Егілок® (25 мг) (Metoprolol)

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмалю гліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон (К-90), стеарат магнію.

Опис

Пігулки білого або майже білого кольору, круглої форми, з двоопуклою поверхнею, з хрестоподібною розділювальною лінією і подвійним скосом («подвійний сніп») на одній стороні та гравіюванням стилізованої літери «Е» та номера 435 на іншій стороні, без або майже без запаху (для дозування 25мг)

Таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми, з двоопуклою поверхнею, з ризиком на одній стороні та гравіюванням стилізованої літери «Е» та номера 434 на іншій стороні, без або майже без запаху (для дозування 50мг)

Пігулки білого або майже білого кольору, круглої форми, з двоопуклою поверхнею, з фаскою, з ризиком на одній стороні та з гравіюванням стилізованої літери «Е» та номера 432 на іншій стороні, без або майже без запаху (для дозування 100мг)

Фармакотерапевтична група

Препарати на лікування захворювань серцево-судинної системи. Бета-адреноблокатори селективні. Метопролол.

Фармакологічні властивості

Фармакокінетика

Метопролол швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. У терапевтичному діапазоні доз препарату характерна лінійна фармакокінетика. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1,5-2 години після прийому. Незважаючи на значні індивідуальні коливання показників рівня препарату в плазмі, у кожного окремого пацієнта ці відмінності є незначними.Після всмоктування метопролол значною мірою піддається метаболізму першого проходження через печінку. Біодоступність метопрололу становить приблизно 50% при одноразовому та приблизно 70% при багаторазовому прийомі. Одночасно прийом їжі може підвищити біодоступність метопрололу на 30-40%. Зв'язується з білками плазми приблизно на 5-10%. Метопролол широко розподіляється у тканинах та має високий обсяг розподілу (5,6 л/кг). Метопролол метаболізується у печінці ферментами цитохрому Р-450 CYP2D6. Метаболіти не мають клінічного значення. Період напіввиведення становить середньому 3,5 години (від 1 до 9 годин). Загальний кліренс препарату становить приблизно 1 л/хв. Близько 95% прийнятої внутрішньо дози виводиться із сечею, з них 5% - у незміненому вигляді (в окремих випадках може досягати 30%).

Особливі групи пацієнтів

Істотних змін фармакокінетики метопрололу у пацієнтів похилого віку не виявлено.

Порушення функції нирок не впливає на системну біодоступність або виведення метопрололу. Однак у цих випадках спостерігається зниження екскреції метаболітів.

При тяжкій нирковій недостатності (СКФ 5 мл/хв) спостерігається значне накопичення метаболітів. Однак таке скупчення метаболітів не посилює ступінь β-адренергічної блокади. Порушення функції печінки незначно впливає на фармакокінетику метопрололу. Однак при тяжкому цирозі печінки та після накладання портокавального шунту біодоступність може зрости, а загальний кліренс – знижуватися. Після портокавального шунтування загальний кліренс становить приблизно 0,3 л/хв, а площа під кривою концентрації-часу підвищується приблизно в 6 разів порівняно зі здоровими особами.

Фармакодинаміка

Метопролол - кардіоселективний β1-адреноблокатор, що не має внутрішньої симпатоміметичної або мембраностабілізуючої активності. Чинить антигіпертензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію.

Метопролол перешкоджає стимулюючому впливу симпатичної нервової системи на серце та викликає швидке зниження частоти серцевого ритму, скоротливості, хвилинного об'єму та артеріального тиску при фізичних та розумових навантаженнях та стресі.

При підвищеному рівні ендогенного адреналіну метопролол меншою мірою впливає на артеріальний тиск, ніж неселективні β-адреноблокатори. При необхідності метопролол у комбінації з 2-агоністом можна призначати пацієнтам з обструктивними легеневими захворюваннями. У терапевтичних дозах метопролол меншою мірою впливає на бронхорозширювальний ефект 2-агоністів, ніж неселективні -адреноблокатори.

У порівнянні з неселективними β-адреноблокаторами метопролол менше впливає на продукцію інсуліну та вуглеводний обмін. Препарат суттєво не змінює серцево-судинні реакції на гіпоглікемію та не збільшує тривалість нападів гіпоглікемії.

