Опис журавлини
ЖУРАВЛИНА вічнозелений кущ родини брусничних; росте на болотах і у вологих лісах пн. півкулі; в Україні - на Поліссі; листки дрібні, зимостійкі, квітки рожеві, плід - червона кисла їстівна ягода. 1. Вічнозелена кущова сланка рослина з тонкими ниткоподібними гілками, що дає червоні їстівні ягоди; клюква.3 груд. 2014 р.
Як виглядає журавлина?
Журавлина - вічнозелений сланкий чагарник родини вересових з маленьким листям та темно-червоними, соковитими, кислими на смак ягодами. Цвіте у травні-червні, плоди дозрівають у вересні-жовтні.
Яка користь від журавлини?
Гарячий журавлинний морс – відмінна альтернатива жарознижуючим. Захищає серце. Є відомості, що регулярне вживання журавлини зменшує ризик серцевих захворювань за рахунок зниження рівня холестерину та нормалізації тиску. Знижує ризик розвитку виразки та раку шлунка.
Журавлина — Вікіпедія Журавлина (Oxycoccus — від грец. oxys — кислий, coccos — кулька) — таксон вічнозелених рослин родини вересових (Ericaceae). Деякі дослідники класифікують журавлину як виокремлену з родини вересових родину брусничних (Vacciniaceae).… See moreОпис та характеристика рослини журавлина великоплiдна

Журавлина – дуже цінна корисна ягода. Сама рослина, звичайно, вимагає при посадці саджанців дотримання деяких агротехнічних прийомів, але вони зовсім прості. А, можливо, у вас в саду якраз ідеальні умови для посадки і вирощування саджанців журавлини, і у вас журавлина буде рости і рясно плодоносити на радість всій родині. Швидко зростаючий, рясно плодоносний, вічнозелений, ґрунтопокривний чагарник з сланкими пагонами, які утворюють щільний килим.
Латинська назва в перекладі означає «кисла ягода».
По-англійськи, журавлина - «Сranberry» або «ягода журавлів».
Американці так називають журавлину, мабуть тому, що ягоди ростуть в заболочених місцях, де журавлі із задоволенням пасуться.
Початком культури журавлини вважають 1816 р., коли Генрі Холл (штат Массачусетс, США) виявив, що рослини журавлини, випадково засипані піском прилеглих дюн, особливо добре плодоносять, і створив першу примітивну плантацію. Перші промислові плантації були закладені в 1833 р. в околицях Бостона. Зараз найперспективніший для культивування вид — журавлина великоплода. У промислових масштабах ягоду вирощують у США, Канаді, Польщі, Білорусі та скандинавських країнах. У США селекціонерами створено близько 200 сортів журавлини великоплодої.
Розмножується журавлина насінням і живцями. При виборі місця для посадки журавлини необхідно враховувати її біологічні особливості. Оскільки ця рослина світлолюбна, для рясного цвітіння і плодоношення потрібно достатня освітленість. Для нормального росту потрібно дотримувати необхідної міри зволоження, особливо в перший період після посадки. У той же час журавлина не витримує тривалого затоплення в період вегетації. У природних умовах журавлина росте на відносно бідних поживними речовинами ґрунтах, тому і в культурі їй потрібно менше добрив, ніж іншим видам рослин. Журавлина потребує найбільше фосфорних добрив і менше — азотних і калійних. Для нормального розвитку рослин журавлини потрібні кислі (pH 4-5) ґрунти, що містять достатню кількість органічних речовин. На занадто кислих ґрунтах корисно внесення кальцію (вапнування) за умови збереження оптимальної для журавлини кислотності. У зимово-весняний період рослини журавлини можуть бути пошкоджені морозами. У безсніжні зими або ранньою весною, коли сходить сніг, а ґрунт ще замерз, рослини не здатні поглинати воду і страждають від висихання. Найкраще журавлина зимує під природним сніговим покривом. Від осінніх і весняних заморозків її добре захищають солом'яні укриття, ялинові гілки або опале листя.
.Наукова назва журавлини перекладається з давньогрецької мови, як «кисла ягода». Піонери Америки називали журавлину журавлиною ягодою (cranberry), а в Новій Англії в XVII столітті журавлина була відома як ведмежа ягода, оскільки люди неодноразово бачили, як нею харчувалися Грізлі. Походження російської назви достеменно невідомо, проте в деяких діалектах її за аналогією з американським словом cranberry називають журавлихою.
Журавлина є однією з головних комерційних культур в Америці. Більшість журавлини переробляється на такі продукти як сік, соус, варення і сухі підсолоджені ягоди, а решта продається в свіжому вигляді. Журавлинний соус є традиційним доповненням до індички на День Подяки в Сполучених Штатах і Канаді.
Журавлина корисна не тільки як ягоди. За її допомогою можна красиво задернити палісадник. Спочатку слід закислити ґрунт внесенням великих доз (до 10 відер на 1 кв.м) верхового торфу, вкорінені живці журавлини розсадити зі щільністю 25-36 шт. на 1 кв.м.
