Які медузи мешкають у Чорному морі та чи багато серед них отруйних?

У Чорному морі зустрічається 30 видів медуз, серед яких переважна більшість (26 видів) – дрібні, діаметром не більше 1–20 мм. До великих представників відносяться широко поширена місячна або вухата медуза аурелія (Aurelia aurita) – до 20 см у діаметрі, корнерот (Rhizostoma pulmo) – до 60 см у діаметрі та дуже рідкісна луцернарія (Lucernaria companula).

У 2009 р. вперше в Чорному морі недалеко від Босфору біля берегів Туреччини виявили медузу хризаора (Chrysaora hysoscella) із Середземного моря. При дотику до неї в людини на шкірі залишається сильне почервоніння як наслідок хімічного опіку. У пляжний сезон за появи хризаори купання забороняється. Аурелія зрідка викликає легкі опіки, що проходять протягом години, а більший корнерот може завдати болісних, але не небезпечних для життя ушкоджень шкіри, які зникнуть через кілька днів.

Медузи – переважно хижаки, які живляться дрібними планктонними тваринами. Їжу вони захоплюють ротом, через який безперервно видаляються залишки їжі, тут же на стеблі ротового кріпляться статеві залози, що продукують статеві клітини, що беруть участь у розмноженні. Більшість видів медуз характеризуються чергуванням статевого та безстатевого поколінь.

«Дорослі» медузи – роздільностатеві тварини (статеве покоління). Їх запліднення відбувається шляхом злиття клітин, що активно переміщаються у воді, при цьому утворюються личинки – планули. Вони плавають у водяній товщі і пізніше прикріплюються до твердих поверхонь на дні моря. З них утворюються поліпи (безстате покоління), що ведуть прикріплений спосіб життя. Вони можуть збільшуватися чисельністю шляхом брунькування.

Поліпи ростуть, діляться і утворюють стробіли - стоси накладених один на одного «тарілочок» (молодих медуз, розташованих увігнутими сторонами парасольок догори) і з'єднаних центральним стовбуром. Цікаво, що чим дрібніше статеве покоління, тим більше безстатеве. Поліпи аурелії та корнерота мають висоту всього близько 2 см, тоді як у найбільш поширених чорноморських медуз, наприклад, обелії (Obelia longissimi), висота заростей поліпів досягає 30 см, нагадуючи швидше знебарвлені водорості, а не тварин. При цьому діаметр парасольки медуз обелії складає всього 4 мм, і в товщі води вони залишаються для нас практично непомітними.

Цикл чергування поколінь повторюється щорічно. Можливо, із цим пов'язані непрогнозовані спалахи розвитку медуз у морі, адже їхня кількість залежить від умов існування як на дні, так і у водній товщі. Найбільш масові «вибухи» чисельності корнерота спостерігали у 1970-х роках, аурелії – у 1980-х і пояснювали збільшенням у воді вмісту органічної речовини, так званим антропогенним евтрофуванням. Наприкінці 1980-х років запаси аурелії у Чорному морі сягали 300–500 млн тонн. При пошуку заходів боротьби з такою кількістю медуз пропонувалося навіть використовувати їх для надміцного бетону, а також застосовувати сухий порошок з медуз для зварювання металу підвищеної міцності. Однак екосистема Чорного моря незабаром стабілізувалася і медузи відступили.

Народи, що мешкають навколо Чорного моря, не звикли сприймати медуз як продукт харчування. Тим часом у східній кухні та аурелія, і навіть корнерот здавна входять до традиційних морепродуктів під романтичною назвою “кришталеве м'ясо”. Медуз солять, смажать, сушать, консервують. Нині у світі видобувається близько 250 тисяч тонн медуз щороку.