Сантехнік

Сантехнік - це майстер, від якого великою мірою залежить благополуччя сучасної людини, особливо міського жителя. Адже сантехнік займається монтажем та ремонтом сантехнічного обладнання – водопроводу, опалення, каналізації, без яких зараз нікуди.

Що робить сантехнік

Сантехнік - скорочена назва професії "санітарний технік". Санітарний технік проводить установку, обслуговування, ремонт та заміну різного обладнання:

• водопровідного;
• каналізаційного;
• що входить до системи централізованого опалення.

Іноді сантехніки також займаються системами газопостачання та вентиляції. Обов'язки слюсаря-сантехніка (ще одна назва професії) можуть відрізнятися залежно від того, де працює сантехнік. А працювати може на комунальних підприємствах, де займається обслуговуванням мешканців; на будівництві, де монтує санітарно-технічні комунікації; в аварійних службах, де оперативно бореться із наслідками поломок; у приватних компаніях, де може отримати будь-яке завдання, пов'язане з сантехнікою.

Найчастіші завдання, які випадають на частку фахівців: встановлення, ремонт або заміна раковин, кухонних мийок, ванн, душових кабін, унітазів, кранів, водопровідних чи каналізаційних труб, усунення протікання та засмічення. Звичайно ж, якщо йдеться про заміну старих комунікацій новими, розбивкою чи бурінням стін займається також санітарний технік.

Скільки отримує сантехнік

Зарплата сантехніка залежить насамперед від його розряду – рівня кваліфікації.Усього розрядів п'ять — найнижчий, другий, сантехніку присвоюють через півроку навчання у професійному училищі, а найвищий, шостий можуть отримати лише ті, хто має досвід роботи більше одного року і закінчив спеціальні курси підвищення кваліфікації. Вже п'ятий розряд дозволяє слюсарю-сантехніку стати керівником середньої ланки та отримувати більш високу зарплату.

Також заробіток майстра залежить від місця роботи — сантехнік, який працює на комунальному підприємстві, нерідко отримує лише ставку, а зарплата сантехніка із приватної обслуговуючої компанії може складатися і зі ставки, і відсотка від оплати за послуги.

Професія сантехнік

Хороший санітарний технік, скорочено – сантехнік, це не просто кваліфікований робітник, який займається монтажем чи ремонтом водопровідного та каналізаційного обладнання. Це людина, від якої залежить домашній комфорт і нормальна робота підприємств.

Сантехнік – це майстер комунальних мереж, робітник, який займається ремонтом, експлуатацією та монтажем різних санітарно-технічних систем для промислових та побутових потреб.

Трохи історії

Перші прототипи унітазів, що належать до II-III тисячоліття до нашої ери, були виявлені археологами під час розкопок шумерських палаців. У Стародавньому Римі теж досягли високої майстерності у водопровідній справі. Місто славилося своїми фонтанами, віадуками, водоводами та стоками. Саме на цей час можна віднести період зародження професії.

Опис професії

• водопостачання;
• водовідведення (каналізація);
• опалення (парове чи водяне).

Іноді в народі сантехніків називають водопровідниками, але вони повинні вміти виконувати весь спектр робіт - від прочищення зливу у ванній та ремонту бачка унітазу до монтажу водопровідних труб. водяного опалення Тому від майстра потрібно підвищувати свій рівень знань і освоювати нові перспективні напрямки діяльності

На яких спеціальностях краще вчитися

Навчання на сантехніка ведеться у середніх професійних навчальних закладах (коледжах, технікумах та училищах). Абітурієнту потрібно визначитися зі спеціальністю, підходять три варіанти:

• майстер житлово-комунального господарства;
• монтаж та експлуатація внутрішніх сантехнічних пристроїв, кондиціювання повітря та вентиляції;
• майстер з ремонту та обслуговування інженерних систем житлово-комунального господарства.

Вступ до ССЗ - справа нескладна. Для цього потрібно атестат про закінчення 9 класів, який подається в приймальну комісію.

