Зарплата медсестри в Росії у 2024 році

Однією з найважливіших проблем у медичній сфері є оплата праці молодшого персоналу. Обсяг навантаження можна порівняти з роботою лікаря. Але все ж таки зарплата медсестри в РФ залишається стабільно низькою.

Загальна інформація

Середня зарплата медсестер у Росії до 2024 року становить 9000 рублів.

У населених пунктах адміністративного значення розмір окладу варіюється від 17000 до 20000 рублів. Загальна сума зарплат медсестер, які працюють у приватних клініках, – 30,0 тис. нар.

Рівень зарплат за останні місяці

Середня зарплата медсестри за останній рік по РФ представлена ​​у таблиці.

Рейтинг областей за рівнем зарплат

Розмір окладу, який виплачується медсестрам у регіонах, наведено в таблиці.

Рівень зарплат у Москві

Середня зарплата медсестри у Москві варіюється від 31 000 до 40 000 рублів. Значення має статус та спеціалізація медичного закладу. Розмір мінімальної ставки – 7000, граничної – 90 000 рублів.

Заробітна плата операційної медсестри у Москві сягає 80000 рублів.

Розмір окладів дільничних сестер без досвіду роботи варіюється від 13 000 до 18 000. Найменший оклад у сестер, які працюють у муніципальних дитячих та стоматологічних клініках. Найвищу зарплатню платять сестрам, які працюють у операційних відділеннях.

Дивіться у відео про особливості роботи та заробітні плати медсестри в Москві.

Рівень заробітної плати у великих містах

Розмір окладів (у рублях), які виплачуються медсестрам інших великих містах РФ, виглядає так:

1. Хотькове - 40 000.
2. Щербинка - 37 000.
3. Високівськ - 36 000.
4. Зарайськ - 36 000.
5. Климівськ - 36 000.
6. Кокошкіне - 36 000.
7. Троїцьк – 36 000.
8. Електровугілля - 36 000.
9. Краснознаменськ - 35 000.

Розмір окладів схожих вакансій

Загальна сума заробітної плати (у рублях) залежить від профілю. Медсестра в Росії може бути:

1. Старшій -38333.
2. Операційної - 34667.
3. Косметологічній – 32 500.
4. Процедурною – 30 000.
5. Хірургічній - 26667.
6. Стоматологічній – 25 000.
7. Функціональної діагностики - 25 000.

Дитяча медсестра в Росії отримує 33333р. / міс. Фізіомедсестра в Росії отримує 25 000 грн. / міс.

Зарплата молодшої медсестри

Зарплата молодшої медсестри суттєво нижча. Розмір окладу залежить від різних факторів. Насамперед береться до уваги досвід роботи.

Велику роль грає регіон країни.

Розмір окладу за 12 місяців

Рівень середньої зарплати молодшої медичної сестри представлений у таблиці.

Рейтинг областей за рівнем зарплат

Розмір окладу, який виплачується молодшим медсестрам у регіонах, наведено в таблиці.

У Санкт-Петербурзі молодша медсестра одержує 23 000 рублів.Розмір зарплати молодшої медичної сестри Красноярську становить 12 000 рублів.

Зарплати у Московській області

У середньому розмір заробітної плати медичної сестри Московської області варіюється від 35 000 до 55 000.

Значення має як конкретний регіон у Московській області, і специфіка праці працівника.

Заробітки, що виплачуються медичним сестрам у Московській області, представлені у таблиці.

Складна ситуація

Набагато вищий рівень зарплат у наступних фахівців:

• Касирів у супермаркетах.
• Консультантів у елітних магазинах.
• Офіціанти.
• Помічників юриста.
• Бухгалтер помічників.
• Оператори call-центрів.
• Касирів громадського харчування.

Графік заробітної плати касира у Москві та Московській області

Перелічені посади не вимагають наявності професійної освіти.

Інцидент, який нещодавно стався в Уфі, показує, що працівники російських медустанов незадоволені своїм становищем. Причому йдеться не тільки про заробітні плати, що не відповідають статусу фахівця, а й про зовсім непотрібну паперову тяганину.

Скільки отримує медпрацівник в Україні

Середні зарплати в Україні варіюються від 3,3 до 12,0 тисяч гривень. Багато залежить від того, де саме працює спеціаліст в Україні. Медпрацівники, які працюють у столиці та великих містах країни, отримують більше. Набагато вищим є розмір окладу у фахівців, які працюють у приватних клініках в Україні.

Рівень заробітної плати

Суму заробітку, що виплачується медичним працівникам в Україні, представлена ​​у таблиці.

Найбільше розмір заробітної плати у тих медичних працівників, які мешкають у Києві. Рівень заробітної плати становить 12 000 грн. На другому місці знаходиться Вінниця, а далі Одеса, де медичні сестри отримують 4150 гривень.

Подібні спеціальності

Як і у Росії, рівень заробітної плати в Україні залежить від профілю. Медична сестра може бути:

• Операційною – 11 750 гривень.
• Косметологічній – 7000 гривень.
• Операційною – 5000 гривень.
• Палатній – 4500 гривень.
• Старшій – 4500 гривень.
• Дитячій – 4000 гривень.
• Стоматологічній – 4000 гривень.
• Патронажної – 4000 гривень.

Фахівець у поліклініці отримує 4000 гривень на місяць.

Зарплата медсестри у США

Заробітна плата медсестри у США практично вдвічі менша, ніж у американських лікарів. Але за абсолютною величиною оцінка їхньої праці набагато вища. Вакансії медичних сестер мають величезний попит.

В Америці медсестра може бути:

1. Анестезіологом – 15,4 тис. дол. / Рік.
2. Практикуючій - 8,5 тис. дол. / Рік.
3. Акушеркою – 8,2 тис. дол. / Рік.
4. Адміністратором – 7,8 тис. дол. / Рік.
5. Консультантом – 7,6 тис. дол. / Рік.
6. Інформаційною – 7,5 тис. дол. / Рік.
7. Клінічної – 7,2 тис. дол. / Рік.

Високооплачувану посаду мають медсестри, які працюють на машині швидкої допомоги.

Як і інших країнах, головним критерієм є досвід роботи. Фахівці, які пропрацювали у лікарні понад 2 роки, отримують більше. Ще вищі оклади у молодшого медичного персоналу, який працює у приватних клініках.

