Що робить дощ дієслова?

Сонце (що робить?)... (пече, гріє, світить, сяє). Дощ (що робить?)... (ллє, періщить, іде, шумить, накрапає). КешСхожі

Що робить Мороз дієслова?

Наприклад. Мороз – тріщить, кусає, щипає, малює.

Що має дієслово?

Дієслово має п'ять основних форм: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, безособова форма на -но, -то, дієприслівник.

вітер — Вікісловник ві́-тер Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -вітер-. See more

вітер

Зміст

• 1 Українська
  • 1.1 Морфосинтаксичні ознаки
  • 1.2 Вимова
  • 1.3 Семантичні властивості
    • 1.3.1 Значення
    • 1.3.2 Синоніми
    • 1.3.3 Антоніми
    • 1.3.4 Гіпероніми
    • 1.3.5 Гіпоніми
    • 1.3.6 Холоніми
    • 1.3.7 Мероніми
    • 1.4.1 Колокації
    • 1.4.2 Прислів'я та приказки

    Морфосинтаксичні ознаки [ ред. ]

    відмінок	однина	множина
    Н.	ві́тер	вітри́
    Р.	вітру́	вітрі́в
    Д.	вітро́ві вітру́	вітра́м
    З.	ві́тер	вітри́
    Ор.	вітро́м	вітра́ми
    М.	вітро́ві, вітрі́	вітра́х
    Кл.	ві́тере*	вітри́*

    Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

    Вимова [ ред. ]

    Семантичні властивості [ ред. ]

    

    Значення [ ред. ]

    1. рух потоку атмосферного повітря в горизонтальному напрямі ◆ Розбурханий вітер по полю гуляє, лозини та квіти додолу схиляє
    2. потік заряджених частинок, плазми в космічному просторі ◆ немає прикладів застосування.

    Синоніми [ ред. ]

    Антоніми [ ред. ]

    Гіпероніми [ ред. ]

    Гіпоніми [ ред. ]

    Холоніми [ ред. ]

    Мероніми [ ред. ]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми [ ред. ]

    • Вітер у голові [грає] в кого — хтось легковажний, несерйозний;
    • Вітер свище (свистів, гуде) у кишенях — нема (не було) грошей;
    • Вітром підбитий (підшитий): а) про благенький одяг; б) про несерйозну, легковажну людину;
    • Звідки вітер віє — від кого йде думка, погляд і т.ін.;
    • Кидати (пускати і т. ін.) на вітер гроші (заробіток і т. ін.) — даром, марно витрачати гроші, заробіток тощо;
    • Куди вітер віє (дме): а) у чому, власне, справа; б) про непослідовність у чиїй-небудь поведінці, думках, політиці;
    • Ловити вітри — бути неуважним;
    • На вітер говорити (кидати слова і т. ін.) — даремно, марно говорити;
    • На [всі] чотири вітри — куди хоч, у будь-який бік;
    • Пішло (піде) з (за) вітром — пропало (пропаде);
    • Шукати (ловити і т. ін.) вітра в полі — даремно шукати кого-, що-небудь;
    • Яким вітром (якими вітрами) [занесло]? — яким способом, з якої причини, з якою метою з'явився (з'явилися), яка потреба привела?[1]
    • як вітер у полі – незалежний, вільний

    Відповіді Варзацька 2 клас 2019 Вправа 180 – 214 українська мова та читання частина 1

    4� Настала зима (яка?) холодна, морозна, сніжна.

    Вправа 181 Дерева, кущі (де-ре-ва, ку-щі)

    2� Сніг (що робить?) мете, падає, вкриває.

    Вітер (що робить?) свище, дме, звиває.

    Вправа 183 Частини мови

    Тихий сон по горах ходить. Два яблучка червоненькі несуть донечки для неньки.

    На які питання відповідають

    слово — назва предмету (іменник)

    слово — назва ознаки (прикметник)

    слово — назва дії (дієслово)

    слово — назва числа (числівник)

    3� Назви предметів – іменники: (хто?) ненька, (що?) гора.

    Назви ознак – прикметники: (який?) сильний, (яка?) весела, (яке?) жовте, (які?) білі.

    Назви дій – дієслова: (що робить?) пише, (що робив?) малював, (що робитиме?) житиме, (що будуть робити?) будуть танцювати.

    Назви чисел – числівники: (скільки?) два, (котрий по порядку?) перший.

    2� Куди морозної ночі вибіг Зайчик? Морозної ночі Зайчик вибіг на узлісся . Із яким проханням він звернувся до Місяця? Зайчик звернувся до Місяця з проханням зігріти його .

    3� І варіант — списали речення про сніг. Колючий сніг проти Місяця виблискує.

    Колючий (який?, прикметник) сніг (що?, іменник) проти Місяця (чого?, іменник) виблискує (що робить?, дієслово).

    ІІ варіант — списали речення про вітер. Сердитий вітер з яру пові­ває.

    Сердитий (який?, прикметник) вітер (що?, іменник) з яру (з чого?, іменник) пові­ває (що робить?, дієслово).

    2� Дібрали заголовок: « Зайчик і Місяць », «Зимова пригода Зайчика».

    . Шкода стало Місяцеві Зайчика, він і каже :

    — Іди полем, полем. Я тобі дорогу освітлювати­му , а ти прямуй до великого стогу соломи.

    Пострибав Зайчик, зарився у стіг, виглядає — усміхається :

    — Спасибі, любий Місяцю, тепер твоє проміння тепле-тепле.

