Як цвіте Хавортія?

Дрібні білі квітки на довгих квітконосах, зібрані в колосоподібні суцвіття, не відрізняються декоративністю. Кімнатну хавортію цвітіння часто виснажує настільки, що рослина гине. Тому квітконіс, що з'явився, рекомендується відразу зрізати. Рослина відрізняється компактністю, навіть мініатюрністю.

Як розмножувати Хавортію?

Розмноження хавортії Так само роблять і з листовим живцем: сушать на повітрі кілька днів, прикопують у розпушений ґрунт або в пісок для вкорінення. Поливати ґрунт не потрібно доти, доки не з'являться корінці, а до цього лише злегка збризкують водою поверхню ґрунту.

Як часто поливати Хавортію?

Протягом усього вегетаційного періоду, тобто з березня до кінця вересня, поливають невеликою кількістю води після висихання шару ґрунту майже на чверть. З листопада та взимку настає період спокою, під час якого полив обмежують до 1 разу на місяць. Для поливу обов'язково використовують м'яку й відстояну воду. Кеш

Гавортія

Нараховує близько 150 видів рослин, що мешкають в Південній Африці, переважно в Капській провінції ПАР. Всі гавортії зростають в посушливих місцевостях, надаючи перевагу тінистим місцям, наприклад, під чагарниками, в траві, під прикриттям каміння. Ареал деяких видів дуже обмежений.

Етимологія [ ред. | ред. код ]

Рід був описаний у 1809 році французьким ботаніком та лікарем Анрі Огюстом Дювалєм та названий на честь англійського ботаніка Адріана Гарді Гаворта (1768–1833), який зробив великий внесок у вивчення флори Південної Африки.

Біологічний опис [ ред. | ред. код ]

Види гавортій дуже мінливі, більшість з них мають багато різновидів. Переважна більшість з них — рослини, що утворюють розетку сукулентного листя діаметром від 7 до 30 см. Листя гавортій коротке, м'ясисте, темно- або світло-зелене. Воно жорстке, трикутне або з «обрубаними» кінцями. У деяких видів листя вкрите бородавочками, в інших воно з напівпрозорими «віконцями» — ділянками на верхній частині, або вся верхня частина листка, на якій відсутня хлорофілоносна тканина і поверхневий шар клітин здається прозорим, як скло. Квітки — маленькі, непоказні, зеленувато-білого кольору, трубчасті, зібрані в рідкі китиці, розвиваються на довгому полягаючому квітконосі.

Догляд та утримання [ ред. | ред. код ]

Багато видів гавортій декоративні та дуже популярні в кімнатній культурі.

Їм необхідне напівтінисте або навіть тінисте місце. Ґрунт: дерновий та листовий ґрунт, торф, перегній, пісок, перліт, гравій або ін. мілкі камінці в співвідношенні 2:1:1:1:1. Багато людей вирощують гавортії у чисто гравійному грунті, вони там також добре почуваються. Влітку поливають помірно та підживлюють раз на місяць добривом для кактусів, взимку утримують за температури 12-15 °C, полив обмежений, з висушуванням ґрунту.

Розмножують найчастіше вегетативно — відділеними дочірніми розетками (дітками), відрізками стебла та підсушеними листковими черенками. Майже 100 % укорінення можна досягнути, якщо живцювати листки верхнього і середнього ярусів розетки, якщо укорінювати лиски нижнього ярусу — ймовірність укорінення становить близько 30 %.

Міжродові гібриди [ ред. | ред. код ]

Застосування [ ред. | ред. код ]

Гавортії утримують як декоративні рослини. В Африці існує повір'я, що гавортії та їхні найближчі родичі — алое і гастерії захищають будинок від нечистої сили та блискавки, тому їхні розетки місцеві жителі розміщують на дахи будинків.