Про умови роботи та зарплати медсестри у Німеччині можете подивитися у цьому відео.

Кого шукають роботодавці

Статистика стверджує, що 98% людей, яких цікавить робота медсестрою, є жінками.Портрет претендента виглядає так:

• 45% - у віці до 30 років.
• 28% - 30-40 років.
• 76% - середня спеціальна освіта.
• 16% - вища освіта.
• 8% - неповна вища освіта.

Збільшення заробітної плати

У 2023 році було ухвалено рішення підвищити розміри окладів медперсоналу середньої ланки. До 2024 року рівень заробітних плат зріс, але незначно.

Зміни, не кажучи про покращення, залишилися непомітними. Але уряд серйозно націлився на проведення реформ у сфері охорони здоров'я. Планується, що у 2024 р. фінансування буде покращено.

Основні програми

2014 р. вийшов закон, відповідно до якого, рівень заробітних плат молодшого медперсоналу має зростати кожні півроку до кінця 2024 року.

Згідно з цим планом, у грудні 2024 р. рівень зарплати фахівця у Москві становитиме 85 000-90 000 рублів.

Також цей закон передбачає, що певної категорії фахівців покладено додаткові виплати у розмірі 3500 рублів. Передбачається, що ці гроші призначаються для оздоровлення персоналу.

Молодим спеціалістам передбачено доплату у розмірі 4000 рублів, що виплачується медикам під час інтернатури.

Міністр охорони здоров'я вважає, що вже 2024 р. заробітні плати молодших медиків буде збільшено до 200%.

Але сьогодні слова чиновника не сприймаються всерйоз. Міністр стверджує, що розмір оплати праці в майбутньому, як і раніше, залежатиме від кваліфікації. Якщо молодший медик гідно виявить себе в операційній, то він може розраховувати на отримання щомісячної надбавки до зарплати.

На отримання додаткових нарахувань можуть розраховувати фахівці, які вирішують складні завдання. Зарплата не підвищуватиметься, але фахівцю видаватимуться премії та інші грошові заохочення.

Зарплата медсестри у стоматології у різних містах Росії

Нові правила є актуальними для всіх молодших медиків, включаючи тих, хто працює в дитячому садку. На спеціалістів стоматологічних клінік також очікує невелике підвищення зарплати. Розмір окладу залежатиме від індивідуального виробітку.

Який прогноз

Передбачається, що до кінця 2024 року у російських медустановах відбудуться наступні зміни:

• Зарплати молодших спеціалістів не за окладом зростуть на 15%.
• Сума заробітку фахівця визначатиметься тим, наскільки якісно та відповідально він виконує свої обов'язки.
• Устаткування заміниться на 90%.

Будуть і негативні зміни. Після перевірки рівня кваліфікації кількість працівників вітчизняних медустанов суттєво скоротиться.

Насамкінець

Якщо вищезазначений закон буде суворо виконуватися, то вітчизняна медицина вже дуже скоро вийде принципово інший рівень. Від покращення умов праці залежить якість лікування хворих.

Що відбувається з людиною у відділенні реанімації

1. Чому люди потрапляють у реанімацію? Що з ними там таке роблять, що неможливо за інших умов — у спільній палаті лікарні чи будинку?

6. Які є протоколи догляду за хворим у реанімації, особливо якщо він не свідомий? Чи дотримуються вони? Часто з реанімації людей виписують із пролежнями, чому так?

12. Штучна вентиляція легень у реанімації: чи завжди інтубують? Людина залишається у свідомості чи вона під седацією? Чи ШВЛ роблять за допомогою трахеостоми? Чи ще якось?

Слово «реанімація» для обивателя звучить досить загрозливо.Багатьом здається, що перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) — це такий перехідний період перед смертю, що шанс звідти повернутися невеликий. Як справи насправді розповідає Разія Волохова, анестезіолог-реаніматолог відділення тривалої респіраторної підтримки Московський центр паліативної допомоги філії Коломенський.

1. Чому люди потрапляють у реанімацію?.. Що з ними там таке роблять, що неможливо в інших умовах — у загальній палаті лікарні чи будинку?

У реанімацію люди потрапляють у двох випадках:

• Коли необхідне швидке, інтенсивне та безперервне лікування, що часто потребує спеціального обладнання.

Спочатку реанімація розглядалася як відділення, де замінюють функції органів, що відмовили, і систем організму. Людина не може сама дихати — її підключають до апарату штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Не працюють нирки - підключають штучну нирку. Серцево-судинна система не створює в артеріальному руслі потрібний тиск - вводять препарати, що піднімають тиск.

Формально, показ для реанімації — погана робота хоча б однієї системи організму людини.

Але в реальності в реанімацію може потрапити і людина, у якої начебто все працює. Причина саме в «поки».Начебто легені дихають, серце б'ється, нирки працюють, свідомість на місці, а лікар дивиться на результати аналізів та комп'ютерної томографії та біжить дзвонити реаніматологам. За гарного сценарію погіршення і не настане, бо в реанімації швидко почнуть лікувати.

Серце людини збилося з ритму. Ритм відновили, це цілком могла зробити і швидка, але щоб переконатися, що аритмія не повернеться, його підключають до монітора в кардіореанімації.

Ще варіант: кровотеча із виразки шлунка. Кровотеча швидко зупинила лікар-ендоскопіст і все ніби добре, але пацієнта на добу залишають у реанімації, щоб переконатися, що кровотеча не відновиться. Назавтра після контрольної гастроскопії, якщо все йде штатно, можна вирушати у відділення. Чому не можна дочекатися завтра у відділенні? Тому що ознаки кровотечі, що відновилася, швидше помітять у реанімації — за цифрами, що змінилися на моніторі.

Сюди ж - спостереження після великої операції. Ранній післяопераційний період - найпідступніший час. Усім спокійніше, якщо пацієнт проведе його під монітором та безперервним наглядом лікарів та медсестер.

Чому все перераховане неможливе у звичайному відділенні? Відповідь проста: обладнання та персонал. У відділеннях просто немає необхідної апаратури. Що стосується персоналу: у реанімації кожен пацієнт перебуває не лише під моніторингом, а й у полі зору медсестри та крокової доступності від лікаря. Зазвичай одну медсестру припадає 3-4 пацієнта, але в одного лікаря — 6-8 пацієнтів цілодобово.

