Характеристика кормів
Як класифікують основні корми?
Корми, що використовуються для годівлі худоби та птиці, класифікують за однорідними групами згідно з характерними ознаками. Основними групами кормів (з урахуванням їх поживної цінності) є концентровані, грубі, соковиті та інші корми.
Що таке соковиті корми?
- Соковиті корми - це корми рослинного походження, в складі яких повинно міститися значна кількість води (70-92%). Це пасовищна трава і посівні культур, кормові гарбузи і кавуни, кормові коренеплоди, бадилля.
Корм — Вікіпедія Корм — їжа тварин і домашньої худоби; продукти рослинного і тваринного походження та промислового синтезу, які містять у засвоюваній і нешкідливій для тварин формі органічні і мінеральні поживні речовини які не впливають негативно на здоров'я тварин та якість … See moreМашини та обладнання для тваринництва
До кормів, як сировини, ставляться відповідні вимоги: повинні містити поживні речовини в доступній для засвоєння формі, добре поїдатися тваринами, не мати шкідливого впливу на тварин, не погіршувати якості продукції, не містити токсичних і отруйних речовин, або інших речовин, що можуть змінити природні властивості продукції, наприклад, її колір, смак або запах. Корми не повинні бути забруднені ґрунтом, паливно-мастильними матеріалами, радіоактивними елементами, не повинні містити сторонніх включень (особливо металевих), мати допустимий вміст нітратів і нітритів. У кормах не повинно бути біологічних чи хімічних препаратів, які потрапляючи в організм людини з продуктами харчування спричиняли б шкідливий вплив на здоров ¢ я, наприклад, стимуляторів росту.
Сучасна класифікація кормів ґрунтується на їх походженні і найголовніших властивостях (рис. 2.1)
Рис. 2.1. Класифікація кормів.
Силосовані корми – силос – це законсервований біологічним способом зелений корм.
Сінаж – це законсервований прив ¢ яленням (пониженням вологості) і герметизацією зелений корм.
Вітамінне трав’яне борошно – це подрібнений висушений штучним способом зелений корм, що містить значну кількість вітамінів.
До коренебульбоплодів відносять буряки, картопля, морква, турнепс, бруква, соковиті плоди овочевих і баштанних культур.
Відходи елеваторного виробництва - зерновідходи, після розмелу на мельницях, утворюється пил (білий, сірий, чорний); мучка кормова; січка гороху, лушпиння вівса, висівки (на оббивальній машині знімається плівка і частково зародиш).
Відходи цукрових заводів – меляса (патока), жом (в залежності від способу обробітку).
Відходи олійних заводів – макуха, шрот.
Відходи крохмале-патокових виробництв – при вимиванні крохмалю з картоплі залишається мезга, з кукурудзи – кукурудзяний екстракт.
Відходи бродильних виробництв – брага, солодові ростки, пивна дробина, відходи при переробці зерна на спирт, відходи ячмінного пива.
За хімічним складом і фізіологічної дією на організм тварин рослинні корми поділяють на об’ємні і концентровані. До об’ємних відносять такі, в яких в одному кілограмі маси міститься менше від 0,5 кг перетравних речовин, або 0,65 кормових одиниць (к.од.) – це грубі і соковиті корми, а також водянисті відходи цукрового, крохмального і бродильного виробництв. До концентрованих кормів відносять зернові корми і комбіновані, основу яких складають зернові корми (в 1 кг > 0,5 кг перетравних речовин, або 0,65 к.од.).
Процес взаємодії робочих органів машин з кормами одночасно обумовлюється їх фізичними та механічними властивостями .
З фізичних властивостей найбільш важливими є щільність, вологість, температура, забрудненість і пористість.
Найважливішими механічними властивостями можна вважати пружність, в’язкість, твердість, липкість, тертя та інші.
Щільність корму можна визначити як відношення маси корму до його об’єму. Методи визначення щільності зводяться до визначення з достатньою точністю маси і об’єму. Масу, як правило, визначають зважуванням, а об’єм – визначенням розмірів тіла і обчисленням його об’єму за відомими геометричними співвідношеннями або відмірюванням.
