Чому жовтіє модрина?

Гриб Шютте. Ця хвороба найчастіше починає проявлятися в травні, коли хвоя дерева покривається плямистістю цегляного кольору. Наслідком впливу грибка є пожовтіння голок і їх осипання. При значній вологості це захворювання активно вражає спочатку верхівку крони, поступово опускаючись по всьому дереву.

Як доглядати за Модриною?

Догляд за модриною в саду У посушливі періоди, пишуть, поливати її треба не рідше одного разу на тиждень, щоб ґрунт залишався постійно вологим. Звичайно, підтримувати вологість землі можна за допомогою мульчування, але все-таки без поливу у спеку модрина, особливо молода, не виживе.

Вегетативне розмноження модрини за допомогою щеплення Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — В. М. Грабовий

Наведено основні модифікації способу копулювання, придатні для розмноження модрини . Встановлено оптимальні терміни проведення щеплення та сумісний підщепно-прищепний матеріал.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — В. М. Грабовий

Vegetative reproduction of a larch by means of grafting

The basic modifications larch grafting methods applicable for mass reproduction are researched. The optimum time frames for splice grafting and compatible grafting-material are determined.

Текст научной работы на тему «Вегетативне розмноження модрини за допомогою щеплення»

УДК 581.6:631.541.32 Ст. наук. ствроб. В.М. Грабовий, канд. бюл. наук -

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ МОДРИНИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЩЕПЛЕННЯ

Наведено основш модифжаци способу копулювання, придатш для розмножен-ня модрини. Встановлено оптимальш термiни проведення щеплення та сумiсний шд-щепно-прищепний матерiал.

Ключовг слова: модрина, щеплення, культивар, вегетативне розмноження.

Вступ. Завдяки багатор1чнш селекцшнш робоп, що проводиться за кордоном з видами роду модрина (Larix Mill.), зараз у продаж! з'явилися найр1зномаштшш1 11 культивари. Для багатьох сад1вниюв стае актуальним завдання навчитися самостшно 1х розмножувати.

Оскшьки насшневе розмноження для культивар1в не тдходить, оскшьки лише незначна частка шянщв збер^ае типов1 для них ознаки, до того ж розвиток хвойних рослин, отриманих 1з насшня, вщбуваеться занадто по-вшьно, ниш виникла необхщшсть вивчати шш1 способи 1х розмноження. Серед звичайних способ1в розмноження культивар1в хвойних порщ сад1вники здавна використовують живцювання та щеплення, хоча останнш споиб на розсадниках декоративних рослин в Укра1ш застосовуеться украй рщко.

Методолопчш основи розмноження деревних рослин за допомогою щеплення заклали ще древньогрецью фшософи, як описували можливють розмноження плодових рослин за допомогою щеплення в1чком [4]. Про пер-спектившсть цього способу розмноження декоративних форм хвойних рослин зазначено в працях багатьох учених, таких як: Н.П. Кренке [7, 8], А.1. Се-верово1 [14], €.П. Проказша [13], Д.Я. Прпдова i В.1. Долголжова [3], В.Б. Логгiнова [9], О.В. Бшик [2], О.П. Похильченко та В.Б. Логгшов [11], Ф.Д Аврора [1], С.П. Гусева та ш. [6], С.М. Прилуцько1 [12], В.В. Тимофеево1 [15], Р.М. Яцика та ш. [17], В.1. Торчика та О.Д. Антонюк [16], Д.Л. Копеса [18], Дж. Гаека [19] та ш.

Метою нашо1' роботи було з'ясування оптимальних термшв та спосо-бiв щеплення модрини, а також добiр сумiсного пiдщепно-прищепного мате-рiалу. Об'ектами досл1джень були окремi види та культивари модрини, ш-тродукованi у Нацiональний дендрологiчний парк "Софпвка" НАН Укра1ни.

