопеція

- спостерігалися явища аменореї та дисменореї

- підвищення апетиту та збільшення ваги (у 10,5% випадків), особливо у підлітків та молодих жінок. Оскільки збільшення ваги може посилити клінічні симптоми синдрому полікістозних яєчників, вага має ретельно контролюватись (див. «Запобіжні заходи»).

- минуща та/або дозозалежна сонливість (≥ 1% - <10%)

- анемія, гематологічні небажані ефекти лейкопенії та панцитопенії

- глухота, як оборотна так і незворотня

- ізольована гіперамоніємія, без значного пошкодження печінки, що оцінювалося з використанням звичайних тестів. За відсутності клінічних проявів немає обов'язкової необхідності припинення лікування. Однак якщо гіперамоніємія супроводжується неврологічними симптомами, потрібно проведення подальших досліджень (див. «Запобіжні заходи»).

- неврологічні ефекти, такі як помутніння свідомості, зазвичай легко оборотні, відзначалися у пацієнтів, які приймали вальпроат натрію в комбінації з іншими протиепілептичними засобами, зокрема з фенобарбіталом, і у яких введення препарату в схему терапії відбувалося не поступово

- оборотна деменція, пов'язана з оборотною мозковою атрофією (<0,01%)

- панкреатит (<0,01%), іноді з летальним кінцем (див. «Запобіжні заходи»).Усі пацієнти, у яких під час прийому вальпроату натрію/вальпроєвої кислоти виникає гострий біль у животі, потребують негайного лікарського обстеження (визначення активності ферментів підшлункової залози, проведення інших відповідних тестів).

Немовлята та маленькі діти віком до 3 років з тяжкою формою епілепсії, зокрема з епілепсією, пов'язаною з ураженням головного мозку, розумовою відсталістю та/або метаболічним чи дегенеративним захворюванням генетичного походження, наражаються особливо на високий ризик. Частота розвитку порушення функції печінки значно скорочується у віці після 3-х років та поступово знижується з віком.

У більшості випадків, про які повідомлялося, ураження печінки спостерігалося протягом перших 6 місяців терапії, найчастіше між другим та дванадцятим тижнями, і зазвичай при прийомі декількох протиепілептичних засобів.

Попереджувальні ознаки та виявлення

Рання діагностика в основному ґрунтується на клінічних ознаках.

Зокрема, на пильну увагу заслуговують два типи клінічних проявів, які можуть передувати розвитку жовтяниці, особливо у пацієнтів із групи ризику (див. «Умови розвитку»):

- загальні, неспецифічні ознаки, як правило, з раптовим початком, такі як слабкість, відсутність апетиту, депресія та сонливість, що іноді супроводжуються багаторазовим блюванням і болями в животі

- Втрата контролю епілептичних нападів

Пацієнти (або члени їхньої сім'ї, якщо це стосується дітей) повинні бути попереджені про те, що при виникненні симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря. Крім клінічного обстеження у разі слід негайно провести аналіз функції печінки.

Найбільш важливими стандартними тестами є дослідження синтезу білка, особливо визначення протромбінового індексу. Якщо протромбіновий індекс виявляється аномально низьким, особливо якщо це супроводжується іншими аномальними значеннями лабораторних показників (значним зниженням концентрації фібриногену та факторів зсідання крові, підвищенням концентрації білірубіну, підвищенням рівня трансаміназ – див. «Запобіжні заходи»), прийом препарату Депакін Хроно має бути припинено.

- токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона та мультиформна еритема.

- легкі периферичні набряки

- оборотний синдром Фанконі, але патофізіологічний механізм цього явища поки не зрозумілий.

- зниження рівня фібриногену в крові та збільшення протромбінового індексу, особливо при прийомі високих доз препарату, проте, як правило, без будь-яких клінічних наслідків. Вальпроат натрію пригнічує другий етап агрегації тромбоцитів.

Протипоказання

- гострий та хронічний гепатит

- наявність тяжкого гепатиту в сімейному анамнезі, особливо викликаного лікарськими препаратами

- відома підвищена чутливість до вальпроату натрію

- комбінований прийом з мефлохіном та звіробою

- дитячий вік до 6 років

Лікарські взаємодії

Вплив вальпроату на інші препарати

Вальпроєва кислота є інгібітором ізоферментів цитохрому Р450 CYP2C9 та CYP3A. Висновок про очікувані метаболічні ефекти можна зробити на підставі відповідної схеми. Наступні взаємодії є особливо важливими:

- Нейролептики, інгібітори моноаміноксидази (іМАО), антидепресанти та бензодіазепіни.

