Лікування ран у коней

Комісія з питань конярства SNGTV на пропозицію доктора Fanuel організувала День колоквіуму по конях у ветеринарній школі в Нанті.

Цей колоквіум призначався одночасно для практикуючих лікарів та студентів 4-го року навчання, що спеціалізуються в галузі захворювань коней. Лабораторії BOEHRINGGER INGELHEIM та BAYER, а також служби хірургії, патології репродукції, медицини та патологічної анатомії ENVN були ініціаторами цього заходу.

Доктор Perrin (клініка для лікування коней департаменту Yvelines 78) представив доповідь про лікування ран, що складається з теоретичної частини та демонстрації на практиці.

Рани у коней: оцінка

Насамперед, необхідно оцінити характер рани у коня та загальний стан тварини (огляд слизових оболонок, аускультація серця та легень, дослідження опорно-рухової функції тощо). Іноді перед початком обстеження потрібне негайне проведення гемостазу.

Досить часто ретельний огляд рани можливий лише після транквілізації тварини. На практиці з цією метою використовують Sedivet ND (альфа-2-агоніст).

Потім рану піддають антибактеріальній обробці:

• широка стрижка шерстного покриву;
• якщо необхідно, поверхню шкірного покриву голять;
• очищають поверхню рани шляхом триразового зрошення її мильним розчином;
• наносять антисептик, наприклад, розчин Ветедина (Vetedine solution ND).

Після такої обробки можна оцінити тяжкість ушкодження.

Рану у коня класифікують за характером ушкодження тканин: колота, проникаюча, різана, забита з загрозою некрозу тканин.

Крім цього важливо точно встановити час травмування: рану вважають не контамінованою протягом 6 годин (це період, протягом якого мікроорганізми, що потрапили в рану при первинному інфікуванні, адаптуються до нового біологічного середовища і не проявляють активності).

До плану діагностики можна включити додаткові методи дослідження:

• рентгенографію;
• фістулографію (контрастну рентгенографію нориці);
• ехографію;
• бактеріологічне дослідження.

Лікування ран у коней

Далі слід обговорити із власником тактику лікування. При цьому враховують тяжкість поранення, випадкове пошкодження інших тканин, вид експлуатації коня, його вартість, гонорар тощо. На підставі отриманої інформації приймають рішення: вшити рану у коня, відстрочити накладання швів, забезпечити загоєння по вторинному натягу, провести повторні маніпуляції або, на жаль, зазнати тварин еутаназії, наприклад, за наявності серйозного перелому (рис. 1).

Лікування ран у коней здійснюють завжди хірургічним способом. Під час обробки рани кінь перебуває у положенні стоячи. У більшості випадків вдаються до застосування транквілізаторів та місцевої анестезії. Можна використовувати поверхневу (краї рани) або провідникову анестезію. Для кращого ефекту при проведенні локальної або провідникової анестезії використовують суміш анестетиків: лідокаїн (Xylocaine ND або Laocaine ND) та бупівакаїн (Marcaine ND H), які забезпечують тривалу дію та швидку індукцію. Хірургічну обробку, згідно з класифікацією Altemeier, відносять до септичної (контамінованої та навіть брудної) хірургії. Антибактеріальну профілактику можна розпочати до хірургічного втручання.Нагадаємо, що існує взаємна несумісність між сульфаніламідами та альфа-2-агоністами. Отже, розумніше робити ставку на антибіотики широкого спектра дії (пеніцилінового ряду) чи поєднання двох бактерицидних препаратів.

Антибактеріальна дія має тривати щонайменше протягом 24 годин після накладання шва.

Висічення некротичних тканин є основним етапом обробки рани і полягає у видаленні шкірного покриву, тобто його тканин, прилеглих до рани, та всіх тканин, позбавлених життєздатності. Іноді буває важко диференціювати нежиттєздатну тканину. Здійснюючи гемостаз, хоча один раз слід обов'язково промити порожнину рани чистим фізіологічним розчином, змішаним чи ні з антисептиком, чи з антибіотиком. Зверніть увагу, що надто інтенсивне промивання рани тягне за собою появу нових зон некротизованих тканин.

Накладання швів на рану

Накладання швів на рану здійснюють з дотриманням основних принципів: максимально уникати зон формування мертвих тканин та ділянок їхнього розшарування. Лікар Perrin не радить вшивати підшкірну клітковину шовним матеріалом, що розсмоктується, тому що в разі інфікування він є причиною розходження країв вшитої рани.

Накладення швів коня з урахуванням ліній найбільшого натягу допомагає уникнути ушкодження слабкіших вшитих зон (рис. 2).

Нарешті, коли не вдається уникнути мертвих просторів, необхідно вдатися до дренування, переважно пасивного, дія якого ґрунтується на капілярності та залежить від ступеня тяжкості:

• тампони із йодоформом;
• дренаж Penrose, який виводять латерально щодо краю рани через розріз у нижній частині.

Мінімальний час рубцювання рани у коня 21 день, але процес одужання може тривати до 8 місяців. Тривалість рубцювання рани зокрема визначається якістю скорочення колагенових волокон. Отже, рани м'яких тканин затягуються швидше, тоді як регенерація твердих протікає значно довше (фото 1 та 2).

Останній етап лікування полягає в накладенні давить (необхідно регулярно її змінювати) для обмеження набряку або гіпсової для забезпечення повної іммобілізації.

У консервативну терапію рани у коня включають: антибіотики, НПЗЗ, іноді у разі набряку діуретики, а також ревакцинацію проти правця (або проводять протиправцеву сироваткову імунотерапію).