Методика досл1джень. Сьогоднi iснуе дуже багато способiв щеплення. Деякi з них були вiдомi ще задовго до нашо1 ери. Найпоширенiшi способи - це копулювання - щеплення живцем, окулiрування - щеплення вiчком та аблактування - зрощування невщокремлено! частини прищепи з пiдщепою з подальшим вiдокремленням приживлено1 частини прищепи вщ маточно1 рослини. Численнi сучасш способи щеплення е модифiкацiями зазначених класичних методiв. Для щеплення хвойних порщ найбiльш придатними зви-чайно е численш модифжацп копулювання, тобто щеплення живцем [5].

У сво1х дослщженнях ми скористалися модифiкацiями копулювання: "у боковий зарiз" - А.1. Северово1 [14]; "у приклад серцевиною на камбш" -€.П. Проказша [13]; "у приклад камбiем на камбш"- Д.Я. Прпдова та В.1. Долголiкова [3]; "через верхiвкову бруньку" - В.Б. Логгiнова та О.П. По-

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

хильченко [9-11]. Щеплення проводили у чотири термши: у третiй декадi бе-резня (до розпускання бруньок), у третш декадi квiтня (на початку росту па-готв), у третiй декадi липня, та другiй декадi серпня. Дослщження проводили впродовж 2006-2010 рр.

Результати дослщжень та 1х обговорення. Зрощування прищепи з шдщепою, у середньому, вiдбувалося протягом 3-4 тижтв. У якостi прищепи використовували однорiчнi живщ, зрiзанi з осьових паготв. Довжина прищепи значною мiрою визначалася силою росту маточно! рослини. Успiх щеплення модрини способом копулювання та його модифжащями обумовлював-ся точнiстю збiгання дшянок камбiю прищепи i пiдщепи (рис. 1).

Як видно з рис. 1, за умови щеплення "у боковий 3api3" нижнш частит живця прищепи ми придавали форму несиметричного клина. Заглиблення прищепи у тдщепу проводили тд гострим кутом. Зрiз на пiдщепi пересжав кору, луб, камбш i доходив до деревини. Для щеплення "у приклад серцеви-ною на камбш" на прищет виконували косий зрiз через серцевину живця, до-ходячи до протилежного його боку. Ця модифжащя добре себе зарекоменду-вала як у випадках, коли прищепа була занадто великою, а тдщепа малою, так i навпаки (рис. 2). Модифжащя копулювання "у приклад камбieм на камбiй" була ефективною лише у випадках коли камбiальнi тканини прищепи i тдще-пи щеально збiгалися. Щодо способу копулювання "через верхiвкову брунь-ку", то його краще застосовувати пiд час щеплення модрини зимовими живця-ми, при цьому зрiз на тдщет робиться через верхiвкову бруньку, а на прище-пi виконуеться у виглядi рiвностороннього клину завдовжки 1-2 см (рис. 3).

За нашими дослщженнями особливе значення на яюсть приживлення шдщепи i прищепи мають термiни щеплення (табл.). Модифiкацiя способу щеплення е справою шдивщуальною i значною мiрою залежить вiд хисту та практичних навичок виконавця щеплення. Результати виконаних нами щеп-лень свщчать, що модрина звичайна може використовуватись як ушверсаль-на тдщепа, оскшьки ютотно! рiзницi у приживлюваносп випробуваних нами пiдщепно-прищепних комбiнацiй не було виявлено. О^м того, найкращi результати приживлення щеп спостертаються у разi щеплення модрини до по-

чатку розпускання бруньок. Тобто в перюд, коли регенерацшш процеси в модрини, зумовлеш 11 фiтогормональним станом, вiдбуваються найбшьш активно. Перiоди активацп дiяльностi камбiальних клiтин визначали шляхом нанесення поранень на гшках модрини. Найбшьша активнiсть дiяльностi кам-бiю у модрини звичайно! спостерiгалась у перюд набрякання бруньок i три-вала до перюду розгортання хво1 на брахюбластях.

