Щириця звичайна_ опис
Стебло: пряме, розгалужене, опушене, висотою 20-150 см. Листки: яйцевидно-ромбічні або видовжено-ромбічні, чергові, на черешках. Суцвіття: квітки зібрані в густе коротке волотеподібне суцвіття зеленого кольору, Приквітки з довгим кінцевим вістрям, довші за оцвітину.
Як виглядає щириця звичайна?
Як виглядає щириця звичайна Листя: в нижній частині стебла рідкісні, зверху густі та грубоволокнисті, яйцеподібної форми з загостреним кінцем та довгими черешками. Листя чергові, зверху сірувато-зелені, нижня сторона червоно-рожевого відтінка. Суцвіття: волотисте з дрібними квітками, завдовжки 6 – 10 см.
Як виглядає Амарант?
Амаранти — здебільшого однорічні трав'янисті рослини. Листки переважно зеленого, рідше пурпурового, зелено-червоного кольору. Квітки дрібні, зелені, червонуваті або пурпурові, зібрані в густі шорсткі суцвіття колосо-волотистого типу, прямі або пониклі. Плід — яйцеподібна коробочка, що відкривається впоперек кришечкою. Кеш
Що означає амарант?
Що таке амарант Амарант - це однорічна рослина з дрібними квітками, зібраними в суцвіття. В Україні відома під назвою "щириця". Деякі види рослини вважаються бур'янами, але такі культури як амарант хвостатий (з рожевими квітками) розводяться як зернові культури. У їжу використовуються листя і крупа амаранту.
Щириця — Вікіпедія Щири́ця ( щариця) або амара́нт ( Amaranthus ) — рід трав'янистих однорічних рослин родини амарантові . Зміст 1 Класифікація 2 Будова 3 Практичне використання 3.1 У харчуванні 4 Галерея 5 Див. також 6 Примітки 7 Джерела 8 Посилання Класифікація Відомо понад 100 видів (див. Список … See moreЩириця
Щири́ця [1] (Amaranthus) — рід трав'янистих однорічних рослин родини амарантові. Рід налічує 95 видів, які ростуть у Північній і Південній Америках, Африці, південній частині Євразії, Австралії [2] .
Зміст
Назва [ ред. | ред. код ]
Назва Amaranthus походить з грецького ἀμάραντος, що означає «нев'януча квітка». Назва вперше була застосована до спорідненої Celosia (Amaranthus і Celosia мають спільні довговічні сухі квіти) [3] . Синонімія української назви щириця включає такі слова як щир, щирій, щирець, щуриця, щурій, щурець, амарант [1] [4] . У своїх творах про цю рослину згадує Тарас Шевченко: Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють [5] . Українська назва походить від праслов'янського щир непевної етимології [4] .
Класифікація [ ред. | ред. код ]
- Щириця звичайна (Amaranthus retroflexus) — бур'ян переважно просапних культур; чужорідний
- Щириця лободовидна (Amaranthus blitoides) — бур'ян городів, садів; чужорідний
- Щириця біла (Amaranthus albus) росте на узбіччях доріг, насипів; чужорідний
- Щириця вузьколиста (Amaranthus graecizans) — місцевий в Україні вид
Будова [ ред. | ред. код ]
Це трав'яні, зазвичай однорічні, рідше багаторічні, однодомні або дводомні, голі чи запушені рослини. Стебла прямовисні, висхідні, лежачі або повзучі, зазвичай гіллясті, іноді прості чи майже такі. Листки чергові, на ніжках; пластинка зазвичай плоска, з цілими краями, злегка хвиляста. Суцвіття кінцеві та/або пазушні або виключно кінцеві, довгі, червоного кольору. Плід — мішечок нещільно закритий внутрішніми листочками оцвітини, іноді помітно з 3(5) жилками, зазвичай кулястий, яйцюватий чи подовжено-яйцюватий, тонкостінний, перетинчастий, складчастий або горбкуватий, голий. Насіння 1, майже кулясте або чечевицеподібне, зазвичай гладке, блискуче, іноді нечітко точкове чи сітчасте. x = 16, 17 [6] . На одній рослині утворюється до 500 тис насінин. Період цвітіння 8 тижнів.
Практичне використання [ ред. | ред. код ]
Характеризується лікувальними і вітамінними властивостями.
Щириця є перспективною білковою культурою: урожайність її сягає 60 ц/га; білок за амінокислотним складом унікальний — він містить до 35 % незамінних амінокислот; лізину в ній у 3-3,5 рази більше, ніж у білку пшениці; жирнокислотний склад близький до складу обліпихової олії; щириця багата на вітаміни, серед мінеральних речовин щириці є такі важливі мікроелементи, як кремній, цинк, мідь, магній. [7] Продукти зі щирицею здатні зменшувати токсичний ефект радіоактивного опромінення організму. [8]
У харчуванні [ ред. | ред. код ]
На Кавказі та у Середній Азії зілля йде на приготування борщів, юшок, окрошки. На Поволжі насіння шеретували на круподерці або обшуговували в ступі на крупу, з якої варили різні каші, здебільшого молочні. Пюре з варених стебел та листя заміняє шпинат. Молоде зілля до початку цвітіння йдуть на приготування прісних салатів. [9]
Листки щириці використовують у консервуванні. Вони надають хрусткості огіркам чи, до прикладу, кабачкам.
В Індії з листків щириці, яку називають чіра, виготовляють традиційну страву торан. [10]
Щирицю культивують у гірських районах Центральної Америки як борошняну та круп'яну рослину. Її зрідка вирощують у Південному Китаї та Індії. [11]
Галерея [ ред. | ред. код ]
Див. також [ ред. | ред. код ]
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ абAmaranthus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑Amaranthus. Plants of the World Online. Kew Science . Процитовано 11.06.2023 . (англ.)
- ↑ Costea, Mihai; Tardif, François J. (2003). The Name of the Amaranth: Histories of Meaning. SIDA, Contributions to Botany20 (3): 1073–1083. ISSN0036-1488. JSTOR41968150.
- ↑ абЕтимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 509, 510. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑Словник української мови в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 586. Процитовано 11.06.2023 .
- ↑Amaranthus. Flora of North America. efloras.org . Процитовано 11.06.2023 . (англ.)
- ↑ Дробот, В. И. Использование нетрадиционного сырья в хлебопекарной промышленности / В. И Дробот. — К .: Урожай, 1988. — 150 с.
- ↑ Дейниченко Г. В., Рябушко В. І., Голуб М. О., Крамаренко Д. П., Своєволіна Г. В. Використання білкових гідролізатів у технологіях функціональних хлібобулочних виробів // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал[Архівовано 14 листопада 2010 у Wayback Machine.]. — № 1(41)’2009[Архівовано 8 червня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.52
- ↑Cheera Thoran Recipe: How to Make Cheera Thoran Recipe | Homemade Cheera Thoran Recipe. recipes.timesofindia.com (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2020 . Процитовано 6 жовтня 2020 .
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.94
Джерела [ ред. | ред. код ]
- Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — ISBN 978-617-7085-07-1.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання [ ред. | ред. код ]
- Амарант[Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Амарантус // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 44. — 224 с.
- Амарант // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 56. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Ставлення до амаранту має змінитися[Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- АМАРАНТ[Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.]Фармацевтична енциклопедія
- Щириця // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 15, 24, 34, 49, 52, 94.
- Амарант – настоящий хлеб славян и ацтеков, запрещённый Петром I[Архівовано 31 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)