Як лікуватись Овсом в домашніх умовах?

Візьміть неочищений і непротравлений овес і перемеліть його у кавомолці. Потім пересипте в термос і залийте окропом (з розрахунку на столову ложку вівса — склянка окропу). Настоюйте протягом 12 годин, потім процідіть і пийте замість чаю. А можна обійтися й без перемелювання.

Що лікує овес?

Овес — різнових злакових, які вживають у їжу. Овес використовують при серцевих захворюваннях, високому рівні холестерину та діабеті, високому кров'яному тиску , раку та низці інших захворювань і станів.

Як швидко сходить овес?

Насіння починає проростати при температурі 2—3°С, сходи витримують приморозки до −4,-5°С. Вегетаційний період від 80 до 110 днів, в залежності від умов вирощування та сорту. Насіння вівса при проростанні зазвичай розвиває 3 зародкових корінців.

Овёс — Википедия Овёс (лат. Avéna) — род однолетних травянистых растений семейства Злаки, или Мятликовые (Poaceae), включающий широко известный вид — овёс посевной, возделываемый в промышленных масштабах как пищевое и кормовое растение.… See more

ОВЕС ПОСІВНИЙ

ОВЕС ПОСІВНИЙ — Avena sativa L. (Avena — стародавня лат. назва вівса; sativus — посівний) — однорічна культивована трав’яниста рослина родини злакових — Poáceae . Стебло (соломина) прямостояче, завв. 60–150 см, смугасте, гладеньке, з голими, добре виповненими вузлами і порожнистими меживузлями, галузиться в нижній частині — вузлі кущіння. Листки чергові, дворядні, ланцетні, піхвові, з паралельним жилкуванням лінійної пластинки, ледь опушені, по краю дрібнопилчасті. Листки складаються з лінійної пластинки й довгастої трубчастої піхви, на межі яких є плівчастий язичок. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані по 2–3 у пониклі колоски, що утворюють на верхівці стебла розлогу волоть; усі квітки в колоску не зчленовані з його віссю, внаслідок чого вони при достиганні не обсипаються. Плід — зернівка завд. до 8 мм. Цвіте у червні–серпні, достигає в липні–вересні. О.п. вирощують як важливу кормову і круп’яну рослину по всій території України. Культивується майже скрізь, за винятком арктичних областей і пустель, часто дичавіє. З лікувальною метою використовують неочищене зерно, крупу, борошно, солому, траву. Траву слід заготовляти у фазу молочної стиглості (при надавлюванні на зернівку виділяється біла сметаноподібна маса — «молочко» (кінець липня — початок серпня)), солому — під час жнив. Запах у трави відсутній, смак трави і, особливо, зернівок солодкуватий, злегка крохмалистий.

У плодах вівса є цукри, крохмаль (50–60%), білкові речовини (14–16%), жирна олія (6–9%), вітаміни групи В, вітамін Е, каротиноїди, холін, стерини (стигмастерин, β-ситостерин, холестерин та ін.), стероїдні сапоніни (авенакозид А), органічні кислоти (щавлева, малонова, ерукова), кумарини, макро- і мікроелементи (калій, кальцій, фосфор, магній, ферум). Трава вівса містить флавоноїди: похідні апігеніну, лютеоліну, трицину; полісахариди: авенарин, авенін, авеналін; вітаміни, органічні кислоти: яблучну, щавлеву, аконітову та ін.; амінокислоти: триптофан, лізин; стероїдні сапоніни; макро- і мікроелементи: калій, силіцій, магній, фосфор, ферум, манган, цинк, мідь.