У клінічних дослідженнях встановлено, що метопролол трохи підвищує рівень тригліцеридів і незначно знижує рівень вільних жирних кислот у плазмі крові. У деяких випадках спостерігалося незначне зниження рівня ЛПВЩ. Це зниження було менш виражене, ніж при застосуванні неселективних -адреноблокаторів. Тим не менш, у довгостроковому дослідженні спостерігалося статистично значуще зниження рівня холестерину після кількох років лікування метопрололом. На фоні лікування метопрололом якість життя не змінювалася чи покращувалася. Лікування метопрололом після інфаркту міокарда покращувало якість життя.

При артеріальній гіпертензії він знижує артеріальний тиск у пацієнтів у положенні стоячи та лежачи. На початку лікування метопрололом спостерігалося короткочасне (тривале протягом декількох годин), клінічно незначне підвищення периферичного судинного опору. Тривалий антигіпертензивний ефект препарату пов'язаний із поступовим зниженням загального периферичного судинного опору.

При артеріальній гіпертензії тривале застосування препарату призводить до статистично достовірного зниження маси лівого шлуночка та покращення його наповнення та діастолічної функції.

У чоловіків із середньою або помірною артеріальною гіпертензією метопролол знижує смертність від серцево-судинних порушень (насамперед, раптову смерть, смертельні та не смертельні інфаркти міокарда та інсульти).

Як і інші β-адреноблокатори, метопролол знижує потребу міокарда в кисні шляхом зниження системного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та скоротливості міокарда. Шляхом зниження частоти серцевих скорочень та відповідного подовження діастоли метопролол покращує кровопостачання та оксигенацію областей міокарда з порушеним кровотоком.

При порушеннях серцевого ритму (суправентрикулярної тахікардії, миготливої ​​аритмії та шлуночкової екстрасистолії) метопролол знижує частоту серцевих скорочень та кількість шлуночкових екстрасистол).

При інфаркті міокарда Метопролол знижує смертність, зменшуючи ризик раптової смерті. Цей ефект насамперед пов'язаний із попередженням епізодів шлуночкової фібриляції. Механізм цього ефекту подвійний:

(1) центральне збудження блукаючого нерва сприятливо впливає на електричну стабільність міокарда,

(2) блокування ефектів симпатичної нервової системи знижує скоротливість міокарда, частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск. Зниження смертності можна також спостерігається при прийомі метопрололу як у ранній, так і в пізній фазі, а також у пацієнтів групи високого ризику (хворих на серцево-судинні захворювання) і пацієнтів з цукровим діабетом. Застосування препарату після інфаркту міокарда знижує ймовірність не смертельного повторного інфаркту.

Метопролол може застосовуватися для лікування функціональних розладів серця із серцебиттям.

Метопролол може застосовуватися для профілактики нападів мігрені.

При гіпертиреозі метопролол зменшує клінічні прояви захворювання, таким чином, його можна застосовувати як додаткову терапію.

Показання до застосування

- артеріальна гіпертензія (як монотерапія або у поєднанні з іншими антигіпертензивними препаратами;

- стабільна та нестабільна стенокардія (як монотерапія або у поєднанні з іншими антиангінальними засобами, а також для профілактики нападів стенокардії)

- вторинна профілактика після інфаркту міокарда (підтримуюча терапія)

- Порушення серцевого ритму (синусова тахікардія, суправентрикулярна тахікардія, шлуночкові екстрасистоли)

- профілактика нападів мігрені

- функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією (у тому числі при гіпертиреозі)

Спосіб застосування та дози

Таблетки можна приймати незалежно від їди. При потребі таблетку можна ділити на однакові дози. Дозу підбирають індивідуально, щоб уникнути надмірної брадикардії.

При артеріальній гіпертензії: рекомендована початкова доза – 25-50 мг двічі на добу (вранці та ввечері). При недостатньому клінічному ефекті добову дозу можна збільшити до 100 мг двічі на добу, або застосовувати Егілок у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. Максимальна доза 200 мг на добу, поділена на декілька прийомів.

При стенокардії: рекомендована початкова доза – 25-50 мг 2-3 рази на добу. При недостатньому клінічному ефекті цю дозу можна поступово збільшити до 200 мг на добу або застосовувати Егілок у комбінації з іншими антиангінальними препаратами.

Підтримуюча терапія після інфаркту міокарда: рекомендована доза

50-100 мг двічі на добу (вранці та ввечері).