2. Як довго можна перебувати у реанімації?

Обмежень немає. Скільки потрібно, стільки людей там і пробуде. Від кількох годин до кількох місяців. Усе визначає його стан.

3. Що відбувається з людиною у реанімації?

У реанімації людина лежить на ліжку. Часто без одягу просто під ковдрою. Зазвичай до грудей кріпляться наклейки-електроди, через які постійно знімається електрокардіограма, на плечі пристебнута манжета для вимірювання тиску, на пальці – прищіпка пульсоксиметра. В одну з вен встановлено венозний катетер. Це програма-мінімум. А далі – залежно від обставин. Кількість датчиків, катетерів, трубок та приладів, до яких підключений пацієнт, може бути дуже великою.

4. Як людину годують у реанімації?

Теж залежно від обставин. Якщо проблема не в шлунково-кишковому тракті, людина у свідомості і може сама ковтати, то її годуватимуть звичайною їжею зі звичайної тарілки. Якщо він здатний їсти сам, буде їсти сам. Якщо надто слабкий, щоб тримати ложку, йому допоможуть.

Якщо людина непритомна або у свідомості, але надто слабка, щоб ковтати, її годуватимуть через шлунковий зонд — трубку, яку заводять через ніс у шлунок. Ще буває зонд, заведений за шлунок у дванадцятипалу кишку (кишковий), гастростома (трубка, вставлена ​​в шлунок прямо через черевну стінку), еюностома (теж трубка через черевну стінку, але в тонку кишку), але все це зустрічається набагато рідше, зонд.

Вводити в зонд можуть як звичайну їжу, перемелену блендером, так і спеціальні суміші залежно від потреб пацієнта. Якщо ж людина їсть сама, то звичайне харчування теж можуть доповнити або замінити спеціальними сумішами-сиппінгами: по суті це ті самі суміші, що вводять у зонд, але вони мають різноманітні смаки, щоб пацієнтові було приємно їх пити.

Якщо людина не може отримувати їжу через шлунково-кишковий тракт, годування відбувається прямо у вену спеціальними сумішами з жирів, амінокислот та глюкози.Таке харчування називається парентеральним. Іноді пацієнт отримує змішане харчування - частина у шлунок, частина у вену.

5. Якщо людина може вставати, її пускають у туалет?

Зазвичай ні. Насамперед тому, що у реанімаційних відділеннях не передбачені туалети для пацієнтів. Плюс — пацієнта в туалет має супроводжувати хтось із персоналу, а вільних людей для цього зазвичай немає.

Якщо людина мочиться сама, їй запропонують качку (чоловіку) або судно (жінку). У разі стільця – судно. І розгорнуть навколо ліжка ширму чи фіранку. Часто пацієнтам ставлять уретральний катетер: коли пацієнт не може мочитися сам (затримка сечовипускання) або коли потрібно відстежувати погодинний діурез.

Ніту Федермессер: Ніколи не забирайте у людини те, що у неї не відібрала хвороба Про те, що не можна змінити ні ремонтами, ні закупівлею дорогого обладнання, ні фінансовими вливаннями, ні великою заробітною платою. Про медичну етику

6. Які є протоколи догляду за хворим у реанімації, особливо якщо він не свідомий? Чи дотримуються вони? Часто з реанімації людей виписують із пролежнями, чому так?

Медсестри мають протоколи, які передбачають зміну пози пацієнта кожні дві години. Насправді їх дотримуватися виходить дуже рідко. Причини банальні: нестача медсестер та санітарів – у них у пріоритеті лікувальні та діагностичні заходи. Медсестра спочатку введе всі ліки, візьме аналізи, промиє та перевірить усі трубки та катетери, відвезе пацієнтів на дослідження та до операційних і лише потім приступить до поворотів у ліжку. А санітарка спочатку всіх вимиє і перестеле, нагодує тих, хто не їсть сам, допоможе з транспортуванням, і лише потім… Як ви розумієте, потім може й не трапитися.

З хорошого: зараз у багатьох стаціонарах пацієнти лежать на функціональних ліжках із протипролежневими матрацами. Людей практично з перших днів оглядають реабілітолог і лікар ЛФК і за першої ж нагоди починають лікувальну фізкультуру.

З не дуже гарної: такої кількості подушок, яка потрібна для правильного позиціонування, в реанімаціях зазвичай немає. Почали з'являтися спеціальні подушки гелевих різних форм, але їх масове застосування - питання майбутнього.

7. Чоловік лежить один або кілька людей в одному приміщенні?

Зазвичай, у блоці лежать від одного до чотирьох пацієнтів. Іноді — шість і навіть вісім, у такому разі блок є довгим приміщенням, в якому пацієнти лежать у ряд, уздовж однієї стіни, так, щоб медсестра і лікар, які сидять за постом, бачили відразу всіх. Приватність у разі забезпечують ширми чи фіранки: вони відгороджують пацієнтів друг від друга, але залишають видимими для персоналу.

8. Чи правда, що люди лежать у реанімації без одягу та чому?

Найчастіше так. Винятки — кардіо- та нейрореанімації, там пацієнту у свідомості часто залишають один шар одягу, наприклад, труси та футболку.
Причина — необхідність швидкого доступу до тіла пацієнта, особливо до грудей: туди кріпляться датчики монітора, поруч, на шиї, розташовані центральні венозні катетери, яких часто приєднано кілька шприців і пляшок.

За необхідності застосування дефібрилятора будь-який одяг довелося б розрізати, на те щоб стягувати через голову або розстібати гудзики просто немає часу. Окрема історія у післяопераційних пацієнтів: пов'язки та дренажі мають бути на увазі та у швидкому доступі.

Боягузи в реанімації дуже незручні з погляду догляду.Є альтернатива - одноразові підгузки, вони бувають у вигляді трусів (не найзручніший варіант). Мінус підгузків — у них вищий ризик появи попрілостей та пролежнів.

Права пацієнтів: інформація про діагноз, відмова від реанімації, донорство органів Чи повинен лікар прямо сказати, що я вмираю? Що за згоду ми підписуємо у поліклініках? Чи можу я розпорядитись віддати свої органи для донорства після смерті?

9. Чи правда, що забороняють брати в реанімацію мобільний телефон?

