Чому сеча пахне рибою?

Урина здорової людини є прозорою, світло-жовтого, солом'яного кольору та без будь-якого різкого специфічного запаху. Якщо під час сечовипускання виникає відчуття, що сеча пахне рибою, то подібний факт не можна залишати поза увагою: слід звернутися за консультацією до лікаря. Адже прояви такого плану можуть сигналізувати про розвиток в організмі серйозної хвороби.

Причини виникнення

Якщо сеча пахне рибою у жінки, такий прояв може свідчити про гінекологічне або венерологічне захворювання. Наприклад, воно може означати, що в організмі відбувається процес розмноження стрептококів, стафілококів, кишкових паличок або інших мікроорганізмів. Часто цей симптом сигналізує про наявність хламідій, гонококів, трихомонад, уреаплазми або про порушення, пов'язані з мікрофлорою піхви.

Якщо сеча пахне рибою у чоловіка, існує велика ймовірність вмісту в його організмі анаеробних бактерій у великій кількості. Це можуть бути гарднерелли або атопобіум. Рибний запах сечі у дитини може виникнути як результат наявності статевої інфекції, яка може передатись від зараженої матері або побутовим шляхом. Крім цього, подібний симптом може супроводжувати різні запалення сечостатевої системи. У сечі може бути запах риби у разі підвищеної в ній кількості лейкоцитів – це найчастіше відбувається після перенесення складних інфекційних захворювань. Нерідко виділення пахнуть рибою і в таких випадках:

• після тривалого прийому антибіотиків;
• у разі порушення балансу мікрофлори;
• при ослабленому імунітеті.

Особливості триметиламінурії

Поясненням того, чому сеча пахне рибою у жінок, іноді є така хвороба, як триметиламінурія. Це досить проблемний патологічний стан, оскільки неприємний запах, що протух, крім сечі, має практично вся біологічна рідина людини. Це стосується і поту, завдяки якому сморід поширюється по всьому тілу. Варто зазначити, що такий фізіологічний стан не є небезпечним для життя людини. Проте люди, які страждають від триметиламінурії, опиняються в делікатній і складній ситуації, оскільки вихідний від них сморід ними самими не відчувається, на відміну від тих, хто знаходиться поруч. Даний фактор суттєво знижує соціальну активність хворого, а також приносить психологічний та моральний дискомфорт.

Чим пояснюється неприємний запах при захворюванні на триметиламінурію? Вся річ у генетичній патології, що характеризується відсутністю екскретування триметиламіну. Синтезування цієї сполуки з різким запахом відбувається в кишечнику під час перетравлення продуктів із значним вмістом білків та холіну – для цього достатньо з'їсти страву з морепродуктів, бобів або яєць. У кишечнику здорової людини містяться бактерії, що сприяють процесу травлення та синтезу триметиламіну.

До того ж, здоровою печінкою здійснюється синтезування фламіну – ферменту на основі монооксигенази 3. Вона стимулює трансформацію триметиламіну в речовину без запаху – вона виходить із організму природним шляхом, із сечею. Цей процес є досить складним, його контролює FMO3-ген. Якщо він відсутній чи погано функціонує, триметиламін накопичується. Це і призводить до виникнення урини з неприємним запахом, сморід шкіри та дихання.

Якщо жінка вагітна, то за наявності діагнозу триметиламінурія, її сеча матиме запах тухлої риби. Пояснюється це посиленим впливом естрогену та прогестерону протягом хвороби.

Яких заходів вжити?

Якщо сеча видає запах гнилої риби, потрібно обов'язково звернутися за консультацією до уролога або венеролога. Щоб лікування дало успіх, потрібно зробити аналізи на наявність вірусів. Крім цього, проводиться дослідження мазка, бакпосів та ультразвукове дослідження сечостатевої системи. Тільки після вивчення результатів отриманих аналізів лікар може призначити лікування з використанням антибіотиків, імуномодуляторів, вітамінів, лактобактерій та інших лікарських препаратів. Під час лікування важливо відмовитися від вживання алкоголю та інтимного життя. За дотримання всіх лікарських приписів позбутися неприємного запаху можна протягом місяця.

З проблемою рибного запаху сечі часто стикаються і дорослі, і діти. Його виникнення – це відхилення від фізіологічної норми, тому позбавлятися його потрібно за допомогою кваліфікованого фахівця. Причому лікування потрібно зайнятися своєчасно, щоб не посилити ситуацію і не довести її до небажаних наслідків.