Найкращі ССНУ для навчання

Професію сантехніка можна отримати в багатьох ССНУ (середніх спеціальних навчальних закладах країни), кілька прикладів:

• Санкт-Петербурзький архітектурно-будівельний коледж випускає кваліфікованих техніків з монтажу санітарно-технічних систем для підприємств житлово-комунальної сфери та промисловості міста та області.
• Єкатеринбурзький монтажний коледж. Цей ССЗ забезпечує потребу регіону в робочих кадрах.Його студенти отримують глибокі знання щодо створення та обслуговування систем життєзабезпечення населення, таких як водопостачання, каналізація, кондиціювання та вентиляція. Практика організовується на провідних підприємствах області: ТОВ «Північспецбуд», ЗАТ «Енергосантехмонтаж», ТОВ «Уралсантехмонтаж-21».
• Коледж архітектури, дизайну та реінжинірингу № 27 (м. Москва). Це провідний ССЗ у столиці згідно з рейтингом Worldskills, що складається з 11 підрозділів. Викладання в ньому орієнтоване на практику, студенти проходять стажування на підприємствах, багато там працевлаштовуються після отримання диплому. У процесі навчання слухачі можуть брати участь у реальних проектах та заробляти собі трудовий стаж.
• Коледж водних ресурсів (м. Санкт-Петербург) готує майстрів з обслуговування та ремонту інженерних систем у ЖКГ, затребуваних не тільки у міськводоканалі, а й у ЖЕКах, інших сервісних організаціях. При вступі до вузу після закінчення коледжу немає необхідності здавати ЄДІ.
• Ставропольський державний політехнічний коледж. Тут після 9 класу за 2 роки 10 місяців навчають техніків монтажу вентиляційних, опалювальних та водопостачальних систем. Після 11 класу навчатись за курсом «Слюсар-сантехнік» менше року. Є варіант із паралельним освоєнням кількох робітничих професій.

Поширена також практика отримання необхідних знань та навичок на короткострокових курсах у навчальних центрах.

Обов'язки на роботі

Функції сантехніка окреслено його посадовою інструкцією та залежить від кваліфікаційного розряду, яких виділяється шість. Чим вищий розряд, тим більше складних робіт фахівець має право виконувати.Випускники коледжів та курсів, як правило, отримують другу категорію. Для її підвищення потрібно працювати за фахом та підвищувати свій рівень знань.

Загалом до основних обов'язків слюсаря-сантехніка можна віднести:

• забезпечення справності санітарно-технічного обладнання та мереж, що знаходиться у його веденні;
• їх обслуговування, виявлення та усунення поломок та несправностей;
• підготовку заявок на закупівлю необхідних витратних матеріалів, інструментів та запасних частин;
• заміну застарілої або апаратури, що вийшла з ладу (демонтаж старого агрегату, встановлення, регулювання та налагодження нового);
• виконання додаткових супутніх робіт (свердління отворів для кріплення, штроблення виїмок для укладання внутрішніх комунікацій, паяння пластикових труб та ін.).

Нерідко фахівці спеціалізуються на якомусь одному напрямку, досягаючи висот у своїй справі (установка душових кабін, ванн і унітазів або опалювальних систем). Інші спеціалісти виконують повний комплекс робіт, повністю закриваючи весь спектр потреб замовника.

Кому підходить

Професія під силу людям, які вміють і люблять працювати руками і мають технічне мислення. Здебільшого це чоловіки. Сантехніку для виконання своїх обов'язків необхідно знати:

• асортименти різних фітингів, труб, перехідників, арматури;
• види санітарного обладнання, їх будову та особливості конструкції;
• принцип дії основних систем (водопостачання, центрального опалення, каналізації);
• способи кріплення та з'єднання труб;
• правила встановлення приладів, їх випробування та налаштування;
• типові поломки систем, методи їх виявлення та усунення.

Також слід вміти використовувати інструменти, такі як зварювальний апарат, паяльник для пластикових труб, ключ, болгарка, відбійний молоток, перфоратор.

Особисті якості, потрібні гарному сантехніку:

• фізична сила та витривалість;
• терплячість та витримка;
• скрупульозність та акуратність;
• системність у роботі та відповідальність за результат;
• комунікабельність та ввічливість;
• вміння зрозуміти бажання замовника.

Позитивні сторони професії: відносно непоганий заробіток (нерідко більший, ніж у тих, хто закінчив виші) та можливість отримання додаткового доходу «на стороні», затребуваність серед роботодавців, уміння виконувати широкий перелік корисних робіт.

До мінусів можна віднести не найприємніші умови праці, особливо під час роботи з каналізацією. Є ризик отримати професійне захворювання, опік гарячою водою чи парою. Крім того, у суспільстві ще сильні негативні стереотипи щодо представників цієї професії.