Неправда. У всіх лікарнях Московського Департаменту охорони здоров'я є наказ, який дозволяє пацієнтам користуватися мобільними телефонами в реанімаціях. В інших регіонах по-різному, але загалом телефон у реанімації зараз вважається нормою.

10. Чи правда, що в реанімації цілодобово світиться світло?

Буває по-різному. Якщо все спокійно, то на ніч світло гасять. Залишається світло від екранів моніторів, ШВЛ та іншої апаратури, воно не дуже яскраве. Якщо щось відбувається, світло, природно, включать — реанімація працює цілодобово.

11. А чи можна у реанімації читати книги чи слухати музику?

Зазвичай так. Музику через навушники. Книги - будь-які, паперові чи електронні. Зазвичай медсестер має невелику бібліотечку — для пацієнтів у свідомості, яким нудно лежати.

12. Штучна вентиляція легень у реанімації: чи завжди інтубують? Людина залишається у свідомості чи вона під седацією? Чи ШВЛ роблять за допомогою трахеостоми? Чи ще якось?

У реанімації ШВЛ проводять через маску, шолом, інтубаційну трубку або трахеостому. На швидкій є інші рішення у вигляді різноманітних повітроводів, але це більше транспортні варіанти.

Обов'язковою є седація при ШВЛ через інтубаційну трубку: вона проходить через горлянку і горло, а це дуже рефлексогенні зони.Пацієнт у свідомості банально тисне трубкою, це досить болісне відчуття.

Щоб пацієнт на ШВЛ міг залишатися свідомим, накладають трахеостому: трубка проходить через передню поверхню шиї прямо в трахею, минаючи горло, і не доставляє особливого дискомфорту.

Для застосування маски або шолома пацієнт повинен бути у ясній свідомості, інакше дуже високий ризик ускладнень.

13. Якщо в реанімацію потрапляє людина, яка отримує паліативну допомогу, це все, кінець?

Ні. Завдання реаніматолога усунути гострий стан і вивести пацієнта на його нормальний рівень здоров'я. Наприклад, вилікувати пневмонію. Зупинити кровотечу. Перелити еритроцити при тяжкій анемії. Таких пацієнтів буває чимало.

Інструкція: доступ родичів у реанімацію до пацієнта віком від 18 років Юрист Ганна Поваліхіна розповідає, як реалізується право на відвідування родича в ВРІТ, яких правил слід дотримуватись і що робити, якщо в реанімацію таки не пускають

14. Чим небезпечно перебувати у реанімації? Внутрішньолікарняні інфекції? Звідки вони беруться?

Найбільша небезпека – справді внутрішньолікарняні інфекції. Їх ніхто не заносить, вони виростають прямо там, завдяки специфічним умовам: у ВРІТ постійно застосовують антисептики та антибіотики. Більшість бактерій не виживають. Але ті, хто виживає, набувають до антибіотиків та антисептиків стійкості. Якщо ослаблений пацієнт зустрічається з такими бактеріями та його власний імунітет не вбиває їх на вході, то розвивається інфекція, з якою дуже важко впоратися.

Вважається, що високий ризик стійкої до антибіотиків інфекції виникає після 3-7 днів перебування у реанімації. Тому оптимально не затримуватись там довше 2-3 діб.

Окрема історія – порушення антибіотиками рівноваги бактерій у кишечнику пацієнта. Більшість сучасних антибіотиків вбивають бактерії кишечника, залишаючи живими найстійкіші. Найчастіше найстійкішими виявляються бактерії із групи клостридій — clostridium dificillae. У нормі вони живуть у кишечнику, не завдаючи господареві особливої ​​шкоди, тому що їх зростання стримують інші, більш активні бактерії. Коли ж «конкуренти» гинуть, клостридії починають швидко розмножуватися, займаючи весь доступний простір, і в процесі розмноження викликають важке запалення товстої кишки — псевдомембранозний коліт.

Вилікувати його складно, хоча в нас поки що є антибіотики, які вбивають клостридій. Такі коліт – все більш часте ускладнення перебування в реанімації та застосування системних антибіотиків. Для порівняння: 20 років тому такі коліти практично не зустрічалися.

15. Які ще ускладнення бувають у реанімаційному відділенні?

Це ускладнення нерухомого горизонтального стану, стресу та маніпуляцій.

• Ускладнення нерухомості - венозні тромбози та тромбоемболії легеневої артерії. М'язи, що працюють, — важливий механізм, що змушує кров текти по венах від тканин до серця.
• Ускладнення горизонтального стану (наше тіло не призначене для постійного лежання) – пневмонії, синусити, аспірація, пролежні.
• Ускладнення стресу - ерозії та виразки шлунка, часто з кровотечею.
• Ускладнення маніпуляцій: флебіти та тромбози, спричинені катетеризацією судин, ушкодження легень (пневмоторакс, гемоторакс), сечова інфекція внаслідок катетеризації сечового міхура. Техніка маніпуляцій постійно вдосконалюється, кількість ускладнень знижується, але звести їх кількість до нуля поки що не вдається.

Як не парадоксально звучить, але для здорової чи, скажімо так, не надто хворої людини реанімація — досить небезпечне та некомфортне місце. Вона призначена для людей у ​​важкому та вкрай важкому стані, які в інших умовах просто не виживуть. Їх перебування у реанімації життєво необхідне.

Передрук матеріалу в мережі інтернет можливий лише за наявності активного гіперпосилання на оригінал матеріалу на сайті pro-palliativ.ru.

Забороняється передрук матеріалів сайту на ресурсах мережі Інтернет, які пропонують платні послуги.

"Мої діти ростуть без мене - я працюю медсестрою на трьох ставках". Що змінилося для медиків у 2022 році

У Росії її немає єдиної системи оплати праці медпрацівників. У регіонах зарплати різняться. І коли медикам підвищують оклади, то лікарня може урізати стимулюючі виплати чи надбавки за нічні чергування — у результаті на руки людина отримує менше. Наталія Нехлєбова поговорила з лікарями, медсестрами, фельдшерами швидких та санітарками про зарплату та умови праці.

Чому лікарі та медсестри звільняються

— Ми вступали цього року з великими надіями, — каже Андрій Коновал , співголова Міжрегіональної профспілки працівників охорони здоров'я «Дія» . — 2022-го мали реалізувати доручення президента РФ про запровадження єдиної галузевої системи оплати праці в охороні здоров'я. Цей проект передбачає серйозне підвищення заробітної плати. Залежно від регіону аж до 70 відсотків.

