Квітка огірка

Огірок — рослина однодомна, що утворює чоловічі і жіночі квітки. Число жіночих квіток у вузлі може бути різним — 1-2 і кілька (щиток). Чоловічі квітки утворюються в більшій кількості. Чоловічі і жіночі квітки можуть формуватися в окремих вузлах (чоловічі та жіночі вузли) або в одних і тих самих (змішані).

Яка рослина огірок?

Огірок (Cucumis) — рід квіткових рослин родини гарбузові (Cucurbitaceae). Більшість видів поширені в Африці, лише кілька видів трапляються в Азії, звідки походить і огірок звичайний, який культивують в Україні.

Коли садити огірки на розсаду в 2023 році?

Загалом сприятливі дні для посіву/посадки овочевих культур у лютому – 3, 4, 10-14, 17, 18, 21, 22, 25, 26 числа, для огірків – 3, 4, 12-14, 21, 22. Загалом сприятливі дні для посіву/посадки овочевих культур у березні – 2, 3, 9-13, 16, 17, 24-26, суто для огірків – 2, 3, 12, 13, 29-31.

Яка користь від огірків?

Завдяки огіркам кишечник буде краще очищатись. Ерепсин, що міститься в них, розщеплює білок, сприяє хорошому травленню, перетравленню м'яса. Знімають стрес. Огірки є багатим джерелом низки вітамінів групи Вони потрібні для неврологічного здоров'я, стабільної психіки, активної розумової діяльності, стресостійкості.

Огірок звичайний — Вікіпедія Огірок звичайний (Cucumis sativus) — вид одомашнених овочів з родини гарбузових. Огірок є об'єктом польового та тепличного сільського господарства.… See more

Огірок (рід)

Огірок (Cucumis) — рід квіткових рослин родини гарбузові (Cucurbitaceae). Більшість видів поширені в Африці, лише кілька видів трапляються в Азії, звідки походить і огірок звичайний, який культивують в Україні.

Опис [ ред. | ред. код ]

Рослини з шорстко-волосистим, лежачим або повзучим, за допомогою простих вусиків, стеблом. Листки чергові, серцеподібні, 3-5-лопатеві, з гострими лопатями, завдовжки 5-15 см; лопаті нерівномірнозубчасті. Тичинкові квітки зібрані пучками у пазухах листків; віночок жовтий, 2-3,5 см завдовжки, маточкові квітки поодинокі, на коротеньких ніжках. Плід ягодоподібний, видовжений, насінини довгасті, сплюснуті, жовті або білі, 10-15 мм завдовжки.

Класифікація [ ред. | ред. код ]

Cucumis aculeatus
Cucumis africanus
Cucumis anguria ( Ангурія)
Cucumis baladensis
Cucumis canoxyi
Cucumis carolinus
Cucumis dipsaceus
Cucumis ficifolius
Cucumis globosus
Cucumis hastatus
Cucumis heptadactylus
Cucumis insignis
Cucumis jeffreyanus
Cucumis kalahariensis
Cucumis meeusei
Cucumis messorius
Cucumis myriocarpus
Cucumis prolatior
Cucumis prophetarum
Cucumis pubituberculatus
Cucumis pustulatus
Cucumis quintanilhae
Cucumis rigidus
Cucumis sacleuxii
Cucumis thulinianus
Cucumis zambianus
Cucumis zeyheri

subg. Cucumis sect. Cucumis

Cucumis gracilis
Cucumis hystrix
Cucumis javanicus
Cucumis leiospermus
Cucumis maderaspatanus

Cucumis melo ( Диня)

Cucumis melo var. cantalupensis — Канталуп

subg. Cucumis sect. Cucumella

Cucumis aetheocarpus
Cucumis asper
Cucumis bryoniifolius
Cucumis cinereus
Cucumis clavipetiolatus
Cucumis engleri
Cucumis reticulatus
Cucumis indicus
Cucumis kelleri
Cucumis kirkbridei
Cucumis silentvalleyi
Cucumis subsericeus

subg. Cucumis sect. Metuliferi

Посилання [ ред. | ред. код ]

Ghebretinsae, A. G., Thulin, M. & Barber, J. C. (2007). Relationships of cucumbers and melons unraveled: molecular phylogenetics of Cucumis and related genera (Benincaseae, Cucurbitaceae). American Journal of Botany 94(7): 1256–1266.
Renner, S. S., Schaefer, H. & Kocyan, A.; Schaefer, H; Kocyan, A (2007). Phylogenetics of Cucumis (Cucurbitaceae): Cucumber (C. sativus) belongs in an Asian/Australian clade far from melon (C. melo). BMC Evolutionary Biology7: 58–69. PMC3225884. PMID17425784. doi:10.1186/1471-2148-7-58.
Sebastian, P. M., H. Schaefer, I. R. H. Telford, and S. S. Renner. 2010. Cucumber and melon have their wild progenitors in India, and the sister species of Cucumis melo is from Australia" Proceedings of the National Academy of Sciences 107(32) 14269-14273 (online)
Telford, I. R. H., P. M. Sebastian, J. J. Bruhl, and S. S. Renner. 2011. Cucumis (Cucurbitaceae) in Australia and eastern Malesia, including newly recognized species and the sister species to C. melo. Systematic Botany 36(2): 376–389 (online)
Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 206-207. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.