При аритміях: рекомендована початкова доза 25-50 мг 2-3 рази на день. При недостатньому клінічному ефекті цю дозу можна поступово збільшити до 200 мг або застосовувати Егілок у комбінації з іншими протиаритмічними препаратами.

Для профілактики нападів мігрені: рекомендована доза 50 мг двічі на добу (вранці та ввечері); за необхідності її можна підвищити до 100 мг двічі на добу.

При функціональних порушеннях серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією (у тому числі при гіпертиреозі): рекомендована добова доза 50 мг двічі на добу (вранці та ввечері); за необхідності її можна підвищити до 100 мг двічі на добу.

Особливі групи пацієнтів:

При призначенні препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок або особам похилого віку немає потреби коригувати режим дозування.

При призначенні препарату пацієнтам із вираженими порушеннями функції печінки (наприклад, у пацієнтів з цирозом, які перенесли операції шунтування) може знадобитися зниження його дози.У пацієнтів з цирозом печінки немає необхідності в корекції режиму дозування через низьке зв'язування метопрололу з білками плазми (5-10%).

Діти та підлітки віком до 18 років

Є обмежений досвід застосування препарату у дітей та підлітків. Немає даних про ефективність та безпеку застосування таблеток Егілок.

Побічні дії

Наведені нижче побічні ефекти зареєстровані у клінічних випробуваннях та при терапевтичному застосуванні метопрололу. У деяких випадках зв'язок небажаного явища із застосуванням препарату достовірно не встановлено.

- запаморочення, головний біль

-брадикардія, похолодання кінцівок, посилення серцебиття, ортостатична гіпотензія, яка дуже рідко пов'язана з непритомністю

- нудота, біль у животі, діарея, запор

- посилення симптомів серцевої недостатності, передсердно-шлуночкова блокада І ступеня, периферичні набряки, болі в серці, кардіогенний шок у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда

- депресія, порушення концентрації уваги, порушення сну, сонливість, безсоння, нічні кошмари

- парестезія, м'язові спазми

- свербіж шкіри, висипання, кропив'янка, псоріазоподібне ураження шкіри, дистрофічні шкірні ураження, посилення потовиділення

- бронхоспазм (навіть за відсутності діагностованого обструктивного захворювання легень)

- Збільшення маси тіла

- скарги на парестезію, м'язові спазми, нервова збудливість, тривожність

- Порушення потенції, порушення сексуальної функції

- аритмії, порушення провідності міокарда

- Зміна функціональних печінкових проб, гепатит

- кон'юнктивіт, сухість і подразнення очей (що може спричинити труднощі в осіб, які застосовують контактні лінзи), нечіткість зору

-амнезія, порушення або ослаблення пам'яті, сплутаність свідомості, галюцинації, шум у вухах, погіршення слуху

-посилення раніше існувало порушення периферичного кровообігу, посилення симптомів перемежуючої кульгавості або хвороби Рейно, гангрена у пацієнтів з попередніми тяжкими порушеннями периферичного кровообігу

- Зміна смакових відчуттів

- біль у суглобах (артралгії)

Прийом препарату Егілок слід припинити, якщо будь-який із перелічених вище ефектів досягає клінічно значущої інтенсивності, а його причину достовірно встановити неможливо.

Протипоказання

- підвищена чутливість до метопрололу або інших компонентів препарату, а також до інших β-адреноблокаторів.

- атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня

- декомпенсована серцева недостатність

- клінічно значуща синусова брадикардія

- синдром слабкості синусового вузла

- Виражені порушення периферичного кровообігу

- гострий інфаркт міокарда, якщо:

частота серцевих скорочень нижче 45 ударів за хвилину,

інтервал P-Q перевищує 240 м/сек,

систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.

-пацієнти, які потребують постійного або періодичного лікування інотропними засобами (β-агоністи)

- одночасне внутрішньовенне введення верапамілу або інших аналогічних блокаторів кальцієвих каналів

- тяжкі переферичні судинні захворювання при загрозі гангрени

- I триместр вагітності та період лактації

- дитячий вік до 18 років (через відсутність достатньої кількості клінічних даних).