У Росії її немає єдиної системи оплати праці медпрацівників. У регіонах різні зарплати, які інколи встановлюють таким разючим чином, що лікарі, медсестри, санітари самі не можуть зрозуміти, чому вони отримують ту чи іншу суму.Оклад може становити половину, меншу або зовсім голу заробітну плату. До нього можуть додавати стимулюючі, виплати за шкідливі умови праці, за стаж, за категорію ... У результаті медсестра в Башкирії може отримувати на місяць 10 тисяч рублів, її колега з такими самими обов'язками з Московської області - 50 тисяч рублів.

Єдина система оплати праці мала ліквідувати цей хаос. Зарплати медпрацівників мали серйозно зрости.

— Наприклад, оклад санітарки в Курганській області становив 6500 рублів, — продовжує Андрій Коновал. — Відповідно до єдиної системи оплати праці її мінімальний оклад мав становити 13 618 рублів. Вдвічі більше.

Пілотний проект нової системи у семи регіонах мали запустити у листопаді 2021 року, потім запуск зрушили на грудень. Уряд навіть ухвалив відповідну постанову. Але потім раптово запуск проекту перенесли на 1 липня 2022 року.

— Це був серйозний удар, — каже голова медичної профспілки. — Уряд не давав жодних пояснень, чому проект перенесли на липень 2022 року. Потім повідомили, що це пов'язано з тим, що у нас виплачуються великі надбавки ковидів практично у всіх регіонах. Відповідно, пілотний проект не виглядатиме чистим експериментом, бо його спотворять ковидні виплати. Дивне пояснення, звісно.

У липні 2022 року всі ковидні виплати медпрацівникам скасували. У тому числі страхові виплати із захворювання та смерті від ковіда.

А 5 липня уряд випустив ухвалу, за якою запровадження єдиної галузевої системи оплати праці відклали до 2025 року.

І тут уже не було жодних пояснень про те, що виплати за ковід заважають піднімати медпрацівникам зарплатню.

— Ми вважаємо, що йдеться про відміну проекту, — пояснює Андрій Коновал. — Немає тепер жодних чітких дат, коли впроваджуватиметься пілотний проект — у середині 2025 року чи наприкінці.

Після скасування ковідних виплат медпрацівники почали звільнятися, бо в деяких зарплата значно знизилася.

— У першій половині 2022 року зростала невдоволення оплатою праці, — каже Андрій Коновал, — відновився відтік кадрів із медицини. медперсоналу має досягати 200% від середньої зарплати по регіону, молодшого – 100%.

Але зарплата зростала за рахунок оптимізації та скорочення ставок, збільшення навантаження на працівників, суміщень, різних видів понаднормових, інших переробок, тобто за рахунок підвищення навантаження, — продовжує керівник профспілки. .Особливо - молодшого медперсоналу. Бо санітарок переводили в прибиральниці.

У 2020–2021 роках побільшало лікарів — це саме пов'язано з ковидними виплатами. А за іншими категоріями — за середнім та молодшим персоналом — падіння продовжилося.

Останні 5–6 місяців у медзакладах регіонів зростає кількість фінансових проблем, зазначає співрозмовник «Правмиру».Наприклад, в Алтайському краї протягом року звільнилася тисяча медичних фахівців середньої ланки. У 2021 році чисельність середнього медичного персоналу в краї була 21 010 осіб, 2022-го — 20 027 осіб.

Нові надбавки не допоможуть?

Віце-прем'єр Тетяна Голікова 7 грудня анонсувала надбавки медикам із 1 січня 2023 року. Так, лікарі первинної ланки додатково отримуватимуть 14,5 тисячі рублів щомісяця, лікарі швидкої допомоги — 11,5 тисячі. Найбільша надбавка чекає на лікарів центральних районних та районних лікарень — плюс 18,5 тисячі рублів до зарплати щомісяця. Середній медичний персонал центральних районних та районних лікарень отримуватиме додатково 8 тисяч рублів, зарплата середнього медперсоналу первинної ланки зросте на 6,5 тисяч. Фельдшерам та медсестрам швидкої медичної допомоги піднімуть зарплати на 7 тисяч рублів, а молодшому медперсоналу – на 4 тисячі.

Проте медики побоюються, що ці виплати будуть здійснювати за рахунок урізання інших, що вже існують.

Такі побоювання висловили всі опитані «Правмиром» медпрацівники, оскільки вважають це поширеною практикою. Наприклад, молодший медперсонал Севастопольської психіатричної лікарні на початку грудня склав звернення до Путіна, бо у санітарів забрали надбавки за інтенсивність праці, через що зарплата зменшилась на 25%.

Влітку цього року ОНФ проводив опитування медпрацівників. У ньому взяли участь 16 тисяч медиків. Більшість (91%) повідомила, що їхні зарплати не відповідають травневим указам президента і не досягають 200% від середньої економіки регіону. При цьому майже половина опитаних (48%) повідомила, що їхня зарплата — менша за 100% у регіоні.«У нас є свідчення, коли лікар фактично працює на трьох ставках для того, щоб досягти горезвісних 200%», — йшлося у повідомленні ОНФ.

"Я працюю на трьох ставках, щоб вижити"

Галина Доценко, медсестра реанімаційного відділення Міської лікарні Волгограда:

— Я працюю у реанімації 27 років. За ці роки зміни відбулися лише у найгірший бік. У нас поменшала зарплата.

Моя зарплата складається з окладу та надбавок — за нічну та шкідливу роботу. І ці надбавки скорочують. Зміна в мене добу - оплачують 24 години, плюс 9 нічних годин додатково. Раніше ці 9 години оплачували як 100% від окладу, зараз — 20% від окладу. Якщо раніше за шкідливу роботу нам платили ще 15% від окладу, то зараз шкідливість у реанімації як і в решті всієї лікарні — 5%.

Мій оклад – 12 650 рублів. При цьому у мене найвища категорія та величезний стаж роботи. У сестер-початківців оклад і того менше. Зараз у нас мінімальний розмір оплати праці 15279 рублів, і в січні буде 16242 рубля. На якій підставі оклад медичних працівників менший за МРОТ? Я вважаю, що це є порушення трудового законодавства.

