Молодь та молодіжна політика

Молодь як особлива соціально-демографічна група

Молодь - Це покоління людей, які проходять стадію дорослішання, тобто. становлення особистості, засвоєння знань, соціальних цінностей та норм, необхідних для того, щоб відбутися як повноцінний та повноправний член суспільства.

У молодості є ряд особливостей, що відрізняють її від інших вікових груп. За своїм характером молодість це перехідне, «підвішений» стан між дитинством та дорослістю. У якихось питаннях молодь є цілком зрілою, серйозною та відповідальною, а в інших — наївною, обмеженою та інфантильною. Ця двоїстість визначає ряд протиріч та проблем, властивих цьому віку.

Дорослість — це насамперед засвоєння знань та навичок та перші спроби застосувати їх на практиці.

Якщо розглядати молодь з погляду провідних видів діяльності, то цей період збігається із завершенням освіти (навчальної діяльності) та вступом до трудове життя (Трудова діяльність).

З погляду психології молодість – це період здобуття свого Я, утвердження людини як індивідуальної, неповторної особистості; процес пошуку свого особливого шляху досягнення успіху та щастя. Як у будь-якому пошуку, молода людина не застрахована від труднощів і помилок: вона ще не має достатнього досвіду, щоб приймати правильні рішення в численних складних ситуаціях. Однак саме усвідомлення цих помилок формує власний життєвий досвід.

З позиції права молодість - час настання цивільного повноліття (У Росії - 18 років). Повнолітня людина отримує повну правоздатність, тобто.можливість користуватися всіма правами громадянина (виборчими правами, правом вступу до законного шлюбу тощо).

З філософської точки зору молодість може розглядатися як час можливостей, час спрямованості у майбутнє. Артур Шопенгауер (1788-1860) говорив: «З погляду молодості життя — нескінченно довге майбутнє; з погляду старості, це дуже коротке минуле». Молодість - це час, коли ще нічого не відбулося, коли все можна встигнути та зробити.

З цієї позиції молодість – період нестійкості, змін, критичності, постійного пошуку новизни. Інтереси молодих лежать у іншій площині, ніж інтереси старших поколінь: молодь, зазвичай, не бажає підкорятися традиціям і звичаям — вона хоче перетворити світ, утвердити свої інноваційні цінності.

З усіх цих показників можна сказати, що молодь — це специфічна соціально-демографічна група, характер якої визначено сукупністю (1) вікових характеристик, (2) особливостей соціального стану та (3) особливим психологічним складом.

Основні проблеми молоді

Проблеми, з якими стикається молодь, пов'язані зі станом молоді у соціальній структурі, що характеризується насамперед перехідністю та нестабільністю. Соціальні процеси, що відбуваються в сучасності, лише посилюють ці проблеми.

Економічні чинники Найбільше впливають становище молоді. У своїй масі молодь недостатньо забезпечена матеріально, що не має власного житла, змушена покладатися на фінансову допомогу батьків.Бажання здобути освіту відсуває початок трудової діяльності на більш зрілий вік, а відсутність досвіду та знань перешкоджає отриманню високооплачуваних посад. Заробітна плата молоді набагато нижча за середню заробітну плату, надзвичайно мала і студентська стипендія.

Якщо у періоди соціальної стабільності ці проблеми загалом можуть бути вирішені чи пом'якшені, то у кризовий період вони значно ускладнюються. У ситуації економічного спаду різко збільшується чисельність безробітних у молодіжному середовищі та молодим стає все складніше досягти стану економічної самостійності.

Духовні фактори не менш важливі. У сучасності посилюється процес втрати моральних орієнтирів, розмивання традиційних і цінностей. Молодь як перехідна та нестабільна соціальна група найбільш уразлива перед негативними тенденціями сучасності. Так, поступово нівелюються цінності праці, свободи, демократії, міжнаціональної толерантності, а на зміну цим «застарілим» цінностям приходять споживче ставлення до світу, Нетерпимість до чужого, стадність. Характерний для молоді протестний заряд у кризові періоди спотворюється, набуваючи жорстоких та агресивних форм. При цьому відбувається лавиноподібна криміналізація молоді, зростає чисельність молодих людей із соціальними відхиленнями, такими як алкоголізм, наркоманія, проституція.

Найважливішою проблемою духовного плану залишається проблема «батьків та дітей», пов'язана з конфліктом цінностей молоді та старшого покоління.

Молодіжна політика

Молодіжна політика — це система державних пріоритетів та заходів, спрямованих на створення умов та можливостей для успішної соціалізації та ефективної самореалізації молоді.

Безпосередньою метою державної молодіжної політики є всебічний розвиток потенціалу молоді, що своєю чергою має сприяти досягненню довгострокових цілей — соціальному, економічному, культурному розвитку країни, забезпеченню її міжнародної конкурентоспроможності та зміцненню національної безпеки.

Система молодіжної політики складається з трьох складових:

• правових умов реалізації молодіжної політики (тобто відповідної законодавчої бази);
• форм регулювання молодіжної політики;
• інформаційного та матеріально-фінансового забезпечення молодіжної політики.

Основними напрямами молодіжної політики є:

• залучення молоді до суспільного життя, її інформування про потенційні можливості розвитку;
• розвиток творчої активності молоді; підтримка талановитої молоді;
• інтеграція молодих людей, які опинилися у важкій життєвій ситуації, у повноцінне життя.

Ці напрями реалізуються у низці конкретних програм: правового консультування, популяризації загальнолюдських цінностей, пропаганди здорового способу життя, організації міжнародної взаємодії молоді, підтримки добровольчих ініціатив, допомоги у працевлаштуванні, зміцнення молодої сім'ї, підвищення громадянської активності, надання допомоги молодим людям у скрутній ситуації тощо .д. За бажанням кожен юнак здатний знайти у засобах масової інформації всю необхідну інформацію про поточні проекти та вибрати ті з них, які здатні допомогти у вирішенні його конкретних проблем.

• Соціологія як наука
  • Предмет та об'єкт соціології
  • Структура та функції
  • Соціологія та соціологічні теорії: загальні, приватні та прикладні
  • Соціальна парадигма
  • Поняття соціального
  • Соціальні категорії та закони
  • Методи соціології
  • Структура та рівні соціологічного знання
  • Соціологія як наука та її зв'язок з іншими науками
  • рівні соціології. Емпірична та теоретична соціологія
  • Функції соціології
  • ХІХ-ХХ ст.
  • Виникнення та розвиток соціології
    • Клод Анрі Сен-Сімон
    • Соціологія Карла Маркса
    • Сучасна соціологія
      • Феноменологічна соціологія
      • Основні напрямки сучасної соціології
      • Соціологічна думка у Росії
        • Російська соціологія
        • Поняття та види соціальних груп
        • Соціальні групи та організації та їх роль у суспільстві
        • Соціальні організації
        • Поняття, структура та принципи соціальної організації
        • Соціальні інститути та соціальні організації
        • Соціальна група людей
        • Великі соціальні групи
        • Мала соціальна група
        • Первинні та вторинні соціальні групи
        • Соціальні групи та соціальні спільноти
        • Види соціальних спільностей
        • Типи соціальних спільностей
        • Соціально-етнічні спільноти