Який листок у суниці?

Листки трійчасті, прикореневі — на довгих черешках; прості — листочки сидячі, овально-ромбічні, зверху темно- зелені, знизу ясно-зелені, густо вкриті притиснутими шовковистими волосками, по краю — з зубцями.

Скільки живе суниця?

Живуть вони 60–80 днів і відмирають на рослинах влітку й восени.

Що лікує суниця?

Препарати з листків суниці розширюють судини, знижують артеріальний тиск, нормалізують ритм та амплітуду серцевих скорочень. Вони також підвищують тонус матки і посилюють її скорочення; сприяють виведенню солей з організму, виявляють жовчогінну, потогінну й протизапальну дію.

Суниці — Вікіпедія Рід: Суниці ( Fragaria) L. Види. понад 20. Вікісховище: Fragaria. У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Полуниця. Суни́ці, або полуни́ці [1] [2] ( Fragária ) — рід багаторічних трав'янистих ... See more

Конспект уроку на тему:« Будова і різноманітність листків.»

Мета. Освітня: ознайомити учнів з будовою листка та різноманітністю простих і складних листків, а також розміщенням їх на стеблі; дати поняття “жилкування" та зясувати їх різновидність; .

Розвиваюча: розвивати уміння використовувати набуті знання при вивченні нової теми; розвивати уяву учнів, логічне мислення, уміння робити висновки.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рідного краю; виховувати культуру спілкування та толерантність.

« Будова і різноманітність листків.»

Мета. Освітня: ознайомити учнів з будовою листка та різноманітністю простих і складних листків, а також розміщенням їх на стеблі; дати поняття “жилкування” та зясувати їх різновидність; .

Розвиваюча : р озвивати уміння використовувати набуті знання при вивченні нової теми; розвивати уяву учнів, логічне мислення, уміння робити висновки.

Виховна : в иховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рідного краю; виховувати культуру спілкування та толерантність.

Тип уроку . Засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

Матеріали та обладнання : схеми, малюнки, таблиці, гербарій , м\м дошка

Основні поняття та терміни : черешок, листкова пластинка, листкорозміщення, жилкування.

1. Організаційний момент.

2. Активізація пізнавальної діяльності.

1) Біологічний диктант (виконується на дошці):

1. Пагін розвивається з вегетативної ………..(бруньки).

2. Вегетативний орган, що має листостеблову будову називається . (пагоном).

3. Вид кореня, що відходить від головного називається . (бічним).

4. Морква, буряк, редька мають видозміну кореня . (коренеплід).

5. Ділянку між двома найближчими листками називають ….. (міжвузлям).

6. Стебло росте в товщину за рахунок поділу ……………… (камбію).

7. Барвінок, суниця, перстач мають витке, повзуче чи прямостояче стебло?

8. З генеративної бруньки утворюється . (квітка).

9. Ряска мала, жабурник звичайний та інші водні рослини кореневий чохлик мають. Так чи ні?

10. У мичкуватій кореневій системі відсутній вид кореня . (головний).

11. Кореневі волоски розташовані у зоні кореня - . (всисній).

12. Судини та ситоподібні трубки – це клітини якої тканини у рослин? (провідної)

2 ) Вправа «Інтелектуальний конструктор» ( з термінів учень на дошці складає схему)

Вегетативні органи рослини

3)Бесіда за питаннями:

1. Що таке стебло? Яка внутрішня будова стебла?

2. Доведіть, що кореневище є видозміною пагона, а не кореня.

3. Чому злісні бур’яни, що мають кореневище, так важко викорінити з поля?

4. Як людина використовує видозмінені пагони рослин? Наведіть приклади.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Давньогрецька мудрість говорить: «Вважай нещасливим той день і ту годину, коли ти не засвоїв нічого нового». Тож давайте посміхнемося один одном у , і вперед, до нових знань.

4. Оголошення теми і мети уроку.

Запис теми на дошці і у зошитах. Мету уроку учні намагаються сформулювати самостійно. Називаються терміни, які необхідно засвоїти.

5. Вивчення нового матеріалу.