Коли ми звертаємося до адміністрації лікарні з цим питанням, нам кажуть, що якщо медик без стажу та категорії, то ми йому доплатимо до МРОТу, а якщо ви працівник зі стажем та категоріями, то у вас і так набігає достатньо. Але ж це не оклад! Це оклад плюс доплата. Це те, що я заробила багатьма роками важкої праці у реанімації. Як же це?

Мені доводиться працювати на 2–3 ставки, щоби якось виживати. У країні інфляція, ціни на продукти зростають. А я, працюючи за двох, отримую 30–35 тисяч карбованців у реанімації. Понад оклад я отримую надбавку в 2,5 тисячі рублів за стаж (27 років), і стільки ж - за вищу категорію.

Нам у лікарні ще виплачують стимулюючу надбавку, але, на жаль, вона з кожним разом дедалі менше. Цього року вона зменшилася вдвічі.

Ніхто у лікарні не працює на одну ставку. За норми роботи 172 години на місяць, я працюю 380 годин. Це важка праця, реанімація. Ставлення пацієнтів стало набагато гіршим, бо народ став дуже озлобленим. Медсестра може підійти робити укол, її можуть вдарити по руці, обізвати. Зі мною такого не було. Але я бачила, як це діялося з іншими медсестрами.

Я працюю щодня. І плюс я ще чергую 10-12 ночей. Ми живемо як в анекдоті: «Якщо працювати на одну ставку, то нема чого їсти, а якщо на три, то жити ніколи».

В нас ніхто не хоче працювати за ці гроші. У відділенні реанімації при 18 штатних одиницях працює 9 осіб. Інші звільнилися — пішли в інші місця роботи. Лише цього року за останні 3–4 місяці звільнилися чотири особи з відділення. І ще двоє планують звільнятись. Дуже багато хто йде з медицини взагалі. У торгівлю та бізнес.

Медсестер залишилося дуже мало, ми змушені брати чергування, навіть коли сили немає, щоб не залишити пацієнтів без допомоги. Ми ж не лише за зарплату працюємо, ми ж людей лікуємо.

Нещодавно президент заявив, що з наступного року співробітникам центральних, районних лікарень первинній ланці доплачуватимуть певні суми. А міські лікарні? Ми що, людей не лікуємо? Чи ми не такі ж люди? Ми просто плакали, коли це почули.

Із 1 січня анонсували підвищення заробітної плати медикам на 8% від окладу. Мені 1050 рублів додадуть. Ось дякую! Тільки мій оклад все одно не буде дорівнює МРОТ.

Вчора я весь день, з 9 ранку, в операційній провела, ніч відчерпала і сьогодні до 4-ї вечора знову була в операційній.Мої діти виросли без мене. Щоб їх годувати, треба так працювати, і зараз усе це продовжується і стає гіршим і гіршим. Я дуже люблю свою професію, і тільки тому не йду з медицини.

"Оклад підняли, але зарплата зменшилася"

Олена, фельдшер швидкої допомоги у Володимирській області:

— Я працюю понад 10 років на швидкій допомозі. У квітні 2022-го за ухвалою губернатора у всій Володимирській області медпрацівникам піднімали оклади на 2 тисячі рублів. Але слідом за цією постановою надіслали листи від Департаменту охорони здоров'я регіону про те, що підвищення окладу відбудеться за рахунок зниження стимулюючих виплат (лист є у розпорядженні редакції. — Прим. ред.). Наскільки знижувати – вирішували керівники медустанов.

У швидкій допомозі стимулюючі виплати становили 80%, якщо стаж співробітника більше 7 років. За нашим відділенням швидкої допомоги ці виплати знизили до 30%. Цікаво виходить, що більшу частину зарплати втратили саме ті, хто давно працює, ті, хто нещодавно прийшов, цих виплат не має. Тобто всю нашу працю, наш стаж просто викинули на смітник.

Мій оклад до підняття губернатором був 13525 рублів. Додатково я отримувала 80% - 10820 рублів стимулюючих. Після підняття мій оклад став 15960, плюс 30% стимулюючих - 4788 рублів.

Моя зарплата до підняття окладу була 24345 рублів, а тепер вона 20748 рублів. Це кричущий знущання.

Вони вдають, що підвищують оплату праці, а насправді її знижують. І після того, як президент оголосив, що з 1 січня медпрацівникам доплачуватимуть, ми побоюємося, що нам ще уріжуть ці стимулюючі.

З лютого 2022 року ми домагалися проведення спеціальної оцінки умов праці, щоб підвищити клас шкідливості.Його мали підвищити у 2020 році, коли ми почали працювати з ковідом, але цього не сталося. Ми звернулися до прокуратури. І за постановою прокуратури та державної інспекції праці було проведено позапланову перевірку, і в результаті ми отримали клас шкідливості 3.3, а не 3.2.

Після цього керівництво нашої лікарні заявило, що за такого класу шкідливості нам заборонено сумісництво. Ми не можемо працювати на кількох ставках. А це катастрофа, бо лише за рахунок роботи за двох-трьох ми виживаємо. Найцікавіше, що за класу шкідливості 3.2 теж заборонено сумісництво, згідно з нормативами. Але тоді його не забороняли.

При підвищенні класу шкідливості ми можемо працювати на 10 годин на місяць менше, і ми планували години, що звільнилися, працювати на ще одну ставку і таким чином більше заробляти. Але нам не дають такої можливості.

Найстрашніше, що в нас через заборону сумісництва стало бракувати швидких.

Ми обслуговуємо близько 20 тисяч людей. За наказом про швидку допомогу одна бригада має бути на 10 тисяч мешканців. Тобто у місті має бути дві бригади. Але через заборону сумісництва періодично на чергування виходить одна бригада з одним фельдшером.

У нас стаціонару ніякого немає, госпіталізувати ми можемо лише до Володимира. І ось ми виїжджаємо до міста до Володимира госпіталізувати пацієнта на єдиній машині. Вчора ми, наприклад, госпіталізували людину із пневмонією. Я була відсутня в нашому місті чотири години. І весь цей час, поки швидка поїхала до Володимира, у нас у місті до пацієнтів просто нема кому приїжджати, якщо працює одна бригада. Це продовжується з листопада. Буває дві машини швидкої, буває одна виходить на чергування.

