Як виглядала і керувалася перша у світі ігрова консоль

17 липня 1970 року американський інженер Ральф Баєр представив прототип першої у світі ігрової ТВ-приставки. Свій винахід за назвою «Коричнева коробка» Баєр продемонстрував виробнику Magnavox (дочірній бренд Philips).

Ідея була дуже смілива на ті часи — комп'ютерні ігри раніше були прерогативою лише ігрових автоматів, а виводити таку ж картинку на домашній телевізор ніхто не наважувався.

Ідея припала до смаку виробнику електроніки, і через два роки світ побачив першу у світі ігрову приставку Magnavox Odyssey. Як не дивно, «воротила» гральних автоматів, включаючи Atari, випустили свої варіанти домашніх приставок набагато пізніше.

Незважаючи на те, перша консоль вийшла 45 років тому, в ній були практично всі відмітні ознаки сучасних моделей: два геймпади для спільної гри і навіть знаменитий світловий пістолет, з яким через десятиліття наші співвітчизники «полювали на качок» і збивали НЛО, прийшовши додому з школи. Ігри запускалися із картриджів.

Якщо зараз ігри стають ексклюзивом для консолей, то у 1970-ті консолі були ексклюзивом для телевізорів. Odyssey працювала лише з телевізорами марки Magnavox, а для кольорового зображення на телевізор доводилося кріпити спеціальні накладки.

Апаратна основа приставки серйозно відрізнялася від сучасних аналогів — замість мікросхеми із залізом усередині працювали 40 транзисторів та 40 діодів, а замість графіки у сучасному розумінні більшості ігор відображався набір точок у стилі гри «Тетріс».

17 липня 1975 року відбулася перша у світі стикування американського та радянського космічних кораблів. У спільних маневрах брали участь кораблі «Союз-19» та «Аполлон», які доопрацьовувалися конструкторами двох наддержав задля спільного освоєння космосу та взаємодопомоги космонавтів у польотах. Все почалося з пропозиції NASA в 1970 обладнати космічні кораблі сумісними засобами стикування для того, щоб космонавти могли переходити з одного космічного апарату в інший при необхідності. У Москві схвалили таку ідею, після чого кожна із сторін розробила кілька прототипів для «репетиції» стикування, а остаточні варіанти кораблів були готові через 3 роки.

Проблема полягала навіть не у пристосуванні «залізних» механізмів стикування, а в особливостях систем життєзабезпечення — американські космонавти дихали киснем при тиску, що становить 0,35 від атмосферного, а радянський корабель генерував майже ідентичну земну атмосферу. При різкій зміні дихальної суміші космонавтам загрожувала декомпресійна хвороба, яка закінчується паралічем чи смертю. Проблему вирішили за допомогою створення проміжного перехідного відсіку із усередненою атмосферою між двома кораблями.

Після того, як проблему з системами життєзабезпечення було вирішено, стикування «Союзу» та «Аполлона» пройшло без жодних проблем. Після 3 години маневрування командири кораблів Олексій Леонов і Томас Стаффорд потиснули один одному руки, після чого американський екіпаж перейшов на борт радянського корабля.

17 липня 2009 року ФАС розпочала слухання у справі про «нав'язування» системи Windows виробниками ноутбуків. Антимонопольну службу зацікавив той факт, що на пристроях Асеr, Asus, Toshiba, Hewlett-Packard, Samsung та Dell безальтернативно встановлювалася система Microsoft, від якої неможливо було відмовитися і повернути за невикористану ліцензію гроші.

Теоретично, при першому запуску ноутбука покупець має право не приймати ліцензійну угоду Microsoft і не завершувати встановлення Windows, але ціна системи вже все одно входила в ціну ноутбука, тому така ситуація найбільше нагадувала сцену «куплю квиток і на зло контролеру піду пішки». ФАС намагалися оформити схему повернення грошей за OEM-ліцензію та зробити таку процедуру законним правом покупця.

Виписати штраф виробникам ноутбуків антимонопольній службі все-таки не вдалося, тому що змова всіх брендів відразу була недоведена, зате справа зрушила з мертвої точки, і на момент його закриття 16 листопада 2009 року Acer, ASUS, Samsung і Toshiba запустили механізми повернення грошей покупцям якщо вони відмовлялися від інстальованої на ноутбук Windows. Правда, OEM-ліцензії коштували сміховинних грошей (великі знижки Microsoft лояльним до неї фірмам позначалися), і на відчайдушний крок з видобутку грошей за Windows на навантаження зважилися 0,1% покупців ноутбуків в Росії. Після цього ФАС розсудили, що стан речей влаштовує споживачів, і відкликали позови до виробників ноутбуків.