Депакін Хроно може посилювати дію інших нейропсихотропних препаратів, таких як нейролептики, інгібітори моноаміноксидази, антидепресанти та бензодіазепіни; виходячи з цього необхідно проведення клінічного моніторингу та можливої корекції терапії.

Депакін Хроно підвищує концентрацію фенобарбіталу в плазмі через інгібуючу дію на печінковий метаболізм, що призводить до сонливості, особливо у дітей. Тому пацієнти повинні проходити клінічний моніторинг протягом перших 15 днів прийому комбінованої терапії з негайним зменшенням дози фенобарбіталу у разі виникнення сонливості, а у разі потреби також рекомендується визначення плазмової концентрації фенобарбіталу.

Депакін Хроно підвищує концентрацію примідону в плазмі та посилює його побічні ефекти (такі як сонливість). Ця взаємодія припиняється за тривалого лікування. Рекомендується проводити клінічний моніторинг, особливо на початку комбінованої терапії, а також у разі потреби проводити корекцію дози примідону.

Депакін Хроно знижує загальну концентрацію фенітоїну у плазмі. Зокрема, він призводить до підвищення вільної фракції фенітоїну, з можливими ознаками передозування (вальпроєва кислота витісняє фенітоїн із ділянок його зв'язування з білками плазми та знижує його печінковий катаболізм). Тому рекомендується проведення клінічного моніторингу. При визначенні концентрації фенітоїну у плазмі необхідно вимірювати концентрацію незв'язаної форми.

У пацієнтів, які приймають вальпроат натрію/вальпроєву кислоту з карбамазепіном, спостерігалися явища клінічної токсичності, що пов'язано з можливим посиленням токсичності карбамазепіну під дією вальпроату натрію/вальпроєвої кислоти.Тому рекомендується проведення клінічного моніторингу, особливо на початку прийому комбінованої терапії, а також проведення корекції дози за потреби.

Ризик виникнення висипу може підвищуватися при сумісному прийомі ламотриджину з вальпроєвою кислотою, якщо ламотриджин додається до вальпроєвої кислоти.

Прийом вальпроату натрію може знижувати метаболізм ламотриджину та підвищувати середній період його напіввиведення. У разі потреби дози ламотриджину повинні бути знижені.

Вальпроат натрію/вальпроєва кислота може викликати значне підвищення концентрації зидовудину в плазмі, зі збільшенням ризику токсичності зидовудину.

Дія інших препаратів на вальпроєву кислоту

Протиепілептичні засоби з фермент-індукувальною дією (особливо фенітоїн, фенобарбітал та карбамазепін) зменшують сироваткові концентрації вальпроєвої кислоти. У разі комбінованої терапії дози препаратів слід коригувати відповідно до клінічної відповіді та концентрації вальпроєвої кислоти в крові.

При комбінації фелбамату з вальпроатом натрію може спостерігатись підвищення концентрації вальпроєвої кислоти у сироватці. Необхідний моніторинг плазмових концентрацій.

Мефлохін посилює метаболізм вальпроєвої кислоти; крім того, він має судомну дію, що призводить до ризику виникнення епілептичних нападів при одночасному прийомі двох препаратів.

Одночасне застосування препарату Депакін® Хроно з препаратами, що мають високу здатність зв'язуватися з білками (наприклад, з ацетилсаліциловою кислотою), може призвести до підвищення концентрації незв'язаної форми вальпроєвої кислоти в плазмі.

Одночасне застосування циметидину або еритроміцину, швидше за все, призведе до збільшення концентрації вальпроєвої кислоти (внаслідок зниження метаболізму вальпроєвої кислоти у печінці).

Зниження концентрації вальпроєвої кислоти в крові у поєднанні з судомами іноді спостерігалося у пацієнтів, які приймали вальпроат одночасно з антибіотиками групи карбапенемів (паніпенем/меропенем/іміпенем тощо). Якщо необхідний прийом цих антибіотиків, плазмові концентрації вальпроєвої кислоти слід контролювати ретельніше.

Рифампіцин може знижувати рівень вальпроату у крові, що призводить до відсутності терапевтичного ефекту. При одночасному застосуванні вальпроату з рифампіцином може бути потрібна корекція дози вальпроату.

Оскільки вальпроєва кислота зазвичай не має фермент-індукуючої дії, вона не знижує загальну концентрацію в плазмі крові естрогену та прогестерону у жінок, які використовують гормональну контрацепцію. З тієї ж причини вальпроат не знижує загальну концентрацію антагоністів вітаміну К у плазмі крові.

Однак Депакін Хроно може підвищувати рівень вільної фракції варфарину через конкурентне зв'язування з альбуміном. Тому необхідний ретельний контроль протромбінового індексу у пацієнтів, які отримують антагоністи вітаміну К.