За планом для бригади має бути сім викликів за чергування, але в нас буває і 29, особливо взимку, коли всі хворіють. Понаднормову роботу не оплачують. За трудовим кодексом вона має оплачуватись у подвійному розмірі.

У нас проблеми із видачею медичної форми. Літню не видають два роки, зимову ще більше.

Люди звільняються, не хочуть працювати за таких умов. Лікар у нас взагалі один-єдиний. Бригади тільки фельдшерські виїжджають, а лікар один і з листопада перебуває на лікарняному аркуші, і ми не впевнені, що він повернеться.

«Я не можу піти з роботи, доки всіх не прийму»

Надія, дільничний педіатр, Ленінградська область:

— Мені 27 років, стаж — чотири роки. Поки навчалася на лікаря, працювала медсестрою, нині дільничним педіатром.

Медсестрою бути простіше – ти не несеш такої відповідальності. У лікаря колосальна відповідальність, але зарплата не набагато більша. Як лікар-педіатр я заробляю 37 тисяч рублів — на 7 тисяч більше, ніж колись була медсестрою.

З вересня я лікар-педіатр у поліклініці. Я зобов'язана відпрацювати там п'ять років, тому що я мав цільове навчання. Або мені доведеться виплатити державі 2 мільйони рублів за навчання.

Мені потрібно виконувати план — щодо вакцинації, прийому дітей. Не виконуєш – штраф. Робочий день абсолютно не нормований. Нема такого — робочий день закінчився, ти закрила кабінет і пішла додому. Я працюю з 9-ї ранку і до 10–11 вечора. У мене прийом, потім у мене близько 20 викликів, я всіх маю обійти. Причому водій працює до 5 вечора. Потім він розвертається і їде додому, а я ходжу пішки, доки всіх не обійду.

Потім я мушу повернутися до поліклініки та відкривати лікарняні на тих, у кого я була. Це необхідно зробити того ж дня, причому цю роботу можу виконати лише я зі свого робочого комп'ютера.Плюс раз на місяць — чергування по суботах. Люди приходять без запису. І треба прийняти всіх. Не має значення, що робочий день закінчено, я не можу піти, якщо є пацієнти.

Дуже важко спілкуватися з батьками пацієнтів. Я працюю на ділянці із лікарями пенсійного віку. В них своя система призначення ліків. Вони призначають купу препаратів дитині, у якої соплі та кашель. Мама повинна кілька тисяч рублів витратити та давати дитині одночасно антибіотик та противірусне. Але нас іншому вчили: ці ліки не просто не потрібні, вони небезпечні. Це трагедія для печінки. Але батьки звикли саме до такого методу лікування.

І ось ти приходиш до дитини, яка кашляє і в неї соплі, кажеш, що застуда лікування не вимагає, провітрюйте кімнату, гуляйте, якщо немає температури.

Після цього на мене одразу пишуть скаргу: «Прийшла лікарка, нічого не призначила, залишила дитину без лікування».

Тому приходить інший лікар і призначає і відхаркувальні, і протикашльові, і антибіотик про всяк випадок. І потім пневмонія. Тому що відхаркувальні та протикашльові – це взаємовиключні препарати. Один викликає харкотиння, а інший пригнічує, і все там залишається. І якщо дитина маленька, і в неї не сформований кашльовий поштовх, це фатально. І я не можу всім сказати – вас до цього неправильно лікували.

На прийом дитини виділяють лише 8 хвилин. Я не можу повноцінно оглянути пацієнта за цей час. Я повинна роздягнути, провести пальпацію, повністю зібрати анамнез. Прийом автоматично затримується, починається крик-ор, тупіт, що вже заходять у двері.

Мені кажуть: «Лікар молода, лікар тупа…»

Навіть ті дівчата, які горіли поліклінікою, хотіли щось змінити, йдуть із медицини в нікуди. Тому що це просто нестерпно.Я щиро хотіла бути дільничним лікарем-педіатром. Мені всі казали, що це морок, але я думала, що молода, а лікарів-педіатрів не вистачає. Доводиться за свої слова відповідати.

"Пацієнтів нікуди класти, а їх до нас все одно везуть"

Іван, черговий лікар терапевтичного відділення лікарні, Московська область:

— Я працюю у цій лікарні вже три роки. 2022-го у нас стало погано з препаратами. Немає ін'єкційних антибіотиків, тільки таблетовані і два види. Бракує розчинів, гіпотензивних препаратів. Деякі медсестри навіть самі купують лейкопластир. Якщо у пацієнта запор по п'ять днів – проносних немає, клізми – теж. Доходило до того, що я сам ходив до аптеки і купував свічки.

В нас розширили відділення. При цьому не додали медсестер, ні лікарів. Навантаження вдвічі зросло, але зарплата та штат — ні.

Наразі ми перевантажені пацієнтами. Величезна кількість пневмоній у зв'язку зі свинячим грипом.

У мене в чергування доходило до того, що люди ночами лежали в коридорі, на кушетці, на каталці.

Вийшов внутрішній наказ, що швидка може везти пацієнтів, навіть якщо в лікарні немає місць (Наказ №50 Департаменту охорони здоров'я Московської області). Навіть якщо я пишу листа на станцію швидкої допомоги, що ми не маємо місць, вони все одно згідно з цим наказом мають право везти до нас пацієнтів. Швидку взагалі не хвилює, що мені нема куди класти людей. І самих пацієнтів про це вони не попереджають.

Відділення – це 85 ліжок. При цьому у нас сягало 110 пацієнтів у відділенні. Однієї ночі пацієнти просто сиділи на дивані в коридорі. Ну нікуди їх було зовсім помістити. Вони сидячи спали. Звичайно, в такому положенні їм не можна поставити крапельницю або дати кисень.

На початку року простіше було, але дуже важко стало з вересня, коли вийшов наказ про те, що пацієнтів можна везти до повністю укомплектованого відділення. Це просто нелюдський якийсь наказ. Завідувач судомно шукає, кого можна виписати, щоб покласти тих, кого привезли. Буває, що людину недоліковують та виписують.

