Чим відрізняється Джін Фрімен від Фрімен Пінк

Джин: розповідаємо найважливіше

Джин – це відомий вид міцного алкоголю, який має великий попит і популярність у всьому світі. І цей популярний напій, звичайно ж, не оминув і асортимент наших винотек. Сьогодні хочемо докладніше розповісти про його історію, особливості, приготування, класифікацію, а також поговоримо про те, як правильно та з чим п'ють джин.

Джин: історія назви та появи

Назва напою безпосередньо з його приготуванням. Слово «джин» сягає корінням до латинської мови, а саме до слова «juniperus», яке перекладається як «ялівець». Саме ягоди цієї рослини є одним із основних інгредієнтів і додаються при приготуванні напою.

Вважається, що батьківщиною Джина є Нідерланди. Дата народження – 16 століття. Імовірно, творцем був Франциск Сільва, лікар і хімік, який використовував напій для лікувальних цілей. Наприкінці 80-х років 17 століття джин потрапив до Англії, де дуже швидко став популярним.

Таке зростання попиту було пов'язане з тим, що сильно збільшили податки на імпортний алкоголь, а також для виробництва напою дозволили використовувати пшеницю низької якості, яка, наприклад, вже не підходила для приготування пива.

Так в Англії з'явилося кілька тисяч магазинів, що займаються виробництвом та продажем джину. До середини 18 століття обсяги джину, що виробляється, обігнали пиво в 6 разів, до того ж напій був дуже доступним за ціною. Однак це призвело до зниження якості цього виду спиртного, в якийсь момент навіть вважалося, що його вживання небезпечне.

Ситуація почала змінюватися після затвердження так званого «джинового акту» у 1751 році.Документ регулював виробництво та реалізацію джину – продавати його дозволялося лише магазинам з ліцензією, а питні заклади почали контролювати органи міського управління.

До речі, джин 18 століття готувався у найпростіших перегінних кубах і вирізнявся трохи солодким смаком. Після винаходу вертикального методу в Лондоні стали виробляти вже більш звичним для всіх сухий варіант. Цього підвищило рейтинг джину в очах споживачів, а також його почали часто вживати, розбавляючи тоніком. Так ці два напої стали ідеальною парою, адже тонік пився для профілактики малярії, а джин допомагав «прикрасити» його гіркий смак.

Згодом алкогольний напій був узятий основою для багатьох сьогодні відомих нам і популярних коктейлів: Мартіні, Веспер, Буравчик та ін. 20 століття – напій повинен мати міцність щонайменше 37,5%.

Особливості та класифікація джину

Щоб розібратися в особливостях джину та його класифікації, краще розпочати з методу його приготування. Готується напій на основі зернового спирту, при цьому додаються різні прянощі, такі як: ягоди ялівцю (обов'язковий інгредієнт), коріандр, мигдаль, ангелика та інші, які роблять смак напою таким особливим.

Найвідомішим і популярнішим є «London dry gin» або «лондонський сухий джин». Ця назва не позначає виробника та країну виробництва, а говорить про метод створення. Його зазвичай готують, використовуючи вертикальний метод перегону в кубах. Напій проганяється вдруге після додавання до нього прянощів.У лондонський сухий джин кладуть ягоди ялівцю та лимонну або померанську цедру.

Виходячи з назви зрозуміло, що такий джин матиме дуже сухий смак, в якому повинні бути добре помітні ялівцеві нотки.

Також виділяють інші види напою:

Женевр (від голландського jenever) – бельгійський чи нідерландський метод;
Плімутський джин – має статус PGI, його виробництво можливе лише в Англії, у місті Плімут;
Old Tom - джин, що виробляється за методами 18 століття, до якого додають цукровий сироп.