Лікарські взаємодії

Антигіпертензивні ефекти препарату Егілок та інших антигіпертензивних засобів зазвичай підсумовуються, тому, щоб уникнути розвитку артеріальної гіпотензії, необхідно ретельне спостереження за станом пацієнтів, які отримують комбінації таких засобів. Проте сумація ефектів антигіпертензивних препаратів може за необхідності використовуватися досягнення більш ефективного контролю артеріального тиску.

Не рекомендується внутрішньовенне введення блокаторів кальцієвих каналів типу верапамілу пацієнтам, які приймають β-адреноблокатори. Одночасне застосування метопрололу з блокаторами кальцієвих каналів типу верапамілу або дилтіазему веде до підвищення негативних інотропних та хронотропних ефектів.

Не рекомендується одночасне застосування метопрололу з інгібіторами моноамінооксидази (ІМАО).

Слід бути обережними при комбінації з наступними засобами

При одночасному застосуванні з пероральними антиаритмічними препаратами (типу хінідину та аміодарон), а також парасимпатоміметиками можливий ризик розвитку артеріальної гіпотензії, брадикардії, передсердно-шлуночкової блокади.

При одночасному застосуванні із глікозидами наперстянки можливий ризик розвитку брадикардії, порушень проведення; Метопролол не впливає на позитивний інотропний ефект препаратів наперстянки.

При одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами (гуанетидину, резерпіну, метилдофу, клонідину, гуанфацину) можливий розвиток вираженої брадикардії.

При комбінованій терапії з клонідином прийом останнього слід припиняти через кілька днів після відміни метопрололу, щоб уникнути гіпертонічного кризу.

При одночасному застосуванні з барбітуратами, транквілізаторами, три- та тетрациклічними антидепресантами, нейролептиками та етанолом можливий ризик розвитку артеріальної гіпотензії.

Засоби для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводнів) при одночасному застосуванні з Егілоком підвищують ризик пригнічення скорочувальної функції міокарда та розвитку гіпотензії.

При одночасному застосуванні з - та -симпатоміметиками можливий ризик розвитку артеріальної гіпертензії, вираженої брадикардії, можливий ризик зупинки серця.

При одночасному застосуванні з ерготаміном можливе посилення периферичного кровообігу.

При одночасному застосуванні з 2-симпатоміметиками можливий функціональний антагонізм.

При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (індометацин) можливе зменшення гіпотензивної дії метопрололу.

При одночасному застосуванні з естрогенами зменшується антигіпертензивна дія метопрололу.

При одночасному прийомі з пероральними гіпоглікемічними препаратами можливе зниження їхнього ефекту; з інсуліном – збільшення ризику розвитку гіпоглікемії, посилення її вираженості та подовження, маскування симптомів гіпоглікемії.

При одночасному застосуванні Егілок посилює дію курареподібних міорелаксантів.

При одночасному застосуванні Егілоку з інгібіторами мікросомальних ферментів печінки (циметидин, етанол, гідралазин; інгібіторами зворотного захоплення серотоніну – пароксетин, флуоксетин та сертралін) можливе посилення ефектів метопрололу внаслідок підвищення його концентрації у плазмі.

При одночасному застосуванні Егілоку з індукторами мікросомальних ферментів печінки CYP2D6 (рифампіцин та барбітурати) можливе прискорення метаболізму метопрололу, що призводить до зниження концентрації метопрололу в плазмі та зменшення ефекту Егілоку.

У період терапії Егілоком пацієнти, які одночасно приймають гангліоблокатори, інші β-адреноблокатори (у тому числі у вигляді очних крапель) або інгібітори МАО, повинні перебувати під ретельним медичним наглядом.

Особливі вказівки

Клінічний досвід застосування метопрололу в дітей віком обмежений.

У пацієнтів, які приймають метопролол, анафілактичний шок протікає важче.

Дуже рідко на тлі терапії Егілоком у пацієнтів з порушенням провідності може наступати погіршення стану іноді з розвитком передсердно-шлуночкової блокади. Якщо на фоні лікування розвинулася брадикардія, дозу препарату необхідно зменшити або слід поступово відмінити.

На фоні застосування Егілок можливе посилення симптомів порушення периферичного артеріального кровообігу.

Скасування препарату проводять поступово, знижуючи дозу приблизно протягом 14 днів. При різкому припиненні лікування можливе посилення симптомів стенокардії та підвищення ризику коронарних порушень. Особливу увагу при відміні препарату необхідно приділяти пацієнтам із захворюванням коронарних артерій.

