Для чого призначені поживні середовища?

Пожи́вне середо́вище (англ. culture medium, ще називають іноді живильне середовище) — субстанція, яку використовують для лабораторного (штучного) вирощування організмів. На сьогодні відомо безліч стандартних біологічних поживних середовищ. КешСхожі

Що входить до складу простого поживного середовища?

Основні (загального вжитку) середовища використовують для культивування більшості патогенних мікроорганізмів. Це прості поживні середовища: МПБ, МПА, поживний желатин, пептонна вода. Кеш

Елективне середовище — Вікіпедія Пожи́вне середо́вище (англ. culture medium, ще називають іноді живильне середовище) — субстанція, яку використовують для лабораторного (штучного) вирощування організмів. На сьогодні відомо безліч стандартних біологічних поживних середовищ. Основа багатьох … See more

Поживне середовище

Пожи́вне середо́вище (англ. culture medium, ще називають іноді живильне середовище) — субстанція, яку використовують для лабораторного (штучного) вирощування організмів. На сьогодні відомо безліч стандартних біологічних поживних середовищ. Основа багатьох середовищ, які використовують, зокрема, для культивування бактерій, бактеріофагів, личинок дрозофіл тощо — агар-агар. За набором специфічних компонентів можуть бути виділені мінімальне середовище, селективне середовище тощо.

Зміст

Види поживних середовищ [ ред. | ред. код ]

Універсальні для ентеробактерій [ ред. | ред. код ]

• Середовище Левіна
• Середовище Ендо (Агар Ендо)
• Середовище Плоскірєва (Бактоагар Плоскірева)
• гліцеринові середовища (гліцериновий бульйон)
• картопляні середовища
• яєчні середовища (Левенштейна-Йєнсена, Петрова, Петран΄яні)
• напівсинтетичні та синтетичні середовища (середовище Сотона)
• середовище для виділення L-форм бактерій
• середовище Прайса (цитратна кров)
• Агар глюкозо-пептонний
• Агар поживний сухий
• Агар лужний сухий для холерних вібріонів
• Агар-агар
• Ацетатний агар
• Вісмут-сульфіт агар (ВСА)
• Жовч суха
• Казеїново-вугільний агар (КУА)
• Лактобакагар
• Малонат агар
• Основний пептон для холерних вібріонів
• ОТДМ
• Пептон ферментативний
• Поживне середовище Пізу
• Поживний бульйон сухий
• Селенітове середовище
• Середовищє Кітта-Тароцці

Для культивування грибів [ ред. | ред. код ]

• Сусло-агар с додаванням вуглеводів
• Рисовий відвар
• Овочеві відвари
• Середовище Сабуро — це середовище (агар Сабуро) використовують з метою встановлення і виділення дріжджів, цвілі та інших патогенних грибів, що можуть існувати в людському організмі. Складається з пептону ферментативного, глюкози і агар-агару. [1]
• Середовище АГВ
• Середовище Гіссен
• Середовище Кесслера
• Середовище Кліглера
• Середовище Коду
• Середовище Олькеніцкого
• Середовище Ресселя
• Середовище Сіммонса
• Тіогліколеве середовище
• Телур калію 2% 10амп. х 5 мл
• Екстракт кормових дріжджів
• Еритрит агар

Примітки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• МЕДИЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ. підручник для студ. вищих мед. навч. закладів./ За редакцією академіка Широбокова В. П./ Видання 2-е. — Нова Книга. 2011–952 стор.
• Типи і механізми живлення бактерій. Ріст і розмноження мікроорганізмів. Живильні середовища для культивування мікроорганізмів. Типи дихання бактерій. [1][Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Поживні середовища

Поживні середовища - субстрати, які використовуються в лабораторній практиці для вирощування мікроорганізмів та інших біологічних об'єктів. Ріст мікроорганізмів залежить від наявності в поживному середовищі достатньої кількості органічних і неорганічних речовин у вигляді різних солей, вітамінів та ін Поживні середовища повинні володіти також оптимальними фізико-хімічними властивостями: рН, в'язкість, вологістю, осмотичним властивостями.
Найбільш часто в якості органічного компоненту поживних середовищ застосовують продукти часткового розщеплення білків - пептони або різні м'ясні настої і екстракти. Ці компоненти використовують при виготовленні багатьох так званих звичайних живильних середовищ, які найчастіше використовуються для вирощування мікробних культур, а також є основою більш складних живильних середовищ. До числа звичайних поживних середовищ належать м'ясо-пептонний бульйон і бульйон Хоттингера. В залежності від виду культивованого мікроорганізму загальні поживні середовища містять добавки різних бактеріальних чинників зростання. В одних випадках це можуть бути чисті вітаміни, амінокислоти, в інших - екстракти всіляких натуральних субстратів. Так, наприклад, для вирощування збудників бруцельозу використовуються добавки перевара тканини печінки, а збудник коклюшу культивують на середовищах, що містять кров.
До спеціальних живильних середовищ відносяться середовища, що застосовуються при необхідності виборчого виявлення в досліджуваному матеріалі будь-якого виду мікроорганізму або його окремого біохімічного або фізіологічного властивості. До числа спеціальних поживних середовищ відносяться наступні.
1.Элективные, або виборчі, і збагачувальні середовища. В таких середовищах створені сприятливі умови для розвитку якого-небудь одного виду мікроорганізму, розмноження всіх інших видів мікробів пригнічується. Для цього до середовища додають або поживні речовини, які може використовувати тільки досліджуваний мікроб, або різні фактори пригнічення, до яких цей мікроб нечутливий. Цей тип поживних середовищ використовується для виділення і встановлення природи мікроорганізмів, присутніх в досліджуваному матеріалі в дуже невеликій кількості в порівнянні з іншими формами. Прикладами виборчих середовищ є середовища, які містять жовч або солі жовчних кислот і діамантову зелень, а також середовища, що містять селеніт, які застосовуються для виділення патогенних кишкових бактерій. На цих середовищах пригнічується ріст кишкової палички. Для первинних посівів збудників дифтерії використовують згорнуту кінську сироватку, на якій всі інші види мікробів ростуть значно повільніше.
2. Диференційно-діагностичні середовища. Ці поживні середовища застосовуються для ідентифікації бактеріальних культур. Використання диференційно-діагностичних поживних середовищ засноване на тому, що при зростанні на них бактерій відбуваються хімічні зміни компонентів середовища, які легко можна спостерігати. Як змінюється компонента диференційно-діагностичних поживних середовищ найчастіше застосовуються різні білкові речовини, цукру і багатоатомні спирти, в результаті розщеплення яких мікробами змінюється реакція середовища, що враховується по зміні забарвлення доданих до середовища індикаторів, появи пухирців газу і т. п. Прикладами широко використовуються диференціально-діагностичних поживних середовищ можуть служити середовища так званого строкатого ряду, що застосовуються для з'ясування здатності мікробів сбражувати різні цукри (середовища Гисса та ін). См. також Диференційно-діагностичні середовища.

• • Анатомічний атлас
  • Фізіологія людини
  • Дитячі хвороби
  • Йога
  • Правильне харчування
  • Як схуднути
  • ЛФК (лікувальна фізкультура)
  • Курорти Європи
  • Лікування народними засобами
  • Лікарські рослини
  • Проктологія
  • Психіатрія
  • Алкоголізм
  • Куріння
  • Спортивна медицина
  • Судова медицина