Роголистник напівзанурений

Рід Роголистник включає кілька видів, незначно відрізняються за зовнішніми морфологічними ознаками. При цьому умови утримання вони практично ідентичні. Сьогодні ми познайомимося з одним із найпоширеніших представників.

Загальні відомості

Роголистник напівзанурений (Ceratophyllum submersum) – довгостебельна акваріумна рослина із сімейства Роголистникові. Вперше був описаний Карлом Лінним у 1763 році. У природі найбільш численні популяції відзначені у Європі, Азії та Африці. Нерідко трапляється в естуаріях, здатний переносити невелике підвищення солоності води.

Роголистник напівзанурений можна знайти в будь-якому типі водойм.

Є однією з найвибагливіших акваріумних рослин. Добре підходить акваріумістам-початківцям. Вид можна використовувати як плаваючий (для затінення, створення притулку для мальків тощо), а також акуратно посадити в ґрунт для формування зеленого фону. Корисно використовувати роголистник напівзанурений на перших етапах запуску акваріума. Завдяки швидкому зростанню та активному споживанню азотистих сполук ця рослина дозволяє прискорити встановлення біологічного балансу в акваріумі. Зовсім не зайвою буде рослина і як природний антагоніст при боротьбі з водоростями, адже роголіст активно відбирає у них поживні елементи. Травоїдні рибки із задоволенням поїдають тонкі листочки роголістника напівзавантаженого, тому його додатково можна використовувати як рослинне підживлення.

Зовнішній вигляд

Зовні роголіст напівзанурений дуже нагадує свого найпоширенішого родича – роголістника зануреного, але має більш м'яке і гнучке листя, зібране в мутовки і розділене на 6-8 часток. Пофарбовані листові платівки у світло-зелений колір. Стебло добре виражене і може досягати довжини 30-100 см. Коріння відсутні, але можуть розвиватися ризоїдоподібні відростки, що дозволяють рослині закріплюватися на субстраті.

Ареал проживання

Невибагливість до умов утримання визначила стала вельми поширеною рослини планетою. Основний ареал включає у собі велику частину Європи, і навіть популяції виявили у Казахстані та країнах Центральної Африки (Камерун, Кенія, Нігерія, Танзанія, Чад).

Роголистник напівзанурений населяє різні біотопи: струмки, річки, озера, ставки, канали. Нерідко зустрічається в естуаріях, де спокійно росте навіть за підвищеного рівня солоності води.

Марка із зображенням роголістника напівзануреного. Румунія, 1966

Догляд та зміст

Догляд за роголистником напівзануреним неймовірно простий. Розміщувати його можна як плаваючого на поверхні води виду або акуратно "посадити" в грунт. Останній має бути піщаним або зі спеціальних полегшених гранул (Tetra Active Substrate). Достатньо просто притиснути втечу до ґрунту за допомогою каменю. Надалі він закріпиться сам.

Роголистник напівзанурений можна використовувати навіть у холодноводному акваріумі, адже він не має труднощів у зростанні при температурі нижче 17-20°С.

Єдиною складністю при вирощуванні напівнавантаженого роголістника є його інтенсивне зростання. У відповідних умовах стебло збільшується на кілька сантиметрів на добу.Це може стати справжньою катастрофою, адже величезна біомаса роголістника закриває світло для інших рослин, а рибкам нема де плавати. Тому доведеться регулярно видаляти часто пагони.

Роголистник напівзанурений найчастіше використовують як плаваючу рослину

Роголистник напівзанурений невибагливий до рівня освітлення, але під яскравими лампами зростатиме ще швидше. Як джерело світла відмінно підійдуть сучасні світлодіодні лампи для акваріумів. Не знадобиться йому і додаткове внесення вуглекислого газу. Його легко можна замінити рідким вуглецем - препаратом Tetra CO2 Plus, який слід вносити раз на тиждень.

Поживні речовини роголіст напівзанурений отримує шляхом всмоктування через стебло та листя. Тому не обійтись без рідких добрив, наприклад, Tetra PlantaMin. Добриво містить найдефіцитніші в акваріумі елементи – калій та залізо. Вносити засіб можна раз на місяць.

Оптимальні параметри води змісту: Т=17-30°С, pH=6.5-7.5, GH=6-15.

Розмноження

У домашніх умовах роголіст напівзанурений розмножується виключно вегетативно - за допомогою живців. Найкраще використовувати шматочки стебла довжиною 15-20 см з кількома мутовками листя. Але на практиці, навіть найменший уривок втечі здатний розвинутися у повноцінну рослину.