Пролежні: причини, стадії, лікування та профілактика. Консультації спеціалістів

Пролежень - це омертвіння (некроз) м'яких тканин через їх тривалий тиск, що призводить до порушення кровопостачання та нервової трофіки.

Пролежні – одне з найчастіших ускладнень у людей, прикутих до ліжка.

Основна причина пролежнів - недостатній та некваліфікований догляд за лежачим пацієнтом. Формуванню пролежнів сприяє ослаблення організму, надмірна вага, недостатня вага, нетримання сечі та калу, ін.

Пролежні найчастіше утворюються на сідниці, крижах, куприку, лопатках, ліктях, п'ятах, колінах.

Залежно від глибини ураження м'яких тканин виділяють 4 стадії пролежнів.

При 1 стадії пролежнів страждає поверхневий шар шкіри.

При 2 стадії пролежнів уражається шкіра із залученням підшкірно-жирової клітковини.

При 3 стадії пролежнів формується рана на всю глибину шкіри та підшкірно-жирової клітковини – до м'яза.

При 4 стадії пролежнів некроз зачіпає м'яз; формується дуже глибока рана - до сухожилля та кістки.

Пролежні діагностує та лікує хірург. Діагноз ставлять виходячи з зовнішнього огляду.

Лікування пролежнів 1 та 2 стадії консервативне - застосовують препарати для покращення тонусу та захисту шкіри; засоби, що покращують мікроциркуляцію; антибактеріальні препарати, ін.

Лікування пролежнів 3 і 4 стадії, як правило, хірургічне - проводять видалення омертвілих тканин, після чого рану лікують некролітичними, дегідратуючими, загоювальними, антибактеріальними препаратами в залежності від локалізації пролежнів і глибини ураження тканин.

Без лікування або при неправильному несвоєчасному лікуванні пролежні ускладнюються флегмоною, гнійним артритом, бурситом, остеомієлітом, ерозивною кровотечею, сепсисом, рак шкіри, ін.

Профілактика пролежнів зводиться до ретельного догляду за лежачим пацієнтом, використання спеціального протипролежневого матраца, надувного кола, регулярного масажу м'яких тканин, збалансованого харчування, ін.

Причини пролежнів

Як зазначали вище, пролежні розвиваються внаслідок порушення кровообігу та нервової трофіки при тривалому тиску на м'які тканини. Важливо знати, що при кваліфікованому догляді за пацієнтом пролежнів вдається уникнути ⅔ випадків.

Ось патологічні фактори, що сприяють формуванню пролежнів:

• вимушене тривале перебування у горизонтальному положенні: стан після інсульту, інфаркту, тяжких хірургічних втручань, перелому; перебування на штучній вентиляції легень, пізні стадії деменції, хвороби Альцгеймера, розсіяний склероз, тяжка енцефалопатія, ін.;
• надмірна вага; дистрофія, кахексія;
• нетримання сечі та калу;
• суха шкіра;
• анемія;
• хвороби, що супроводжуються порушенням кровообігу: цукровий діабет, атеросклероз, облітеруючий ендартеріїт, васкуліт, тромбоз, ін.;
• тривала лихоманка;
• незбалансоване збіднене білком харчування;
• ослаблений організм.

Симптоми пролежнів, стадії пролежнів

Клінічно пролежні - це ушкодження та рани різної глибини переважно над кістковими виступами із залученням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м'язів. Залежно від глибини ураження та залучення м'яких тканин пролежні ділять на 4 стадії.

1 стадія пролежнів - Шкіра над кістковим виступом ще не пошкоджена, але є почервоніння і подразнення шкіри, що не зникає після припинення тиску.

2 стадія пролежнів - пошкодження поверхневого шару шкіри (відшарування епідермісу) із залученням підшкірно-жирової клітковини. На поверхні шкіри може бути міхур із рідиною або рана за типом шкірної виразки;

3 стадія пролежнів - рана, що зачіпає шкіру та підшкірно-жирову клітковину. На дні рани видно не пошкоджений м'яз. Характерно утворення кишень, гнійних набряків і свищів;

4 стадія пролежнів - глибока рана, що зачіпає всі м'які тканини: шкіру, підшкірно-жирову клітковину та м'язи. Після видалення струпа та некротичних мас у глибині рани видно сухожилля та кістки.

Розташування пролежнів залежить від того, в якому положенні лежить пацієнт.

У пацієнтів, що лежать на спині, пролежні розвиваються на сідницях, крижах, куприку, п'ятах, в області лопаток і на потилиці.

Якщо пацієнт лежить на боці, пролежні формуються на великому рожні стегнової кістки, на скронях, вухах, на зовнішній поверхні плеча, коліна, гомілковостопного суглоба.

При вимушеному положенні на животі пролежні з'являються на крилах здухвинної кістки та на передній поверхні колінних суглобів.

Діагностика пролежнів

Діагноз ставлять виходячи з зовнішнього огляду.

Діагностика пролежнів не викликає труднощів для хірурга через характерне пошкодження шкіри та типових ран.

Запізнення з виявленням пролежнів пов'язані з тим, що пролежні мало безболісні; тому догляд за лежачими пацієнтами передбачає щоденний огляд шкіри особливо у місцях кісткових виступів.

Важливо своєчасно діагностувати глибокі пролежні, які можуть маскуватися до кінця зруйнованої шкірою.

Лікування пролежнів

Поверхневі пролежні (1 та 2 стадія пролежнів) лікують консервативними методами:

• засоби, що покращують кровотік та мікроциркуляцію (Детралекс, Пірикарбат, ін.);
• місцеві препарати для підвищення тонусу та захисту шкіри;
• загоювальні примочки, мазі, креми;
• антибактеріальні препарати;
• закриття пошкодженої шкіри поліуретановою плівкою та гідроколоїдними пов'язками.

Глибокі пролежні (3 та 4 стадії пролежнів) лікують хірургічними та консервативними методами:

• видалення некрозу у межах здорових тканин. При проведенні некректомії слід побоюватись кровотечі;
• некролітичні засоби, що застосовуються для повного очищення рани: Левомеколь, Тріпсін, Іруксол, ін.; пов'язки Тендервет, Гідроклін, ін.;
• препарати, що прискорюють загоєння: Актовегін, Вінілін, ін.; інтреактивні пов'язки: Гідрокол, Бранолінд, ін.

Профілактика пролежнів

Щоб уникнути пролежнів дотримуйтесь правил:

• пацієнт повинен лежати на функціональному ліжку;
• усувайте тиск на шкіру над кістковими виступами за допомогою протипролежневого матраца, надувних кіл;
• кожні 2 години змінюйте положення тіла – повертайте пацієнта;
• щодня проводьте відповідну гігієну шкіри, особливо при нетриманні сечі та калу. Підживлюйте, пом'якшуйте, зволожуйте шкіру спеціальними кремами та лосьйонами;
• щодня проводьте масаж м'яких тканин з метою покращення місцевого кровообігу;
• регулярно активізуйте пацієнта за допомогою присадження, дихальної гімнастики, лікувальної фізкультури тощо;
• збалансуйте харчування пацієнта - потрібна дієта з великою кількістю білка;
• організуйте щотижневий огляд хірурга.

До якого лікаря звернутися

За першої підозри на пролежні проконсультуйтеся з хірургом. Зверніться до лікарів сервісу лікарських відеоконсультацій Botkin.pro. Подивіться, як наші лікарі відповідають на запитання пацієнтів. Задайте питання лікарям сервісу безкоштовно, не залишаючи цієї сторінки, або тут. Проконсультуйтеся у лікаря.