Як класифікують основні корми?

Корми, що використовуються для годівлі худоби та птиці, класифікують за однорідними групами згідно з характерними ознаками. Основними групами кормів (з урахуванням їх поживної цінності) є концентровані, грубі, соковиті та інші корми.

Що таке соковиті корми?

- Соковиті корми - це корми рослинного походження, в складі яких повинно міститися значна кількість води (70-92%). Це пасовищна трава і посівні культур, кормові гарбузи і кавуни, кормові коренеплоди, бадилля.

Машини та обладнання для тваринництва

До кормів, як сировини, ставляться відповідні вимоги: повинні містити поживні речовини в доступній для засвоєння формі, добре поїдатися тваринами, не мати шкідливого впливу на тварин, не погіршувати якості продукції, не містити токсичних і отруйних речовин, або інших речовин, що можуть змінити природні властивості продукції, наприклад, її колір, смак або запах. Корми не повинні бути забруднені ґрунтом, паливно-мастильними матеріалами, радіоактивними елементами, не повинні містити сторонніх включень (особливо металевих), мати допустимий вміст нітратів і нітритів. У кормах не повинно бути біологічних чи хімічних препаратів, які потрапляючи в організм людини з продуктами харчування спричиняли б шкідливий вплив на здоров ¢ я, наприклад, стимуляторів росту.

Сучасна класифікація кормів ґрунтується на їх походженні і найголовніших властивостях (рис. 2.1)

Рис. 2.1. Класифікація кормів.

Силосовані корми – силос – це законсервований біологічним способом зелений корм.

Сінаж – це законсервований прив ¢ яленням (пониженням вологості) і герметизацією зелений корм.

Вітамінне трав’яне борошно – це подрібнений висушений штучним способом зелений корм, що містить значну кількість вітамінів.

До коренебульбоплодів відносять буряки, картопля, морква, турнепс, бруква, соковиті плоди овочевих і баштанних культур.

Відходи елеваторного виробництва - зерновідходи, після розмелу на мельницях, утворюється пил (білий, сірий, чорний); мучка кормова; січка гороху, лушпиння вівса, висівки (на оббивальній машині знімається плівка і частково зародиш).

Відходи цукрових заводів – меляса (патока), жом (в залежності від способу обробітку).

Відходи олійних заводів – макуха, шрот.

Відходи крохмале-патокових виробництв – при вимиванні крохмалю з картоплі залишається мезга, з кукурудзи – кукурудзяний екстракт.

Відходи бродильних виробництв – брага, солодові ростки, пивна дробина, відходи при переробці зерна на спирт, відходи ячмінного пива.

За хімічним складом і фізіологічної дією на організм тварин рослинні корми поділяють на об’ємні і концентровані. До об’ємних відносять такі, в яких в одному кілограмі маси міститься менше від 0,5 кг перетравних речовин, або 0,65 кормових одиниць (к.од.) – це грубі і соковиті корми, а також водянисті відходи цукрового, крохмального і бродильного виробництв. До концентрованих кормів відносять зернові корми і комбіновані, основу яких складають зернові корми (в 1 кг > 0,5 кг перетравних речовин, або 0,65 к.од.).

Процес взаємодії робочих органів машин з кормами одночасно обумовлюється їх фізичними та механічними властивостями .

З фізичних властивостей найбільш важливими є щільність, вологість, температура, забрудненість і пористість.

Найважливішими механічними властивостями можна вважати пружність, в’язкість, твердість, липкість, тертя та інші.

Щільність корму можна визначити як відношення маси корму до його об’єму. Методи визначення щільності зводяться до визначення з достатньою точністю маси і об’єму. Масу, як правило, визначають зважуванням, а об’єм – визначенням розмірів тіла і обчисленням його об’єму за відомими геометричними співвідношеннями або відмірюванням.

