Вільні економічні зони Молдови. Особливості роботи в них та переваги для компаній.

Порядок роботи вільних економічних зон Молдови регулюється Законом про зони вільного підприємництва. На території вільної зони компаніям-інвесторам надаються пільгові умови для підприємницької діяльності.

Кордон вільної зони прирівнюється до митного кордону Республіки Молдова, тобто для її перетину фізособами та транспортними засобами діє пропускна система.
Метою створення вільних економічних зон є стимулювання економічного розвитку за рахунок: залучення інвестицій, модернізації виробництва, розвитку експортних поставок, створення нових робочих місць.
Основними видами діяльності, що здійснюються у рамках вільних економічних зон, є:
• виробництво товарів, орієнтованих експорту (крім алкогольної продукції);
• сортування, пакування, маркування товарів, що прямують транзитом через митну територію Молдови;
• зовнішньоторговельна діяльність (торгівля оптом товарами, що імпортуються у вільну зону та призначеними на експорт);
• транспортна діяльність (перевезення товарів, що імпортуються або експортуються через вільну зону автомобільним, авіаційним, морським транспортом);
складська діяльність.
На території вільної економічної зони діє режим обов'язкового митного декларування товарів, що експортуються та імпортуються. Контроль за дотриманням податкового та митного законодавства на території вільної економічної зони здійснюється податковими та митними органами Молдови.

На сьогоднішній день у Молдові функціонують 7 вільних економічних зон: Ungheni-Business, Bălţi, Expo-Business-Chişinău, Taraclia, Tvardiţa, Valkaneş, Otaci-Business. Також статус вільної зони мають Міжнародний вільний порт Джурджулешть і Міжнародний вільний аеропорт Меркулешть. Станом на 1 січня 2016 року у вільних економічних зонах Молдови зареєстровано 156 резидентів. Кількість персоналу у них становить 6502 особи. Обсяг інвестицій у вільні зони протягом 2015 року становив $230 млн., збільшившись на 8,6% порівняно з попереднім роком. Обсяг продажів промислових товарів, вироблених у вільних зонах у 2015 році, становив $21,2 млн.
80% вироблених товарів було експортовано, серед них: чохли для автомобільних сидінь, електричний кабель, килими, вовняна пряжа, меблі, скловолокно, металовироби, фарба. Обсяг операцій із сортування, упаковки, маркування товарів становив $558 тис.

Як компанії стати резидентом вільної економічної зони у Молдові?
Резидентом вільної економічної зони може стати будь-яка фізична чи юридична особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності у Молдові. Відбір резидентів здійснюється адміністрацією зони на конкурсних засадах. Приміром, у вільній економічній зоні «Белць» плата за участь у конкурсі становить € 400. Основним критерієм відбору є обсяг та характер передбачуваних інвестицій, які компанія має намір вкласти у розвиток зони. Також у розрахунок беруться наявні вільні площі та території, забезпеченість трудовими, водними та енергетичними та іншими ресурсами.За реєстрацію як резидент стягується збір, розмір якого встановлюється адміністрацією (у Бельцях реєстраційний збір дорівнює €600).
Компанія, яка отримала право на реєстрацію як резидент, укладає з адміністрацією договір на здійснення підприємницької діяльності у вільній зоні, який діє протягом усього часу діяльності резидента в цій зоні. У Бєльцях збір на дозвіл підприємницької діяльності у вільній зоні становить 1000 євро.
У договорі передбачені такі пункти: вид діяльності; права та обов'язки сторін; економічний проект резидента; розмір орендних платежів та інших зборів; пільги, що надаються резиденту; відповідальність сторін.
Як приклад розміру орендних платежів та інших зборів наведемо тарифи, які у ВЕЗ «Белць». Зональний збір: • чистий обсяг продажів – до 1%; • обсяг послуг – до 2%; • інші доходи – до 2%. Плата оренди земельної ділянки (кв.м/рік): • земля для провадження діяльності у вільній економічній зоні: 0,5 — 1,5 євро; • земля для провадження діяльності на загальних умовах: від 0,75 до 2,0 євро.

Що роблять та які послуги надають резиденти вільних економічних зон Молдови?
Серед найбільших іноземних компаній, які представлені у вільних економічних зонах Молдови, — німецький концерн Draexlmaier, який здійснює складання електропроводки для автомобілів BMV, Mercedes Benz, Lexus, Audi, Bugatti; австрійська компанія Gebauer & Griller, яка виробляє електричний кабель для автопрому; компанія Lear Corporation, що спеціалізується на виробництві автокомплектуючих.Також резиденти вільних зон випускають промислове обладнання, будматеріали, продукцію текстильної промисловості та інші вироби. Деякі компанії здійснюють виключно транспортні, логістичні та інші послуги.
У чому вигода для компанії стати резидентом вільної зони у Молдові?
Основна перевага резидентів вільних економічних зон Молдови – це пільговий режим. Інвесторам надаються пільгові податкові та митні режими для створення виробництва та нарощування експортного потенціалу. Так, для резидентів вільних зон діє нульова ставка ПДВ на товари та послуги, що постачаються на імпорт та експорт. Також резиденти звільняються наполовину податку на прибуток (платять не 12%, а 6%). Якщо ж компанія інвестує у вільну зону $1 млн, то на 3 наступні роки вона звільняється від сплати податку на прибуток, якщо $5 млн — звільнення діє протягом 5 років.
Немаловажним є і такий чинник як дешева кваліфікована робоча сила – для інвесторів це дуже привабливо: платити співробітникам зарплату не 3000 євро (як у ЄС), а 300 євро. Серед інших переваг: оренда приміщень за ціною, нижчою від середньоринкової, зберігання товарів на складах без тимчасових меж і сплати мит, здійснення вантажно-розвантажувальних та перевантажувальних робіт з іноземними товарами, організація продажу товарів у рамках вільної зони.

У чому недоліки вільних економічних зон?
У вільні економічні зони Молдови переважно приходять великі транснаціональні компанії, що налагоджують тут виробництво лише деяких груп товарів (наприклад, автозапчастин), які є складовими елементами масштабніших міжнародних логістичних схем.В результаті вплив такого виробництва на економіку країни невеликий. Більше того, податкові, митні та інші пільги, що діють на території вільних зон, можуть негативно вплинути на економіку країни в цілому.

Приклади вільних економічних зон у світі.
У Росії її особливі економічні зони діють із 2005 року. Станом на 1 січня 2016 року на території країни діяли 33 особливі економічні зони, серед яких 9 промислово-виробничих, 6 техніко-впроваджувальних, 3 портових. Втім, на сьогоднішній день вони виявилися малоефективними: за 10 років на їх розвиток було направлено 122 млрд. рублів з федерального бюджету, а митні та податкові надходження за цей період склали всього 40 млрд. рублів.
У Білорусі діють 6 вільних економічних зон, у рамках яких станом на травень 2016 року працює 429 підприємств-резидентів, на яких зайнято понад 124 тис. осіб.
У США існує понад 50 особливих економічних зон, у Південній Кореї — 170. Як показує світовий досвід, правильне використання режиму вільних економічних зон дозволяє покращити економічні показники окремо взятої країни, тоді як слабко розвинена інфраструктура, корупція та зайва бюрократія заважають ефективно використати переваги вільних зон . У цьому плані Молдові ще є куди прагнути та розвиватися.