Одночасне застосування вальпроату та топірамату асоціювалося з енцефалопатією та/або гіперамонемією. Пацієнтам, які одержують ці два препарати, слід ретельно контролювати появу ознак та симптомів гіпераммонемічної енцефалопатії.

Особливі вказівки

Хоча вальпроат натрію рідко викликає появу симптомів з боку імунної системи, співвідношення користі та ризику має бути ретельно зважено перед призначенням препарату пацієнтам із системним червоним вовчаком.

Перед початком лікування необхідно провести обстеження функції печінки.див. «Побічні дії»), після чого періодичний контроль необхідно проводити протягом 6 місяців, особливо для пацієнтів групи ризику (див. «Побічні дії»). Слід наголосити, що часто має місце ізольоване та транзиторне підвищення активності трансаміназ, без клінічних проявів, особливо на початку лікування. В цьому випадку необхідне проведення більш повного набору лабораторних досліджень (зокрема визначення протромбінового індексу). Можливо, буде потрібна зміна дози, і в залежності від зміни значень необхідно буде проводити повторний контроль функції печінки.

Відзначалися дуже рідкісні випадки тяжкого панкреатиту, іноді з летальним кінцем. Ризик особливо високий для маленьких дітей та знижується з віком. Як фактори ризику можуть виступати важкі епілептичні напади, неврологічний дефіцит та протисудомна терапія із застосуванням декількох препаратів. Ризик смерті підвищується, якщо одночасно з розвитком панкреатиту у пацієнта спостерігається зниження функції печінки.

Пацієнти, які відчувають гострий біль у ділянці живота, повинні якнайшвидше бути оглянуті лікарем. За наявності панкреатиту прийом вальпроату натрію слід припинити.

Дітям віком до 3 років препарат Депакін необхідно призначати тільки як монотерапію, при цьому терапія не повинна бути розпочата, поки клінічна користь від прийому препарату не буде зіставлена з ризиком розвитку захворювань печінки або панкреатиту у пацієнтів цієї вікової групи.

Як запобіжний засіб у зв'язку з ризиком гепатотоксичності пацієнти не повинні одночасно з препаратом Депакін приймати похідні саліцилової кислоти.

У пацієнтів з порушенням функції нирок можуть підвищуватись концентрації незв'язаної вальпроєвої кислоти у сироватці крові; у цьому випадку дозу слід зменшити.

Перед проведенням пацієнта хірургічних операцій або при виникненні спонтанної кровотечі або гематоми, до початку лікування необхідно провести аналіз крові (загальний аналіз крові, включаючи число тромбоцитів, час кровотечі та час згортання крові) (див. «Побічні дії»).

При підозрі на наявність дефіциту ферментів, що беруть участь у циклі сечовини, перед початком лікування необхідно провести аналіз метаболічних функцій через ризик настання гіперамоніємії під дією вальпроату.

Пацієнт повинен бути проінформований про ризик збільшення ваги на початку лікування, і слід вжити відповідних заходів для зниження цього ризику (див. «Побічні дії»).

Жінки дітородного віку

Рішення про застосування препарату Депакін Хроно жінкам дітородного віку повинно прийматися тільки після дуже ретельного аналізу, якщо користь від прийому цього препарату перевищує ризик розвитку вроджених аномалій у плода. Таке рішення має прийматися перед першим призначенням препарату Депакін Хроно, а також у випадку, якщо жінка, яка вже приймає препарат, планує вагітність.

Суїцидальні думки та поведінка

Суїцидальні думки та поведінка відзначалися у пацієнтів, які отримують протиепілептичні засоби за декількома показаннями.Мета-аналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів також показав невелике підвищення ризику суїцидальних думок і поведінки. Механізм цього ефекту не відомий.

Таким чином, необхідний контроль пацієнтів щодо наявності суїцидальних думок та поведінки, та необхідне призначення відповідного лікування. Пацієнти (та особи, які здійснюють догляд за ними) повинні бути поінформовані про те, що їм рекомендується негайно звернутися до лікаря у разі виникнення суїцидальних думок або поведінки.

Під час вагітності тоніко-клонічні напади та епілептичний статус матері з гіпоксією несуть вкрай високий ризик смерті для матері та майбутньої дитини.

Не рекомендується приймати препарат під час вагітності.

Ризик, пов'язаний із застосуванням вальпроату

Тератогенна дія препарату була продемонстрована у доклінічних дослідженнях.