Родичі на лікарів та медсестер і з кулаками накидаються, і з нецензурною лайкою. Уявляєте, привозять літнього батька, і він лежить на звичайній кушетці без матраца, добре, якщо подушку йому знайдуть і ковдру, а якщо ні… У мене був пацієнт, який лежав на голій кушетці та курткою накривався. І я нічого не можу із цим зробити.

Керівництво лікарні чудово знає, що не вистачає ліжок, не вистачає медперсоналу, немає медикаментів… У нас на кожного лікаря припадає 30 пацієнтів у середньому, хоча за нормативами належить 15. Нічого за це не доплачують.

У нас немає памперсів, люди свої приносять. А якщо ні, то підкладаємо пелюшку. І сморід у палаті стоїть. І ось в одній палаті бабуся, яка ходить під себе без памперса, та інфекційні хворі. І у зв'язку з карантином їдять вони також у палаті. Тут же хтось ходить у туалет, хтось їсть.

Скученість у відділенні — привозять інфекційних хворих на пневмонії, тут же лежать люди з цирозом, онкохворі на переливанні крові. Маленька палата та внутрішньолікарняні інфекції… Звичайно, смертність зросла. У нас іноді на день, буває, до чотирьох людей помирає.

У нормальній лікарні має бути приймальне відділення — де роблять рентген, беруть кров, ставлять якийсь попередній діагноз і потім відправляють у терапію чи ще кудись. В нас такого відділення немає.

Швидка привозить пацієнтів у корпус, де нічого немає. Нема рентгена, немає лабораторії, немає КТ.

У п'ятницю якщо людина надходить, то рентген вона отримає у кращому разі лише у понеділок. Без КТ ми діагноз просто ставимо вухом.

Моя зарплата з нічними чергуваннями – 74 тисячі рублів. Неможливо нікуди офіційно поскаржитися. Якщо дізнаються, що ви кудись скаржитесь, то створять такі умови, що доведеться звільнитися.

У нас один лікар, коли розпочався ковід, вимагав ЗІЗ (засоби індивідуального захисту. — Прим. ред.). Ми мали такі тонкі одноразові маски — і це весь захист, а він вимагав ЗІЗ. Заразився ковидом, важко переніс, звернувся до суду та відсудив у лікарні гроші. Після цього йому створили нестерпні умови роботи, чіплялися, постійно приходили з перевірками, і він звільнився. У нас жахлива плинність, люди звільняються постійно.

«Санітарок перевели до прибиральниці, а потім назад»

Лариса Тарасова, санітарка в дитячому санаторії для хворих на туберкульоз «Росинка», Солікамськ:

— 2018 року санітарок нашого туберкульозного санаторію перевели до прибиральниці. 23 співробітники позбавили доплат і статусу медпрацівника. Ми боролися за те, щоби нас відновили у статусі санітарок.

За рішенням суду у липні 2019 року весь штат було відновлено, нас знову з прибиральниць перевели до санітарок. Протягом півроку ми отримували заробітну плату згідно з травневими указами — у нас виходило близько 30 тисяч рублів.

А у вересні 2019-го відбулася реорганізація нашої установи. Нас приєднали до Пермського клінічного фтизіопульмонологічного центру. Після цього новий головний лікар запровадив положення про оплату праці. Медики та вихователі турбувалися, що буде з їхньою заробітною платою. Тоді одна з лікарів сказала: «Не хвилюйтесь — це все робиться через поломки (тобто через нас). Ви як отримували, так і отримуватимете. А їх виведуть на МРОТ».Так і сталося. З усіма компенсаційними та стимулюючими виплатами наша заробітна плата стала нижчою за МРОТ. Щоби ми отримували МРОТ, нам ще доплачують.

Ми зверталися до прокуратури, трудової інспекції. Приїжджав прокурор міста Солікамська, але ніякого толку. Ми пішли до суду. Суд Солікамська навіть не став розглядати наше звернення, а дав відповідь, що становище працівників покращало і зарплата збільшилася. Краще у нас стало тому, що нам підняли оклад - у нас він був 5640 рублів, а став 6000 рублів.

Раніше ми отримували оклад плюс компенсаційні виплати: плюс 5% шкідливості за надання протитуберкульозної допомоги, плюс 15% районний коефіцієнт, 50% нічні плюс стимулюючі виплати. Усі разом виходило 30 тисяч, іноді навіть 40 тисяч. Але оклад підняли до 6 тисяч рублів, а стимулюючі виплати зробили фіксованими 4800 рублів. Тобто моя зарплата стала 10800 рублів і мені доплачують до МРОТ.

Роботодавець нам каже: «Частини заробітної плати не змінилися, оклад взагалі підвищився. Ви чим незадоволені весь час?

Солікамський суд визнав дії керівництва законними. Апеляційний суд залишив рішення Солікамського суду без змін і ми подали касацію. У Челябінському суді рішення Солікамського суду скасували та направили справу на перегляд до Солікамського суду.

7 липня 2022 року Солікамський суд виніс рішення на нашу користь — зобов'язав відповідача виплачувати нам зарплату згідно з травневими указами та зробити перерахунок заробітної плати з квітня 2020 року — з того моменту, коли було запроваджено нове положення про оплату праці. Медустанова подала апеляцію. На 15 січня призначено слухання у Пермському крайовому суді з нашого питання. Платити вони не бажають. Видали повідомлення – нібито знову якась реорганізація.Ми думаємо, що це черговий прийом роботодавця.

Я два роки не отримую своїх зарплатних листів і не можу написати заяву до трудової інспекції. І говорила на суді про це. Керівник нашої філії у суді заявила: «Хочете отримувати більше, працюйте на півтори ставки». Вночі навантаження ще більше стало. Немає такого, що відпрацював зміну та отримав два вихідні. Коли один вихідний день, коли два.

У нас у філії лікуються діти з туберкульозом від 3 до 6 років, їх близько 40. Вихователі теж ідуть через заробітну плату. Було 10 людей, залишилося 6. Ішли санітарки. Було 19, а лишилося 13.

Багато інших медустанов розповідають, що йдуть з медицини взагалі. Коли люди намагаються боротися за свої права, керівництво проти них налаштовує колектив та влаштовує нестерпні умови роботи, щоби вижити цих людей.

У нас є невелике прохання. Цю історію вдалося розповісти завдяки підтримці читачів. Навіть найменша щомісячна пожертва допомагає працювати редакції та створювати важливі матеріали для людей.