Чудасії Ейнштейна, які варто взяти на замітку

Знаменитий винахідник та фізик Нікола Тесла щоночі по 100 разів згинав і розгинав пальці ніг, розповідає Марк Дж. Сейфер у своїй книзі "Чарівник: Життя та часи Миколи Тесли".

Хоча не зовсім зрозуміло, як ці вправи йому допомагали, сам Тесла стверджував, що стимулювали його мозкові клітини.

Видатний математик XX століття Пал Ердеш, відомий неймовірною кількістю опублікованих робіт, віддавав перевагу стимуляції іншого роду. Він проводив 20-годинні математичні сесії під дією амфетаміну.

Одного разу друг Ердеша посперечався з ним на 500 доларів, що він не витримає без наркотику та місяця. Ердеш виграв, але заявив, що "прогрес математичної науки було відкинуто на місяць тому".

Ньютон, наприклад, хвалився перевагами безшлюбності. Після своєї смерті в 1727 він залишив нотатки на 10 млн слів, які повністю змінили наше уявлення про Всесвіт.

Зважаючи на все, він так і помер незайманим. Тесла, до речі, також був переконаним холостяком, хоча згодом і стверджував, що закохався у голубку.

Багато інших блискучих вчених мали дуже дивні звички. Піфагор категорично відмовлявся вживати в їжу боби, а Бенджамін Франклін голяка приймав повітряні ванни. Воістину, шлях до величі вимощений дивностями.

А що, якщо це насправді – не просто забобони? Вчені переконуються, що інтелект є не тільки щасливим збігом генетичних обставин.

Останні дослідження показують, що різниця між інтелектуалами та їх не надто розумними однолітками у зрілому віці на 40% залежить від впливу навколишнього середовища.

Можливо, Нікола Тесла тренував свої пальці ніг щоразу, коли його ніхто не бачив

Подобається це чи ні, але щоденні звички сильно впливають на наш мозок, змінюючи його структуру, а отже і спосіб нашого мислення.

З усіх геніїв історії найбільш екстравагантними звичками міг похвалитися Альберт Ейнштейн. Тож у кого, як не в нього, повчитися щоденним практикам, які можуть покращити наші розумові здібності?

10 годин сну та відпочинок вдень

Загальновідомо, що сон дуже корисний для мозку, а Ейнштейн дотримувався цього правила суворіше, ніж будь-хто з нас.

Кажуть, що він спав щонайменше 10 годин щодня - майже в півтора рази більше за середньостатистичного американця, який спить 6,8 годин.

Деякі найбільш радикальні відкриття історії наукової думки, зокрема періодична таблиця, структура ДНК і теорія відносності самого Ейнштейна прийшли на думку їхнім авторам саме під час сну.

Але чи це підтверджують наукові дослідження?

Ще 2004 року дослідники з Університету Любека спробували перевірити цю ідею за допомогою простого експерименту. Його учасникам потрібно було вгадати приховане правило гри з числами.

Експеримент показав, що ті студенти, яким під час 8-годинного випробування дозволяли поспати, справлялися із завданням у два рази частіше.

Як відомо, мозкова активність під час сну ділиться на кілька циклів, основні з яких – це фази швидкого та глибокого сну. Раніше вважалося, що саме фаза швидкого сну є найважливішою для пам'яті та навчання.

Але, як з'ясувалося, це не все. Під час глибокого сну мозок переживає кілька сплесків активності.

Дослідники довели, що ті, хто має таких сплесків багато, мають більш високий рівень так званого "плинного інтелекту", тобто здатні вирішувати нестандартні проблеми та використовувати логіку в нових ситуаціях.

Цікаво, що це не пов'язано з іншими видами розумової діяльності, наприклад, здатністю запам'ятовувати факти та цифри. Очевидно, це пояснює, чому Ейнштейн зневажав формальну освіту, а також радив не запам'ятовувати те, що можна знайти у словнику.

На щастя для Ейнштейна, він також регулярно дрімав вдень. Як каже легенда, щоб не спати занадто довго, він тримав у руці ложку і металеву миску, які з гуркотом падали на підлогу, якщо він поринав у надто глибокий сон.

Щоденні прогулянки

Ейнштейн ні на що не проміняв би свої щоденні прогулянки. Коли він працював у Прінстоні, він щодня проходив пішки майже два з половиною кілометри і стільки ж назад. Він наслідував приклад інших сумлінних пішоходів, зокрема Дарвіна, який здійснював по три 45-хвилинні прогулянки щодня.

Ходьба не тільки робить вас фізично сильнішими, але й покращує пам'ять, творчий потенціал та здатність вирішувати проблеми. Принаймні, для творчості прогулянки на свіжому повітрі дуже корисні.