Рис. 3. Щеплення модрини способом копулювання "через eepxieKoey бруньку"

Зниження активност камбiальноl тканини спостер^алося пiсля повно-го розгортання хво1 до початку росту пагонiв. У перюд активного росту паго-шв регенерацiйна здатнiсть знову тдвищувалась завдяки активiзацil дiяль-ностi камбiю. На дiяльнiсть камбiю та вiдкладання елеменлв ксилеми знач-ний вплив мае волопсть повiтря. Атмосферна та Грунтова посуха, що спосте-рiгалася на територп Нацiонального дендрологiчного парку "Софпвка" НАН Укра1ни у березнi-липнi 2007 р. негативно впливала на активнють камбiаль-но1 тканини, що призводило до затягування перiоду зрощування, шдсихання щеп та зниження вiдсотка виходу щепленого матерiалу. Парафiнування бруньок тдщепи, що стримуе 1х передчасне розпускання, сприяло кращому

Larix decidua Mill. в я Sf р 1

Larix decidua 'Péndula', Larix kaempferi 'Péndula', L. k.'Diana' Прищепа

II декада серпня Ill декада липня III декада кв1тня березня III декада Термш проведения щеплення

"у приклад камб1ем на камбш" | "у приклад серцевиною на камбш" | | "у боковий зар1з" | | "у приклад камб1ем на камбш" | | "у приклад серцевиною на камбш" | | "у боковий зар1з" | | "через верх1вкову бруньку" | | "у приклад камб1ем на камбш" | | "у приклад серцевиною на камбш" | | "у боковий зар1з" | | "через верх1вкову бруньку" | | "у приклад камб1ем на камбш" | | "у приклад серцевиною на камбш" | | "у боковий зар1з" | Модифпсац1я способу щеплення

-j к VO к ъ 00 к j-j к VO 1>J к ъ 00 К -j 1>J к j-j к VO к а U) к L/i j-J К 1>J к 00 VO к 00 к Приживлю- II вашсть, % ||

5. Грабовий В.М. Модифжащя способ1в щеплення для розмноження хвойних / В.М. Грабовий // Вюник Бшоцергавського державного аграрного ушверситету : зб. наук. праць. - Бша Церква : Вид-во Бшоцергавського ДАУ. - 2008. - Вип. 54. - С. 141-144.

6. Гусев С.П. Создание семенных прививочных плантаций лиственницы: методические рекомендации / С.П. Гусев, Л.Г. Исаков, А.Д. Матвеев. - Л. : Изд-во ЛНИИЛХ, 1975. - 27 с.

7. Кренке Н.П. Регенерация растений / Н.П. Кренке. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1950. - 682 с.

8. Кренке Н.П. Хирургия растений / Н.П. Кренке. - М. : Изд-во "Новая деревня", 1928. - 659 с.

9. Логгинов В.Б. Методы создания клоновых плантаций ели в горных условиях : монография / В.Б. Логгинов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1970. - 158 с.

10. Похильченко О.П. Методичш рекомендацп з розмноження та впровадження в культуру перспективних вид1в i культивар1в ялини (Picea A. Dietr.) / О.П. Похильченко. - К. : Вид-во "Наук. свгг", 2007. - С. 11-13.

11. Похильченко О.П. Виб1р способу щеплення ялин / О.П. Похильченко, В.Б. Логгинов // Еколого-бюлопчш дослщження на природних та антропогенно змшених територ1ях : матер. наук. конф. молодих вчених. - Кривий рщ 2002. - С. 318-320.

12. Прилуцкая С.Н. Прививка черенков сосны и лиственницы для создания семенных участков / С.Н. Прилуцкая // Селекция, интродукция и семеноводство древесных лесных пород. - К. : Вид-во "Урожай", 1964. - С. 125-132.