ЗМІСТ
- ВСТУП
- Розділ 1 УТРИМАННЯ ТВАРИН
- 1.1 Способи та обладнання для утримання тварин і птиці
- 1.1.1 Утримання ВРХ
- 1.1.2 Утримання свиней
- 1.1.3 Утримання овець
- 1.1.4 Утримання птиці
- 1.2 Структура системи водопостачання,призначення її елементів
- 1.3 Роль і параметри мікроклімату
- 1.4 Класифікація систем вентиляції, їх оцінювання
- 1.5 Технічні засоби організації мікроклімату
- 1.6 Розрахунок систем повітрообміну
- Розділ 2 КОРМОПРИГОТУВАННЯ
- 2.1 Машини для підготовки кормів до згодовування
- 2.1.1 Види кормів та їх характеристика
- 2.1.2 Способи та вимоги до підготовки кормів
- 2.1.3 Аналіз і оцінка способів та засобів очищення кормів
- 2.1.4 Класифікація та аналіз роботи коренебульбомийок(різок)
- 2.1.5 Розрахунок коренебульбомийок
- 2.2 Основи теорій подрібнення та різання кормів
- 2.2.1 Суть та вимоги до подрібнення кормів
- 2.2.2 Оцінка якості подрібнення кормів
- 2.2.3 Аналіз способів подрібнення та визначення витрат енергії
- 2.2.4 Способи різання та класифікація різальних апаратів
- 2.3 Розрахунок молоткових подрібнювачів
- 2.3.1 Класифікація та аналіз роботи молоткових подрібнювачів
- 2.3.2 Визначення основних геометричних параметрів молоткового подрібнювача
- 2.3.3 Визначення основних розмірів молотків та принципи їх розміщення на барабані
- 2.3.4 Енергетичний розрахунок дробарки
- 2.4 Машини для подрібнення стеблових кормів
- 2.4.1 Технологічні схеми обробки грубих кормів та класифікація ріжучих апаратів
- 2.4.2 Загальна будова та аналіз роботи подрібнювачів стеблових кормів
- 2.4.2 Ножові подрібнювальні апарати
- 2.4.3 Визначення параметрів барабанного різального апарата
- 2.4.4 Визначення параметрів дискового різального апарату
- 2.5 Машини для приготування кормових сумішок
- 2.5.1 Види кормів та вимоги до їх приготування
- 2.5.2 Класифікація і аналіз роботи дозаторів
- 2.5.3 Розрахунок дозаторів
- 2.5.4 Основи теорії змішування кормів
- 2.5.5 Класифікація змішувачів
- 2.5.6 Аналіз роботи змішувачів
- 2.5.7 Розрахунок основних параметрів змішувачів
- Розділ 3 ДОЇННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
- 3.1 Фізіологічні основи машинного доїння корів
- 3.2 Основні вимоги та правила машинного доїння
- 3.3 Способи і принципи доїння
- 3.4 Класифікація і розрахунок доїльних апаратів
- 3.5 Загальна будова доїльної машини та призначення основних вузлів
- 3.6 Класифікація доїльних установок
- 3.7 Доїльні апарати "Волга", ДА-2М, "Импульс-59"
- 3.8 Доїльний апарат АДУ-1
- 3.9 Доїльні апарати в автоматично керованими параметрами
- 3.10 Доїльні установки АД-100Б, ДАС-2В
- 3.11 Доїльна установка АДМ-8А
- 3.12 Доїльна установка УДМ-200 "Брацлавчанка"
- 3.13 Доїльна станція УДС-3Б
- 3.14 Доїльна установка УДА-16А
- 3.15 Доїльна установка УДА-8А
- 3.16 Доїльна установка УДА-100
- 3.17 Вакуумні та молочні насоси
- 3.18 Технологічний розрахунок процесу доїння
- Розділ 4 ПЕРВИННА ОБРОБКА МОЛОКА
- 4.1 Значення і технологічні схеми первинної обробки молока
- 4.2 Обладнання для охолодження молока
- 4.3 Пастеризатори молока
- 4.5 Очисники-охолодники молока
- 4.4 Сепаратори молока
- Розділ 5 ЗАСОБИ ЗБЕРІГАННЯ, НАВАНТАЖЕННЯ ТА РОЗДАВАННЯ КОРМІВ
- 5.1 Зоотехнічні вимоги і контроль якості роздавання кормів
- 5.2 Класифікація способів і засобів для роздавання кормів
- 5.3 Мобільні засоби для роздавання кормів ВРХ
- 5.4 Стаціонарні засоби для роздавання кормів ВРХ
- 5.5 Особливості технології роздавання кормів у свинарстві
- 5.6 Пересувні засоби для роздавання кормів свиням
- 5.7 Саціонарні засоби для роздавання кормів свиням
- 5.8 Класифікація та аналіз роботи кормороздавачів-змішувачів
- 5.9 Технологічний розрахунок кормороздавачів
