Лікер з унікальним кольором Блю Кюрасао

Блю Кюрасао – дуже затребуваний серед барменів карибський апельсиновий крем-лікер із роду Кюрасао яскраво – синього кольору з міцністю 24-31%.

Смак та аромат специфічні напої – в них можна вловити легкі ноти апельсина, мандарину та спецій.

Батьківщина – один із південних голландських островів Вест-Індії, який омивається хвилями Карибського моря і називається Кюрасао.

Історія

У 14 столітті іспанці заявили: "Апельсинам тут бути!" і завезли на острів саджанці дерев із помаранчевими плодами, покривши ними невеликий клаптик суші. Але найсолодші валенсійські сорти від відсутності прісної води швидко переродилися тут у маленькі та гіркі.

У 16 столітті на занедбані плантації стали приїжджати голландці, які не перевели гіркі апельсини, а назвали їх «лараха».

У 18 столітті частина плантацій "лараху" стали належати родині Петруса Де Кайпера. Заповзятливий господар компанії De Kuyper спробував пускати врожаї апельсинів на виготовлення лікеру.

Через 300 років (наприкінці 1920-х) цією ж компанією було створено перший лікер Кюрасао з кольором «Блю», який швидко став популярним і вироблявся вже й іншими підприємствами Голландії, Франції, Чехії.

Безперечно, лідером із випуску синього лікеру досі є De Kuyper.

До речі, цей напій підкорив серце дідуся Леніна.

Види та різновиди

Чому лікер Кюрасао синього кольору? Це банальний піар-хід.

Перші лікери Кюрасао були прозорими (бо готувалися на білому рому), але для збільшення продажів маркетологи De Kuyper пофарбували напій у синій колір (і не тільки). Зробили вони це натуральними барвниками, які у лужному середовищі набули шуканого волошкового відтінку.

Але багато інших виробників Кюрасао використовують для цього харчові «їшки», з яких нешкідливим можна вважати тільки Е 133 (синій блискучий). Барвники Е131 і Е132 вже не такі нешкідливі.

Відомо, що окрім синього (Blue) Кюрасао буває білого кольору (White), зеленого Кюрасао (Green) та оранжевого (Orange).

Дія на організм: покращує процес травлення.

Як правильно подавати та пити

Blue Curaсao – гарний, але своєрідний напій. Через специфічний смак, високу насолоду і міцність його майже ніколи не п'ють без розведення. Крім льоду до нього потрібно додати хоча б сік (з апельсина або ананаса) – і він подарує вам задоволення.

Будучи дижестивом, подається після їжі, зазвичай у коктейлях, де лікер вміло обігрує решту компонентів (тому і є улюбленцем барменів).

Найвідоміші коктейлі з Блю Кюрасао носять "блакитну" приставку - "Блакитна Лагуна", "Блакитні Гаваї", "Блакитна Маргарита". Але є, звичайно, назви, що ніяк не видають присутність у складі коктейлю синього лікеру, наприклад, «Феррарі, що горить».

Існує і безалкогольний аналог лікеру — сироп Блю Кюрасао, який зазвичай випускається тією ж компанією, що і його сорат, що містить алкоголь.

Секрети виробництва

Як уже говорилося вище, найкращий синій лікер Кюрасао виробляється в Голландії та носить бренд компанії De Kuyper. Напій розливають у пляшки об'ємом 0,7 л та продають за ціною 15 – 25 доларів США за штуку. Сироп же з однойменною назвою коштує зазвичай вдвічі менше.

Чим більше оригінальних компонентів лікеру замінено фірмами-конкурентами De Kuyper на дешевші (ненатуральні та/або шкідливі), тим нижча вартість пляшки.

В оригіналі ж технологія передбачає наполягання цедри апельсинів «лараху» (гірких) у винному спирті, куди для розсування смакових кордонів запроваджуються спеції – бутони гвоздики, подрібнений мускатний горіх, подрібнені на шматочки палички кориці.

Синє забарвлення настойка отримує завдяки антоціанам – натуральним фарбам, якими може похвалитися чорна смородина та чорниця, чорний виноград та баклажани, цвітна капуста та базилік. Витяжки з них (і/або інших рослин) забарвлюють напій у такий чудовий колір.

Тож складного у складі лікеру зі світовим ім'ям нічого немає, але пропорції відомі лише виробнику.

Лікер Блю Кюрасао (рецепт приготування в домашніх умовах)

У деяких країнах (не кажучи вже містах) придбати хороший лікер буває складно (або не можливо). Тому його можна спробувати приготувати вдома, тим більше, що це все одно краще ніж купити неякісну підробку.

Вперше так почали чинити на Заході, але рецепти закордонних умільців вимагали адаптації, яка і була з успіхом проведена на теренах нашої безмежної Батьківщини.

До речі, про барвника: ви можете надавати напою синій колір, а можете не надавати - адже існують інші кольори лікеру, а головне в ньому - все-таки відтінок смаку.