13. Проказин Е.П. Новый метод прививки хвойных для создания семенных участков / Е.П. Проказин // Лесное хозяйство : журнал. - 1960. - № 5. - С. 5-7.

14. Северова А.И. Вегетативное размножение хвойных : монография / А.И. Северова. -М. : Изд-во АН СССР, 1951. - 80 с.

15. Тимофеев В.В. Рост семенного и вегетативного потомства лиственницы Сукачева в связи с возрастом маточных плантаций / В.В. Тимофеев // Лиственница и комплексная переработка : сб. науч. трудов. - Красноярск, 1985. - С. 12-15.

16. Торчик В.И. Декоративные садовые формы хвойных растений / В.И. Торчик, Е.Д. Антонюк. - Минск : Изд-во "Эдит ВВ", 2007. - 152 с.

17. Яцик Р.М. Створення клоново! пбридно! насшно! плантацп модрини на Буковиш / Р.М. Яцик, В.1. Ступар, 1.Я. Нагнибща, Г.М. Сав'як, Т.Р. Юник, М.М. Сщук, Н.М. Ощук // Л> швництво i агромелюращя. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 34-40.

18. Copes D.L. Graft union formation in Douglas-fir / D.L. Copes // American Journal of Botany. - 1969. - Vol. 56 (3). - Р. 285-289.

19. Hajek J. Chip-budding and apical grafting - breeders' tools / J. Hajek // Working Papers of the Finnish Forest Research Institute. - Punkaharju, Finland, 2008. - Vol. 114. - Р. 34-38.

Грабовой В.Н. Вегетативное размножение лиственницы с помощью прививки

Изучены основные модификации способа копулировки, подходящие для массового размножения лиственницы. Определены оптимальные сроки проведения прививки и совместимый подвойно-привойный материал.

Ключевые слова: лиственница, прививка, культивар, вегетативное размножение.

Grabovyi V.M. Vegetative reproduction of a larch by means of grafting

The basic modifications larch grafting methods applicable for mass reproduction are researched. The optimum time frames for splice grafting and compatible grafting-material are determined.

Keywords: a larch, grafting, cultivar, vegetative reproduction.

УДК 674.032.477.2 1нж. В. С. Кучерявий1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв

СЕЗОНН1 КОЛЬОРОВ1 ФАЗИ ТУ1 ЗАХ1ДНО1 ТА II ФОРМ

Висв^лено особливосп лггньо! та осшньо-зимово! кольористики ту! захщно! та 11 декоративних форм. Виявлено участь каротишв у змж л^нього зеленого забар-влення на зимове буро-зелене та коричнево-зелене.

Ключовг слова: туя, декоративш форми, забарвлення, хлорофши, каротин.

1 Наук. кершик: проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в

Щеплення хвойних рослин на

Для весняного щеплення прищепа заготовляють взимку і ранньою весною до початку вегетації рослин (до сходу снігу). Для літніх щеплень живці нарізають безпосередньо перед щепленням. Можна недовго (до двох тижнів) зберігати їх в холодильнику. Свіжі черешки приживаються краще, тому якщо рослина, з якого ви хочете їх взяти, завжди є, поспішати з заготівлею прищепи не варто. Дрібнити при заготівлі прищепи нема чого - великі гілки зберігаються краще, а розділити їх на маленькі черешки завжди встигнете. Тому зрізаємо річні пагони за розміром тари для зберігання (пластикова пляшка, герметичний контейнер).

Висихання живців - одна з головних причин невдалих щеплень. Недовго (1-2 тижні) їх можна зберігати в холодильнику при температурі близько 0 ° С в щільно закривається тарі: в пакеті, коробці з-під торта або навіть бутлі. обгорнутими в змочену і добре віджату ганчірку. Не забувайте стежити: чи не пересохло чи полотно, не утворився конденсат на стінках, і регулярно перевертайте контейнер різними сторонами до задньої стінки холодильника. Набагато краще холодильника сніг. Пакет з живцями можна закопати в заметі в затишному куточку саду - там вони зможуть зберігатися до весняного щеплення. Снігу бажано накидати побільше, щоб він довше не танув.

