Останній політ: як США запускали у космос ракети Delta

Важка ракета Delta IV Heavy вирушила у свій останній політ у космос 9 квітня 2024 року. Запуск транслювався на Youtube-каналі United Launch Alliance (ULA) - спільного підприємства Boeing і Lockheed Martin, який створив ракету.

Яким був останній політ?

Запуск відбувся 9 квітня з основного американського космодрому – комплексу імені Джона Кеннеді на флоридському мисі Канаверал.

Delta вивела на орбіту NROL-70 – один із численних супутників військово-космічної розвідки США. Деталі місії засекречені, як, втім, і попередні запуски серії NROL. Близько двох десятків розвідувальних апаратів свого часу вирушили у політ саме на борту ракет Delta.

Вперше у серії запусків американської космічної розвідки ракети Delta взяли участь у 2001 році (тоді Delta II вивела на орбіту апарат Geolite). У свою чергу ракета Delta IV (подібна до неї і вирушила в останній політ минулого вівторка) приєдналася до програми NROL у 2009 році, вивівши на орбіту один з розвідувальних супутників Orion.

ЩО ТАКЕ РАКЕТУ DELTA?

Йдеться про ціле сімейство ракет, які за 64 роки експлуатації посіли особливе місце в історії американського ракетобудування.

Перші запуски, в яких використовувався перший щабель від балістичної ракети «Тор», стартували ще 1960 року. Протягом десятиліть «Дельти» займалися виведенням на орбіту більшості американських супутників, проте на початку 1980-х поступилися місцем «шатлам». Програма багаторазових кораблів Space Shuttle мала стати більш доступним і ефективним способом відправлення апаратів у космос.Ситуацію змінила катастрофа «Челленджера»: вибух «човника» 1986 року спонукав США знову звернути увагу на одноразові ракети.

У 1989 році компанія McDonnell Douglas представила Delta II. Ракета йшла у двох варіаціях: Delta 6000 і більш затребуваної Delta 7000, що виявилася, представлена ​​в «легкому» і «важкому» варіантах. У 1997 році McDonnell Douglas увійшла до складу Boeing, а через десятиліття виробництво ракет Delta продовжилося вже в рамках спільної компанії ULA.

Delta II виявився вкрай затребуваним проектом виробництва ракет. Загалом у космос було запущено понад 150 ракет другого покоління (більшість із них — «легка» версія Delta 7000). Другі «Дельти» несли на борту не тільки супутники, але й цілу масу відомих проектів НАСА: телескопи (Kepler, Spitzer, Swift та WISE), марсіанські апарати (орбітальні модулі Global Surveyor, Phoenix та Climate Orbiter, посадковий модуль Pathfinder, ровери ) та інші відомі місії.

В останній політ Delta II вирушила у 2018 році.

Запуски Delta II, зліва направо: 4 грудня 1996 (на борту - модуль Mars Pathfinder, 3 січня 1999 (апарати Mars Polar Lander і Deep Space II), 8 серпня 2001 (проект Genesis), 14 грудня 2006 (запуск засекреченого супутника з авіабази) )

ЯК З'ЯВИЛАСЯ ОСТАННЯ З РАКЕТ СЕРІЇ?

Третє покоління ракет виявилося невдалим. Delta III мали стати більш вантажопідйомною версією ракети-попередниці, проте повторити успіх другої «Дельти» їй не вдалося: ракета була запущена тричі, і лише один із запусків можна назвати хоча б частково успішним.

Так з'явилася успішніша, але все ж таки не зуміла повторити успіх Delta II ракета четвертого покоління.Delta IV Medium вирушила до космосу у 2002 році, а через два роки політ здійснив її «важкий» варіант Delta IV Heavy. Технічно четверта Delta виявилася мало схожою на перші покоління ракети (так, наприклад, вона стала першою в сімействі, яка використовувала рідкий водень як паливо).

Здебільшого четверта Delta займалася виведенням на орбіту військових та розвідувальних супутників. Повноцінно вийти на комерційний ринок ракета не змогла: свою роль відіграли її висока вартість і реалії галузі, що змінилися, — у XXI столітті кількість ракет-конкурентів значно зросла.

У 2019 році свій фінальний політ здійснила Delta IV Medium. Наступні п'ять років, аж до свого фінального запуску 9 квітня, решта запусків здійснювалася на «важкій» ракеті Delta.

ЩО ДАЛІ?

Головною колегою ракети Delta в індустрії був ще один проект, яким займається компанія ULA. Йдеться про двоступінчасту ракету Atlas, яка помітно виграє у «Дельти» у плані вартості запуску. Як і Delta, вона також є ветераном індустрії: перший політ сімейства ракет Atlas було здійснено ще наприкінці 1950-х. Зараз у ході п'яте покоління цих ракет, яке, втім, також наближається до кінця своєї історії. ULA планує відмовитися від ракет Atlas, одним із головних недоліків яких є їхня залежність від російських поставок (ракети використовують двигун РД-180).

На даний момент у ULA все ще є в запасі кілька двигунів, тому польоти поки тривають: у цьому десятилітті ми, мабуть, побачимо запуски інтернет-супутників Kuiper компанії Amazon і корабля Boeing Starliner, виведення на орбіту яких поки значиться за ракетами Atlas.

Головною альтернативою ракетам Delta та Atlas має стати проект Vulcan Centaur.Дебют відбувся цього року: 8 січня ракета успішно вивела на орбіту апарат Peregrine (втім, успіхом долю самого модуля назвати не можна — за його невдалою спробою досягти Місяця «Голос Америки» спостерігав у цьому матеріалі). Ймовірно, цього року ми ще побачимо Vulcan у дії — очікується, що на його борту в космос вирушить багаторазовий корабель Dream Chaser.

Головною приватною розробкою на ринку важких ракет є створення інженерів SpaceX - ракета Falcon 9. Її головна особливість - багаторазове використання першого ступеня, що дозволило кардинально збільшити кількість запусків (так, починаючи з дебюту в 2015 році, Falcon 9 встиг здійснити близько 230 запусків!)

Всі ці ракети відносяться до важкого класу, проте на ринку вже присутні дві надважкі ракети.

SpaceX вже п'ять років успішно користується Falcon Heavy - однією з найпотужніших ракет-носіїв на даний момент (втім, незабаром цей статус може бути оскаржений ракетною системою Starship-Super Heavy, що створюється).

Головною ж надважкою ракетою НАСА на даний момент є SLS, яка дебютувала у 2022 році. На відміну від вищезгаданих важких ракет, її можливості набагато амбітніші — польоти за межі навколоземної орбіти, в тому числі — до Місяця.

Докладніше про інші важливі запуски цього року читайте у нашому січневому матеріалі.