- Розділ 6 МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ І УТИЛІЗАЦІЇ ГНОЮ
- 6.1 Гній та його властивості
- 6.2 Основні технології видалення та утилізації гною
- 6.3 Класифікація технічних систем та засобів видалення гною
- 6.4 Скребкові гноєприбиральні транспортери
- 6.5 Скреперні установки для видалення гною
- 6.7 Гідравлічні системи гноєвидалення
- 6.6 Мобільні засоби для видалення гною
- 6.8 Установки для транспортування гною
- 6.9 Класифікація способів і засобів переробки рідкого гною
- 6.10 Засоби для переробки гною
- 6.11 Розрахунок мобільних засобів для видалення гною
- 6.12 Розрахунок стаціонарних засобів для прибирання гною
- Розділ 7 МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ СТРИЖКИ ОВЕЦЬ
- 7.1 Значення механізації та зоотехнічні вимоги стрижки овець
- 7.2 Способи стрижки та їх оцінка
- 7.3 Загальна будова обладнання для стрижки овець
- 7.4 Стригальна машинка МСУ-200А (МСУ-200)
- 7.5 Стригальна машинка МСО-77Б
- 7.6 Основи теорії і розрахунку стригальних машинок
- 7.7 Аналіз технологічного процесу стрижки овець
3.1. Класифікація кормів
Класифікація кормів — це групування їх за походженням, умістом енергії та клітковини в одиниці маси корму, за фізичним станом та ін.
За походженням корми поділяють на рослинні, тваринні, комбікорми, мінеральні, синтетичні препарати, біологічно активні добавки, харчові відходи. За вмістом енергії та клітковини в одиниці маси корму їх класифікують на концентровані (містять в 1 кг сухої речовини 0,65 к. од., або 7,3 МДж обмінної енергії й менше ніж 19 % клітковини і 40 % води) та об’ємисті (містять в 1 кг менше ніж 0,65 к. од., більш як 19 % клітковини і 40 % води).
Концентровані корми — це зерно й насіння фуражних і продовольчих культур та продукти їхньої переробки (висівки, макуха, шрот), а також сухі відходи бродильного, крохмального, цукрового виробництв, м’ясо-молочної й рибної промисловості.
Об’ємисті корми поділяють на сухі (грубі) та вологі (соковиті й водянисті).
У грубих кормах не більше ніж 22 % води і понад 19 % клітковини. Це сіно, солома, полова, стебла й стрижні кукурудзи, кошики і лушпиння соняшнику, трав’яне борошно та інші відходи рослинництва з високим умістом клітковини і гілковий корм.
Соковиті корми містять понад 40 % води, основна маса якої перебуває у зв’язаному стані й входить до складу протоплазми або рослинного соку. Це зелені корми, силос, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні культури, різні овочі.
До водянистих кормів відносять залишки промислової переробки рослинницької сировини, до яких вода надходить як домішка в технологічному процесі й перебуває в кормі у вільному стані. Це свіжий і кислий жом, брага, пивна дробина, картопляні та плодові вичавки.
До кормів тваринного походження належать молоко незбиране й збиране (молочні відвійки), сироватка, сколотини, м’ясо-кісткове, м’ясне, кров’яне, рибне і пір’яне борошно, риб’ячий фарш, лялечки шовкопряда, відходи інкубації яєць птиці тощо.
В окремі групи виділяють: комбікорми — однорідні суміші різних кормових засобів, спеціально виготовлені для певних груп тварин; мінеральні підкорми — солі мінеральних елементів (кухонна сіль, крейда, кормові фосфати та ін.); синтетичні препарати — сечовина, аміачна вода, кормовий концентрат лізину і метіоніну, кормові дріжджі; біологічно активні добавки — солі мікроелементів, вітамінні, ферментні, гормональні препарати, антибіотики тощо; харчові відходи — залишки кухонь та їдалень індивідуального і громадського харчування.
Із перелічених груп корми рослинного походження є основними у годівлі тварин, інші — доповнюють раціон за вмістом компонентів, що підвищують його біологічну цінність і поліпшують використання поживних речовин.