«Мавпа мова», аналіз оповідання Зощенка

Невелике оповідання Зощенка «Мавпа мова» було написано 1925 року. Він невипадково з'явився саме в цей час. 1917-го відбулася революція. На початку 1920-х завершилася громадянська війна. Життя країни сильно змінювалося у всіх сферах. Серед інших змін торкнулися і російської мови, актуальною стала проблема збереження її чистоти. Серед тих, хто висловлювався із цього приводу, - Володимир Маяковський. У 1923 році він виступив проти засмічення селянських газет запозиченими іншомовними словами у вірші «Про “фіаски”, “апогеї” та інші невідомі речі”.

«Мавпа мова» характеризується кільцевою композицією. Твір починається зі слів оповідача: «Важка ця російська мова, дорогі громадяни! Біда, яка важка». Завершується воно схожою думкою: «Важко, товариші, говорити російською мовою!».

Оповідач та персонажі

У «Мавпячій мові» оповідання ведеться від імені людини малограмотної, неосвіченої, яка вважає російську мову важким головним чином через те, що «іноземних слів у ній до біса». Очевидно, що оповідач у творі не тотожний автору. «Мавпа мова» написана в оповідній манері. Оповідач - безпосередній учасник подій, його мова проста і далека від літературної.

Головні герої – двоє співрозмовників, які сидять на зборах по сусідству з оповідачем. Учасники діалогу в «Мавпячій мові» вживають іноземні слова, хоч і не розуміють їх значення. Обидва хочуть здаватися розумними і освіченими, але виходить у них це дуже погано. У їх промові запозичена лексика є сусідами з розмовними словами і виразами.При цьому деякі фрази, вимовлені співрозмовниками, взагалі не мають сенсу. Натомість оповідачу їхня розмова здається «дуже розумною та інтелігентною».

Є ще один персонаж – оратор, який виступає на зборах. Його не наводиться. Про нього взагалі практично нічого невідомо. Судити про цю людину можна лише за відгуками оповідача та одного з її сусідів. Оповідач каже, що оратор «вимовляв гордовиті слова з іноземним, туманним значенням». На думку сусіда, виступаючий – «дуже гострий чоловік» та «оратор найперший». Висновок з усього сказаного напрошується сам собою - велика ймовірність, що оратор мало відрізняється від двох сусідів оповідача, що його мова також неписьменна і наповнена іноземними словами, які він вживає доречно і не доречно.

У оповіданні Зощенка висміюються не якісь конкретні люди – персонажі твору максимально знеособлені. У головних героїв немає імен, зовнішність одного із співрозмовників описана досить скупо – «не старий ще чоловік, з бородою», про зовнішність другого учасника діалогу взагалі нічого невідомо. Головна мета Зощенка – висміяти недоречне вживання слів, запозичених із іноземних мов.

Актуальність оповідання «Мавпа мова»

Розповідь Зощенка залишається актуальною і сьогодні. По-перше, майже кожен день у російській мові з'являються нові запозичені з інших мов слова. По-друге, нерідко зустрічаються малограмотні люди, які вживають ці слова не доречно. Зрозуміло, що російська мова постійно змінюється і безглуздо було б виступати категорично проти запозичення іншомовної лексики. Головне – дотримуватись міри і не забувати про контекст.

В даному випадку на думку спадає вислів письменника Олексія Миколайовича Толстого: «…Відомий відсоток іноземних слів вростає в мову. І в кожному випадку інстинкт художника повинен визначити цей захід іноземних слів, їхню необхідність. Краще говорити "ліфт", ніж "самопідіймальник", "телефон", ніж "далекоговорня", "пролетарі", ніж "голодранці", але там, де можна знайти корінне російське слово, - потрібно його знаходити».