Препарати з вівса мають протизапальну, потогінну, жовчогінну, вітрогінну, обволікаючу, діуретичну, тонізувальну, загальнозміцнювальну, збуджувальну апетит дію. Настій із неочищеного зерна дають пити при цукровому діабеті. Настій та настойка трави мають седативні, снодійні та діуретичні властивості. Досвід індійської народної медицини, а також дослідні дані британських учених свідчать про ефективність вівса при лікуванні звикання до наркотиків та тютюну. Не менш широко застосовують овес і зовнішньо. Борошно і вівсяні пластівці використовують для косметичних масок, а відвар трави або соломи — для ванн, примочок, обмивань при скрофульозі, рахіті, ревматизмі, гіпергідрозі ніг, різних шкірних хворобах. Використовують О.п. і в гомеопатії. Вівсяні крупи і борошно, які містять збалансовану кількість легкозасвоюваних, багатих на незамінні амінокислоти білків, вуглеводів, жирів, широко використовують у дієтичному і дитячому харчуванні. Солома вівса йде на виготовлення грубих сортів паперу. Страви з вівса вживають як обволікаючі при гострих запальних захворюваннях ШКТ, при атонії кишечнику, вірусному гепатиті, астенії, порушенні ритму серцевої діяльності та при залізодефіцитній анемії. Вівсяні пластівці знижують рівень холестерину в крові, сприяють стабілізації АТ. Вівсяний куліш рекомендують вживати при туберкульозі легень.

Большая энциклопедия народной медицины. — М., 2005; Большая энциклопедия лекарственных растений / Под ред. акад. РИА Г.А. Непокойчитского. — М., 2005.

Овес

Овес – трав'яниста рослина сімейства Злакових, яку часто вирощують у промислових масштабах для отримання його плодів.

Овес: ботанічний опис

Овес – невисока, однорічна рослина з гладкими, голими, порожніми, прямостоячими, вузлуватими стеблами.

Плоскі, шорсткі, прості, піхвові листя розташовуються в черговому порядку. Вони мають лінійну або подовжено-ланцетоподібну форму, цілісний край і довгозагострену вершину. Їх фарбування варіюється від смарагдово-зеленого до темно-зеленого.

У період цвітіння на рослині з'являються великі суцвіття - складні, сильнорозгалужені волоті, що складаються з невеликих, малоквіткових, колосків, що повисають. Кожна квітка обернена щільною, плівчастою лусочкою із зазубреним краєм.

Після запилення на рослині формуються плоди – дрібні, сухі зернівки, обгорнуті квітковою лускою, з вузьким, поздовжнім жолобком у центрі. Їх забарвлення зазвичай жовте або коричнево-жовте.

Коренева система поверхнева, мочкувата, з численними тонкими підрядними корінням.

Овёс в народной медицине. Полезные, лечебные свойства и противопоказания овса

Овес: історія

Овес - одна з найдавніших і найпопулярніших злакових рослин, яка була введена в культуру ще в 2 тисячолітті до нашої ери. Він здавна вважається дуже корисною, лікарською та дієтичною рослиною. Згадки про нього можна зустріти у працях Асклепія та його учнем. Цінив його і Гіппократ, який рекомендував вівсяну кашу як найкращий засіб для зміцнення організму після тривалої та дуже виснажливої ​​хвороби.

У Стародавню Грецію до вівса також ставилися з благоговінням, оскільки вважалося, що його людству подарувала сама Деметра – богиня достатку та родючості.

Овес: цікаві факти

Мало хто знає, що овес має досить суворі часові рамки та чітку послідовність цвітіння. Так, квіти вівса розкриваються у часовому проміжку з 12 до 17 години (пік розкриття настає о 16.00) і цвітуть протягом 2 днів. При цьому першими зацвітають найвищі квіточки в суцвітті і лише потім усі інші. Що примітно, у такому ж порядку утворюються і плоди, тому на вершині волоті знаходиться і найбільше зерно.

Овес: де росте

Батьківщиною вівса вважається Монголія та Китай, однак у наш час його природний ареал охоплює практично всю Північну півкулю. У культурі вирощується лише один вид рослини – овес посівний. Решта видів вівса вважаються бур'янами, і з ними ведеться непримиренна боротьба.

Культурне вирощування вівса посівного у промислових масштабах ведеться повсюдно у смузі помірного та субтропічного клімату у Європі, Азії та Північній Америці.

Овес: застосування

Овес – цінна зернова культура, яку вирощують для отримання зерна, яке використовують у продовольчих та кормових цілях. З розчавлених зернят вівса виходить дуже смачна та корисна вівсяна каша.

Овес (зерно, стебла, солома та борошно) часто використовують і в народній медицині. На його основі роблять препарати, які мають яскраво виражені протизапальні, сечогінні, жовчогінні, тонізуючі та загальнозміцнюючі властивості.