Протягом 4-5 років рослини утворюють щільне вічнозелене покриття з переплетення повзучих пагонів. На такій галявині можна деінде посадити високий ялівець з вузькою кроною, типу Скайрокет, Хіберніка, Блю Ерроу, кущик вересу, рододендрон, ялинку Коніка, покласти великий валун.
Але все ж 80% території має бути відкрито. Ягоди, які не збирають, залишаються висіти на рослинах всю зиму, що є ласощами для птахів.
Ця вічнозелена краса буде завжди однаковою, кидаючи виклик порам року.
Ягоди журавлини - надзвичайно корисні. У них міститься широкий спектр корисних речовин, вітамінів, органічних кислот і мікроелементів.
Журавлина - природний антибіотик.
Ягоди журавлини здатні захистити організм від інфекцій, нормалізують тиск, покращують роботу травного тракту і сечостатевої системи, покращує апетит.
Екстракт ягід входить до складу ефективних косметичних засобів.
Ягоди журавлини містять весь перелік корисних речовин, властивих плодам усіх ягідних культур, зокрема цукор, органічні кислоти (лимонну, урсолову, хінну, бензойну, яблучну, хлорогенову, бурштинову, олеандрову й щавлеву), вітаміни (B1, B2, B5, B6 , PP, K1 і C) і пектини.
До складу журавлини входять також антоціани, лейкоантоціани, катехіни, бетаїн, макро- і мікроелементи – залізо, марганець, молібден, мідь, калій, кальцій, фосфор, бор, кобальт, нікель, титан, цинк, йод, олово, хром і срібло.
Журавлина поліпшує апетит і роботу шлунково-кишкового тракту, захищає сечостатеву систему і кишечник від інфекцій, є профілактичним протираковим засобом, знижує потенційний ризик захворювання на атеросклероз, нормалізує артеріальний тиск.
Призначають журавлину тим, хто потерпає від авітамінозу, гарячки, респіраторних захворювань і ревматизму.
Цвіте рослина з кінця квітня до початку червня, в залежності від сорту.
На видовжених квітконосах з'являються світло рожеві або червонуваті квітки, і кожна з них зберігає декоративність до трьох тижнів. Дозріває журавлина у вересні або жовтні. Можна збирати ягоди і взимку, і навіть навесні прямо з-під снігу. Плоди садової журавлини - яскраво червоні глянцеві, діаметром до 15 мм. Ягода, яку вдарив мороз солодша, хоча зберігається і транспортується вона гірше.
Зверніть увагу: сортова журавлина насінням не розмножується, тобто сортові властивості материнської рослини не зберігаються. Потрібно або купити саджанці журавлини або проводити зелене живцювання.
Журавлина великоплідна -Oxycoccus palustris Pers . . після проходження стратифікації при температурі +4 С протягом 5 місяців дружно проростают.
Всі види дико ростуть у помірній зоні Північної півкулі. Поширені у лісовому поясі, лісотундрі та тундрі Європи, Азії, Північної Америки. Росте журавлина у заболочених соснових та мішаних лісах, на оліготрофних і мезотрофних болотах. Рослина світлолюбна. В Україні зростає 2 види: журавлина звичайна, або болотяна (Oxycoccus palustris) й журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus). Росте на мохових болотах, у мокрих соснових та сосново-березових лісах, здебільшого на Поліссі. Найпоширеніша й має господарське значення журавлина звичайна. Журавлина дрібноплода занесена до Червоної книги України. Розпочато впровадження в культуру Журавлини великоплодої (Oxycoccus macrocarpus), яку здавна вирощують у промислових масштабах в Північній Америці. Дослідні насадження різних сортів Журавлини великоплодої створено на вироблених торфовищах біля сіл Вербівка Рівненської області та Секунь
Будова рослини
Сланкі невисокі пагони. Пагони журавлини, до 50 см завдовжки, падаючи на землю - вкорінюються, тобто рослина розмножується сланкими пагонами. Висота рослини може досягати 60 см. Пагони цих вічнозелених кущиків можуть досягати висоти від 15 см до 60 см.
Маленькі, еліптичні, довгасті, розташовані по черзі, 1-1,5 см завдовжки. Листя журавлини мають зелене забарвлення зверху, глянцеві, тверді, шкірясті і світло-сірі з нижньої сторони. Взимку листя стає червоно-коричневими.
Самозапильні білі або біло-рожеві з вигнутими пелюстками, з'являються на опущених суцвіттях по 6-8 штук в червні-липні, цвітіння може зайняти 20-25 днів.
Журавлина має дуже великі круглі плоди діаметром до 2 см., темно-червоні з блакитним восковим нальотом, глянцеві, які можуть залишатися на кущі всю зиму. Ягоди починають дозрівати на 70-90 день після цвітіння.