Скільки отримують

У середньому у Росії сантехнік отримує 40-45 тисяч рублів. Але багато залежить від кваліфікаційного розряду та місця роботи. Слюсар 3-4 категорії у звичайному ЖЕКу навряд чи може розраховувати більше ніж на 20-25 тисяч рублів на місяць. А висококласний майстер, якому можна довірити встановлення дорогої ванної чи опалювальної системи, отримує у 2-3 рази більше.

Як побудувати кар'єру

Кар'єрних сходів немає, оскільки професія належить до робітників. Без додаткової освіти максимум – це бригадир чи майстер дільниці.

Перспективи професії

На сьогоднішній день стати сантехніком – досить непоганий варіант, особливо у містах.Старий житловий фонд постійно потребує ремонту санітарно-технічних систем, а у новобудовах необхідно встановлювати нові комунікації. Тому роботи в найближчому майбутньому у фахівців цього профілю буде достатньо.

Автор: Олексій Кузнєцов

Що потрібно для навчання на слюсаря-сантехніка

В Україні вивчитися на слюсаря сантехніка можна у професійних ліцеях, училищах чи на курсах у навчальних центрах. На навчання в ліцеї та училища приймають після 9 та 11 класу. Для вступу не потрібно складати ЗНО чи НМТ, достатньо пройти співбесіду. На курси при навчальних центрах взагалі приймають без вступних іспитів.

В училищах є бюджетні місця із безкоштовним навчанням, можна вчитися за контрактом.

Після 9 класу вчитися на сантехніка потрібно до 3 років, після 11 класу – 1 рік. На курсах підготовки та перепідготовки кадрів здобути спеціальність можна за 3 – 5 місяців. Після закінчення навчання випускники отримують кваліфікаційний рівень та свідоцтво державного зразка.

Де вивчитися на сантехніка

Усі навчальні заклади, де можна здобути професію "Слюсар сантехнік", шукайте в базі ЄДЕБО. У розділі "Пошук за професіями" виберіть "Слюсар сантехнік". Ви отримаєте список навчальних закладів, які мають ліцензію на навчання за цією спеціальністю.

У рамках проекту покращення сантехнічної освіти в Україні у 25 професійно-технічних закладах відкрито нові класи. Разом зі Швейцарською компанією Geberit відкрито сучасні центри підготовки монтажників санітарно-технічних систем у:

• Вище професійне училище №22 м. Сарни
• Броварський професійний ліцей
• Полтавське вище міжрегіональне професійне училище
• Дніпровське вище професійне училище будівництва
• Одеський центр професійно-технічної освіти

Також в інтернеті можна знайти приватні курси з навчання слюсарів сантехніків. Якщо не хочете вчитися, краще влаштуватись на роботу помічником сантехніка та отримувати знання на практиці. Добре якщо це буде закордоном, у такому разі ви опануєте сучасні технології виконання сантехнічних робіт.

Де може працювати слюсар сантехнік

Слюсар сантехнік може працювати на будівництві, підприємствах, комунальних закладах. Також сантехнік може відкрити власну справу та надавати послуги населенню, бізнесу, ОСББ. Робота у сантехніків буде завжди, адже запірна арматура, труби виходять з ладу, також іноді потрібно встановити новий унітаз чи мийку. Послугами сантехніків зазвичай користуються багаті люди, які не мають часу самостійно усувати проблеми.

Що має вміти робити сантехнік

Після навчання випускник отримує кваліфікацію слюсаря сантехніка 2-3 розряди та має вміти:

• розбирати, ремонтувати, збирати деталі та вузли санітарно-технічних систем опалення, водопостачання, каналізації, водостоків;
• сортувати труби, фітинги, арматуру та кріпильні засоби;
• готувати сурик, розчини та інші допоміжні матеріали;
• комплектувати згони муфтами;
• нарізати різьблення на трубах вручну.

Яка зарплата сантехніка

За інформацією сайту Work.ua, слюсар сантехнік в Україні одержує в середньому 16 000 грн/міс. Якщо працювати на себе, то заробіток залежатиме від кількості замовлень та складності робіт. Ще більше можна заробити за кордоном, наприклад у Польщі сантехнік заробляє 30 000 – 80 000 грн, у Чехії 50 000 – 75 000 грн.

Водночас спеціальність має свої недоліки:

• брудна та важка робота;
• виклики на аварійні ситуації у час доби;
• неприємний запах;
• іноді доводиться працювати на колінах, лежачи або в іншій незручній позі.