Автор фото, Central Press

Під час ходьби лобові частки мозку, які переважно відповідають за пам'ять, судження та мовлення, трохи знижують свою активність. В результаті мозок переключається на зовсім інший тип мислення. Під час нього може з'явитися осяяння, якого б ви ніколи не дочекалися за робочим столом.

Жодних пояснень цьому явищу поки немає, але переваги піших прогулянок виглядають дуже привабливими.

Спагетті на сніданок, обід та вечерю?

Цікаво, а що їдять генії? Ейнштейн колись жартував, що найбільше в Італії йому сподобалися спагетті та математик Леві-Чівіта.

Хоча репутація вуглеводів не надто хороша, Ейнштейна це не зупиняло. Відомо, що мозок є найвибагливішим до харчування органом.

Він споживає 20% енергії тіла, хоча його вага становить лише 2%. Мозок Ейнштейна важив ще менше – 1230 грамів, тоді як мозок дорослої людини в середньому важить 1400 грамів.

Як і інші частини тіла, мозок віддає перевагу простим моносахаридам, наприклад, глюкозі, які розщеплюються з вуглеводів. Нейрони потребують постійного підживлення та погоджуються на інші джерела енергії лише в крайньому випадку. І в цьому й полягає проблема.

Незважаючи на свою любов до "солоденького", мозок не має ніякого способу збереження енергії, і тому, як тільки рівень глюкози в крові падає, він швидко "розряджається".

"Наш організм здатний застосовувати свої власні запаси глікогену, вивільняючи гормон стресу кортизолу, але він має побічні ефекти", - зазначає Лей Гібсон, викладач психології та фізіології в Університеті Рохемптон.

Всім знайоме легке запаморочення та плутанина в думках, які ми відчуваємо, якщо не пообідаємо.

Одне дослідження також показало, що люди, які сидять на низьковуглеводних дієтах, мають уповільнену реакцію та зниження просторової пам'яті.

Хоча такий ефект спостерігався лише на початку. За кілька тижнів мозок пристосовувався використовувати енергію з інших джерел, наприклад, білків.

Глюкоза може стимулювати мозок, але це не означає, що об'їдатися спагетті – гарна ідея.

"Як показують дослідження, користь мозку приносять лише 25 грамів вуглеводів, а ось доза вдвічі більша, навпаки, уповільнює його роботу", - зазначає Гібсон.

25 грамів – це приблизно 37 смужок спагетті, що набагато менше, ніж звичайна порція у ресторані.

Куріння трубки

Сьогодні численні ризики куріння широко відомі. Однак Ейнштейн був затятим курцем, відомим в університетських колах не тільки своїми теоріями, а й хмарою диму, що постійно оточувала його.

Він вважав, що куріння "сприяє спокійному і неупередженому судженню в будь-яких справах".

Розповідають, що він навіть збирав недопалки на вулиці та набивав люльку залишками тютюну.

Поведінка не зовсім властива генію, але на його захист слід зазначити, що практично до 1962 року зв'язок між курінням тютюну і раком легень та іншими хворобами не був офіційно визнаний.

Автор фото, Getty Images

Тепер відомо, що куріння зупиняє формування нейронів, витончує кору головного мозку і позбавляє його кисню.

Втім, є одна загадка. 15-річне спостереження за звичками та способом життя 20 тис. американських підлітків встановило, що незалежно від віку, етнічної приналежності чи освіти розумніші діти більше курили у зрілому віці, ніж їхні однолітки.

Пояснити це вчені поки що не змогли, і феномен цей спостерігається далеко не скрізь.

Без шкарпеток

Список дивовиж Ейнштейна був би неповним без згадки про його пристрасну ненависть до шкарпеток.

"Ще в дитинстві я помітив, що великий палець завжди протирає дірку в носінні, - писав він у листі своїй кузині, а пізніше дружині Ельзі.- Тому я перестав носити шкарпетки”.

Пізніше, коли він не міг знайти своїх сандалів, він одягав черевики без задників своєї дружини. Невідомо, чи приносив Ейнштейну "хіпстерський" вигляд будь-якої користі.

Вчені поки не досліджували переваги ходіння без шкарпеток. Проте з'ясували, що люди показували найгірші результати в тестах на абстрактне мислення, якщо під час випробування були одягнені у повсякденний одяг, а не суворіший.

А насамкінець порада від самого Ейнштейна.

"Головне, не припиняти ставити собі питання. Цікавість існує зовсім не дарма", - зазначив він в інтерв'ю журналу LIFE 1955 року.

Тому чому б вам не спробувати вправи для пальців ніг прямо зараз? Хто знає, можливо це спрацює.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою можна на сайті BBC Future.