Що таке концентрат для свиней?

КОМБІКОРМИ-КОНЦЕНТРАТИ «ГОДІВЛЯ НОВА» Комбікорми-концентрати – однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності концентрованих кормів, мінеральних добавок і біологічно активних речовин, призначена для балансування раціонів за основними елементами живлення тварин та виробництва повнораціонних кормових сумішей.

Як зробити комбікорм для свиней в домашніх умовах?

Стандартний рецепт комбікорму для сальних свиней:

1. пшениця - 30%;
2. шрот соняшнику - 15%;
3. ячмінь - 14%;
4. бобове борошно - 10%;
5. бурякова макуха - 10%;
6. сіль - 2%;
7. премікс - 1%.

Як підвищити апетит у свиней?

Досвідчені заводчики рекомендують додавати в корм для лактаційних свиней ароматні продукти, наприклад олії. Ці ж інгредієнти мають бути в комбікормі для поросят після їх відлучення.

Балансуючі кормові добавки у раціоні свиноматок та поросят

Головною умовою досягнення генетичного потенціалу продуктивності свиней є організація їхньої повноцінної годівлі з використанням раціонів, які за комплексом основних поживних і біологічно активних речовин відповідають потребі тварин в енергії, протеїні, амінокислотах, мінеральних речовинах та вітамінах.

На сьогодні генетичний потенціал продуктивності свиней повною мірою не реалізується, конверсія кормів залишається низькою, має місце великий відхід поросят у перші два місяці життя та відставання їх росту в наступні вікові періоди, вироблена продукція невисокої якості, рентабельність галузі низька. Все це пов’язано не тільки з селекцією, але й недосконалістю годівлі тварин.

Однією з умов отримання високоякісної продукції, економного використання кормів є застосування білково-вітамінно-мінеральних кормових добавок, які містять необхідні енергетичні і біологічно активні речовини, усуваючи їх дефіцит у кормах і виконуючи роль каталізаторів (прискорювачів) обмінних процесів в організмі. Ефективне і раціональне використання їх в годівлі свиней дозволяє значно збільшити коефіцієнти перетравлення та засвоєння поживних речовин корму, підвищити продуктивність і збереження тварин.

Білково-вітамінно-мінеральні кормові добавки — це доповнення до раціону, що регулюють кількість і співвідношення в ньому поживних речовин, які забезпечують високу продуктивність сільськогосподарських тварин. До їх складу вводять багаті протеїном рослинні і тваринні корми — зернобобові, шроти, макуха, рибне, м’ясо-кісткове і трав’яне борошно, дріжджі, синтетичні амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини, лікувально-профілактичні засоби, ферментні препарати, антиоксиданти й інші біологічно активні речовини. Вони сприяють стабілізації бактеріальної мікрофлори в травному тракті свиней, забезпечують високий рівень перетравлення і загального метаболізму в організмі, залежно від виду, віку і фізіологічного стану тварин, а також підвищують стійкість до невластивих інфекційних факторів.

Але економічні причини змушують виробників свинини згодовувати зерно без преміксів, БВМД, біологічно активних речовин, хоча, як показують розрахунки, кожна згодована тонна комбікорму порівняно з такою ж кількістю зерна, але спожитого в «чистому» виді, дозволяє одержати додатково 80-90 кг свинини.

Практика свідчить, що асортимент кормів у натуральному виді, хімічний склад яких не відповідає біотичним нормам тварин, не може задовольнити їх потребу всім комплексом враховуючих елементів живлення, у зв’язку з цим дефіцит каротину становить 40-60%, фосфору і сірки — 20-40%, лізину — 24-35, метіоніну — 11-22, міді — 10-54, цинку — 14-47, марганцю — 35-45, кобальту — 30-40, йоду — 32-45%.

Незбалансованість раціонів знижує не тільки на 30-35% середньодобові прирости, а й на 50% збільшує витрати кормів на одержану продукцію.

Однак практикою доведено, що пропоновані стандартні рецепти преміксів і добавок як віт­чизняного, так і закордонного виробництва не завжди достатньо ефективні по тій лише причині, що вони не орієнтовані на біохімічні особливості регіону та фактичний хімічний склад кормів. Є багато прикладів, коли поживна цінність раціонів у господарстві не відповідає табличним даним на 20-30 і навіть на 50%. Згодовування тваринам зернових концентратів у чистому вигляді або простих сумішей є недопустимим марнотратством, що призводить до великого недобору продукції і її подорожчанню.

Наразі у більшості господарств галузь функціонує в стані гострого дефіциту повноцінних комбікормів і високої їх вартості. Наслідком незадовільної системи годівлі свиней є зменшення поголів’я в Україні, що пов’язано з низькою продуктивністю всіх виробничих груп та високою собівартістю продукції. Тому економне використання зерна є найважливішим фактором розвитку галузі.

Оскільки в різних біогеохімічних провінціях України хімічний склад ідентичних видів кормів не однаковий, то, на нашу думку, не має і не може бути універсальних середніх стандартних рецептів преміксів і кормових добавок.

Задовольнити потребу тварин у різноманітних елементах живлення можливо тільки при згодовуванні комбікормів, збагачених мікроінгредієнтами. Так, при незбалансованій годівлі витрати кормів на 1 кг приросту у свиней становлять 8-10 корм. од., при годівлі раціонами, збалансованим за всіма показниками живлення та при добавці біологічно активних і лікарських речовин — 3,0-3,4 корм. од..