У людини: наявні дані дозволяють припустити більш високу частоту виникнення незначних або значних вад розвитку, зокрема, дефектів нервової трубки, черепно-лицьових дефектів, вад розвитку кінцівок, вад серцево-судинної системи, а також множинних аномалій за участю різних систем організму у дітей , народжених від матерів з епілепсією, які приймали вальпроат, у порівнянні з частотою дефектів розвитку, що виникають після прийому матір'ю деяких інших протиепілептичних препаратів.

Ці дані дозволяють припустити, що застосування політерапії протиепілептичними препаратами, у тому числі вальпроатом, викликає більш високий ризик тератогенної дії, ніж застосування монотерапії з прийомом вальпроату.

За деякими даними існує зв'язок між внутрішньоутробним впливом вальпроату і ризиком затримки розвитку, особливо щодо вербальних здібностей. Затримка розвитку часто пов'язана з вадами розвитку та ознаками дисморфізму. низький рівень інтелекту матері чи батька, генетичні, соціальні та екологічні фактори, а також недостатній контроль припадків матері під час вагітності

Повідомляється також про розлади аутистичного спектру у дітей, які зазнали впливу вальпроату в утробі матері.

З урахуванням вищенаведених даних

Жінки дітородного віку повинні бути поінформовані про ризики та користь від застосування вальпроату під час вагітності.

Перед призначенням препарату Депакін Хроно вперше, а також, якщо жінка, яка вже приймає Депакін Хроно, планує вагітність, потрібна консультація фахівця. При цьому лікарям рекомендується обговорити репродуктивні аспекти зі своїми пацієнтами.

Якщо жінка планує вагітність, потрібна повторна оцінка необхідності терапії препаратом Депакін Хроно, незалежно від показань до застосування. користі призначення препарату за будь-яким із показань до застосування, прийом препарату Депакін Хроно триває під час вагітності, рекомендується приймати Депакін Хроно у мінімально ефективній дозі у декілька прийомів протягом доби.Використання формули тривалого вивільнення активної речовини може бути кращим за будь-які інші форми лікування.

Крім того, у разі потреби ще до вагітності рекомендується розпочати прийом фолієвої кислоти у відповідних дозах (наприклад, 5 мг на день), що може звести до мінімуму ризик розвитку дефектів нервової трубки.

Під час вагітності не рекомендується припиняти терапію вальпроатом без повторної оцінки співвідношення користі та ризику.

З метою виявлення можливого виникнення дефектів нервової трубки чи інших вад розвитку рекомендується проведення спеціалізованого пренатального моніторингу.

Ризик у новонароджених

Виняткові випадки геморагічного синдрому були зареєстровані у новонароджених, матері яких під час вагітності приймали вальпроат натрію/вальпроєву кислоту. Ці випадки геморагічного синдрому пов'язані з гіпофібриногенемією. Також відзначалися випадки афібриногенемії, іноді з летальним кінцем. Однак цей синдром необхідно відрізняти від зниження рівня вітамін-К-залежних факторів, що виникає під впливом фенобарбіталу та індукторів ферментів.

Тому новонародженим необхідне проведення дослідження кількості тромбоцитів, рівня фібриногену у плазмі крові, а також проведення тестів на коагуляцію та фактори згортання.

Виділення вальпроату натрію у грудне молоко становить близько 1-10% від концентрації у сироватці. Препарат може мати фармакологічні ефекти у новонароджених. Годування груддю слід припинити.

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом чи потенційно небезпечними механізмами Депакін Хроно впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами у зв'язку з можливими небажаними ефектами.

Пацієнти також повинні бути попереджені про ризик виникнення сонливості, особливо якщо вони приймають кілька протисудомних препаратів або супутніх бензодіазепінів (див. Лікарські взаємодії).

Передозування

Симптоми: ознаки гострого масивного передозування зазвичай включають легку або глибоку кому, гіпотонію м'язів, гіпорефлексію, міоз, порушення дихальної функції та метаболічний ацидоз.

Масивне передозування може призвести до смерті, проте, зазвичай прогноз при передозуванні є сприятливим.

Проте симптоми можуть змінюватись, а за наявності дуже високої концентрації вальпроату в плазмі були зареєстровані судоми.

Описувалися випадки внутрішньочерепної гіпертензії, пов'язаної з набряком мозку.

Лікування: стаціонарна допомога при передозуванні повинна включати промивання шлунка, яке ефективне протягом 10-12 годин після прийому препарату, а також спостереження за станом серцево-судинної та дихальної системи.

У поодиноких випадках успішно застосовувався Налоксон. У разі масивного передозування успішно застосовувалися гемодіаліз та гемоперфузія.

Форма випуску та упаковка

По 50 таблеток у поліпропіленовий контейнер із поліетиленовою пробкою із осушувачем. По 2 контейнери разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами вкладають у картонну пачку.