Є два прищепних сезону: рання весна і кінець літа - початок осені. В цей час температура і вологість повітря оптимальні для зрощення, а підщепи і щепи знаходяться в потрібному стані. На початку літа новий приріст ще занадто ніжний, і при щепленні він просто висохне, а пізньої осені щеплення не встигнуть до зими зростися і замерзнуть.

Весна. Загальний принцип: прищеплюємо сплячий щепу на рушивши в зростання підщепу. Робити щеплення можна у відкритому грунті або теплиці. Чекаємо моменту, коли хвоя рушає в зростання, починається сокодвижение: у модрини та ялини набухають бруньки, у сосен висуваються свічки. Зазвичай це початок - середина травня. Якщо підщепи занесли заздалегідь в теплицю, - то трохи раніше.

Щоб щеплення добре прижилася, підщепу повинен мати розвинені коріння. Добре прищеплювати на молоді деревця, які ростуть у відкритому грунті. Найдоступніший варіант - молоді сосни і ялини. які ростуть у вас поблизу. Якщо ж це горшкові рослини, то тільки ті, які були посаджені в горщики не пізніш попередньої весни, щоб повністю вкоренитися.

Бувають щеплення, які зростаються і живуть кілька років, але потім гинуть. Класичний приклад - щеплення сосни кедрової сибірської на сосну звичайну, яка недовговічна. Для успіху щепу і підщепу повинні бути сумісними. Що на що прищеплювати:

• Їли прищеплюємо на їли. Найпростіше - на доступну ялину звичайну.
• Ялиці - на ялиці, хоча є думка, що для ялиці одноколірної в якості підщепи підходять не всі ялиці але потрібно накопичити більше досвіду.
• Модрини - на модрини.
• Двухвойние сосни - на двухвойние, пятіхвойние - на пятіхвойние.
• Кедри - на кедри і модрини.

Способи щеплення хвойних рослин

Хвойні рослини прищеплюють найчастіше вприклад: камбієм на камбій або серцевиною на камбій. Іноді використовуються інші способи: в бічній розщеп, в розщепів в верхівкову бруньку, але вони менш популярні. Підготувати до щепленні потрібно стільки підщеп і щеп, скільки зможете прищепити за 2 години.

Щеплення хвойних вприклад з язичком

Зачищаємо підщепу від голок в тих місцях, де будемо прищеплювати. Також прибираємо ті бічні гілочки, які будуть заважати щеплення.

Для щеп нарізаємо 1-2-річні живці трохи меншої товщини в порівнянні з підщепою. Ми залишаємо лише трохи хвоїнок на маківці, інші зчищають ножем, щоб зменшити випаровування вологи, інакше держак може висохнути раніше, ніж приросте.

Максимально швидко робимо зріз спочатку на підщепі, він повинен проходити через серцевину. Бажано, щоб він був досить довгим.

Можна зробити другий зріз, зовсім короткий, немов заточуючи держак, і з другої сторони, але це не обов'язково.

Потім робимо зріз на підщепі, теж якнайшвидше. Майстри щеплення кажуть, що від першого помаху ножем до кінця обмотки потрібно вкластися в 12 секунд. Довжина і ширина зрізу повинна бути такою ж, як на підщепі, або трохи більше. Одержаний відрізок кори укорочуємо, залишаючи невеликий язичок. Під нього зручно вставляти держак.

Докладаємо щепу до підщепи, вставляючи нижню частину прищепи за язичок. Якщо по ширині зрізи не збігаються, зміщуємо їх в одну сторону, щоб камбий збігся хоча б з одного боку. Притискаємо відразу щільно!

Туго обмотуємо стрічкою по всій довжині прищепи, можна в кілька шарів, максимально покриваючи поверхню, щоб оберегти від пересихання.