    До дієслів поставили питання: стало (що зробило?), каже (що робить?), іди (що роби?), освітлювати­му (що робитиму?), прямуй (що роби?), пострибав (що зробив?), зарився (що зробив?), виглядає (що робить?), усміхається (що робить?).

    § 17 Слова — назви дій (дієслова)

    — В синім небі між хмар пливли.

    Вправа 188 Синє, небо, гуси (си-нє, не-бо, гу-си)

    Бі-лі гу-си на о-зе-ро впа-ли, ти-хі во-ди кру-гом ро-згой-да-ли. Роз-цві-ли, як ку-па-ви ве-ли-кі. Дов-го-дов-го їх чу-ю-ться кри-ки. Нав-ми-ва-ли-ся, на-ку-па-ли-ся, на-гой-да-ли-ся, на-гу-ля-ли-ся. За-кри-ча-ли, зня-лись і по-ли-ну-ли, тіль-ки пір'-я на спо-гад по-ки-ну-ли.

    2� Перший рядок вірша «Білі гуси на озеро впали» може бути заголовком до цього малюнка. Також третій рядок «Розцвіли, як купави великі» може бути заголовком.

    3� Дієслова, що допомагають уявити, як тішилися гуси на озері: (що зробили?) розцвіли, навмивалися, накупалися, нагойдалися, нагулялися.

    Вправа 192 Закінчення особових дієслів

    Вправа 193 Розташували речення в правильній послідовності:

    3. А в тиху погоду стежимо за хмарами.

    2. Ми сидимо в траві й дивимось на сріблясті хвильки.

    1. Я люблю ходити на озеро разом із другом.

    5. І за тими, що глибоко-глибоко в озері.

    4. І за тими, що високо-високо в небі.

    3� У другому реченні підкреслили слова — назви дій

    Ми сидимо в траві й дивимось на сріблясті хвильки.

    (Що робимо?) сидимо, дивимось. (Що?) трава, хвильки. (Які?) сріблясті.

    § 18 Слова — назви дій, протилежні за значенням (дієслова-антоніми)

    Заголовок: « Розмова зі струмком »

    2� Власні назви річок пишемо з великої букви: Десну-ріку.

    3� Дієслова: біжиш, зупинишся.

    (Що робиш?) біжиш, (що зробиш?) зупинишся.

    Вправа 196 Струмочок, дзюрчить (стру-мо-чок, дзюр-чить)

    2� Десна — притока Дніпра.

    Слова поділили на склади: Де-сна, Дні-пра.

    Слова поділили для перенесення різними способами:

    Вправа 197 Українська народна казка «Івасик-Телесик»

    — Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бе­режка!

    2� Дієслова-антоніми (назви дій, протилежні за значенням) утворені за допомогою префіксів при- та від-. (Що робити?) припливати — відпливати. (Що робить?) припливає — відпливає. (Що зробив?) приплив — відплив. (Що зробить?) припливе — відпливе.

    Підійшов — відійшов. Зайшов — вийшов.

    Вилетів — залетів. Відлетів — прилетів.

    3� Слова кожної пари відрізняються префіксами.

    2� Дібрали дієслова-антоніми

    Заходжу (в клас) — виходжу (з класу). Зав'язую (вузлик) — розв’язую (вузлик). Наливаю (в чашку) — Виливаю (з чашки).

    Із-за гори, з-за діброви вийшли кралі чорноброві, принесли води багато, щоби землю напувати.

    2� Дібрали слова – назви дій, протилежні за значенням: ви йшли — за йшли, при несли — від несли .

    § 19 Слова — назви дій, близькі за значенням (дієслова-синоніми)

    Вправа 201 Вірш Ліни Костенко «Дощик, дощик, ти вже злива!»

    До-щик, до-щик, ти вже зли-ва! Пла-че гру-ша, пла-че сли-ва. Ти пе-рі-щить за-хо-див-ся, со-ло-вей-ко за-сту-див-ся. А те-пер ле-жить під пле-дом, п'є га-ря-чий чай із ме-дом.

    2� Дощ – сильний, проливний, тривалий, холодний, осінній.

    3� «Поговорили» із соловейком, висловили йому співчуття, пораду.

    Соловейку, лежи під пледом, пий гарячий чай із медом, виконуй усі поради лікаря. Довго не хворій. Одужуй, щоб ми знову чули твої чудові трелі.

    4� Виписали слова — назви дій: плаче, періщить, заходився, застудився, лежить, п’є.

    Плаче (що робить?), періщить (що робить?), заходився (що зробив?), застудився (що зробив?), лежить (що робить?), п’є (що робить?).

    Вправа 202 Дощик, періщить (до-щик, пе-рі-щить)

    2� Сивий дощ налетів, опустивши вуса.

    Іде, мрячить, періщить, ллє дощ .

    Пливуть, насуваються, линуть хмари .

    2� Вибіг дощик на дорогу, підвернув зненацька ногу.

    Що зробив дощик? Дощик підвернув ногу . Як він ішов спочатку? Спочатку він біг, скакав, підстрибував. Він припустив, полив, пе­ріщив, хлющав.

    3� Не біжить тепер, не скаче, а стоїть і дуже плаче.

    Як тепер іде дощик? Тепер дощик не біжить, не скаче. Він крапав, дріботів, цяпотів, накрапав, ляпотів.

    Вправа 205 Підкреслили слова — назви дій (дієслова)

    Дмуть холодні вітри. Сірі хмари стеляться по небу.

    Вітри (що роблять?) віють, дмуть, свищуть, біжать, ревуть. Хмари (що роблять?) пливуть, стеляться, линуть, біжать.

    Вправа 206 Закінчення особових дієслів