У добових раціонах поживні речовини повинні міститися в такій кількості і такому співвідношенні, щоб одержати при їх згодовуванні біологічно максимальну, високоякісну і дешеву продукцію, виростити добре розвинутих і здорових тварин, підвищити ефективність використання кормових засобів.

З господарської точки зору виробництво білково-вітаміно-мінеральних добавок (БВМД) і комбікормів безпосередньо в господарствах більш економічно вигідне і має кращі перспективи.

При виробництві комбікормів у господарствах значно скорочуються витрати на транспорт, оскільки відпадає необхідність перевезення зерна на державні комбікормові заводи, а потім — готові комбікорми в господарства.

Крім того, виробництво комбікормів і БВМД в господарствах дозволить повністю задовольнити потребу тварин в різноманітних елементах живлення і ефективніше використовувати кормові ресурси.

При розробці рецептів БВМД потрібно враховувати потребу тварин в поживних речовинах, приймати також до уваги хімічний склад кормів місцевості, їх кормову цінність і структуру раціонів, що застосовують у господарствах. Склад БВМД повинен бути таким, щоб після її введення в раціон, що складається із місцевих кормів, тварини були забезпечені всіма необхідними елементами живлення.

При цьому за основу приймаються зернові компоненти, що є наразі у господарстві: фуражна пшениця, кукурудза, ячмінь, овес, горох, висівки. Крім цього, до складу кормосумішей можуть бути включені й інші кормові компоненти, такі як рибне і м’ясо-кісткове борошно, макуха соєва і соняшникова, шроти, дріжджі, що природно підвищує вартість БВМД.

БВМД містить у п’ять-шість разів більше біологічно активних речовин, ніж збагачені комбікорми, тому їх в «чистому» вигляді згодовувати не можна. Щоб ці речовини максимально збереглися, складське приміщення повинно бути чистим, сухим із суцільним дерев’яним настилом висотою не менше 10 см від підлоги (асфальтованої або бетонної).

Щоб не погіршувалась якість БВМД, необхідно уникати тривалого їх зберігання навесні і восени, а також в період високої відносної вологості повітря (більше 80%).

Суміш біологічно активних речовин, вироблених за науково обґрунтованим рецептам і призначені для введення в комбікорми, білково-вітаміно-мінеральні добавки, що використовують для приготування повнораціонних кормових сумішей, називається преміксом. У премікси, що використовуються нині у тваринництві як мікродобавки в комбікорми, входить велика кількість компонентів.

У проведених нами дослідженнях щодо впливу балансуючих кормових добавок на продуктивність свиней дослідні групи свиней одержували оптимізовані балансуючі кормові добавки, що виготовлялися в агроформуваннях «Наукова» Дніпропетровського району та ВАТ «Агро-Аврора» Нікопольського району Дніпропетровської області. Контрольним групам згодовувалися кормові добавки за стандартними рецептурами.

При цьому були задіяні зернові, зелені і соковиті корми. До зернової групи (для поросят групи 0-2) входили ячмінь, пшениця, кукурудза, овес, віко-вівсяна суміш, макуха соняшникова, горох, висівки пшеничні, ячмінь лущений.

Не дивлячись на те, що набір кормів був достатньо різноманітний, і раціони збалансовані по загальній поживності, все ж у раціонах кожної вікової групи свиней було недостатньо окремих вітамінів, кальцію, фосфору, деяких мікроелементів. Тому було удосконалено рецепти білково-вітамінно-мінеральних добавок з тим, щоб максимально поповнити (збалансувати) раціони дефіцитними елементами живлення для всіх груп свиней з урахуванням віку, фізіологічного стану та продуктивності. Одночасно тварини — аналоги конт­рольних груп — одержували додатково до основного раціону добавки за стандартною рецептурою. Оптимізовані добавки вироблялися безпосередньо в господарствах за розробленою нами технологічною лінією.

Позитивні результати використання удосконалених білково-вітамінно-мінеральних кормових добавок на продуктивність свиноматок висвітлено в таблиці 1.

Отримані результати годівлі свиноматок із використанням удосконалених білково-вітамінно-мінеральних кормових добавок свідчать про їх перевагу над стандартними добавками: мертвонароджених поросят менше в дослідній групі на 5,6%; народжених масою нижче 1 кг — менше на 7,05%; народжених масою 1 кг і вище — більше на 16,54%; в кожному гнізді одержано додатково життєздатних поросят на 1 свиноматку — 1,45 голови і різниця маси гнізда при народженні на користь дослідної сягає +37,19%.

Про аналогічну перевагу авторських рецептів БВМД свідчить і молочність свиноматок. Так, молочність свиноматок у дослідній групі була більшою, ніж у контрольній на 31,26%, різниця за всю лактацію (45 днів) на гніздо 29,25% також на користь дослідної групи. За весь підсисний період одне порося дослідної групи спожило материнського молока на 11,37% більше, ніж у контрольній. Середньодобове виділення молока однією свиноматкою в конт­рольній групі було за весь період лактації 6,01 кг, а в дослідній — 7,77 кг, що на 1,76 кг більше, або на 29,26%.

Таким чином, враховуючи продуктивність свиноматок як за кількістю життєздатних та крупноплідних поросят, так і за їх живою масою у 21-денному і в 45-денному віці та молочністю свиноматок, вирощування свиней з використанням удосконалених рецептів адресних білково-вітамінно-мінеральних кормових добавок має перевагу.

Для оптимізації раціону годівлі свиноматок дослідної групи до складу комбікорму додавали 4,23% балансуючої кормової добавки, виготовленої за удосконаленою рецептурою авторів (табл. 2).