Для швидкого зрощення щеплень горшкові рослини можна помістити в теплицю, температура в якій не повинна бути занадто високою (оптимально +15. + 22 ° С). Якщо теплиці немає, то ставимо горщики в тінь і накриваємо ковпаками (плівкою), щоб підвищити вологість повітря і захистити їх від прямих сонячних променів. Судити про зрощення можна за станом живця. Якщо він почав зростати і на ньому розгорнулися нові голки, на підщепі вище місця щеплення потрібно відрізати кілька гілок, а протягом наступних двох-трьох років обрізають по мірі відростання прищепи, видаляють і все решта. Чим компактніше щепу, тим більше часу це займає. Коли зростання прищепи стає очевидним, обмотку послаблюють, а ще через місяць її можна зняти. Про повну життєздатності рослин можна говорити тільки після того, як вони успішно перезимують. На зиму на місце щеплення можна накласти шину, щоб її не відламати снігом.

• Ніж. Ріжуча поверхня пряма, заточка з одного боку на гострий клин. ПРИЩЕПНИЙ ніж повинен бути бритвеною гостроти, тому точити його потрібно вручну на алмазному бруску тонкого зерна, потім доводити на шкіряному ремені. Деякі прищеплюють хвойні половинками лез для гоління або макетного ножами. Якщо щепите вперше, спробуйте якомога більше різних інструментів, щоб вибрати, який зручніше.
• Секатор і додатковий ніж. Живці щепи зрізають секатором. Потім зачищають їх від голок будь-яким гострим ножем, щоб не тупити і не бруднити липкою смолою прищеплювальний ніж.
• Обмотка. Це еластичний матеріал, який дозволяє щільно стягнути підщепу і щепу. Варіантів багато - від спеціальної стрічки для щеплень до канцелярських гумок. Мені готові стрічки для щеплень не подобаються: занадто товсті і жорсткі, вони підходять для плодових дерев, а не для хвойних. Нарізані на смуги поліетиленові пакети - варіант трохи краще. Я віддаю перевагу смужки з латексних хірургічних рукавичок. Вони дуже еластичні, розкладаються від сонячного світла - не потрібно думати про ослаблення обмотки. Тільки обмотувати потрібно товстіший, щоб обмотка НЕ ​​сповзла занадто швидко.
• Етикетки. Виконані щеплення все на одну особу. Підписуйте їх обов'язково і відразу - не чекаючи зрощення. Можна поставити дату.
• Серветки і пляшечка зі спиртом (горілкою). Ні, не для хоробрості, а для протирання ножа. Адже хвойні виділяють смолу, яка липне до ножа, він швидко забруднюється і перестає ковзати по деревині.
• Йод і пластир. Жодного прищепного сезону не обходиться без невеликих ранок, адже щеплення ніж такий гострий! Медична допомога повинна бути під рукою.

Дізнайтеся про те, як прищеплювати плодові дерева.

хочемо знати

Чи використовуєте ви дріжджі в садівництві, якщо так, то як

ЖИВІ ДРОЖЖИ розмішують У відро теплої води і залишаємо НА ДОБУ (НА ВЕДРО ВОДИ - 100 Г) ЖИВІ ДРОЖЖИ 0,5 КГ розводжу в 3 Л ТЕПЛОЮ ВОДИ, настоюють добу, розбавляють в 25 Л ВОДИ СУХІ ДРІЖДЖІ 5 Г розводжу в 0,5 Л ВОДИ, настоюють 2 години, розбавляють в 25 Л ВОДИ СУХІ ДРІЖДЖІ 1 ст.л. 50 Г ЦУКРУ розводжу в 5 Л ТЕПЛОЮ ВОДИ І настоюють добу. Концентрат розбавляється водою 1:10 НЕ ВВАЖАЮ дріжджового підгодівлі ЕФЕКТИВНОЇ

Схожі статті