Незважаючи на те, що кардіоселективні β-адреноблокатори мають менший вплив на функцію дихання, порівняно з неселективними β-адреноблокаторами, Егілок з обережністю призначають пацієнтам із хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів. При призначенні метопрололу пацієнтам з бронхіальною астмою потрібне одночасне застосування β2-адреноміметиків (у вигляді таблеток або аерозолю).

Селективні β-адреноблокатори, на відміну від неселективних, порівняно рідко впливають на вуглеводний обмін або маскують симптоми гіперглікемії. У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають Егілок, слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові та за необхідності проводити корекцію дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних препаратів.

У пацієнтів з феохромоцитомою Егілок слід застосовувати у поєднанні з -адреноблокаторами.

При необхідності проведення хірургічного втручання необхідно попередити анестезіолога про терапію Егілоком, що проводиться (вибір препарату для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією); відміни препарату не потрібно.

Вагітність та період лактації

Застосування препарату під час вагітності потребує ретельної оцінки ризику та користі. При необхідності призначення препарату в цей період необхідне ретельне спостереження за станом плода та новонародженого протягом 48-72 годин після пологів, оскільки можливі внутрішньоутробна затримка росту, брадикардія, гіпотензія, пригнічення дихання, гіпоглікемія. Метопролол лише у невеликих кількостях проникає у грудне молоко, проте рекомендується припинити грудне вигодовування.

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом чи потенційно небезпечними механізмами.

Метопролол несприятливо впливає на здатність пацієнта керувати транспортними засобами та виконувати роботу з підвищеним ризиком нещасних випадків, особливо на початку лікування та при одночасному прийомі алкоголю (можливий розвиток запаморочення та втоми).У пацієнтів, діяльність яких потребує підвищеної уваги та швидкості психомоторної реакції, підбір дози слід вирішувати лише після оцінки індивідуальної реакції пацієнта на препарат.

Передозування

Симптоми: артеріальна гіпотензія, виражена синусова брадикардія, серцева недостатність, асистолія, нудота, блювання, бронхоспазм, ціаноз, гіпоглікемія; при гострому передозуванні – втрата свідомості, кардіогенний шок, передсердно-шлуночкова блокада, кома. Перші симптоми передозування виявляються через 20 хвилин – 2 години після прийому препарату.

Перераховані вище симптоми можуть посилюватися при одночасному прийомі препарату з алкоголем, іншими гіпотензивними засобами, хінідином та барбітуратами.

Лікування: Промивання шлунка (якщо промивання неможливе і якщо хворий у свідомості можна викликати блювання) призначення адсорбентів, симптоматична терапія. Необхідна інтенсивна терапія та ретельний контроль за параметрами кровообігу та дихання, функцією нирок, рівнем глюкози у крові, електролітами сироватки крові. Атропіну сульфат (0,25-0,5 мг внутрішньовенно для дорослих, 10-20 мкг/кг для дітей) повинен бути призначений до промивання шлунка (через ризик стимулювання блукаючого нерва). При тяжкій артеріальній гіпотензії, брадикардії та загрозливій серцевій недостатності – внутрішньовенне введення β-адреностимуляторів з інтервалом 2-5 хвилин або шляхом інфузії до досягнення бажаного ефекту або внутрішньовенне введення атропіну. За відсутності позитивного ефекту застосовують допамін, добутамін або норадреналін. Введення глюкагону в дозах 1-10 мг може бути корисним для досягнення оборотності ефектів сильної блокади β-рецепторів.При вираженій брадикардії, що резистентна до фармакотерапії, може знадобитися імплантація водія серцевого ритму. При бронхоспазму – внутрішньовенне введення 2-агоніста (наприклад, тербуталіну). Ці антидоти можна застосовувати у дозах, що перевищують терапевтичні. Метопролол може бути ефективно видалений гемодіалізом.

Форма випуску та упаковка

По 60 таблеток (для дозування 25мг, 50мг) і по 30 або 60 таблеток (для дозування 100мг) у флаконах з коричневого скла з поліетиленовими кришками, з контролем першого розтину та з амортизатором-гармошкою. По одному флакону разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами в пачці з картону

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°C

Зберігати у недоступному для дітей місці!

Термін зберігання

Не застосовувати після закінчення терміну придатності.