ЗМІСТ

• ВСТУП
• Розділ 1 УТРИМАННЯ ТВАРИН
• 1.1 Способи та обладнання для утримання тварин і птиці
• 1.1.1 Утримання ВРХ
• 1.1.2 Утримання свиней
• 1.1.3 Утримання овець
• 1.1.4 Утримання птиці
• 1.2 Структура системи водопостачання,призначення її елементів
• 1.3 Роль і параметри мікроклімату
• 1.4 Класифікація систем вентиляції, їх оцінювання
• 1.5 Технічні засоби організації мікроклімату
• 1.6 Розрахунок систем повітрообміну
• Розділ 2 КОРМОПРИГОТУВАННЯ
• 2.1 Машини для підготовки кормів до згодовування
• 2.1.1 Види кормів та їх характеристика
• 2.1.2 Способи та вимоги до підготовки кормів
• 2.1.3 Аналіз і оцінка способів та засобів очищення кормів
• 2.1.4 Класифікація та аналіз роботи коренебульбомийок(різок)
• 2.1.5 Розрахунок коренебульбомийок
• 2.2 Основи теорій подрібнення та різання кормів
• 2.2.1 Суть та вимоги до подрібнення кормів
• 2.2.2 Оцінка якості подрібнення кормів
• 2.2.3 Аналіз способів подрібнення та визначення витрат енергії
• 2.2.4 Способи різання та класифікація різальних апаратів
• 2.3 Розрахунок молоткових подрібнювачів
• 2.3.1 Класифікація та аналіз роботи молоткових подрібнювачів
• 2.3.2 Визначення основних геометричних параметрів молоткового подрібнювача
• 2.3.3 Визначення основних розмірів молотків та принципи їх розміщення на барабані
• 2.3.4 Енергетичний розрахунок дробарки
• 2.4 Машини для подрібнення стеблових кормів
• 2.4.1 Технологічні схеми обробки грубих кормів та класифікація ріжучих апаратів
• 2.4.2 Загальна будова та аналіз роботи подрібнювачів стеблових кормів
• 2.4.2 Ножові подрібнювальні апарати
• 2.4.3 Визначення параметрів барабанного різального апарата
• 2.4.4 Визначення параметрів дискового різального апарату
• 2.5 Машини для приготування кормових сумішок
• 2.5.1 Види кормів та вимоги до їх приготування
• 2.5.2 Класифікація і аналіз роботи дозаторів
• 2.5.3 Розрахунок дозаторів
• 2.5.4 Основи теорії змішування кормів
• 2.5.5 Класифікація змішувачів
• 2.5.6 Аналіз роботи змішувачів
• 2.5.7 Розрахунок основних параметрів змішувачів
• Розділ 3 ДОЇННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
• 3.1 Фізіологічні основи машинного доїння корів
• 3.2 Основні вимоги та правила машинного доїння
• 3.3 Способи і принципи доїння
• 3.4 Класифікація і розрахунок доїльних апаратів
• 3.5 Загальна будова доїльної машини та призначення основних вузлів
• 3.6 Класифікація доїльних установок
• 3.7 Доїльні апарати "Волга", ДА-2М, "Импульс-59"
• 3.8 Доїльний апарат АДУ-1
• 3.9 Доїльні апарати в автоматично керованими параметрами
• 3.10 Доїльні установки АД-100Б, ДАС-2В
• 3.11 Доїльна установка АДМ-8А
• 3.12 Доїльна установка УДМ-200 "Брацлавчанка"
• 3.13 Доїльна станція УДС-3Б
• 3.14 Доїльна установка УДА-16А
• 3.15 Доїльна установка УДА-8А
• 3.16 Доїльна установка УДА-100
• 3.17 Вакуумні та молочні насоси
• 3.18 Технологічний розрахунок процесу доїння
• Розділ 4 ПЕРВИННА ОБРОБКА МОЛОКА
• 4.1 Значення і технологічні схеми первинної обробки молока
• 4.2 Обладнання для охолодження молока
• 4.3 Пастеризатори молока
• 4.5 Очисники-охолодники молока
• 4.4 Сепаратори молока
• Розділ 5 ЗАСОБИ ЗБЕРІГАННЯ, НАВАНТАЖЕННЯ ТА РОЗДАВАННЯ КОРМІВ
• 5.1 Зоотехнічні вимоги і контроль якості роздавання кормів
• 5.2 Класифікація способів і засобів для роздавання кормів
• 5.3 Мобільні засоби для роздавання кормів ВРХ
• 5.4 Стаціонарні засоби для роздавання кормів ВРХ
• 5.5 Особливості технології роздавання кормів у свинарстві
• 5.6 Пересувні засоби для роздавання кормів свиням
• 5.7 Саціонарні засоби для роздавання кормів свиням
• 5.8 Класифікація та аналіз роботи кормороздавачів-змішувачів
• 5.9 Технологічний розрахунок кормороздавачів
• Розділ 6 МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ І УТИЛІЗАЦІЇ ГНОЮ
• 6.1 Гній та його властивості
• 6.2 Основні технології видалення та утилізації гною
• 6.3 Класифікація технічних систем та засобів видалення гною
• 6.4 Скребкові гноєприбиральні транспортери
• 6.5 Скреперні установки для видалення гною
• 6.7 Гідравлічні системи гноєвидалення
• 6.6 Мобільні засоби для видалення гною
• 6.8 Установки для транспортування гною
• 6.9 Класифікація способів і засобів переробки рідкого гною
• 6.10 Засоби для переробки гною
• 6.11 Розрахунок мобільних засобів для видалення гною
• 6.12 Розрахунок стаціонарних засобів для прибирання гною
• Розділ 7 МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ СТРИЖКИ ОВЕЦЬ
• 7.1 Значення механізації та зоотехнічні вимоги стрижки овець
• 7.2 Способи стрижки та їх оцінка
• 7.3 Загальна будова обладнання для стрижки овець
• 7.4 Стригальна машинка МСУ-200А (МСУ-200)
• 7.5 Стригальна машинка МСО-77Б
• 7.6 Основи теорії і розрахунку стригальних машинок
• 7.7 Аналіз технологічного процесу стрижки овець