• «Історія хвороби», аналіз оповідання Зощенка
• «Аристократка», аналіз оповідання Зощенка
• «Галоша», аналіз оповідання Зощенка
• «Біда», аналіз оповідання Зощенка
• «Зустріч», аналіз оповідання Зощенка
• «Нервові люди», аналіз оповідання Зощенка
• «Стакан», аналіз оповідання Зощенка
• «Ялинка», аналіз оповідання Зощенка
• «Монтер», аналіз оповідання Зощенка
• «Найголовніше», аналіз оповідання Зощенка
• «Колдун», аналіз оповідання Зощенка
• «Великі мандрівники», аналіз оповідання Зощенка
• Михайло Михайлович Зощенко, коротка біографія
• «Карусель», аналіз оповідання Зощенка

Мавпа мова

Оповідач журився, що російська мова важка через велику кількість іноземних слів, і розповів про почуті ним на зборах промову оратора і бесіду, сповнені туманних слів, з яких він нічого не зрозумів.

Оповідач скаржився, що російська мова дуже важка, тому що в ній багато іноземних слів.

Якось він був присутній на деяких зборах. Поруч із ним розмовляли двоє чоловіків. У промові вони використовували багато незрозумілих слів: пленум, кворум, президія, індустрія…

Дуже розумна й інтелігентна розмова була, але я, людина без вищої освіти, розумів їхню розмову насилу і плескав вухами.

Вони про щось сперечалися: один вважав, що "підсекція заварюється мінімально", інший - що "підсекція заварюється трохи інакше".

В цей час на трибуну зійшла людина. Усі замовкли, крім сусідів оповідача. Навколишні шикали на них, але чоловіки продовжували розмову. Один спитав у іншого, хто це вийшов, і другий відповів, що це «перший оратор», який завжди каже «гостро і сутнісно».

Оратор почав промову, повну пихатих слів «з іноземним, туманним значенням». Сусіди оповідача слухали його та «суворо кивали головами».

Переказали Ю. Пєскова та Ж. Адан. За основу переказу взято видання оповідання зі зібрання творів Зощенка у 7 томах (Москва: Час, 2008). Знайшли помилку? Будь ласка, відредагуйте цей переказ у Народному Бріфлі.

Чи сподобалося переказ?

Ваші оцінки допомагають зрозуміти, які перекази написані добре, а які треба покращити. Будь ласка, оцініть переказ:

Що скажете про переказ?

Що було незрозуміло? Знайшли помилку у тексті? Чи є ідеї, як краще переказати цю книгу? Будь ласка, пишіть. Зробимо перекази більш зрозумілими, грамотними та цікавими.

Аналіз твору «Мавпа мова» Зощенко.

«Мавпа мова» – розповідь Зощенка Михайла Михайловича. У 1925 році було написано цей твір.

Історія створення

Зощенко підтримував ідею про те, що російська мова, якою писали газети для селян, не повинна рясніти іншомовними висловлюваннями. Вони незрозумілі для простих людей. Треба дбайливо ставитись до мови, і про це писав у своєму творі Михайло Михайлович. Він хотів показати людей з боку, щоб багато хто впізнав себе у творі.

Напрям

Твір витримано у реалізмі. При цьому в ньому є гумористичний початок. Через нього автор і висміював вади соціуму.

Читайте на тему:

Твір за оповіданням «Мавпий язык»: варант №1, варіант №2

Жанр

Твір немає великих масштабів.Проте ситуація у тому, що у лаконічній формі автору вдалося створити особливу атмосферу.

Суть

На зборах сидять двоє людей. Вони починають сперечатися про те, якою має бути російська мова. Іншомовні слова у ньому заважали селян розуміти багато, але оповідач не розуміє суті діалогу. Йому здається, що люди, які розмовляють, дуже розумні.

Головні герої та характеристики

Співрозмовники – люди, які просто говорять про те, що вони навіть особливо не розуміють.

Оповідач веде себе дивно.

Оратор – людина, яка виступала, а його слова обговорювали люди.

Проблематика

Нерозуміння предмета суперечки, дурість людей, наївність та бажання здаватися розумним – ось проблематика.

Основна думка

Потрібно розбиратися в предметі суперечки, перш ніж говорити про розумні речі.

Читайте на тему:

Чому вчить

Важливо берегти рідну мову. Але не варто заважати виступаючим людям. Важливо виявлятися тактовність у відносинах та в дискусіях, щоб не виникало конфліктних ситуацій.