1. Листок - це лабораторія творення живої речовини. Від зеленого листка, як відзначав великий вітчизняний вчений К. А. Тімірязєв, ". беруть початок всі прояви життя на Землі". Безмежна кількість найдивовижніших органічних сполук, наявних у живій природі, започаткована в цьому удавано простому й неймовірно складному насправді утворі - зеленому листку. З тих речовин, що їх творить листок у зернах хлорофілу з вуглекислоти, води й сонячної енергії, в подальшому процесі в клітинах рослин і тварин виникає все те, що притаманне живій матерії .
2. Проблемне питання: Завдяки чому листки повернуті до світла? Які частини листка це забезпечують?
3. Будова листка(черешок, листкова пластинка, основа),їх функції. (демонстрація на листку)

Вигляд невеличкого горбочка у місці кріплення листка (яблуня), або розгорнута основа-піхва в сидячих листків (злаки, кріп).

З’єднує інші частини зі стеблом.

Піхва захищає пазуху листка із пазушною брунькою.

Пара листоподібних придатків (листочки, брунькові луски, колючки тощо) на основі листка деяких рослин.

Звужена, інколи циліндрична, пружна частина.

Черешкові листки мають черешки (яблуня, малина, суниця), у сидячих листках черешки не розвиваються (льон, гвоздика, медунка).

Орієнтує розташування пластинки щодо світла

Плоска форма зазвичай, наявні продихи.

Плоска форма забезпечує плещу для освітлення.

Через продихи здійснюється газообмін та випаровування.

Волос ­ ки й восковий наліт захищають від надмірного випаровуван ­ ня та несприятливих умов довкілля.

4) Класифікація листків: черешкові та сидячі ( демонстрація на рослині та робота з малюнком підручника с.60)

Учні наводяться приклади рослин, що мають черешкові і сидячі листки.

5) Класифікація листків на прості і складні .

Розрізняють прості та складні листки. Простий листок складається з однієї листкової пластинки й одного черешка та опадає цілком (дуб, береза, клен) (рис. 37). Складний листок складається з декількох простих, розміщених на спільному (іноді гілчастому) черешку, листкових пластинок (каштан, акація) (рис. 37). Під час листопаду опадає окремими частинами.

6) Жилкування. Види жилкування. Учні наводяться приклади рослин з різними типами жилкування.

У листках наявнi жилки – пучки судин i волокон, якi виступають на листковiй пластинцi та виконують транспортну та опорну функцiї. Виділяють два підкласи жилкування листків: дугове і крайове. У першому випадку основні жилки практично досягають кінців країв листа, однак загортають, не перетинаючи край. При крайовому жилкування основні жилки підходять до кінців листя.

Основні види жилкування листків - сітчасте, паралельне та дихотомічне. При сітчастому жилкування від однієї або декількох великих основних жилок відходять дрібніші другорядні жилки, які мають відгалуження ще більш тонкі і дрібні початкових. Всі жилки першого, другого і наступних порядків хаотично з'єднані перемичками в різних напрямках. Таким чином, формується складна система. Цей вид жилкування листків притаманний дводольним рослинам. Сітчасте жилкування включає підвиди - перисто-нервове, пальчасто і радіальне. При перисто-нервовому в листі присутня одна основна жилка і багато менш виражених жилок, що беруть початок від основної і розташованих паралельно одна одної. Так виглядає лист яблуні. При пальчастому жилкуванні майже від основи черешка радіально відходять декілька основних жилок, як у клена. Радіальне жилкування листа можна описати на прикладі краснокоренніка, у якого кожен лист має три основні жилки, що йдуть від його основи.

6 . Закріплення вивченого матеріалу.

1. Як називається основна частина листка?

2. Чим прикріплюється листок до стебла?

3. Яке жилкування у суниці і полуниці?

4. Що становить зовнішній скелет листка?

5. Яке жилкування у пшениці?

6. Як називаються рослини, листки яких мають черешок?

7. Які краї листової пластинки у берези?

8. Як називаються без черешкові листки?

7. Підведення підсумків уроку.

Вправа «Незакінчене речення»

Сьогодні на уроці ми вивчили … .

Я дізналась, що листки бувають … .

8. Домашнє завдання.

с.60 – 62, виконати відповідні сторінки в зошиті, скласти опорні схе ми.