3.1. Класифікація кормів

Класифікація кормів — це групування їх за походженням, уміс­том енергії та клітковини в одиниці маси корму, за фізичним ста­ном та ін.

За походженням корми поділяють на рослинні, тваринні, комбі­корми, мінеральні, синтетичні препарати, біологічно активні добав­ки, харчові відходи. За вмістом енергії та клітковини в одиниці маси корму їх класифікують на концентровані (містять в 1 кг сухої речовини 0,65 к. од., або 7,3 МДж обмінної енергії й менше ніж 19 % клітковини і 40 % води) та об’ємисті (містять в 1 кг менше ніж 0,65 к. од., більш як 19 % клітковини і 40 % води).

Концентровані корми — це зерно й насіння фуражних і продо­вольчих культур та продукти їхньої переробки (висівки, макуха, шрот), а також сухі відходи бродильного, крохмального, цукрового виробництв, м’ясо-молочної й рибної промисловості.

Об’ємисті корми поділяють на сухі (грубі) та вологі (соковиті й водянисті).

У грубих кормах не більше ніж 22 % води і понад 19 % кліткови­ни. Це сіно, солома, полова, стебла й стрижні кукурудзи, кошики і лушпиння соняшнику, трав’яне борошно та інші відходи рослинни­цтва з високим умістом клітковини і гілковий корм.

Соковиті корми містять понад 40 % води, основна маса якої пе­ребуває у зв’язаному стані й входить до складу протоплазми або ро­слинного соку. Це зелені корми, силос, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні культури, різні овочі.

До водянистих кормів відносять залишки промислової перероб­ки рослинницької сировини, до яких вода надходить як домішка в технологічному процесі й перебуває в кормі у вільному стані. Це свіжий і кислий жом, брага, пивна дробина, картопляні та плодові вичавки.

До кормів тваринного походження належать молоко незбиране й збиране (молочні відвійки), сироватка, сколотини, м’ясо-кісткове, м’ясне, кров’яне, рибне і пір’яне борошно, риб’ячий фарш, лялечки шовкопряда, відходи інкубації яєць птиці тощо.

В окремі групи виділяють: комбікорми — однорідні суміші різних кормових засобів, спеціально виготовлені для певних груп тварин; мінеральні підкорми — солі мінеральних елементів (кухонна сіль, крейда, кормові фосфати та ін.); синтетичні препарати — сечовина, аміачна вода, кормовий концентрат лізину і метіоніну, кормові дрі­жджі; біологічно активні добавки — солі мікроелементів, вітамінні, ферментні, гормональні препарати, антибіотики тощо; харчові від­ходи — залишки кухонь та їдалень індивідуального і громадського харчування.

Із перелічених груп корми рослинного походження є основними у годівлі тварин, інші — доповнюють раціон за вмістом компонентів, що підвищують його біологічну цінність і поліпшують використання поживних речовин.

3.1. Класифікація кормів